Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №390/2612/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"23" жовтня 2026 р.Справа № 390/2612/26

Провадження № 2/390/1829/26

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.?О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення 39 262,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 39 262,99 грн заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 01.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № Z75.00410.009407201, за умовами якого банк надав позичальниці кредит, а позичальниця зобов`язалася повертати кредит і сплачувати проценти за користування ним. Відповідачка умови договору не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

16.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» набуло право вимоги, зокрема, за договором кредиту № Z75.00410.009407201.

Згідно з розрахунком заборгованість відповідачки становить 39 262,99 грн, з яких:

- заборгованість за основним боргом – 20 500,00 грн;

- заборгованість за процентами – 18 762,99 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судові засідання 23.09.2026 і 19.10.2026 не з`явився, у заяві від 08.09.2026 представник позивача просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судові засідання 23.09.2026 і 19.10.2026 також не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її відсутності, відзиву не подала.

Справа розглядається відповідно до статей 280–281 ЦПК України в порядку заочного розгляду, за формою спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, на підставі наявних доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом частин четвертої і п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно з частиною другою статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 01.02.2022 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № Z75.00410.009407201, за умовами якого банк надав позичальниці кредит у сумі 20 550,00 грн строком на 12 місяців зі змінюваною процентною ставкою 50 % річних (пункти 1.2–1.4 договору). Строк дії договору та дата повернення кредиту – до 01.02.2023 (пункт 1.6 договору). Кредит і проценти повертаються щомісячними платежами згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору), останній платіж – 01.02.2023.

Згідно з випискою по рахунку позичальниці за період з 01.02.2022 по 16.12.2025 01.02.2022 банк видав відповідачці кредит у сумі 20 550,00 грн, а 01.04.2022 відповідачка сплатила в погашення основного боргу 50,00 грн. Інших платежів на погашення заборгованості відповідачка не здійснювала.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом абзацу першого частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

16.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого клієнт відступає фактору права вимоги, а разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта за первинним договором (пункти 2.1, 2.3 договору факторингу). Згідно з витягом з реєстру боржників № 1 (лот № 3) ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № Z75.00410.009407201 у сумі 39 262,99 грн, з яких 20 500,00 грн – заборгованість за основним боргом, 18 762,99 грн – заборгованість за процентами. Передання реєстру боржників підтверджено актом приймання-передачі реєстру боржників № 1 (лот № 3) в електронному вигляді від 16.12.2025, оплату за договором факторингу здійснено згідно з платіжною інструкцією від 19.12.2025 № 510.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзацом першим частини першої статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, внаслідок укладення договору факторингу № 1 ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» набуло статусу нового кредитора за договором кредиту № Z75.00410.009407201.

Позивач просить стягнути з відповідачки 39 262,99 грн, з яких 18 762,99 грн – заборгованість за процентами.

Однак суд не може повністю погодитися з наданим розрахунком процентів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Строк кредитування закінчився 01.02.2023. Неповернення кредиту у визначений договором строк свідчить не про продовження строку договору, а про неналежне виконання позичальницею своїх зобов`язань. Доказів продовження (пролонгації) строку кредитування матеріали справи не містять.

Згідно з довідкою-розрахунком АТ «Ідея Банк» станом на 16.12.2025 заборгованість за процентами становить 18 762,99 грн, проте період їх нарахування в розрахунку не зазначено.

Проценти, нараховані за ставкою 50 % річних на фактичний залишок заборгованості за кредитом за весь строк кредитування, становлять 10 254,04 грн (20 550,00 грн ? 50 % / 365 ? 59 днів за період з 01.02.2022 по 31.03.2022 + 20 500,00 грн ? 50 % / 365 ? 306 днів за період з 01.04.2022 по 31.01.2023).

Отже, решту процентів у сумі 8 508,95 грн нараховано після спливу строку кредитування, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 30 754,04 грн, з яких 20 500,00 грн – заборгованість за основним боргом, 10 254,04 грн – заборгованість за процентами.

Доказів належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунку відповідачка на час розгляду справи суду не надала.

У позовній заяві позивач зазначив про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За умовами частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

25.09.2025 між ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» та адвокатом Матулою Вікторією Юріївною укладено договір про надання правничої допомоги № 25/09/25, згідно з пунктом 4.5 якого вартість гонорару становить 2 000,00 грн за одну годину роботи адвоката.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач додав акт наданих послуг № 1 від 20.10.2025, відповідно до якого адвокат надав послуги з вивчення документів та підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості вартістю 6 000,00 грн (3 години).

Однак зазначений акт складено 20.10.2025, тобто до укладення договору факторингу, за яким позивач набув право вимоги до відповідачки, та за десять місяців до подання позову. Акт не містить відомостей про відповідачку чи кредитний договір, а тому не підтверджує надання правничої допомоги саме у цій справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

За таких обставин підстав для стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу суд не вбачає.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.08.2026 № 1336.

Оскільки позов підлягає задоволенню на 78,33 % (30 754,04 грн від 39 262,99 грн), з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 085,41 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 280–282 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 638, 640, 1048–1050, 1054, 1077 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення 39 262,99 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» 30 754 (тридцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 04 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» судовий збір у розмірі 2 085 (дві тисячі вісімдесят п`ять) грн 41 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс», місцезнаходження: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., буд. 4, кабінет 4, код ЄДРПОУ 43231894;

відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.?О. Підгірська