Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №399/751/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/751/26

провадження № 1-кп/399/58/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відео конференції обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121070000351 від 06.05.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артік, Республіка Вірменія, громадянина Вірменії за місцем народження, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_5 скоїв умисний злочин проти громадської безпеки, за наступних обставин.

В квітні 2026 року в денний період доби, ОСОБА_5 , проходячи по провулку Сухомлинського в селищі Павлиш Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області знайшов на узбіччі дороги, тим самим незаконно придбав, гранату типу РНГ з відокремленим підривним механізмом, який знаходився поряд, тобто вчинив незаконне придбання бойових припасів. При цьому ОСОБА_5 , чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно про придбані вищезазначені предмети в органи влади не повідомив та, з метою подальшого використання для власних потреб, без передбаченого законом дозволу переніс вказану гранату з запалом до місця свого проживання, а саме до будинку АДРЕСА_2 , де мешкав із співмешканкою ОСОБА_6 , тобто вчинив незаконне носіння бойових припасів. Після цього, ОСОБА_5 у порушення вимог п.1 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та п.п. 2, 9, 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, маючи на меті подальше зберігання вказаних предметів для власних потреб, без наміру повідомити про них органи влади, залишив зазначену гранату з запалом за вищеназваною адресою, чим вчинив незаконне, тобто без передбаченого законом дозволу, зберігання бойових припасів. В подальшому, 06 травня 2026 року в період часу з 05 години 01 хвилини по 05 годину 42 хвилини на підставі письмового дозволу власника домоволодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , у встановленому законом порядку було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено корпус бойової ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГН та засіб підриву, а саме – уніфікований бойовий підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) з перехідною втулкою для поєднання із корпусом гранати РГН, які конструктивно поєднуються між собою по різьбовому з`єднанню та в конструктивному поєднанні між собою являються ручною осколковою гранатою наступальної дії типу РГН, що відноситься до категорії боєприпасів та здатні до здійснення вибуху.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав в повному обсязі, надав показання, відповідно до яких фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорює, оскільки в ньому все викладено правильно, і пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Щиро розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.263 КК України, та беручи до уваги думку прокурора, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_5 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.

Суд роз`яснив обвинуваченому, що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого ОСОБА_5 , а також у тому, що він усвідомлює неможливість оскаржити обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

Винуватість ОСОБА_5 повністю доведена у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно із ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому виду та розміру покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, дані про особу обвинуваченого.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено: що ОСОБА_5 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, громадський порядок не порушує, алкоголем не зловживає, не працює, не одружений, здійснив благодійний внесок на ЗСУ (донат) в розмірі 2000 гривень, на «Д» обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки обвинувачений визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює свої дії, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі у межах передбаченої ч.1 ст. 263 КК України санкції.

Разом з тим, враховуючи зазначені вище відомості, які характеризують особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому до обвинуваченого доцільно застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк, з покладенням на нього обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, в даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 077.05.2026 року у справі №401/1441/26, провадження 1-кс/401/309/26 накладено арешт на вилучене майно.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню витрати пов`язані із залученням експертів для проведення експертиз в кримінальному провадженні згідно довідок про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні № 12026121070000351.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 367-371, 373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт накладений ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.05.2026 року у справі №401/1441/26, провадження 1-кс/401/309/26, скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- фрагмент ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГН разом з первинним пакуванням, які було поміщено до сейф-пакету «Експертна служба» МВС України» №6387344 – передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області – знищити у встановленому законодавством порядку;

- 7 холостих проміжних патронів, промислового виготовлення разом з первинним пакуванням, які було поміщено до сейф пакету «Експертна служба МВС України» №6387840 – передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області – знищити у встановленому законодавством порядку.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на проведення комплексної судової вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/112-26/5896 від 21.05.2026 року у розмірі 7701 грн. 76 коп. та судової експертизи зброї №КСЕ-19/112-26/5902-БЛ від 11.05.2026 року у розмірі 1925 грн. 44 коп..

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1