Суд: Герцаївський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №714/1201/26
Суддя: Козловська Л. Д.
Справа № 1-кп/714/102/26
ЄУН 714/1201/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2026 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
судді: ОСОБА_1
секретар судових засідань: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца кримінальне провадження за № 12026262020002352 від 11 вересня 2026 року за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Маріуполь, Донецької області та жителя АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_3
В С Т А Н О В И В:
Судом встановлено, що 10 вересня 2026 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_3 прибув на МПП «Дяківці - Раковець», що розташований у с.Дяківці Чернівецького району Черінвецької області з метою перетнути Державний кордон України на виїзд з України.
У ході проходження паспортного контроля, відповідно до Постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявила факт відсутності у ОСОБА_3 підстав для виїзду за кордон, про що сповістила останнього. У відповідь ОСОБА_3 , розуміючи, що дані обставини призведуть до відмови йому у перетині державного кордону України, вирішив вплинути на працівника Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 . А саме, діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 , яка на той час була одягнена у формений одяг, є працівником ДПС України та здійснює виконання своїх службових обов`язків, є відповідальною за дотримання правил перетину Державного кордону України та уповноважена надати йому дозвіл на перетин державноо кордону України, з метою схилення останньої до вчинення таких дій всупереч її службовим обов`язкам, надав ОСОБА_5 , грошові кошти у сумі 100 євро (згідно курсу НБ України 5 199,05 гривні) як неправомірну вигоду за прийняття рішення щодо дозволу ОСОБА_3 перетнути державний кордон України, тобто виїхати з України.
Таким чином ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, тобто надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використання наданої їй влади та службового становища.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 в пред`явленому йому обвинуваченні свою вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому. Все, що йому інкриміновано мало місце, просив суд його суворо не карати, за скоєне шкодує, запевнив суд, що подібне не повториться. Також суду пояснив, що він хотів виїхати за кордон із хворою дружиною та з метою безперешкодного виїзду надав працівнику прикордонної служби неправомірну вигоду в сумі 100 Євро.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, а саме прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції, роз`яснивши їй положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України і обмежився лише допитом обвинуваченого та документів, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, під час судового розгляду даного кримінального провадження його вина доведена в повному обсязі та вчинене кваліфікується за ч.1 ст.369 КК України, тобто надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використання наданої їй влади та службового становища.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення (ч.1 ст.369 КК України ) є не тяжким злочином.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ч.1 ст.66 КК України суд визнає щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні ним своєї вини, активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Аналізуючи встановлені судом обставини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не був судимий, щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні ним своєї вини, активне сприяння у розкритті злочину, його послідовні покази на досудовому та судовому слідстві, а саме щире каяття, визнання ним своєї вини та активне сприяння у розкритті злочину, обставин, які обтяжують покарання судом згідно до ст.67 КК України судом не знайдено, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Потерпілих від злочину у кримінальному провадженні немає.
Кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не заподіяно.
Запобіжний захід не обирався.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Питання про речові докази підлягають вирішенню згідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368 - 374 КПК України, суд –
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Речовий доказ по справі, а саме грошові кошти в сумі 100 Євро, купюри номіналом по 50 Євро, що поміщено у сейф – пакет – PSP2247055, які знаходяться на зберіганні у відділенні № 46/25 АБ «Укргазбанк» по вул.Героїв Майдану, 77, м.Чернівці – конфіскувати в дохід держави.
Речовий доказ по справі, а саме цифровий носій інформації DVD-R – залишити при справі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua