Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №352/1307/25 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №352/1307/25

Суддя: ГРИНЬКІВ Д. В.

Справа № 352/1307/25

Провадження № 2/352/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

23 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

06.06.2025 року позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі з 21.11.1995 по 04.08.2020 року. 04.08.2020 року шлюб між ними розірвано. У період перебування у шлюбі 07.11.2001 року ними був придбаний за договором купівлі-продажу будинок в АДРЕСА_1 , а тому таке майно належить сторонам як подружжю на праві спільної сумісної власності. Колишнє подружжя в досудовому порядку не може домовитись про поділ майна, крім цього у липні 2023 році позивачу стало відомо про те, що спірний будинок колишнім чоловіком виставлено на продаж, про що позивача повідомила сусідка. Тому просила визнати за нею право власності на частину будинку, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, відповідно до результатів проведеної експертизи щодо поділу майна.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

В уточнюючій позовній заяві позивач просила провести реальний поділ будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа приміщень- 81,6 м?), що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за Варіантом № 1 відповідно до Висновку судового експерта від 30.04.2026 року № СЕ19/109-25/15842-БТ.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на відокремлену частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень (згідно з технічним паспортом): приміщення № 2- коридор, площею 4,5 м приміщення № 3- коридор, площею 6,8 м приміщення № 4- санвузол, площею 4,2 м приміщення № 5- кухня, площею 6,3 м; приміщення №6 – житлова кімната, площею 20,5 п. кв. – загальною площею 42,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 , , право власності на відокремлену частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень (згідно з технічним паспортом): приміщення № 1 -веранда, площею 5,4 м?, - приміщення № 7 - житлова кімната, площею 19,1 м?, приміщення № 8 - житлова кімната, площею 14,8 м?, -загальною площею 39,3 кв.м.

Зобов`язати ОСОБА_3 не перешкоджати проведенню робіт з реального поділу будинку відповідно до Варіанту № 1 висновку судового експерта від 30.04.2026 № CE-19/109-25/15842-БТ, а саме: закладенню внутрішніх дверних отворів суміжних між співвласниками стін, влаштуванню двох окремих входів, влаштуванню додаткового входу для 1-го співвласника.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 21179,81 грн в рахунок різниці вартості спірного майна.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи позовної заяви, просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.07.2026 року.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористався, будь-яких клопотань від нього до суду не надходило. Судом здійснювалось належне повідомлення відповідача про день та час слухання справи, відповідно до вимог закону, проте поштове відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення повернулося як не вручене, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Згідно ухвали суду від 15.09.2025 року постановлено про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 10.02.2026 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Згідно ухвали суду від 24.02.2026 року клопотання експерта про забезпечення безперешкодного доступу для огляду об`єкту експертизи задоволено.

07.05.2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/109-25/15842-БТ від 30.04.2026 року.

Ухвалою суду від 07.05.2026 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 03.07.2026 року звернулась до суду із заявою про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.08.2026 року заяву позивача про зміну позовних вимог прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року постановлено закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що сторони з 21.11.1995 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тисменицького районного суду від 04.08.2020 року було розірвано (а.с.7-9).

У відповідності до договору купівлі-продажу від 07.11.2001 року продавець ОСОБА_4 продала покупцю ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 53,1 кв. м. Вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_3 , про що на договорі міститься реєстраційний напис від 20.11.2001 року за реєстровим № 222 (а.с.10).

Згідно технічного паспорту, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 , на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , такий складається з трьох житлових кімнат, кухні, санвузла, коридорів, веранди та має загальну житлову площу 54,4 кв.м., загальною площею усіх приміщень – 81,6 кв.м. Будинок споруджено в період 1960-2014 років.

У звіті про незалежну оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 від 28.0.42025 року міститься висновок експерта про вартість даного будинку загальною площею 81,6 кв.м. яка становить 1 152 181 грн (а.с.17-62).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рестру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №443610621 від 15.09.2025 року за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 0,0846 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.162).

Згідно висновку експерта від 30.04.2026 року №СЕ-19/109-25/15842-БТ за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи, вказано, що варіанти реального поділу будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 по 1/2 частини, наведено у дослідницькій частині (схеми 1-2). Поділ в натурі будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 без збереження рівності розміру часток (їх збільшення, або зменшення) наведено у дослідницькій частині.

Згідно даних дослідницької частини висновку експерта відповідно до схеми №1 встановлено: 1-му співвласнику. Висновок експерта від 30.04.2026 № СЕ-19/109-25/15842-БТ.

1-му співвласнику: (позначення на схемі №1 зеленим кольором), можливо виділити наступні приміщення:

1-й поверх: 2, коридор, загальною площею: 4,5 м2;

3, коридор, загальною площею: 6,8 м?;

4, санвузол, загальною площею: 4,2 м?;

5, кухня, загальною площею: 6,3 м2;

6, житлова кімната, загальною площею: 20,5 м2.

Загальна площа приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до частки 1-го співвласника становить: 42,3 м? (позначено зеленим кольором, див. схему 1).

Для розподілу, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників 12, необхідно закласти внутрішні дверні отвори (червоний колір), суміжних між співвласниками стін (див. схему 1).

Експерт зазначив, що для розподілу, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників 1/2, необхідне влаштування двох окремих входів (див. схему 1).

В даному варіанті розподілу житлового будинку, для виділення частки 1-му співвласнику (зелений колір), необхідне влаштування додаткового входу (стрілка зеленого кольору).

Для визначення геометричних розмірів, конфігурації та площі прибудови, необхідне звернення до проєктних організацій, із виготовленням необхідних погоджень та документації.

2-му співвласнику (позначення на схемі №1 синім кольором), можливо виділити наступні приміщення:

1-й поверх:

1, веранда, загальна площа: 5,4 м?;

7, житлова кімната, загальна площа: 19,1 м?

8, житлова кімната, загальна площа: 14,8 м?.

Загальна площа приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до частки 2-го співвласника становить: 39,3 м? (позначено синім кольором, див. схему 1).

Для розподілу, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників, необхідно закласти внутрішні дверні отвори (червоний колір), суміжних між співвласниками стін (див. схему 1).

Експерт зазначив, що для розподілу, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників 2, необхідне влаштування двох окремих входів (див. схему 1).

В даному варіанті розподілу житлового будинку, для виділення частки 2-му співвласнику (синій колір), необхідне влаштування додаткового входу (стрілка синього кольору), а також пробивання додаткового дверного отвору (жовтий колір).

Для визначення геометричних розмірів, конфігурації та площі прибудови, необхідне звернення до проєктних організацій, із виготовленням необхідних погоджень та документації.

Згідно варіанту №2:

1-му співвласнику можливо виділити наступні приміщення:

1-й поверх:

6, житлова кімната, загальною площею: 20,5 м2;

7, житлова кімната, загальною площею: 19,1 м2;

Загальна площа приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до частки 1-го співвласника становить: 39,6 м? (див, схему 2).

Для розподілу, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників 12, необхідно закласти внутрішні дверні отвори (червоний колір), суміжних між співвласниками стін (див. схему 2).

Експерт зазначив, що для розподілу, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників 1/2, необхідне влаштування двох окремих входів (див. схему 2).

В даному варіанті розподілу житлового будинку, для виділення частки 1-му співвласнику (зелений колір), необхідне влаштування додаткового входу (стрілка зеленого кольору).

Для визначення геометричних розмірів, конфігурації та площі прибудови, необхідне звернення до проєктних організацій, із виготовленням необхідних погоджень та документації 2-му співвласнику.

Розподіл, відповідно до часток співвласників 1/2, позначено зеленим та синім кольорами. 2-му співвласнику, можливо виділити наступні приміщення (нумерація приміщень, відповідно до технічного паспорта, див. схему 2):

1-й поверх: 1, веранда, загальна площа: 5,4 м?;

2, коридор, загальна площа: 4,5 м2;

3, коридор, загальна площа: 6,8 м2;

4, санвузол, загальна площа: 4,2 м2;

5, кухня, загальна площа: 6,3 м2;

8, житлова кімната, загальна площа: 14,8 м?.

Загальна площа приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до частки 2-го співвласника становить: 42,0 м? (див. схему 2).

Для розподілу, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників, необхідно закласти внутрішні дверні отвори (червоний колір), суміжних між співвласниками стін (див. схему 2).

Експерт зазначив, що для розподілу, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників, необхідне влаштування двох окремих входів (див. схему 2).

В даному варіанті розподілу житлового будинку, для виділення частки 2-му співвласнику, необхідне влаштування додаткового входу. Для визначення геометричних розмірів, конфігурації та площі прибудови, необхідне звернення до проєктних організацій, із виготовленням необхідних погоджень та документації (а.с.191-201).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.

Згідно зі статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із статтею 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема (але не виключно) на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).

Суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

При цьому суд враховує правові позиції ВС з аналогічних спорів, в яких ВС роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Крім того, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Наведені висновки сформульовано у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 343/1294/18 (провадження № 61-14494св20).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22) вказано, що «спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна».

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, суд, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи факт набуття спірного нерухомого майна у період шлюбу, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону та їх належить задовольнити частково і здійснити реальний поділ спірного будинковолодіння, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя за варіантом №1, відповідно до висновку експерта від 30.04.2026 року № СЕ-19/109-25/15842-БТ; визнати за позивачем право власності на відокремлену частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень (згідно з технічним паспортом): приміщення № 2- коридор, площею 4,5 кв.м, приміщення № 3- коридор, площею 6,8 кв.м, приміщення № 4- санвузол, площею 4,2 кв.м, приміщення № 5- кухня, площею 6,3 кв.м; приміщення №6 – житлова кімната, площею 20,5 кв. м., загальною площею 42,3 кв.м.; визнати за відповідачем право власності на відокремлену частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень (згідно з технічним паспортом): приміщення № 1 -веранда, площею 5,4 кв.м, - приміщення № 7 - житлова кімната, площею 19,1 кв.м, приміщення № 8 - житлова кімната, площею 14,8 кв.м, загальною площею 39,3 кв.м.; стягнути з позивача на користь відповідача кошти в сумі 21179,81 грн в рахунок різниці вартості спірного майна.

При цьому відповідач в судові засідання не з`являвся, заперечень чи клопотань з приводу позовних вимог суду не заявляв, іншого варіанту розподілу спільного сумісного майна подружжя не запропонував, доказів на спростування його дійсної вартості не надав.

В той же час, стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання ОСОБА_3 не перешкоджати проведенню робіт з реального поділу будинку відповідно до Варіанту № 1 висновку судового експерта від 30.04.2026 № CE-19/109-25/15842-БТ, а саме: закладенню внутрішніх дверних отворів суміжних між співвласниками стін, влаштуванню двох окремих входів, влаштуванню додаткового входу для 1-го співвласника, то суд зазначає, що така вимога позивачем заявлена на майбутнє.

Суд зауважує, що у порядку цивільного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій відповідача у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Тому в цій частині позову слід відмовити.

VІІ. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції АТ «ПУМБ» від 26.05.2025 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11521,81 грн, виходячи з ціни позову за вимоги майнового характеру.

У зв`язку із вищевикладеним суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 11 521,81 грн за подання позовної заяви.

Крім цього, представник позивача у заяві про уточнення позовних вимог заявила позовну вимогу немайнового характеру про зобов"язання відповідача не перешкоджати проведенню робіт з реального поділу будинку, натомість судовий збір, у відповідності до ч.2 ст. 4 та ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вказану вимогу сплачено не було.

Відтак, з позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,40 грн в дохід держави.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (п. 1, п.2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

В матеріалах справи міститься рахунок-фактура №25-3307 від 19.11.2025 року Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України на суму 12836,16 грн за проведення судої будівельно-технічної експертизи, а також платіжна інструкція від 13.02.2026 року №0.0.4755710473.1 платника ОСОБА_1 в розмірі 12836,16 грн, що були сплачені на рахунок Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України за проведену судову експертизу, призначену судом.

Відтак, оскільки позов в частині позовних вимог майнового характеру задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за проведену судову експертизу в розмірі 12836,16 грн.

На підставі ст. ст. 60, 61, 63, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Провести реальний поділ будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа приміщень- 81,6 м?), що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за Варіантом № 1 відповідно до Висновку судового експерта від 30.04.2026 року № СЕ19/109-25/15842-БТ.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на відокремлену частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень (згідно з технічним паспортом): приміщення № 2- коридор, площею 4,5 кв.м, приміщення № 3- коридор, площею 6,8 кв.м, приміщення № 4- санвузол, площею 4,2 кв.м, приміщення № 5- кухня, площею 6,3 кв.м; приміщення №6 – житлова кімната, площею 20,5 кв. м., загальною площею 42,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 , право власності на відокремлену частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з наступних приміщень (згідно з технічним паспортом): приміщення № 1 -веранда, площею 5,4 кв.м, - приміщення № 7 - житлова кімната, площею 19,1 кв.м, приміщення № 8 - житлова кімната, площею 14,8 кв.м, загальною площею 39,3 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 21 179 (двадцять одну тисячу сто сімдесят дев`ять) грн 81 коп. в рахунок різниці вартості спірного майна.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 11 521 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять одну) грн 81 коп. та 12 836 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн 16 коп. - понесених витрат, пов`язаних із проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь державного бюджету 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення складене в повному обсязі 23.10.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua