Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №643/18178/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/18178/26

Провадження № 2/643/9717/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Броницької М.В.,

за участю секретаря судового засідання Старини С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» в особі представника Какун Анни Станіславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Какун Анна Станіславівна звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії № 301000518425 від 27.10.2025 в розмірі 19 974,75 грн, з яких: 7 999,09 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 795,66 грн – сума заборгованості за відсотками, 3 180,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами, а також понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 27.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії по продукту «pluscard» № 301000518425, на підставі та відповідно до умов котрого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит з лімітом кредитної лінії в розмірі 8 000,00 грн строком на 5 років, який закінчується 25.10.2020 під відсоткову ставку – 0,50% в день.

Кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, зазначеного у п. 10 Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які були надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту на поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 .

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил, котрі виступають, у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

09.07.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 09072026, відповідно до умов якого Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2. Договору факторингу, перехід Права вимоги від Клієнта до Фактора відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 09.07.2026 до Договору факторингу № 09072026, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 974,75 грн, з яких: 7 999,09 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 795,66 грн – сума заборгованості за відсотками, 3 180,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за Договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії по продукту «pluscard» № 301000518425 у розмірі 19 974,75 грн.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, в ПуАТ «КБ АКОРДБАНК» витребувано інформацію щодо належності ОСОБА_1 рахунку IBAN НОМЕР_2 , а також виписку по рахунку за період з 27.10.2025 по 09.07.2025 з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерела надходження коштів.

31.08.2026 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, так як позивач не надав доказів дійсного відступлення права вимоги саме за укладеним відповідачем Договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії по продукту «pluscard» № 301000518425, про зміну кредитора відповідач не повідомлявся, а розмір заборгованості завищено, оскільки штрафні санкції та пеня нараховані неправомірно, строк позовної давності за частиною вимог пропущено.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 02.09.2026 здійснено перехід з письмового провадження у спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.09.2026 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги, навівши аргументи, тотожні викладеним у позові.

15.09.2026 від ПуАТ «КБ АКОРДБАНК» надійшла витребувана за ухвалою суду інформація, в якій зазначено, що картковий рахунок IBAN НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 16.09.2026 виправлено описку із зазначенням коректного періоду витребування інформації: з 27.10.2025 по 09.07.2026.

09.10.2026 через канцелярію суду за вх. № 66877/26 від ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» надійшла виписка по рахунку НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період з 27.10.2025 по 09.07.2026.

У судове засідання, призначене на 23.10.2026, представник позивача не з`явився, у своїй заяві по суті справи просив розглядати справу за його відсутності.

У судовому засіданні 18.09.2026 відповідач просив відмовити у задоволенні позову, навівши аргументи, тотожні викладеним у відзиві на позов. Зазначив, що визнає факт укладення ним договору та отримання кредитних коштів, водночас йому нічого не відомо про договір факторингу, про перехід права вимоги до нового кредитора йому не відомо.

У подальшому у судові засідання, призначені на 09.10.2026 та 23.10.2026, відповідач не з`явився, про судове засідання повідомлявся, заяв та клопотань в суд не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен наявний у матеріалах справи доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв`язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на наявність між сторонами правовідносин у сфері кредитно-факторингових правовідносин, врегламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.

Судом встановлено, що 27.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії по продукту «pluscard» № 301000518425, на підставі та відповідно до умов котрого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит з лімітом кредитної лінії в розмірі 8 000,00 грн строком на 5 років, який закінчується 25.10.2020 під відсоткову ставку – 0,50% в день (а.с. 7-24).

Кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, зазначеного у п. 10 Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які були надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту на поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 .

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил, котрі виступають, у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

До підписання кредитного договору відповідач ознайомився з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, викладеною у Паспорті споживчого кредиту, котрий відповідач підписав одноразовим ідентифікатором 0МАТ (а.с. 25-28).

Згідно листа ПуАТ «КБ АКОРДБАНК», на поточний рахунок відповідача успішно згідно низки операцій з переказів коштів було зараховано грошові кошти з призначенням платежу: перерахування траншу згідно Договору кредитної лінії № 301000518425 від 27.10.2025 (а.с. 29-30).

Судом досліджено наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості станом на 09.07.2026, відповідно до якого розмір заборгованості відповідача становив 19 974,75 грн (а.с. 31-32).

Суд дослідив положення укладеного 27.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 Договору про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії по продукту «pluscard» № 301000518425, відповідно до п. 4.1 якого Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим його повідомленням протягом 10 днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

Відтак у подальшому 09.07.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 09072026, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 33-38).

Згідно п. 1.2. Договору факторингу, перехід Права вимоги від Клієнта до Фактора відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 39).

Встановлено, що в Реєстрі боржників за порядковим номером 338 ідентифікується контрагент ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (а.с. 41).

Відповідно до Реєстру боржників від 09.07.2026 до Договору факторингу № 09072026, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 974,75 грн, з яких: 7 999,09 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 795,66 грн – сума заборгованості за відсотками, 3 180,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тобто дані договори є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610, 612 ЦК України). Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Нормою ч. 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У судовому засіданні відповідач визнав факт укладення ним 27.10.2025 з Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» Договору про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії по продукту «pluscard» № 301000518425, на підставі та відповідно до умов котрого ним отримано кредитні кошти.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено кредитний договір в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц, від 06.02.2018 у справі за № 278/1679/13-ц.

Згідно п. 4.1 укладеного 27.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 Договору про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії по продукту «pluscard» № 301000518425, Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

З огляду на наведене вище, суд критично оцінює доводи відповідача щодо незнання про факт існування укладеного 09.07.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Договору факторингу № 09072026, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача.

Суд дослідив виписку рахунку НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період з 27.10.2025 по 09.07.2026 (а.с. 112).

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за відповідний день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а відтак є належними доказами на підтвердження факту наявності заборгованості позичальника перед кредитодавцем. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, зазначивши, що виписка з позичкового рахунку є підтвердженням видачі кредиту.

Тобто факт видачі кредиту відповідачу підтверджується матеріалами справи.

Під час розгляду справи наявність заборгованості не були спростована відповідачем належними доказами.

Ураховуючи, що фактично отримані кошти в добровільному порядку ані позивачу, ані первісному кредитору не повернуті, керуючись нормою ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» слід стягнути суму заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7 999,09 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 8 795,66 грн.

При цьому суд критично оцінив наданий позивачем розрахунок заборгованості з огляду на наступне.

Нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак відповідно до положень пункту 18 ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, судом приймається до уваги розрахунок заборгованості без врахування суми пені та штрафів у розмірі 3 180,00 грн.

З урахуванням встановленого, оскільки відповідач зі свого боку не виконав умови укладеного ним кредитного договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, аргументи позивача знаходять своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані доводами відповідача, суд доходить висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його часткового задоволення у сумі 16 794,75 грн.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 238,54 грн (а.с. 5).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 274, 277, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії по продукту «pluscard» № 301000518425 від 27.10.2025 в розмірі 16 794 (шістнадцять тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 75 копійок, з яких: 7 999,09 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 795,66 грн - сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» сплачений за подання позову судовий збір у сумі 2 238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) гривень 54 копійки.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, індекс 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя М.В. Броницька