Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №387/1435/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/1435/26

Номер провадження по справі 3/387/420/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

за участі секретаря судового засідання Коваленко Л.Л.

прокурора Шмакова В.О.

особи, відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1

розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, депутата Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебувають справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді депутата Піщанобрідської сільської ради та будучи суб`єктом декларування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, чим порушив вимоги частини першої статті 45 зазначеного Закону.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 293/26 від 19 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді депутата Піщанобрідської сільської ради та будучи суб`єктом декларування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а саме особою, зазначеною у підпункті «б» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, порушив вимоги частини першої статті 45 Закону, оскільки несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2023 рік. Зокрема, декларацію за вказаний звітний період він подав 01 квітня 2026 року о 21 год 18 хв, чим учинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 294/26 від 19 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді депутата Піщанобрідської сільської ради та будучи суб`єктом декларування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушив вимоги частини першої статті 45 цього Закону, несвоєчасно подавши щорічну декларацію за 2021 рік. Зазначену декларацію він подав 01 квітня 2026 року о 21 год 03 хв. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №290/26 від 19 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді депутата Піщанобрідської сільської ради та будучи суб`єктом декларування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2024 рік, порушивши вимоги частини першої статті 45 цього Закону. Декларацію за вказаний звітний період подано 01 квітня 2026 року о 21 год 23 хв. Зазначені дії кваліфіковано за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 291/26 від 19 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді депутата Піщанобрідської сільської ради та будучи суб`єктом декларування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2022 рік, чим порушив вимоги частини першої статті 45 цього Закону. Декларацію за 2022 рік він подав 01 квітня 2026 року о 21 год 14 хв. Такі дії кваліфіковано за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №292/26 від 19 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді депутата Піщанобрідської сільської ради та будучи суб`єктом декларування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2020 рік, порушивши вимоги частини першої статті 45 цього Закону. Декларацію за відповідний звітний період подано 01 квітня 2026 року о 20 год 54 хв. Зазначені дії кваліфіковано за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності та просив закрити провадження у справах у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 подав письмову заяву-заперечення з доданими документами, у якій заперечував наявність у нього статусу суб`єкта декларування та, відповідно, обов`язку подавати щорічні декларації.

Зокрема, ОСОБА_1 зазначав, що сторона, яка склала протоколи, пов`язує виникнення в нього статусу суб`єкта декларування з обранням депутатом Піщанобрідської сільської ради та прийняттям рішення ради № 1 «Про визнання повноважень депутатів». Водночас, на його думку, зазначені обставини самі по собі не підтверджують належного набуття депутатських повноважень у встановленому законом порядку.

Посилаючись на статтю 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частину шосту статті 283 Виборчого кодексу України, ОСОБА_1 стверджував про наявність законодавчих неузгодженостей щодо процедури набуття повноважень депутата місцевої ради. На його переконання, відсутність чітко визначеного механізму визнання повноважень депутатів рішенням ради ставить під сумнів виникнення в нього статусу суб`єкта декларування.

Крім того, ОСОБА_1 посилався на відсутність у матеріалах справ доказів складення ним присяги депутата місцевої ради. Вважає складення присяги необхідною умовою набуття депутатських повноважень та зазначав про відсутність законодавчо затвердженого тексту такої присяги.

Також ОСОБА_1 ставить під сумнів належність і допустимість витягу з протоколу першої сесії Піщанобрідської сільської ради, долученого до матеріалів справ. На підтвердження своєї позиції посилається на відповідь сільської ради від 12 жовтня 2026 року № ОР-16/13, у якій повідомлено, що оригінали рішення № 1 та протоколу першої сесії, проведеної у березні 2021 року, передано до архівного відділу Добровеличківської районної державної адміністрації, а сільська рада не володіє ані оригіналами, ані копіями цих документів на постійному зберіганні.

У зв`язку із цим ОСОБА_1 ставив питання щодо джерела походження витягу, порядку його виготовлення та засвідчення, вважаючи, що за відсутності належного підтвердження цих обставин документ не може бути використаний як належний і допустимий доказ.

Окремо ОСОБА_1 стверджував, що рішення сільської ради № 1 «Про визнання повноважень депутатів» було прийняте з порушенням вимог антикорупційного законодавства, оскільки депутати голосували за визнання власних повноважень без належного врегулювання конфлікту інтересів. Посилаючись на приписи статей 28 та 67 Закону України «Про запобігання корупції», вважає зазначене рішення незаконним і таким, що не може підтверджувати набуття ним статусу суб`єкта декларування.

ОСОБА_1 також звертав увагу на відсутність у матеріалах справ належно оформленого депутатського посвідчення та нагрудного знаку. Зазначав, що наявний у нього бланк посвідчення підписаний головою відповідної територіальної виборчої комісії з порушенням установленого порядку, у зв`язку із чим заперечував належне оформлення свого депутатського статусу. На його переконання, фактична участь у засіданнях ради та її діяльності не може замінити передбаченої законом процедури набуття депутатських повноважень.

Крім того, ОСОБА_1 заперечував наявність у його діях умислу на вчинення інкримінованих правопорушень. Пояснив, що вважав оформлення свого статусу неналежним, покладаючись на документи, видані представниками відповідних органів, а тому не усвідомлював наявності в нього обов`язку подавати декларації як суб`єкта декларування. З цих підстав він вважав, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень.

Також ОСОБА_1 поставив під сумнів правомірність оформлення матеріалів справ працівниками Управління стратегічних розслідувань у Кіровоградській області, покликаючись на відсутність відомостей про державну реєстрацію зазначеного підрозділу як відокремленого підрозділу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, а також на відсутність реєстраційного номера і дати на відтиску штампа вхідної кореспонденції на його відповіді на лист-виклик оперативного підрозділу.

За твердженням ОСОБА_1 , наведені обставини свідчать про порушення порядку збирання та оформлення матеріалів справ і ставлять під сумнів допустимість долучених доказів. У зв`язку із цим просив надати оцінку зазначеним обставинам та врахувати їх під час вирішення питання про наявність у його діях складу адміністративних правопорушень.

До письмових заперечень ОСОБА_1 долучив засвідчену копію бланку депутатського посвідчення та копію відповіді Піщанобрідської сільської ради від 12 жовтня 2026 року № ОР-16/13. Просив надати їм оцінку в сукупності з іншими доказами, а також закрити провадження у справах на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Прокурор Шмаков В.О. у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, зазначивши, що, на його думку, дії ОСОБА_1 містять ознаки адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01.10.2026 року справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 172-6 відносно ОСОБА_1 було об`єднано в одне провадження.

Суд заслухав пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідив матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", корупційне правопорушення діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, відповідальність за вказаною статтею настає за умови не своєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 25.11.2020 №1 "Про визнання повноважень депутатів Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання обраних 25 жовтня 2020 року", ОСОБА_1 набув повноважень депутата Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання.

Таким чином, ОСОБА_1 , маючи статус депутата Піщанобрідської сільської ради, був суб`єктом відповідно до п.п. "б" п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", на якого поширюється дія зазначеного Закону і він зобов`язаний виконувати вимоги Закону.

Про необхідність подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування неодноразово повідомлялося на сайті НАЗК та публікувалося у медіа.

Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Підпунктом "б" п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Як убачається з матеріалів справ, ОСОБА_1 інкримінується несвоєчасне подання щорічних декларацій за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. Згідно з відомостями, наведеними у відповідних протоколах, усі п`ять декларацій подано 01 квітня 2026 року, а саме: за 2020 рік — о 20:54, за 2021 рік — о 21:03, за 2022 рік — о 21:14, за 2023 рік — о 21:18 та за 2024 рік — о 21:23.

На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справ долучено роздруківки з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції, які містять відомості про подання відповідних декларацій (а. с. 8–12, 52–57, 96–100, 141–146, 187–191). Ці документи підтверджують дати та час подання декларацій, однак ці докази підлягають оцінці разом з доказами на підтвердження статусу суб`єкта декларування, установлених законом строків подання декларацій, відсутності поважних причин їх несвоєчасного подання та вини особи.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, належать депутати місцевих рад. Частиною першою статті 45 цього Закону передбачено обов`язок визначених законом осіб щорічно подавати декларацію за минулий рік у встановленому законом порядку.

Щодо доводів про відсутність у ОСОБА_1 статусу депутата сільської ради, суд зазначає, що у письмових запереченнях ОСОБА_1 заперечував наявність у нього статусу депутата Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання та, відповідно, статусу суб`єкта декларування. На обґрунтування своєї позиції він посилався на положення статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частини шостої статті 283 Виборчого кодексу України, стверджуючи про законодавчі неузгодженості щодо порядку набуття депутатських повноважень і відсутність належних доказів їх виникнення.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить із того, що питання про наявність у особи статусу депутата місцевої ради має вирішуватися на підставі норм виборчого законодавства та законодавства про місцеве самоврядування, які регулюють встановлення результатів виборів, визнання повноважень обраних депутатів і початок здійснення ними депутатських повноважень.

Із листа Піщанобрідської сільської ради від 16 липня 2026 року, адресованого Управлінню стратегічних розслідувань у Кіровоградській області на виконання його листа від 06 липня 2026 року № 79616-2026, убачається, що сільська рада повідомила про те, що ОСОБА_1 є діючим депутатом Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання відповідно до рішення першої сесії сільської ради від 25 листопада 2020 року № 1 «Про визнання повноважень депутатів Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання, обраних 25 жовтня 2020 року».

На підтвердження цієї інформації сільська рада надала, зокрема, витяг із протоколу першої сесії Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання від 25 листопада 2020 року, а також витяги з протоколів п`ятнадцятої сесії від 23 грудня 2021 року та двадцять четвертої сесії від 20 грудня 2022 року.

Згідно з наданим витягом із протоколу першої сесії від 25 листопада 2020 року голова сільської територіальної виборчої комісії повідомила присутніх про результати виборів депутатів Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання. У наведеному в протоколі переліку обраних депутатів зазначено, зокрема, ОСОБА_1 , обраного в багатомандатному виборчому окрузі № 1 від політичної партії «За майбутнє».

Надалі, як убачається з того самого витягу, депутатам було запропоновано прийняти рішення «Про визнання повноважень депутатів Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання, обраних 25 жовтня 2020 року». За наведеними в протоколі результатами голосування, за прийняття рішення проголосував 21 депутат, проти — 0, утрималися — 0. У протоколі зазначено, що за результатами голосування прийнято рішення № 1.

Таким чином, наданий витяг із протоколу першої сесії містить відомості як про обрання ОСОБА_1 депутатом Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання, так і про прийняття рішення щодо визнання повноважень депутатів відповідного скликання.

Крім того, у витягу з протоколу п`ятнадцятої сесії Піщанобрідської сільської ради від 23 грудня 2021 року зафіксовано, що під час розгляду питання «Різне» сільський голова звернув увагу депутатів на своєчасність подання декларацій та роз`яснив обов`язок їх подання відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Аналогічне питання порушувалося і під час двадцять четвертої сесії сільської ради 20 грудня 2022 року.

Зазначені документи мають значення для оцінки доводів ОСОБА_1 щодо його необізнаності з обов`язком декларування. Водночас сам факт обговорення питання про подання декларацій на сесіях ради не замінює встановлення конкретного обов`язку особи подавати декларацію за кожний відповідний звітний період і не звільняє суд від перевірки інших елементів складу правопорушення.

Щодо доводів про відсутність присяги депутата, депутатського посвідчення та нагрудного знака, суд зазначає, що ОСОБА_1 зазначав, що матеріали справ не містять доказів складення ним присяги депутата місцевої ради, а також посилався на відсутність законодавчо затвердженого тексту такої присяги. Крім того, він ставив під сумнів належність оформлення депутатського посвідчення та нагрудного знака.

Ці доводи підлягають оцінці з урахуванням установленого законом порядку набуття депутатських повноважень. Вирішальним для визначення статусу суб`єкта декларування є встановлення того, чи набув ОСОБА_1 статусу депутата відповідно до передбаченої законом процедури та чи поширювалися на нього вимоги Закону України «Про запобігання корупції» у відповідні звітні періоди.

Відсутність у матеріалах справ окремого документа про складення присяги, депутатського посвідчення або нагрудного знака сама по собі не спростовує відомостей про обрання особи депутатом і прийняття рішення про визнання її повноважень. Водночас такі доводи не можуть бути відхилені лише з посиланням на наявність рішення ради, тому суд перевірить належність і достовірність документів, якими підтверджується набуття депутатських повноважень, та оцінить їх у сукупності з іншими доказами.

Щодо доводів про сумнівне походження витягу з протоколу першої сесії, суд зазначає, що ОСОБА_1 поставив під сумнів походження та належність витягу з протоколу першої сесії сільської ради, долученого до матеріалів справ, посилаючись на відповідь Піщанобрідської сільської ради від 12 жовтня 2026 року № ОР-16/13, у якій, за його твердженням, зазначено, що оригінали рішення та протоколу передано до архівного відділу.

Відповідно до статей 251 і 252 КУпАП кожен доказ підлягає перевірці щодо його належності, допустимості та достовірності й оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сам по собі факт передання оригіналу документа до архівного відділу не свідчить про недопустимість виготовленого з нього витягу. Водночас для використання такого документа як доказу необхідно встановити його джерело походження, спосіб виготовлення та засвідчення, а також можливість перевірити відповідність витягу документу, з якого його виготовлено.

Дослідивши наданий витяг із протоколу першої сесії Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання від 25 листопада 2020 року, суд установив, що він містить відомості про результати виборів депутатів, зокрема обрання ОСОБА_1 депутатом у багатомандатному виборчому окрузі № 1 від політичної партії «За майбутнє», а також про розгляд питання щодо визнання повноважень депутатів і результати голосування за відповідне рішення, за яке проголосував 21 депутат. У витягу зазначено, що за результатами голосування прийнято рішення № 1.

Крім того, судом досліджено лист Піщанобрідської сільської ради від 16 липня 2026 року, адресований Управлінню стратегічних розслідувань у Кіровоградській області, у якому сільська рада підтвердила, що ОСОБА_1 є діючим депутатом восьмого скликання відповідно до зазначеного рішення, та надала витяги з протоколів першої, п`ятнадцятої й двадцять четвертої сесій сільської ради. Зміст цих документів узгоджується в частині відомостей про обрання ОСОБА_1 депутатом та подальше здійснення діяльності сільської ради восьмого скликання.

Водночас судом ураховано доводи ОСОБА_1 щодо відповіді сільської ради від 12 жовтня 2026 року № ОР-16/13 про передання оригіналів рішення та протоколу до архівного відділу. Сам факт передання документів на архівне зберігання не спростовує змісту наданого витягу, оскільки така обставина стосується місця зберігання оригіналів, а не достовірності відомостей, викладених у витягу. При цьому доказів того, що витяг містить недостовірні відомості або не відповідає змісту протоколу, ОСОБА_1 не наведено.

За таких обставин суд доходить висновку, що надані документи в їх сукупності підтверджують обрання ОСОБА_1 депутатом Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання та прийняття радою рішення про визнання повноважень депутатів. Наведені ОСОБА_1 заперечення щодо походження витягу та передання оригіналів документів до архівного відділу самі по собі не спростовують зазначених відомостей і не є достатніми для висновку про недостовірність або недопустимість цього доказу.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про незаконність рішення Піщанобрідської сільської ради від 25 листопада 2020 року № 1 у зв`язку з можливим виникненням конфлікту інтересів під час голосування за визнання повноважень депутатів, суд виходить із такого.

Як убачається з дослідженого судом витягу з протоколу першої сесії Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання від 25 листопада 2020 року, на розгляд депутатів було винесено проєкт рішення «Про визнання повноважень депутатів Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання, обраних 25 жовтня 2020 року». Згідно з відомостями, наведеними у протоколі, за прийняття цього рішення проголосував 21 депутат, проти — 0, утрималися — 0, після чого було зазначено про прийняття рішення № 1.

Водночас зі змісту зазначеного витягу не вбачається, що під час розгляду цього питання будь-хто з депутатів заявляв про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, що такі обставини обговорювалися на сесії або що результати голосування були оскаржені чи визнані незаконними в установленому законом порядку. Інших доказів, які б підтверджували наявність конфлікту інтересів саме під час прийняття рішення № 1, ОСОБА_1 суду не надав.

При цьому саме по собі голосування депутатів за рішення про визнання повноважень депутатів відповідного скликання не є достатнім доказом порушення вимог антикорупційного законодавства. Для висновку про наявність конфлікту інтересів необхідно встановити конкретні обставини, які свідчать про суперечність між приватним інтересом відповідної особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, а також з`ясувати, чи вплинула така суперечність на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення.

Крім того, досліджений судом лист Піщанобрідської сільської ради від 16 липня 2026 року підтверджує, що рада вважає ОСОБА_1 діючим депутатом восьмого скликання на підставі рішення від 25 листопада 2020 року № 1. Відомості, викладені в цьому листі, узгоджуються зі змістом витягу з протоколу першої сесії в частині прийняття зазначеного рішення та визнання повноважень обраних депутатів.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи ОСОБА_1 про незаконність рішення № 1 через можливий конфлікт інтересів ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними доказами. Матеріали справ не містять доказів, які б свідчили про визнання цього рішення незаконним або недійсним у встановленому законом порядку. Тому наведені заперечення самі по собі не спростовують відомостей про прийняття рішення щодо визнання повноважень депутатів і не є достатніми для висновку про відсутність у ОСОБА_1 статусу суб`єкта декларування.

Саме по собі твердження про можливе порушення порядку прийняття рішення ради не означає автоматичної недійсності такого рішення. Разом із тим наявність рішення № 1 не звільняє суд від обов`язку перевірити його належність, достовірність та значення для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у цих справах.

Щодо доводів про відсутність вини та необізнаність з обов`язком подання декларацій.

ОСОБА_1 заперечував наявність у його діях вини, зазначаючи, що вважав оформлення свого депутатського статусу неналежним і не усвідомлював наявності в нього обов`язку подавати декларації.

Відповідно до статей 9–11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за наявності вини особи у вчиненні протиправного діяння, яка може виражатися в умислі або необережності. Тому для вирішення питання про винуватість ОСОБА_1 суд має врахувати не лише факт подання ним щорічних декларацій після встановлених законом строків, а й обставини, за яких виник та підлягав виконанню обов`язок щодо їх подання, наявність у нього реальної можливості виконати цей обов`язок своєчасно, а також наявність чи відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларацій.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про те, що він не усвідомлював наявності в нього обов`язку подавати декларації у зв`язку із сумнівами щодо належного оформлення його депутатського статусу, суд бере до уваги досліджені документи про результати виборів 25 жовтня 2020 року, витяг із протоколу першої сесії Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання від 25 листопада 2020 року та відомості про прийняття рішення № 1 щодо визнання повноважень депутатів. Зазначені докази в сукупності підтверджують обрання ОСОБА_1 депутатом відповідної ради та прийняття рішення про визнання повноважень депутатів восьмого скликання.

Крім того, судом досліджено витяги з протоколів п`ятнадцятої сесії Піщанобрідської сільської ради від 23 грудня 2021 року та двадцять четвертої сесії від 20 грудня 2022 року, зі змісту яких убачається, що під час розгляду питання «Різне» сільський голова звертав увагу депутатів на необхідність своєчасного подання декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Ці відомості свідчать про порушення на сесіях ради питання щодо виконання депутатами обов`язку декларування та підлягають урахуванню під час оцінки доводів ОСОБА_1 про необізнаність із таким обов`язком.

При цьому суд ураховує, що саме по собі посилання особи на незнання закону або інше розуміння свого правового статусу не є достатнім для звільнення від відповідальності. Водночас висновок про наявність вини не може ґрунтуватися виключно на факті несвоєчасного подання декларацій, а має випливати із сукупності встановлених обставин, які підтверджують наявність у особи відповідного обов`язку, можливість його виконання та відсутність поважних причин порушення строку.

З огляду на викладене, суд не приймає ці доводи до уваги, так як доводи ОСОБА_1 про необізнаність з обов`язком декларування підлягають оцінці з урахуванням усіх досліджених доказів, зокрема документів про набуття ним депутатських повноважень і відомостей про обговорення на сесіях ради питання своєчасного подання декларацій. Суд зазначає, що інформація про обговорення обов`язку декларування на сесіях ради доводилася депутатам, що підтверджується витягом з протоколу Піщанобрідської сільської ради від 23 грудня 2021 року у сукупності із дослідженими витягом із протоколу першої сесії Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання від 25 листопада 2020 року та відомості про прийняття рішення № 1 щодо визнання повноважень депутатів.

У письмових запереченнях ОСОБА_1 також поставив під сумнів повноваження посадових осіб Управління стратегічних розслідувань Національної поліції України на складання протоколів про адміністративні правопорушення, посилаючись на відсутність відомостей про відповідний територіальний підрозділ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань як про окрему юридичну особу.

Як убачається зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення № 290/26, № 291/26, № 292/26, № 293/26 та № 294/26 від 19 серпня 2026 року, їх складено старшим оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань Національної поліції України з посиланням, зокрема, на статті 1, 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4–172-9 КУпАП, за винятком правопорушень, учинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Отже, наявність у посадової особи відповідних повноважень визначається законом, її належністю до уповноваженого органу та дотриманням установлених законом обмежень щодо кола правопорушень, за якими вона вправі складати протоколи.

Суд ураховує, що відсутність у територіального підрозділу статусу окремої юридичної особи сама по собі не свідчить про відсутність у його працівників повноважень, передбачених законом. Старший оперуповноважений, який їх склав, відноситься до кола посадових осіб, уповноважених статтею 255 КУпАП складати протоколи за частиною першою статті 172-6 КУпАП, а також ОСОБА_1 як депутат Піщанобрідської сільської ради відноситься до категорії службових осіб, правопорушення яких становлять є компетенцією Національної поліції за ч.1 ст.172-6 КУПАП.

Таким чином, довід ОСОБА_1 про відсутність у відповідного територіального підрозділу статусу окремої юридичної особи не є сам по собі достатньою підставою для визнання протоколів складеними неуповноваженою особою. Вирішальне значення має встановлення повноважень конкретного працівника з урахуванням статті 255 КУпАП та правового статусу особи, яку притягають до адміністративної відповідальності.

Довід ОСОБА_1 про відсутність реєстраційного номера й дати на відтиску штампа вхідної кореспонденції на його відповіді на лист-виклик також підлягає оцінці з огляду на те, чи впливають ці обставини на достовірність документа, законність отримання відповідних відомостей та можливість використання їх як доказу. Сам по собі такий недолік не зумовлює автоматичної недопустимості всіх матеріалів справи, однак суд зобов`язаний надати йому оцінку з урахуванням інших доказів.

Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, має істотне значення як день його вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, полягає саме у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а не у самому лише факті спливу встановленого законом строку. Тобто законодавець адміністративно карає не бездіяльність, яка настала о 00.00 год після закінчення граничного строку, а подання декларації після цього строку. До моменту фактичного подання декларації неможливо встановити одну з обов`язкових ознак вказаного складу правопорушення факт несвоєчасного подання декларації. Саме дата фактичного подання декларації є моментом, коли об`єктивна сторона адміністративного правопорушення повністю сформована, а тому саме цей день слід вважати днем його вчинення. Вказаний підхід узгоджується із правовою природою цього правопорушення. Якщо особа після спливу граничного строку взагалі не подає декларацію, її поведінка вже може набувати ознак іншого правопорушення (за наявності відповідних підстав та складу), тоді як ч.1 ст.172-6 КУпАП охоплює саме випадки, коли декларація подана, але з порушення установленого строку. Отже, до моменту її фактичного подання не можна стверджувати, що мало місце саме адміністративне правопорушення у вигляді несвоєчасного подання декларації.

Відтак, днем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, у діях ОСОБА_1 слід вважати 01.04.2026, оскільки саме цього дня ним фактично подано щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не може передувати дню його вчинення.

У постанові ВС у складі колегії суддів КАС від 28.02.2019 у справі № 149/2498/17, адміністративне провадження № К/9901/4274/18, зазначено наступне: «початок перебігу строків накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення».

Лист Піщанобрідської сільської ради від 16 липня 2026 року підтверджує, що саме на цю дату сільська рада надала Управлінню стратегічних розслідувань інформацію про статус ОСОБА_1 як діючого депутата та документи на підтвердження цього статусу.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що на час розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення, передбачені частиною четвертою статті 38 КУпАП, не закінчилися.

Отже, суд, ураховуючи все вищевикладене, доходить висновку, що доводи письмових заперечень ОСОБА_1 підлягають оцінці в сукупності з усіма дослідженими доказами та встановленими обставинами справ, а не ізольовано один від одного.

Досліджені судом документи, надані Піщанобрідською сільською радою, містять відомості про обрання ОСОБА_1 депутатом Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання, прийняття рішення першої сесії від 25 листопада 2020 року № 1 «Про визнання повноважень депутатів Піщанобрідської сільської ради восьмого скликання, обраних 25 жовтня 2020 року», а також про подальше порушення на сесіях ради питання щодо необхідності своєчасного подання декларацій відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Отже, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 належить до суб`єктів декларування, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», а тому зобов`язаний був подавати щорічні декларації у строки, встановлені законом.

З матеріалів справи встановлено, що декларації за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки ОСОБА_1 подав 01 квітня 2026 року, що підтверджується відповідними відомостями з офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції. За умови встановлення судом конкретних строків подання кожної декларації та відсутності поважних причин їх порушення зазначені обставини свідчать про несвоєчасне виконання обов`язку декларування.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього статусу суб`єкта декларування, сумніви щодо визнання депутатських повноважень, необізнаність з обов`язком подання декларацій та інші заперечення оцінені судом у сукупності з дослідженими документами. Наведені доводи не спростовують установлених обставин щодо його обрання депутатом та прийняття рішення про визнання повноважень депутатів.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі - Декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Упродовж періоду з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року в Україні тривав період декларування, протягом якого суб`єкти декларування були зобов`язані подати щорічні декларації за 2020 рік.

У період з 01 січня 2022 року до 01 квітня 2024 року суб`єкти декларування мали подати щорічні декларації за 2021 рік.

У період з 01 січня 2023 року до 01 квітня 2024 року суб`єкти декларування мали подати щорічні декларації за 2022 рік.

У період з 01 січня 2024 року до 01 квітня 2024 року суб`єкти декларування мали подати щорічні декларації за 2023 рік.

У період з 01 січня 2025 року до 01 квітня 2025 року суб`єкти декларування мали подати щорічні декларації за 2024 рік.

Таким чином, ОСОБА_1 був зобов`язаний подати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік - до 00 год. 00 хв. 01.04.2021, за 2021,2022 та 2023 рік - до 00 год. 00 хв. 01.04.2024, за 2024 рік - до 00 год. 00 хв. 01.04.2025.

Проте, всупереч вимог чинного законодавства та в порушення строку, встановленого для подання електронної декларації на сайт НАЗК, ОСОБА_1 подав декларації особи, уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування 01.04.2026. Вказане підтверджується копіями роздруківок з сайту НАЗК (а.с. 8-12, 52-57, 96-100, 141-146, 187-191).

При цьому, судом не встановлено поважних причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно подати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.

Частина 1 ст.172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

За таких обставин, якщо судом установлено, що ОСОБА_1 без поважних причин несвоєчасно подав декларації, усвідомлюючи або за обставинами справи маючи усвідомлювати наявність відповідного обов`язку та реальну можливість його виконання, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Відтак, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Таким чином, суд оцінив вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Судом не встановлено обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 ..

Зважаючи на вищевказані обставини справи з урахуванням особи ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, вину не визнав, оцінюючи в сукупності дії ОСОБА_1 , наслідки та ставлення останнього до вказаних дій, конкретні обставини вчинених адміністративних правопорушень, з урахуванням даних, що характеризують особу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, суд вважає за потрібне звернути увагу на те, що у разі відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, що виключає можливість закриття такого провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. При цьому судовим розглядом доведена наявність в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та строки накладення адміністративного стягнення за які, станом на день розгляду справи не збігли.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", ст.ст 36, 40-1, 172-6, 251,252, 276, 283-285, 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п. 1, п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених передбачених ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок: (отримувач коштів : ГУК у Кіров.обл./тг Добровел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA528999980313020106000011503, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення: (отримувач коштів: ГУК у місті Києві/місто Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду на протязі 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст постанови складено 23.10.2026

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО