Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №398/4481/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №398/4481/26

Суддя: Молонова Ю. В.

Справа №: 398/4481/26

провадження №: 2/398/4188/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"22" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Молонової Ю.В., при секретарі судового засідання Борозні Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені та в інтересах якого діє представник Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ», від імені та в інтересах якого діє представник Кудіна А.В., звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 уклала із Акціонерним товариством «ОТП Банк» кредитний договір № 1001874598. 13.10.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 13/10/23, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору № 1001874598, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 13.10.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 1001874598 в сумі 75157,96 грн., з яких: 51848,50 грн. – загальна сума боргу по тілу; 23309,46 грн. – загальна сума боргу по відсотках; 0,00 грн. – загальна сума боргу по комісії. У зв`язку з чим просять стягнути з відповідача суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 05.07.2026 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяви просить розгляд справи проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі через оголошення на сайті Судової влади України, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено, що 17.05.2012 ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 1001874598. Згідно з п. 1.1. Договору, Банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальна сума кредиту 942,06 грн.; строк кредиту 14 місяців; розмір процентної ставка 12% річних. Відповідно до п. 1.2. Договору, за умовами кредитного договору банк надає позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені цим договором та додатком №1 «Графік платежів», що є його невід`ємною частиною, а також виконувати інші умови договору. Відповідно до п. 1.3. Договору, датою надання кредиту позичальнику є 17.05.2012. Відповідно до п. 1.4. Договору, позичальник зобов`язаний повністю повернути банку суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені договором не пізніше 17.07.2013.

Додатком № 1 до кредитного договору № 1001874598 від 17.05.2012 визначено графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором. Графік підписано представником кредитора та особисто ОСОБА_1

13.10.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №13/10/23, за умовами якого АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк» і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» та боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» одержує право (замість АТ «ОТП Банк») вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №13/10/23 від 13.10.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1001874598 від 11.01.2013 на загальну суму 75157,96 грн..

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором №1001874598 від 11.01.2013 в розмірі 75157,96 грн..

Отже, виходячи із досліджених судом доказів, встановлено, що договір про споживче кредитування № 1001874598 з додатками було укладено між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 17.05.2012.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доведеність позовних вимог, розмір заборгованості, набуття новим кредитом права вимоги до боржника покладається процесуальним законом у справах цієї категорії на позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З договору факторингу №13/10/23 від 13.10.2023 та реєстру боржників до нього вбачається, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1001874598 від 11.01.2013, однак матеріали позовної заяви не містять відомостей про умови виникнення грошового зобов`язання у відповідача ОСОБА_1 перед кредитором ПАТ «ОТП Банк» за вказаним кредитним договором, як і не містить розрахунку заборгованості за цим договором.

Посилання позивача на ту обставину, що після укладання договору факторингу №13/10/23 від 13.10.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору №1001874598, нічим не підтверджується, оскільки умовами договору факторингу №13/10/23 від 13.10.2023 передбачено перехід права вимоги від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» саме за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» та боржниками. Умовами договору факторингу не передбачено переходу права вимоги від Клієнта до Фактора за картковими рахунками.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують ту обставину, що відповідач мав грошові зобов`язання перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № 1001874598 від 11.01.2013, та що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому законом порядку набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 1001874598 від 17.05.2012.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

З таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у виді сплати судового збору та витрат на правничу допомогу слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені та в інтересах якого діє представник Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В. Молонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua