Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №367/10088/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10088/26

Провадження №2/367/8415/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Гордієнко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,-

в с т а н о в и в :

10 серпня 2026 року ОСОБА_1 року звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29 вересня 2022 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , про що Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було видано свідоцтво про шлюб, актовий запис №2183. В шлюбі у сторін народилася дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що дитина перебуває на матеріальному та фінансовому утриманні позивача — ОСОБА_1 . Відповідач активної участі у житті дитини не приймає.

Вказує, що сторони не досягли згоди щодо розміру аліментів, які відповідач має сплачувати на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х років.

Також вказує, що відповідач за віком та станом здоров`я є повністю працездатною особою, тому він може надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання, щомісячно в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, із дня подання цієї заяви та до досягнення дитиною трирічного віку.

14 серпня 2026 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області за позовом відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

21 вересня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Кочержук Зоряною Володимирівною направлено до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вона вказує, що сторона відповідача не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказує, що відповідач являється військовослужбовцем та приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Зазначає, що рішення про розірвання шлюбу та стягнення аліментів позивачка прийняла одноособово.

Також зазначає, що відповідач матеріально забезпечував позивачку та час від часу, за можливості, телефонував їй та запитував про сина. Наразі відповідач продовжує утримувати позивачку, здійснюючи перерахування коштів зі свого рахунку на її, оплачує оренду житла, в якому позивачка проживає разом із сином.

Окрім того, вказує, що ОСОБА_2 матеріально допомагає батькам: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , а також сестрі - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка наразі проживає в АДРЕСА_2 , та навчається.

Зазначає, що відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу, безпосередньо виконуючи бойові завдання на лінії зіткнення. Він фізично не може бачитися з дитиною та дружиною, але має можливість перераховувати гроші на утримання дитини, що й робить.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

22 вересня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Неродою Аллою Ігорівною надано відповідь на відзив, у якій остання вказує на те, що відповідач у своєму відзиві фактично підтвердив обставини, на яких ґрунтується позов, а саме: факт перебування сторін у зареєстрованому шлюбі; факт народження у сторін дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; факт окремого проживання сторін; факт того, що дитина є спільною дитиною сторін.

Зазначає, що посилання відповідача на те, що він переказував кошти на потреби дитини, не є підставою для відмови у позові, адже саме по собі твердження відповідача про здійснення певних платежів не свідчить про виконання ним обов`язку щодо регулярного та достатнього утримання дружини та не позбавляє позивача права звернутися до суду.

Вказує, що відповідачем не наведено: конкретного розміру коштів, які ним щомісячно сплачуються саме на утримання дружини; періоду таких платежів; систематичності таких платежів; призначення кожного платежу; доказів того, що сплачені кошти є саме аліментами на утримання дружини; доказів досягнення сторонами домовленості щодо розміру та способу утримання позивача.

Зазначає, що сам факт здійснення окремих грошових переказів не може автоматично ототожнюватися з належним виконанням обов`язку з утримання.

Щодо статусу відповідача як військовослужбовця зазначила, що сам по собі статус військовослужбовця не припиняє та не скасовує передбаченого законом обов`язку чоловіка утримувати дружину, з якою проживає їхня спільна малолітня дитина.

Стосовно посилання відповідача на утримання інших членів сім`ї вказала, що саме по собі добровільне надання коштів повнолітнім родичам не означає автоматичного виникнення перед ними обов`язку утримання, співмірного із законним обов`язком чоловіка утримувати дружину у випадку, передбаченому статтею 84 СК України.

Крім того, зазначила, що відповідач у своєму відзиві фактично просить повністю відмовити у позові та не наводить конкретного альтернативного розміру аліментів, який, на його думку, відповідав би його матеріальному становищу. Тому наведені у відзиві обставини не спростовують заявленого позивачем способу та розміру стягнення.

У зв`язку з наведеним представник позивача вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

25 вересня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Кочержук Зоряною Володимирівною подано до суду додаткові пояснення. Доводи, викладені у додаткових поясненнях, є аналогічними тим, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ще раз наголошує на тому, що відповідач є військовослужбовцем та безпосередньо виконує завдання із захисту України в районі активних бойових дій (Запорізький, Дніпропетровський та Донецький напрямки).

Зазначила, що це об`єктивно обмежує його можливість особисто брати участь у житті дитини, однак він не припиняв піклування про сім`ю: добровільно оплачує оренду житла, де мешкає позивач із дитиною, та перераховує кошти на їхні поточні потреби.

Додатково вказує, що відповідач наразі позбавлений можливості надати банківські квитанції про перерахування коштів через перебування на передовій, а адвокат не може отримати їх через банківську таємницю, проте відповідач готовий підтвердити платежі за першої можливості. Також зазначила, що позивач не надала належних доказів того, що матеріальний стан відповідача дозволяє стягувати додаткове утримання у заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову про стягнення коштів на утримання дружини.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Нерода Алла Ігорівна подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. У додаткових поясненнях представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Кочержук Зоряна Володимирівна просила проводити розгляд справи за її відсутності та за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 29 вересня 2022 року було зареєстровано шлюб, актовий запис №2183.

Від даного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Ірпінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що 13 березня 2025 року складено відповідний актовий запис №172, батьками зазначені: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 .

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що дитина проживає з позивачем, а тому позивач має право на отримання аліментів на утримання до досягнення дитиною трьох років.

За змістом ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно.

Відповідно до частин першої та другої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років (в т.ч. в разі розірвання шлюбу), за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Тлумачення ч. 2 ст. 84, ч. 2 ст. 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв`язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 487/5798/20).

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 201/2097/17 (провадження № 61-26230 ск 18) визначальним на підставі цієї норми закону є наявність у дружини права на утримання, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища.

Як було встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку, з огляду на що не має можливості працювати та потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка, що, у свою чергу, є його обов`язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.

Водночас відповідач ОСОБА_2 є здоровим, працездатним чоловіком молодого віку, має постійний і достатній дохід, а належний стан його здоров`я підтверджується фактом проходження ним військової служби. Таким чином, відповідач має реальну можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки до досягнення їхньою дитиною трирічного віку.

Посилання відповідача на те, що він надавав допомогу на утримання сім`ї, суд до уваги не бере, оскільки вказана обставина не впливає на реалізацію права позивачки, з якою проживає малолітня дитина, на звернення до суду для присудження коштів на її утримання за рішенням суду.

Суд також критично сприймає твердження відповідача про перебування на його утриманні батьків та сестри, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин у розумінні Цивільного процесуального кодексу України суду надано не було. Доказів наявності у відповідача на утриманні інших дітей матеріали справи також не містять.

Отже, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що його стан здоров`я або матеріальне становище не дозволяють йому сплачувати кошти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ч. 1 ст. 79 СК України суд присуджує аліменти на утримання позивачки від дня позовної заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 1331,20 грн в дохід держави.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись до ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/4 від його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку, починаючи з 10.08.2026 р. до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук