Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №397/83/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 397/83/26

провадження №: 2/398/2002/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось в суд з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором №760089 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 03.05.2023 року у розмірі 14 921,16 грн та судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.05.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №760089 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 3 000,00 грн, строком на 360 днів, тобто до 27.04.2024 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,2% в день. 21.06.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №21062024, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором №760089 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 03.05.2023 року. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 14 921,16 грн, з яких: 2 892,95 грн – заборгованість за тілом кредиту; 12 028,21 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

На підставі ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 27.01.2026 року справу № 397/83/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направлено для розгляду за підсудністю до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 року справу № 397/83/25 розподілено судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Стручковій Л.І.

Ухвалою суду від 20.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено до розгляду.

27.04.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Гулого А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволені позову. Зазначив, що позивачем не було надано доказів, що могли б підтвердити факт отримання відповідачем одноразового ідентифікатора, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №760089 від 03.05.2023. Також, позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів згідно Кредитного договору на рахунок відповідача. Додана до позовної заяви копія договору про споживчий кредит та інші документи не свідчать про отримання ним кредитних коштів. Відомості про нарахування та погашення за кредитним договором є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. У зв`язку із не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов Кредитного договору, а також фактичного користування ним кредитними коштами, підставу для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією відсутні. Тобто факт підписання Кредитного договору не доведено. Крім того, зазначив, що необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі №761/33403/17). Таким чином, оскільки відступити право вимоги виконання обов`язку відповідно до положень статей 509-514 ЦК України можливо лише у конкретному зобов`язанні, однак зобов`язання відповідача станом на 21.06.2024 року (момент переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ “ФК”КРЕДИТ-КАПІТАЛ") не існувало, а тому до виникнення зобов`язання не могло бути передано право вимагати його виконання, тому ТОВ “ФК”КРЕДИТ-КАПІТАЛ" не набуло прав кредитора по відношенню до відповідача, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Звертаючись із відзивом на позов, представник відповідача подав заяву про розгляд питань про розподіл судових витрат після ухвалення рішення та надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які складають 9 000,00 грн.

12.05.2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача були подані додаткові пояснення, в яких представник зазначив, що відповідач пройшов процедуру отримання грошових коштів на сайті ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: обрав умови, надав необхідні дані для отримання кредиту та підписавши даний Договір в електронній формі з використанням електронного підпису через одноразовий ідентифікатор ОСОБА_1 підтвердив отримання та був ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних умов кредитування. Підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором. Після заповнення анкети в Особистому кабінеті та успішної ідентифікації Товариство перевірило його кредитоспроможність, ухвалило позитивне рішення щодо заявки та перерахувало кредитні кошти. Крім цього, у постанові від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 Верховний Суд дійшов висновку: «Встановивши, що без отримання смс повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачкою та відповідачем не був би укладений, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивачки, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі...». Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Також Товариством разом з позовною заявою були подані засвідчені копії паспорту споживчого кредиту до кредитного договору № 760089 від 03.05.2023р., кредитний договір № 760089 від 03.05.2023 року з Додатком №1 та довідка про ідентифікацію до кредитного договору № 760089 від 03.05.2023 року з одноразовим ідентифікатором Т736, яким і були підписані Паспорт споживчого кредиту до Кредитного договору № 760089 від 03.05.2023 р. так і сам Кредитний договір № 760089 від 03.05.2023 р. з Додатком №1. На підставі вищезазначеного вважає, що позивач надав належні докази укладення кредитного договору № 760089 від 03.05.2023 р. з ОСОБА_1 , з умовами якого він був ознайомлений та свідомо погодився на них. Зазначив, що відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у Відповідача заборгованості, оскільки згідно з п. 2.1 кредитного договору кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» не створює окремий рахунок для Позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій. Відповідна позиція висловлена у Постанові КЦС ВС від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц. Для підтвердження факту відступлення права вимоги, зокрема і до ОСОБА_1 в матеріалах справи наявні усі вищезазначені документи, а саме: копія Договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 року, копія витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 року, копія акту приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 року та копія платіжної інструкції до Договору Факторингу №21062024 від 21.06.2024 року. Також, позивач вважає, що фактично за своєю природою дані послуги носять у собі складний характер виконаної роботи, а тому, зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. не є завищеними та належним чином обґрунтованими, що не суперечать принципу розподілу судових витрат.

21.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Гулого А.В. надійшло заперечення, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволені позову, оскільки належними доказами щодо заборгованості по кредиту за кредитним договором можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору). Однак, надана позивачем виписка по особовому рахунку є неналежним доказом, оскільки не підтверджує факт, дату і суму надання кредитних коштів відповідача. Позивачем не надано суду і детального розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості, з якого було б можливо зробити висновок про період утворення заборгованості, чи сплачувались кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі, та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом. За відсутності доказів перерахування позичальнику кредитних коштів та розрахунку заборгованості, суд позбавлений можливості встановити суму наданих відповідачу коштів та сплачених ним на погашення заборгованості сум, а відтак встановити дійсний розмір заборгованості за тілом кредиту, а також, враховуючи строк дії кредитного договору, перевірити правомірність нарахування банком процентів за кредитом, у зв`язку з чим просимо відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представником позивача подано заяву про розгляд справи у його відсутність та підтриманні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення до суду не надходило. Представник відповідача в відзиві та запереченні просив провести розгляд справи у відсутність відповідача та її представника.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

03.05.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №760089 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 3 000,00 грн, на строк 360 днів, тобто з 03.05.2023 року до 27.04.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% (знижена відсоткова ставка у період з 03.05.2023 року до 02.06.2023 року) та в розмірі 2,2% в день (стандартна процентна ставка у період з 03.06.2023 року до 27.04.2024 року). Договір містить додаток №1 «Графік платежів». Кредитний договір та додаток до нього відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Тобто, позивач через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого відповідач надіслав позивачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору Кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №671/1832/20, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20, від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

За приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується довідкою №1-2010 від 20.10.2025 року та інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована та видана на ім`я відповідача та 03.05.2023 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 3 000,00 грн.

Зазначене свідчить про отримання відповідачем кредиту в розмірі 3 000,00 грн.

Жодних доказів на спростування отримання грошових коштів в сумі 3 000,00 грн від позивача відповідачем не надано.

При цьому, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Така правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 298/825/15, від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 02 жовтня 2024 року у справі № 761/24252/14-ц, від 04.12.2024 у справі № 755/4205/14.

21.06.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №21062024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит Капітал» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01022024-1від 01.02.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №760089 про надання споживчого кредиту від 03.05.2023 року.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги – це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором №760089 про надання споживчого кредиту від 03.05.2023 року.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 14 921,16 грн, з яких: 2 892,95 грн – заборгованість за тілом кредиту; 12 028,21 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 360 днів, тобто з 03.05.2023 року до 27.04.2024 року та зазначена дата є кінцевим терміном повернення кредиту.

З наданого розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувались за період з 03.05.2023 року до 27.04.2024 року, тобто в межах строку кредитування, визначеного договором. При цьому, при розрахунку заборгованості враховані часткові оплати відповідачем в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом. Відтак розрахунок заборгованості в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору та є математично правильним.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, отриманий кредит та нараховані за користування кредитом проценти не повернув.

При цьому судом зважено на те, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися, а також зважати на обсяг взятих на себе зобов`язань за таким договором.

У даному випадку, укладаючи договір про надання споживчого кредиту, сторони погодили усі його істотні умови, у тому числі вид, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, строк кредитування. Відповідачем не спростовано, що при укладенні вказаного договору він діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з його умовами, визначивши характер правочину і всі його істотні умови. На виконання умов кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними для задоволення власних потреб, тоді як протилежного ним не доведено.

Відповідач був вільний у виборі контрагента та визначенні умов договору, проте узгодив умови договору № 760089 про надання споживчого кредиту саме з ТОВ «Селфі Кредит», підписавши договір, а тому всі умови даного договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідач на свій власний розсуд вчинив правочин на встановлених умовах, не проявив розумної обачливості під час ознайомлення з умовами договору № 760089 про надання споживчого кредиту перед його підписанням, суд вважає, що враховуючи принципи розумності та свободи договору, наслідки легковажності відповідача не можуть бути покладені на іншу сторону правочину або особу, яка набула право вимоги до боржника за таким договором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором – позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року; акт наданих послуг №715 від 12.01.2026 року, яким встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги на загальну суму 8 000,00 грн.

Справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача подав позовну заяву через систему «Електронний суд». Однак, після подання представником відповідача відзиву на позов, представником позивача було подано додаткові пояснення по справі та з урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу доведеними.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263 – 265, 268ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236, рахунок НОМЕР_3 , в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за договором №760089 про надання споживчого кредиту від 03.05.2023 року станом на 27.04.2024 року в загальному розмірі 14 921 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн 16 коп, яка складається з:

2 892,95 грн – заборгованість за тілом кредиту;

12 028,21 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236, рахунок НОМЕР_3 , в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судовий збір в розмірі 2 662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова