Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №243/356/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №243/356/26

Суддя: Сидоренко І. О.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/356/26

Провадження № 1-кп/552/1394/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025052510001106 від 24.09.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Христинівка, Черкаської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , звання штаб-сержант, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Штаб-сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді старшого техніка роти безпілотних авіаційних комплексів 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п.12.4, п.12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин 24 вересня 2025 року в світлий час доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер « НОМЕР_3 » рухався по проїжджий частині вул. Вокзальна, зі сторони вул.. Центральна у напрямку вул. Комяхова на території м. Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області та проїжджаючи ділянку дороги в районі опори ЛЕМ № 540 по вул. Вокзальна, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільну небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, не маючи перешкод технічного характеру для об`єктивного сприйняття дорожньої обстановки, рухаючись з перевищенням дозволеної швидкості в межах населеного пункту, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та правою боковою частиною автомобіля «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер « НОМЕР_3 » скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїжджу частину вул.. Вокзальна, справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер « НОМЕР_3 », в результаті чого пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, перелому лобної кістки, кісток носу, кісток гайморової пазухи, латеральної стінки орбіти, рани лобної ділянки ліворуч, перелому третього ребра ліворуч, відкритого перелому дистального відділу обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допущене штаб – сержантом ОСОБА_5 порушення вимог п.п. 12.4, 12.9 (б) правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо – транспортної події та суспільно -0 небезпечними наслідками у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_6 .

Суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд переконався в правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин, які ним не оспорюються та у добровільності його позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які в судовому засіданні ніхто не оспорює.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснив, що при обставинах, викладених в обвинувальному акті, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, оскільки перевищив швидкість коли їхав по службовим справам. Спричинену потерпілій шкоду відшкодував добровільно, у скоєному щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо обставин дорожньо – транспортної події пояснила, що в день, коли вона йшла на роботу, її збила машина, вона втратила свідомість та більше нічого не пам`ятає. Після ДТП довго лікувалася. Нею були пред`явлені вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого, але на теперішній час їй усе відшкодовано. Претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого вона не має. Просить суворо не карати.

Суд доходить до висновку, подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого цілком доведена, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ст. 286 ч. 2 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

При визначенні міри покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до тяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження служби характеризується посередньо, до виконання службових обов`язків ставиться відповідально, спиртними напоями не зловживає. Під час скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння не перебував.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає повне визнання своєї провини, щире каяття, добровільне відшкодування спрчиненої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання суд виходить з того, що статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами покарання» від 24 жовтня 2003 року, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_5 враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 Кримінального Кодексу України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання, враховує позицію потерпілої, яка просить суд суворо обвинувасченого не карати, враховує клопотання командира військової частини про звільнення обвинуваченого від реального відбування покарання, та доходить до висновку, що перевиховання ОСОБА_5 можливо без ізоляції від суспільства та в даному випадку можливо застосувати норми статті 75 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.

При вирішенні питання про необхідність призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує клопотання командира військової частини НОМЕР_2 та клопотання командира мінометної батареї НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , в яких вони просять не позбавляти ОСОБА_5 права керування транспортними засобами, обґрунтовуючи це тим, що подальша можливість штаб – сержанта ОСОБА_5 керувати транспортними засобами та технікою безпосередньо пов`язана з виконанням ним службових та бойових завдань, покладених на військову частину.

Проаналізувавши зазначені обставини кримінального правопорушення та тяжкість суспільно - небезпечних наслідків, що настали внаслідок дій обвинуваченого, враховуючи обставини, на які посилаються командир військової частини НОМЕР_2 та командир мінометної батареї НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 у клопотаннях про не застосування до обвинуваченого додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи ту обставину, що під час скоєння кримінального правопорушення обвинувачений в стані алкогольного сп`яніння не перебував, суд доходить до висновку, що в даному конкретному випадку не має необхідності застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним, достатнім та таким, що відповідає меті покарання.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення судових експертиз складає: за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №3102 від 31.11.2025 року - 6785 грн. 28 коп.; за проведення судової фототехнічної експертиза № ЧСЕ-19/112-25/15914-ФП від 08.12.2025 - 7131 грн. 20 коп.; за проведення судової авто технічної експертизи № СЕ-19/105-25/16953-ІТ від 15.12.2025 - 2674 грн. 20 коп., а всього – 16590 грн. 68 копійок, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 286, 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов`язки: наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обов`язок нагляду за засудженим ОСОБА_5 покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави, витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у розмірі 16590 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто гривень) 68 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26.09.2025 року 26.09.2025 року на автомобіль «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер « НОМЕР_3 ».

Речовий доказ - автомобіль «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер « НОМЕР_3 » - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua