Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №344/8336/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8336/26

Провадження № 2/344/5254/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Гой Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник-адвокат Сковронський Віктор Іванович до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень щодо державної реєстрації речових прав

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник-адвокат Сковронський Віктор Іванович звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень щодо державної реєстрації речових прав. Позов мотивує тим, що 29.11.1976 року рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 698 затверджено акт комісії про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , який збудував ОСОБА_3 . Будинок складається з трьох житлових кімнат площею 47,10 кв.м., кухні і коридору (загальна корисна площа будинку - 63,50 кв.м.). 28.02.2006 року рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 93 дозволено індивідуальне житлове будівництво: ОСОБА_4 - дободудову з надбудовою житлових та допоміжних приміщень до житлового будинку АДРЕСА_1 його батька ОСОБА_3 на власній земельній ділянці на АДРЕСА_1 ». 02.03.2006 року нотаріально посвідченою Заявою від імені власника земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_1 дано згоду ОСОБА_4 на переобладнання другого поверху і прибудову коридору-веранди до даного житлового будинку АДРЕСА_1 . 23.01.2007 року рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №36 прийнято в експлуатацію «Дободудову, яку здійснив ОСОБА_4 . Добудова складається з трьох житлових кімнат площею 34,4 кв.м., двох передпокоїв, ванної кімнати, сходової клітки, кухні, загальною площею 82,6 кв.м.». Згідно зі здійсненим Івано-Франківським ОБТІ Розрахунком ідеальних часток в загальній власності на домоволодіння після індивідуального будівництва ОСОБА_3 належало 43/100 новостореного домоволодіння, а ОСОБА_4 належало 57/100 новостореного домоволодіння. Дане домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебувало у спільній частковій власності: — 57/100 даного домоволодіння (а саме: в літ. "А" - прим. 3-1 передпокій пл. 13,1 м. кв. прим. 3-2 ванна пл. 5,9 м. кв., прим.3-3 сходова пл. 6,4 м.кв., прим. 3-4 кухня пл. 14,4 м. кв., прим. 3-5 передпокій пл. 8,4 м. кв., прим. 3-6 житлова пл. 12,0 м. кв., прим. 3-7 житлова пл. 6,4 м. кв., прим. 3-8 житлова пл. 16,0 м. кв. А також в літ. "Е" - гараж 47,3 м. кв.) належало ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2007 р. та зареєстровано 10.10.2007 р. — 43/100 даного домоволодіння (а саме: в літ. "А" - прим. 1-1 коридор пл. 6,6 м. кв., прим. 1-2 кухня пл. 6,1 м. кв., прим. 1-3 ванна пл. 5,0 м. кв., прим. 1-4 житлова пл. 19,3 м. кв. прим. 1-5 житлова пл. 10,5 м. кв., прим. 2-1 коридор пл. 6,6 м. кв., прим. 2-2 кухня пл. 10,3 м. кв., прим. 2-3 житлова пл. 19,0 м. кв. А також в літ. "6" вбиральня пл. 1,7 м. кв., літ. "Б" літня кухня, 24,3 м. кв., літ. "В" сарай пл. 6,5 м. кв., літ."Г" гараж пл. 17,6 м. кв., літ."Д" гараж пл. 21,7 м. кв., №1 колонка, №2 огорожа) було первинно зареєстровано за ОСОБА_3 . 27.11.2009 Позивач, ОСОБА_1 , спадкувала 57/100 даного домоволодіння. 13.10.2010 року за Позивачем зареєстровано право власності на 57/100 даного домоволодіння в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 13.04.2013 року, після смерті ОСОБА_3 , 43/100 даного домоволодіння успадковано його дочкою ОСОБА_5 . 23.08.2018 року згідно договору дарування, від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 перейшло 43/100 даного домоволодіння. 23.08.2018 року згідно договору дарування земельної ділянки, від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 переходить також і право власності на земельну ділянку площею 0.1000 га з кадастровим номером 2610100000:08:005:0032, яка розташована на території АДРЕСА_1 . 06.07.2020 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно вноситься запис щодо права власності ОСОБА_1 на 57/100 частки даного домоволодіння - «Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено на підставі перенесено до розділу 53732126101». Даний запис здійснено на підставі Рішення Державного реєстратора Ільчишина О.М. №53083148 від 13.07.2020 року, яким вирішено «закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу за реєстраційним номером 1622930326101». Як причина вказується «поділ об?єкта нерухомого майна», поділу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 не проводилося.

09.07.2020 року за ОСОБА_2 на підставі тільки технічного паспорту виданого Приватним підприємством «БТІ Експерт» від 01.07.2020 року зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 - розмір частки 1 (єдиний власник всього домоволодіння). Дані реєстраційні дії здійснювалися Державним реєстратором Ільчишиним О.М. на підставі заяви ОСОБА_2 , яка для реєстрації свого права власності подала виключно технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 01.07.2020, видавник: Приватне підприємство «БТІ Експерт», без подання договору поділу домоволодіння, як це передбачено законом. Внаслідок вищевказаних протиправних вчинених Державним реєстратором ОСОБА_6 було порушено право власності ОСОБА_1 , оскільки майно, а саме 57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 протиправно вибуло з володіння позивача, так як в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно єдиним власником всього домоволодіння значиться ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася до Державного реєстратора Ільчишина О.М. з заявою про виправлення помилкової інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, рішенням від 10.07.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки «наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно», а саме «відсутність у заявника речових прав на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:08:005:0429, на якій знаходиться будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій спрямованих на відчуження, переоформлення, перереєстрації, погашення в 2020 році 57/100 частки даного домоволодіння. Чому запис про право власності ОСОБА_1 в Реєстрі прав на нерухоме майно було погашено 06.07.2020 року – їй невідомо. Таким чином, станом на сьогодні, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиним власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , в той час як запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 погашено, незважаючи на наявність в неї чинних правовстановлюючих документів. Таким чином, незаконна реєстрація 09.07.2020 року за ОСОБА_2 на підставі тільки технічного паспорту права власності на ціле вищевказане домоволодіння, спричинило до того, що з володіння ОСОБА_1 протиправно вибуло 57/100 даного.

Просить витребувати 57/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а саме: в літ. "А" - прим. 3-1 передпокій пл. 13,1 м. кв. прим. 3-2 ванна пл. 5,9 м. кв., прим.3-3 сходова пл. 6,4 м.кв., прим. 3-4 кухня пл. 14,4 м.кв., прим. 3-5 передпокій пл. 8,4 м. кв., прим. 3-6 житлова пл. 12,0 м. кв., прим. 3-7 житлова пл. 6,4 м. кв., прим. 3-8 житлова пл. 16,0 м. кв., а також в літ. "Е" - гараж 47,3 м. кв.) з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_7 ; Визнати протиправним та скасувати Рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи (індексний номер 53083148 від 13.07.2020 року) вчинене державним реєстратором Ільчишиним Олегом Миколайовичим, яким погашено Запису про право власності ОСОБА_1 в Реєстрі прав на нерухоме майно (57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ); Визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 53082862 від 13.07.2020 року) вчинене державним реєстратором Ільчишиним Олегом Миколайовичим, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 за суб?єктом: ОСОБА_2 із відкриттям розділу та реєстраційної справи.

04.09.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 23.08.2018 року на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., зареєстрованого в реєсті нотаріальних дій за №967 ОСОБА_5 (мати ОСОБА_2 ) подарувала їй цілий житловий будинок (розмір частки 1), який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 83 кв. м., житловою площею 58 кв. м. із надвірними господарськими будівлями та спорудами, а саме: літня кухня літ. Б загальною площею 28,5 кв. м., вбиральня літ. б загальною площею 1,4 кв. м., сарай літ. В загальною площею 24,3 кв. м., гараж літ. Г загальною площею 17,6 кв. м., гараж літ Д загальною площею 21,7 кв. м., ворота №1 загальною площею 8 кв. м., огорожа №2 загальною площею 23,3 кв. м., колодязь №3 реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1622930326101. Того ж дня на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №965 ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:08:005:0032 площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 54104226101 та на якій знаходиться вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями. Отже, єдиним власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу зареєстровано ОСОБА_2 . В 2020 році було здійснено реконструкцію належної ОСОБА_2 літньої кухні, яка була складовою частиною житлового будинку реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 1622930326101 під індивідуальний житловий будинок, якому після введення в експлуатацію рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №594 від 11.06 2020 року присвоєно поштову адресу АДРЕСА_2 . Реконструкцію проведено на підставі декларації про готовність об?єкта до експлуатації №IФ181200510867 від 20.02.2020 року, зареєстрованої Управлінням з питань ДАБК виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Після цього остання звернулась до державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Ільчишина О.М. для проведення державної реєстрації права власності на два житлові будинки. Останнім проведено державну реєстрацію права власності за нею на житловий будинок загальною площею 83 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 2120746026101 та житлового будинку загальною площею 34,9 кв. м. (реконструйованого з літньої кухні) з приналежними господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 2115019326101.

ОСОБА_2 було подано для державної реєстрації такі документи: -договір дарування від 23.08.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №967; технічні паспорти на новостворені об?єкти нерухомого майна виготовлені ПП «БТІ Експерт» від 01 липня 2020 року та від 24 січня 2020 року; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує приняття в експлуатації закінченого будівництвом об?єкта, а саме декларацію про готовність об?єкта до експлуатації № ІФ181200510867 від 20.02.2020 року, зареєстрованої Управлінням з питань ДАБК виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради; -документ, що підтверджує присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси, а саме рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №594 від 11.06.2020 року. Зазначає, що до поділу об?єкт нерухомого майна перебував у її власності в цілому. В об?єкті нерухомого майна реєстраційний номер в ДРП 1622930326101 ніколи не існувало записів про права власності на частку інших осіб. 13.07.2020 року державним реєстратором Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області прийнято рішення №53083148 про закриття розділу в ДРРП №1622930326101 на підставі поділу об?єкта нерухомого майна, внаслідок якого утворились розділи в ДРРП №2120746026101 та №2115019326101. Рішення №53083148, прийняте державним реєстратором Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про закриття розділу в ДРРП №1622930326101 відповідає вимогам законодавства, яке діяло на момент вчинення реєстраційної ції, протилежного позивачами не доведено. 06.07.2020 року державним реєстратором Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області внесено відмітку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (даний реєстр діяв до 31.12.2012 року і на даний час є архівною складовою частиною ДРРП) про погашення запису про право власності ОСОБА_3 . Дана відмітка внесена згідно п. 45 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 484), який передбачає що у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. в архівній складовій частині Державного реєстру прав, після внесення до Державного реєстру прав відомостей, передбачених пунктами 41, 42 та 44 цього Порядку, державний реєстратор проставляє у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відмітку про погащення запису про об?єкт нерухомого майна, незавершеного будівництва (крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту).

Згідно інформаційної довідки долученої представником позивача №441455301 від 29.08.2025 року запис про право власності на 57/100 частки належної ОСОБА_1 активний і жодних відміток про погашення права власності немає. Відмітка на яку вказує представник позивача стосується виключно запису право про власності померлого спадкодавця ОСОБА_3 . Жодних відміток щодо погашення права власності ОСОБА_1 в реєстрі не здійснювалось. Позивачем жодним чином не підтвердженого того факту, що право власності на належну їй частку порушено Відповідачем, а тому вважає, що звернення із позовною заявою про витребування майна є неналежним способом захисту оскільки жодне майно не вибувало з її власності, натомість інформація про неї як власника 57/100 частини домоволодіння міститься в старому реєстрі речових прав на нерухоме майно. Жоден із долучених по позовної заяви доказів не підтверджує факту володіння об?єктами належними ОСОБА_1 . Зазначення в позовній заяві того, що ОСОБА_2 зареєстровано право власності на належні ОСОБА_1 об?єкти нерухомого майна не відповідає дійсності так як за нею зареєстровано право власності виключно на належну їй частину житлового будинку. 57/100 часток належні ОСОБА_1 не перебувають у чужому незаконному володінні. Позивач є власником 57/100 житлового будинку адресою АДРЕСА_1 загальною площею 166 кв. м., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Дмитрук С.Д. 27.11.2009, зареєстрованого у реєстрі за №6-945 та свідоцтвом про право на власності, виданого державним нотаріусом прим, 3-1 передпокій пл. 13,1 м, кв, прим. 3-2 ванна пл. 5,9 м. кв., прим. 3-3 сходова пл. 6,4 м, кв., прим, 3-4 кухня пл. 14,4 м, кв., прим, 3-5 передпокій пл. 8,4 м. кв., прим. 3-6 житлова пл. 12,0 м, кв., прим, 3-7 житлова пл. 6,4 м. кв., прим. 3-8 житлова 16,0 м. кв. А також в літ. "Е" - гараж 47,3 м. кв.). Якщо вирахувати суму належних ОСОБА_1 приміщень можна зробити висновок, що їй належить частина житлового будинку загальною площею 82,6 кв. м., що згідно рішення виконкому Івано-Франківської міської ради №36 від 23.01.2007 року являє собою окремий об?єкт нерухомого майна - квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та цілий гараж літ. Е загальною площею 47,3 кв. м, які знаходяться на належній ОСОБА_2 земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:08:005:0429. Зазначає, що ОСОБА_1 фактично приховує ту інформацію щодо поштової адреси яку було присвоєно майну власником якого вона являється, тим самим повідомляючи суду часткову правду з огляду на те, що як вказує Позивач «... 28.02.2006 р. рішенням ... №93 ... ОСОБА_4 ... дозволено добудову з надбудовою житлових та допоміжних приміщень до житлового будинку ...» однак ОСОБА_1 чомусь не повідомляє суд проте, що згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.01.2007 р. №36 така добудова вважається квартирою та їй було присвоєно поштову адресу АДРЕСА_3 , що підтверджується архівним витягом №14/01-20/3684 від 12.06.2026 р., при цьому ні ОСОБА_1 , а ні ОСОБА_4 не оскаржували до суду того факту, що добудова була визначена як квартира з присвоєнням окремого номеру. Зазначена обставина щодо того, що майну яке успадкувала ОСОБА_1 було присвоєно поштову адресу також підтверджується відповіддю Відділу з питань реєстрації місця проживання Івано-Франківської міської ради № 974/64.3-1006 від 26.05.2026 р. де чітко вказано, що за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому жодний із вказаних не поставив під сумнів адресу місця своєї реєстрації, що в цілому є свідченням відсутності предмета спору оскільки право власності ОСОБА_1 ОСОБА_2 порушено не було, тоді як в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчиняла будь - які дії у відповідності до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в України» для зміни рішення, яким квартирі ОСОБА_4 присвоєно адресу АДРЕСА_3 . Просив відмовити в задоволенні позову (а.с.98-101).

18.09.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, якій зазначив, що ОСОБА_5 належало тільки 43/100 домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 давного домоволодіння належали ОСОБА_1 . Такий розподіл домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 – на 46/100 і 57/100 був здійснений ще 24.07.2006 року. Твердження відповідача про те, що позивач є власником квартири адресою АДРЕСА_3 , не відповідає дійсності, оскільки першопочатковий запис про «квартиру АДРЕСА_5 » був виправлений на запис «будинкодомоволодіння», про що проставлено додаткову печатку. У всіх наступних витягах та свідоцтвах також вказується «57/100 домоволодіння адресою АДРЕСА_1 » а не «квартира АДРЕСА_5 ».

Внаслідок протиправних дій вчинених державним реєстратором Ільчишиним О.М. було порушено право приватної власності ОСОБА_1 , оскільки її майно, а саме 57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з володіння Позивача проти її волі. Оскаржуваним Рішенням про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи (індексний номер 53083148 від 13.07.2020 року) погашено запис про право власності ОСОБА_1 в Реєстрі прав на нерухоме майно (57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) в результаті чого її позбавили можливості розпоряджатися своїм майном оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація, про погашення Запису про право власності ОСОБА_1 на вищевказане домоволодіння) (а.с.108-110).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Департаменту адміністративних послуг в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 698 від 29.11.1976 року затверджено акт комісії про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , який збудував ОСОБА_3 . Будинок складається з трьох житлових кімнат площею 47,10 кв.м., кухні і коридору (загальна корисна площа будинку - 63,50 кв.м.) (а.с.29).

28.02.2006 року рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 93 дозволено індивідуальне житлове будівництво ОСОБА_4 - дободудову з надбудовою житлових та допоміжних приміщень до житлового будинку АДРЕСА_1 його батька ОСОБА_3 на власній земельній ділянці на АДРЕСА_1 (а.с.30).

02.03.2006 року нотаріально посвідченою Заявою ОСОБА_11 від імені ОСОБА_3 власника земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_1 дано згоду ОСОБА_4 на переобладнання другого поверху і прибудову коридору-веранди до даного житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.31).

23.01.2007 року рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міськоїради №36 прийнято в експлуатацію дободудову, яку здійснив ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 28.02.2006 року №93. Добудовані приміщення складаються з трьох житлових кімнат площею 34,4 кв.м., двох передпокоїв, ванної кімнати, сходової клітки, кухні, загальною площею 82,6 кв.м. (а.с.32).

Згідно зі здійсненим Івано-Франківським ОБТІ Розрахунком ідеальних часток в загальній власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 займає квартиру АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 загальною площею 83,4м2 та йому належить 43/100 новостореного домоволодіння, а ОСОБА_4 займає квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 82,6 м.к. та йому належить 57/100 новостореного домоволодіння (а.с.33).

Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.06.2009 року, домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебувало у спільній частковій власності: — 57/100 даного домоволодіння (а саме: в літ. "А" - прим. 3-1 передпокій пл. 13,1 м. кв. прим. 3-2 ванна пл. 5,9 м. кв., прим.3-3 сходова пл. 6,4 м.кв., прим. 3-4 кухня пл. 14,4 м. кв., прим. 3-5 передпокій пл. 8,4 м. кв., прим. 3-6 житлова пл. 12,0 м. кв., прим. 3-7 житлова пл. 6,4 м. кв., прим. 3-8 житлова пл. 16,0 м. кв. А також в літ. "Е" - гараж 47,3 м. кв.) належало ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2007 р. та зареєстровано 10.10.2007 р. — 43/100 даного домоволодіння (а саме: в літ. "А" - прим. 1-1 коридор пл. 6,6 м. кв., прим. 1-2 кухня пл. 6,1 м. кв., прим. 1-3 ванна пл. 5,0 м. кв., прим. 1-4 житлова пл. 19,3 м. кв. прим. 1-5 житлова пл. 10,5 м. кв., прим. 2-1 коридор пл. 6,6 м. кв., прим. 2-2 кухня пл. 10,3 м. кв., прим. 2-3 житлова пл. 19,0 м. кв. А також в літ. "6" вбиральня пл. 1,7 м. кв., літ. "Б" літня кухня, 24,3 м. кв., літ. "В" сарай пл. 6,5 м. кв., літ."Г" гараж пл. 17,6 м. кв., літ."Д" гараж пл. 21,7 м. кв., №1 колонка, №2 огорожа) було первинно зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.34-36).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 27.11.2009 року, ОСОБА_1 , спадкувала після смерті ОСОБА_4 57/100 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а саме: в літ. "А" - прим. 3-1 передпокій пл. 13,1 м. кв. прим. 3-2 ванна пл. 5,9 м. кв., прим.3-3 сходова пл. 6,4 м.кв., прим. 3-4 кухня пл. 14,4 м. кв., прим. 3-5 передпокій пл. 8,4 м. кв., прим. 3-6 житлова пл. 12,0 м. кв., прим. 3-7 житлова пл. 6,4 м. кв., прим. 3-8 житлова пл. 16,0 м. кв. А також в літ. "Е" - гараж (а.с.37)

13.10.2010 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 57/100 даного домоволодіння в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що пітверджується витягом про державну реєстрації прав (а.с.38).

13.04.2013 року, після смерті ОСОБА_3 , 43/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 успадковано його дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.41).

Згідно договору дарування житлового будинку від 23.08.2018 року, ОСОБА_5 подарувала і передала безплатно у власність ОСОБА_2 належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Також до ОСОБА_2 переходить і право власності на земельну ділянку площею 0.1000 га з кадастровим номером 2610100000:08:005:0032, яка розташована на території АДРЕСА_1 (а.с.118).

06.07.2020 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі Рішення Державного реєстратора Ільчишина О.М. №53083148 від 13.07.2020 року внесли запис щодо права власності ОСОБА_1 на 57/100 частки даного домоволодіння - «Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено на підставі перенесено до розділу 53732126101», яким вирішено «закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу за реєстраційним номером 1622930326101» (а.с.42-45).

ОСОБА_1 звернулася до Державного реєстратора Ільчишина О.М. з заявою про виправлення помилкової інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням від 10.07.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно», а саме через відсутність у заявника речових прав на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:08:005:0429, на якій знаходиться будинок АДРЕСА_1 (а.с.52).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_12 за довіреністю від Керничної Лідії у липні- серпні 2025 року звернулась до нього із заявою про реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Оскільки були наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями прийняв рішення про відмову у проведенні такої реєстрації.

Крім того, зазначив, що частина будинку АДРЕСА_4 знаходиться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 (на підставі договору дарування матір`ю ОСОБА_13 ).

Також ОСОБА_6 повідомив, що право власності ОСОБА_1 не погашалось, при оформленні права власності ОСОБА_2 було погашено право власності ОСОБА_3 .

Згідно даних ОБТІ за ОСОБА_1 наявне право власності на будинковолодіння у частці 57/100.

При вчиненні реєстраційних дій керувався Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження”.

За змістом статей 317, 319, 321 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.

Згідно з положеннями ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями п.2. ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор проводить державну реєстрацію зміни чи припинення права власності та інших речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підстав яких проведено державну реєстрацію прав.

Вказані положення співвідносяться з п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема з приписами про те, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст. 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14).

Тобто якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник відповідача стверджує, що позивач є власником саме квартири за адресою АДРЕСА_3 , а не домоволодіння, посилаючись на архівний витяг №14/01-20/3684 від 12.06.2026 р. та відповідь Відділу з питань реєстрації місця проживання Івано-Франківської міської ради № 974/64.3-1006 від 26.05.2026 р. де вказано, що за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.102,103).

Однак, таке твердження представника відповідача є помилковим та спростовується витягом із додатку №1 розпорядження міського голови від 07.05.2007 року №255-р, в якому запис про «квартиру АДРЕСА_5 » був виправлений на запис «будинкодомоволодіння», про що проставлено додаткову печатку та заначено «виправленому вірити» (а.с.53).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у всіх наступних витягах та свідоцтвах вказується «57/100 домоволодіння адресою АДРЕСА_1 » а не «квартира АДРЕСА_5 ».

Як встановлено судом, спірне майно, а саме 57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з володіння власника - позивача ОСОБА_1 - поза її волею, внаслідок протиправних дій вчинених державним реєстратором Ільчишиним О.М.

Рішенням про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи (індексний номер 53083148 від 13.07.2020 року) погашено запис про право власності ОСОБА_1 в Реєстрі прав на нерухоме майно (57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ) в результаті чого її позбавили можливості розпоряджатися своїм майном оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація, про погашення Запису про право власності ОСОБА_1 на вищевказане домоволодіння.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_2 проти позову викладені у відзиві на позовну заяву суд вважає безпідставними, та такими, що суперечать обставинам справи встановленим під час судового розгляду.

Суд також враховує, що предметом витребування є не вся квартира, право на яку зареєстроване за відповідачем, а належна позивачу 57/100 частина цього нерухомого майна.

Таким чином, суд вважає можливим витребувати із чужого незаконного володіння відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача 57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що є належним та ефективним способом захисту порушеного права власності.

Поновлення порушених прав позивача щодо житлового будинку забезпечується шляхом його витребування від останнього набувача ОСОБА_2 на користь позивача на підставі статей 387, 388 ЦК України, оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна є безпосередньою підставою для внесення запису про право власності позивача до ДРРП.

Водночас, оцінюючи позовну вимогу про скасування рішення державного реєстратора Ільчишина О.М. про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи (індексний номер 53083148 від 13.07.2020 року), яким погашено Запис про право власності ОСОБА_1 в Реєстрі прав на нерухоме майно (57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ), суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Наявність в ДРРП протиправного запису про закриття розділу об`єкта нерухомості унеможливлює виконання судового рішення про витребування майна та внесення запису про право власності на 57/100 частки домоволодіння за позивачем. Отже, скасування вказаного рішення державного реєстратора є необхідною передумовою для відновлення розділу об`єкта нерухомості в реєстрі та є належним і ефективним способом захисту.

Також, для відновлення прав позивача належним та ефективним способом захисту є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 53082862 від 13.07.2020 року) вчинене державним реєстратором Ільчишиним Олегом Миколайовичим, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 за суб?єктом: ОСОБА_2 із відкриттям розділу та реєстраційної справи.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до частини першої якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за 3 позовнні вимоги, з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання документів в електронній формі, на загальну суму 15 441,92 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Враховуючи процесуальний статус відповідачів та характер задоволених вимог щодо кожного з них, з Департаменту адміністративних послуг на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 129,92 грн. за вимоги про скасування рішень державного реєстратора. З відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 13 312,00 грн за вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Керуючись ст.ст. 19, 121 Конституції України, ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник-адвокат Сковронський Віктор Іванович до ОСОБА_2 , Департаменту адміністративних послуг про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень щодо державної реєстрації речових прав - задоволити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 57/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а саме: в літ. "А" - прим. 3-1 передпокій пл. 13,1 м. кв. прим. 3-2 ванна пл. 5,9 м. кв., прим.3-3 сходова пл. 6,4 м.кв., прим. 3-4 кухня пл. 14,4 м.кв., прим. 3-5 передпокій пл. 8,4 м. кв., прим. 3-6 житлова пл. 12,0 м. кв., прим. 3-7 житлова пл. 6,4 м. кв., прим. 3-8 житлова пл. 16,0 м. кв., а також в літ. "Е" - гараж 47,3 м. кв.).

Визнати протиправним та скасувати Рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи (індексний номер 53083148 від 13.07.2020 року) вчинене державним реєстратором Ільчишиним Олегом Миколайовичим, яким погашено Запису про право власності ОСОБА_1 в Реєстрі прав на нерухоме майно (57/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 );

Визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 53082862 від 13.07.2020 року) вчинене державним реєстратором Ільчишиним Олегом Миколайовичим, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 за суб`єктом: ОСОБА_2 із відкриттям розділу та реєстраційної справи.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 – 13 312,00 грн. судового збору.

Стягнути з Департаменту адміністративних послуг, код ЄДРПОУ 4392947, місцезнаходження вул.Незалежності, 9, м.Івано-Франківськ на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 – 2 129,92 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: Повний текст рішення виготовлено 23.10.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.