Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №352/2098/26
Суддя: ГРИНЬКІВ Д. В.
Справа № 352/2098/26
Провадження № 2/352/1734/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю представника позивачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Угринівської сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та як частки в майні колишнього колгоспного двору,-
В С Т А Н О В И В:
І. Короткий зміст позовних вимог.
20.08.2026 позивачі звернулися до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Угринівської сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та як частки в майні колишнього колгоспного двору.
Свої позовні вимоги позивачі мотивували тим, що предметом позову є спірне будинковолодіння, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , яке за видом належить суспільній групі «колгоспний двір», головою якого була ОСОБА_5 . Крім цього, станом на 15.04.1991 року, тобто на момент прийняття Закон України №697-ХП «Про власність», у вказаному будинку спільно проживали: ОСОБА_5 , її чоловік ОСОБА_6 , та позивачі, тому в силу закону кожен із ним був власником по 1/5 частини спірного будинку.
В подальшому 23 березня 1998 року ОСОБА_3 вибув на постійне місце проживання та зареєструвався за адресою - АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 (батько позивачів 1 і 2), якому належала 1/5 частка будинку. Спадкоємцями померлого були його дружина та його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , однак останній вважається таким, що спадщину після батька не прийняв. Фактично спадщину після чоловіка прийняла його дружина та дочка.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , який на момент смерті належало 3/10 частки будинковолодіння, спадкоємцем, який прийняв спадщину після померлої, була її дочка ОСОБА_2 . Таким чином, частка ОСОБА_2 у будинковолодінні становить 3/5, частка ОСОБА_8 – 1/5, ОСОБА_4 – 1/5.
Однак, приватний нотаріус до якого ОСОБА_2 звернулася про видачу свідоцтва про право на спадщину відмовила їй, оскільки правовстановлюючий документ виданий на голову колгоспного двору, яка не була його останнім членом.
Тому позивачі просять визнати право власності на спірне будинковолодіння.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, до суду надіслала заяву у якій просила розгляд справи здійснювати без її участі.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 25.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 29.09.2026 року постановлено витребувати у Приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Угорчак Наталії Михайлівни належним чином засвідчену копію спадкової справи № 76/2026, заведеної після смерті ОСОБА_5 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та закрити підготовче засідання.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 22.11.1988 року виконкому Угринівської сільвиконкомом, жилий будинок в цілому, який розташований по АДРЕСА_3 належить членам колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_5 . (а.с.22).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_9 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.17).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 22.01.2020 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.18).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с.19).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_10 18.08.1992 року розірвав шлюб із ОСОБА_2 . Прізвища після розірвання шлюбу не змінено (а.с.15).
Відповідно до довідки Угринівської сільської ради №174 від 07.07.2026 року, видана гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в тому, що згідно погосподарської книги головою колгоспного двору була ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 4 від 20.01.2020 р.). Разом з нею проживали та були зареєстровані станом на 1991 року: чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.23).
Згідно довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 14.07.2026 року, яка видана ОСОБА_2 про те, що домоволодіння по АДРЕСА_1 має наступні технічні характеристики. Станом на 24.11.1988 р. (момент здійснення реєстрації права власності), до складу домоволодіння входили: житловий будинок загальною площею 72,0 кв.м., літня кухня, гараж, сарай, вбиральня, огорожа. Крім цього зазначено, що загальна площа в житловому будинку літера А збільшились на 0.8 кв. м, а житлова зменшилась на 10,9 кв. м в результаті демонтажу опалювальних приладів внутрішнього перепланування та переобладнання. Побудовано навіс літера Г. Дані види робіт зі слів замовника виконані до 1992 р. Щодо реєстрації права власності повідомлено, що згідно архівних даних за ОСОБА_5 -головою колгоспного двору було зареєстровано право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 22.11.1988 р., виданого Угринівським сільвиконкомом на підставі рішення Тисменицької районної ради від 14.09.1988 р. № 176. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 24.11.1988 р., реєстровий запис № 419, реєстрова книга № 3. (а.с.24).
Згідно витягу з реєстру Угринівської територіальної громади від 03.07.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.25).
Згідно відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 23.03.1998 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.26).
Відповідно до висновку про вартість майна від 04.08.2026 року ринкова вартість будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 становить 209 164 грн (а.с.27-53).
Згідно технічного паспорту, виготовленого на замовлення ОСОБА_2 14.07.2026 року на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , даний будинок побудований у 1960 році, загальною площею по 1 поверсі – 66,2 кв.м., по літері А 72,8 кв.м. (а.с.55-58).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.20).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).
Із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса після смерті матері ОСОБА_5 звернулася ОСОБА_2 (а.с.87).
Згідно довідки Угринівської сільської ради №1053 від 03.06.2020 року: згідно з записом в погосподарській книзі №3 виконкому Угринівської сільської ради за №0248 за померлою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 значиться житловий цегляний будинок та господарські будівлі. По АДРЕСА_1 . До дня сперті ОСОБА_5 в спадковому будинку крім померлої були зареєстровані: ОСОБА_2 – дочка, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , онук, ІНФОРМАЦІЯ_10 . Заповіт від імені померлої в сільській раді не посвідчувався (а.с.90).
Приватний нотаріус Івано-Франківського РНО Угорчак Н.М. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 на інше майно, зокрема на земельні ділянки (а.с.110, 122, 139).
Приватний нотаріус Івано-Франківського РНО Угорчак Н.М. 17.06.2026 року надіслала ОСОБА_2 відповідь про те, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки житловий будинок 3 Мч господарськими будівлями і спорудами належить до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого була ОСОБА_5 . Померла ОСОБА_5 не була останнім членом колгоспного двору (а.с.54).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та громадянина захищаються судом.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 ЦК України може бути, зокрема, визнання права.
Виходячи з положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Стосовно типу спірного домогосподарства, то суд зазначає, що статтями 121, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що майно колгоспного двору належить його членам в рівних частках на засадах спільної сумісної власності.
15 квітня 1991 року вступив в дію Закон України „Про власність”. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 своєї постанови № 20 від 22.12.1995 р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" - положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство.
Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
б) розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Щодо порядку спадкування та кола спадкоємців.
Відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України в редакції, чинній на момент прийняття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. У відповідності до вимог ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст. 1269 спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Положеннями ч. 1 ст.1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з положеннями ч.1ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У відповідності до положень п. 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Щодо належного складу учасників, то суд зазначає, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Так, ОСОБА_5 як голові колгоспного двору, належала 1/5 частка житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 та ще половина 1/5 частки, яку вона успадкувала після смерті чоловіка, який теж був членом колгоспного двору, а інші частки по 1/5 належали позивачам.
Після смерті ОСОБА_5 її частку у спірному будинковолодінні успадкувала її дочка ОСОБА_2 , прийнявши спадщину за законом як спадкоємець першої черги. Інший спадкоємець – ОСОБА_3 спадщину після померлої матері не прийняв.
Відтак, ОСОБА_2 , належить право власності на 3/5 частки вказаного вказаного майна, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 1/5 частки спірного будинковолодіння. Тому позов про визнання права власності на майно слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.11, 15, 16, 182, 328, 392, 1218, 1220, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Угринівської сільської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та як частки в майні колишнього колгоспного двору задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/5 (три п`яті) частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 (одну п`яту) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/5 (одну п`яту) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;
ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 ;
ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_9 ;
Відповідач: Угринівська сільська рада, вул. Польова, 1, с. Угринів, Івано-Франківський район Івано-Франківська область, ЄДРПОУ:04356426.
Рішення складене в повному обсязі 23.10.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua