Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №344/6406/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6406/26

Провадження № 2/344/4637/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б. М.,

секретаря Солонинко С.А.,

за участі

представника позивача Кардаш О.А.,

представника відповідача в режимі відеозв`язку – адвоката Іванісова В.С.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ДПМ «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ДПМ «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 02.04.2026 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.04.2026 відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» надає послугу теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_1 . ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» визначено виконавцем послуг із центрального опалення та підігріву води для населення на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №17 від 26.01.2010 р. Між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом офіційно опублікування 01.102017 на сайті www.tke.if.ua, та в газеті «Західний кур`єр» №40 (1613) від 05.10.2017 року, договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (договір приєднання). Відповідно до п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності засобів обліку гарячої води і теплової енергії, плата за надані послуги справляється відповідно до вимог п.21 Правил, тобто згідно з установленими нармативами (нормами) споживання. Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №-630, плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Щодо строків звернення до суду, то представник позивача зазначає, що внаслідок встановленого карантину в Україні з 12.03.2020 по 30.06.2023, а також введеного з 24.02.20222 воєнного стану, перебіг позовної давності був зупинений на вказаний період.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання, як споживач, виконує неналежним чином, у зв`язку з чим станом на 01.03.2026 утворилась заборгованість з оплати за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 115 264.96 грн..

На підставі наведеного представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість з оплати за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 115 264.96 грн., та судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Іванісов Володимир Сергійович скористався правом подання відзиву на позов в якому щодо задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що Позивачем до заяви не додано жодних договорів, які б взагалі підтверджували наявність між ОСОБА_1 та ДПМ «ІваноФранківськтеплокомуненерго» договірних правовідносин. Договорів на централізоване опалення та централізоване водопостачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не укладав. Позивачем надано до суду розрахунок заборгованості станом на 01.03.2026. В даному розрахунку станом на 01.03.2023 зазначено лише загальна сума заборгованості. Вважають, що даний розрахунок не містить обґрунтування нарахованих сум (період, тариф, норма на добу на одну особу, тощо). Не зрозуміло, за яким тарифом та відповідно до якої постанови до 01.03.2023 проводився розрахунок обсягу наданих ОСОБА_1 послуг з централізоване опалення та централізоване водопостачання гарячої води. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 115 264 грн. 96 копійок. Як вбачається із долученого до позовної заяви розрахунку суми боргу за послуги теплопостачання, позивач здійснює розрахунок суми боргу за період 01.03.2023 р. по 01.03.2026 р. при цьому враховує до стягуваної суми, борг який утворився станом на 01.03.2023 року в сумі 79 102,26 гривень. Оскільки ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» є постачальником послуг з теплопостачання та здійснює нарахування за отримані послуги, то відповідно було обізнано про наявність заборгованості, яка утворилась за минулий період, тобто до 01.03.2023 року. Отже Позивач фактично знав про своє порушене право, проте не заявляв про це. З огляду на вище викладене, представник відповідача вважає, що позивач звернувся із позовом про стягнення суми заборгованості в сумі 79 102,26 гривень, яка утворилась станом на 01.03.2023 року (тобто за минулий період) до суду із пропущенням строків позовної давності, що відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині. На підставі наведеного, представник відповідача просив суд в позові ДПМ «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - відмовити у повному обсязі. Також, представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу, орієнтовний попередній розрахунок судових витрат складає суму у розмірі 10000,00 грн..

Представником позивача також подано до суду додаткові пояснення по справі, в яких зокрема зазначає, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.05.2006, ОСОБА_2 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.92-93).

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки внаслідок встановленого карантину в Україні з 12.03.2020 по 30.06.2023, а також введеного з 24.02.20222 воєнного стану, який триває на даний час, а тому перебіг позовної давності був зупинений на вказаний період. Просила суд поновити строк позовної давності, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Іванісов Володимир Сергійович в судовому засіданні в режимі відеозв`язку заперечив щодо задовлення позовних вимог посилаючись на підстави зазначені ним у відзиві на позов. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири лише щодо ? частки, іншу частку (1/4) квартири після смерті матері ОСОБА_2 він не успадкував, а тому у нього відсутній обов`язок щодо сплати боргу за 1/4 частки квартири. Погоджується на сплату боргу після прийняття спадщини, а саме з 10.03.2025 року.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання споживачами-відповідачами зобов`язання по оплаті наданих послуг з теплопостачання.

Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Статтями 20, 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, які він отримував у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, послуги надаються споживачеві згідно із договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно пункту 10 "Правил надання населенню послуг з водо-, теплозабезпечення та водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 30 грудня 1997 року за № 1497 та пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, оплата за надані послуги вноситься щомісячно.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, хоча і без договору, є зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора - вимагати сплату грошей за надані до будинку послуги.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 є співвласником (3/4 частки) квартири АДРЕСА_2 . Інша ? частка зазначеної квартири зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с.94).

В наданих додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.05.2006, ОСОБА_2 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.92-93), підтверджуючих документів суду не надано, проте, вказана обставина визнається стороною відповідача, та вважається встановленою.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначений будинок забезпечується тепловою енергією, наданою позивачем ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», отже позивач надавав послуги з теплопостачання відповідачу.

Суд також зазначає, що за ч. 1 ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Суд при цьому зазначає, що відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1231 ЦК до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Спадкування, тобто перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 успадкував та є співвласником (3/4 частки) квартири АДРЕСА_2 , а тому суд вважає, що відповідач також успадкував обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

При цьому встановлені судом по даній справі обов`язки спадкодавця не відносяться до таких, що не входять до складу спадщини за змістом ст. 1219 ЦК.

Суд не бере до уваги позицію сторони відповідача щодо можливості сплати боргу з часу отримання спадщини (10.03.2025 року), оскільки ОСОБА_1 успадкував як нерухоме майно (права), так і обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Щодо позиції сторони відповідача відносно сплати боргу лише за частку власності ОСОБА_1 (3/4), суд зазначає, що відповідач є єдиним користувачем послуг, які надає позивач, а тому зобов`язаний сплачувати за житлово-комунальні послуги.

Щодо заявленого клопотання стороною відповідача про застосування строку позовної давності щодо боргових зобов`язань, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки про розрахунок боргу за теплоенергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.03.23 р. по 01.03.2026 р. наявна заборгованість у розмірі 115 264.96 грн. Проте, станом на 01.03.2023 існував борг у сумі 79 102.26 грн.. (а.с.3).

Загальна позовна давність, відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи, що з позовом до суду позивач звернувся лише 02.04.2026 року, тому суд вважає, що слід застосувати наслідки спливу позовної давності щодо боргу який виник до 01.03.2023 у сумі 79 102.26 грн..

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з теплопостачання в межах трьох річного строку позовної давності, за період 01.03.2023 по 01.03.2026, в розмірі 36 162 (тридцять шість тисяч сто шістдесят дві) грн. 70 коп. (115264,96-79 102.26).

Відповідно до ч. 1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 3328 грн. (а.с.7-8).

Відсоток задоволених позовних вимог становить 31,37 %, а тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1043 (одна тисяча сорок три) грн. 99 коп., що відповідає пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 257, 261, 264, 267, 509, 526, 815, 901, 903 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 137, 141, 263-265 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 , на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, буд. 59 «А», код ЄДРПОУ 03346058, на рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ Таскомбанк, заборгованість за послуги теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , в сумі 36 162 (тридцять шість тисяч сто шістдесят дві) грн. 70 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 , на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, буд. 59 «А», код ЄДРПОУ 03346058, на рахунок р/р IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Кристалбанк», м. Івано-Франківськ, судового збору в сумі 1043 (одна тисяча сорок три) грн. 99 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»: місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59А, код ЄДРПОУ: 03346058.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 .

Повний текс рішення виготовлено та підписано 23.10.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК