Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №182/3886/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 182/3886/26

(2/199/7767/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договорів факторингу він набув від початкових кредиторів права грошової вимоги до відповідача за наступними договорами: кредитним договором № 67384-12/2025 від 29.12.2025, укладеним з ТОВ «Стар Файненс Груп» на суму 10 500 грн.; договором позики № 7839124 від 28.10.2025, укладеним з ТОВ «Сіроко фінанс» на суму 4 700 грн.; договором позики № 6783972 від 03.10.2025, укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на суму 5 000 грн.

Оскільки відповідач заборгованість не погасила, позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.

Відповідач скористалася правом надання відзиву на позовну заяву, у якому визнала наявність заборгованості, але виключно в розмірі тіла кредитів (основного боргу), також відповідач послалася на свій статус внутрішньо переміщеної особи (довідка ВПО № 1205-50030064087 від 11.12.2023) та просила суд відмовити у стягненні штрафних санкцій.

Позивач надав відповідь на відзив та додаткові пояснення, у яких заперечив проти застосування зазначених норм, як підстави для списання всієї суми понад тіло кредиту, навів розрахунок нарахованих відсотків відповідно до умов кожного договору (зокрема, денну ставку 0,98 % за договором № 67384-12/2025, умови нарахування процентів за понадстрокове користування за договором № 7839124 та ставку 0,95 % за договором № 6783972) і підкреслив, що заборгованість нараховувалася первісними кредиторами станом на дату відступлення права вимоги.

Відповідач подала додаткові пояснення, в яких повторно наголосила на чинності довідки ВПО та просила відмовити у стягненні штрафів, пені, неустойки та завищених відсотків, розстрочити виконання рішення, у випадку задоволення, строком на 10 місяців.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 06.09.2026 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом, 29 грудня 2025 р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 67384-12/2025 на суму 10 500,00 грн. строком на 120 днів з денною процентною ставкою 0,98 %. Кредитні кошти надано в безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки 5355-57xx-xxxx-7830, а також узгоджено відповідальність сторін, умови надання кредиту й тарифи. Договір містить усі істотні умови договору про надання фінансових послуг. 25 лютого 2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу № 25022026, на підставі якого право вимоги за цим договором перейшло до позивача. Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань утворилася заборгованість у загальній сумі 21 010,50 грн., з яких 10 500,00 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 5 575,50 грн. – заборгованість за відсотками, 3 885,00 грн. – заборгованість за штрафом, 1 050,00 грн. – комісія за видачу кредиту.

03 жовтня 2025 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 6783972 на суму 5 000,00 грн. строком на 360 днів з процентною ставкою 0,95 %. Правила надання коштів розміщені на сайті ClickCredit, а також узгоджено відповідальність сторін, умови надання кредиту й тарифи. Договір містить усі істотні умови договору про надання фінансових послуг. 23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 23/04/26, на підставі якого право вимоги за цим договором перейшло до позивача. Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань утворилася заборгованість у загальній сумі 19 023,83 грн., з яких 4 973,88 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 4 299,95 грн. – заборгованість за відсотками, 9 750,00 грн. – неустойка.

28 жовтня 2025 року між ТОВ «Сіроко фінанс» та відповідачем укладено договір позики № 7839124 на суму 4 700,00 грн. строком на 30 днів з процентною ставкою 0,01 %. У разі прострочення згідно з Правилами надання грошових коштів у позику (розміщеними на сайті Monto) кредитор має право нараховувати проценти за понадстрокове користування (до 90 календарних днів). Узгоджено відповідальність сторін, умови надання кредиту й тарифи; договір містить усі істотні умови договору про надання фінансових послуг. 27 квітня 2026 року між ТОВ «Сіроко фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 27042026, на підставі якого право вимоги за цим договором перейшло до позивача. Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань утворилася заборгованість у загальній сумі 12 850,27 грн., з яких 3 194,75 грн. – заборгованість за основною сумою боргу, 255,52 грн. – заборгованість за відсотками, 9 400,00 грн. – заборгованість за пенею.

Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з договірних правовідносин (кредитного договору) та регулюються ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 та ч. 3 ст. 14, ч. 1 та ч. 2 ст. 207, ст.ст. 626, 628, ч. 1 ст. 633, ст.ст. 634, 638, 526, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 та ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України.

Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду вимог, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживче кредитування»). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідач визнала позов у частині суми основного боргу, і відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню. Згідно із зазначеною нормою, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У наданому відзиві на позовну заяву відповідач не висловила жодних заперечень у частині основної суми боргу, не надала доказів спростування та не оспорила обставин укладення й виконання вищевказаних трьох договорів, а також факт набуття позивачем права вимоги за ними. Будь-яких заяв про відмову від визнання цих обставин відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України відповідачем до суду подано не було.

З огляду на те, що відповідачем не спростовано обставини щодо наявності та розміру заборгованості за основним боргом за вказаними договорами, а у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності цих обставин чи добровільності їх визнання відповідачем, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу та відсотків на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України. Задоволенню в цій частині підлягає заборгованість на загальну суму 28 799,60 грн. з яких основний борг становить 18 668,63 грн., а відсотки – 10 130,97 грн.

Щодо нарахування заборгованості за комісією за кредитним договором № 67384-12/2025 від 29.12.2025 року в сумі 1 050,00 грн., суд зазначає наступне

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 щомісячна комісія за обслуговування кредиту розрахунково-касове обслуговування може стягуватися лише у випадку, якщо кредитодавцем у договорі чітко визначено перелік конкретних додаткових або супутніх послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які фактично надаються позичальнику, а також надано докази погодження таких послуг зі споживачем.

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредитної заборгованості, оскільки відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України Про споживче кредитування споживач має право безоплатно отримувати інформацію про поточний розмір своєї заборгованості, розмір сплачених платежів та іншу інформацію щодо виконання договору.

Як убачається з матеріалів справи, кредитним договором № 67384-12/2025 від 29.12.2025 року передбачено сплату комісії за видачу кредиту, однак позивачем не зазначено, які саме конкретні додаткові або супутні послуги надавалися відповідачу за сплату такої комісії, а також не надано доказів погодження таких послуг зі споживачем під час укладення кредитного договору.

За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку відповідача сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1 050,00 грн. задоволенню не підлягають.

Стосовно нарахування заборгованості за штрафом (3 885,00 грн. за договором № 67384-12/2025), неустойкою (9 750,00 грн. за договором № 6783972) та пенею (9 400,00 грн. за договором № 7839124), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит позику банком або іншим кредитодавцем позикодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця позикодавця неустойки штрафу, пені за таке прострочення. Неустойка штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання невиконання, часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем позикодавцем.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 провадження № 61-14740св23 зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить: законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання невиконання, часткового виконання певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання. Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця позикодавця неустойки штрафу, пені за таке прострочення.

Оскільки всі зазначені договори укладалися у період із жовтня по грудень 2025 року під час дії воєнного стану, а нарахування штрафів, неустойки та пені здійснено за прострочення зобов`язань у період дії воєнного стану, стягнення таких штрафних санкцій не відповідає вимогам законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат.

Керуючись нормами ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (3 328,00 грн.), суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 812,34 грн. (28 799,60 грн. ? 3 328,00 грн. : 52 884,60 грн.).

Стосовно заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно зі статтею 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальне становище сторін, а також необхідність дотримання справедливого балансу між правом стягувача на своєчасне виконання судового рішення та можливістю боржника виконати покладений на нього обов`язок.

Як убачається з заяви відповідача, остання визнає наявність кредитного зобов`язання та не ухиляється від його виконання, однак зазначає про неможливість одночасного погашення заборгованості у зв`язку тяжким фінансовим становищем, будучи ВПО, що підтверджується довідкою ВПО № 1205-50030064087 від 11.12.2023 та відповіддю з ЄІССС про ВПО №2841074 від 04.06.2026 року.

Суд враховує, що стягнення всієї суми заборгованості одночасно за таких обставин може істотно ускладнити виконання судового рішення, тоді як встановлення помірних щомісячних платежів сприятиме його реальному та послідовному виконанню.

При цьому, розстрочення виконання рішення не звільняє відповідача від виконання грошового зобов`язання, не змінює визначеного судом розміру заборгованості та не позбавляє позивача права на отримання присуджених коштів.

З урахуванням розміру заборгованості, майнового становища відповідача, який підтверджується відповіддю з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також прагнення відповідача до повного виконання договірного зобов`язання та необхідності забезпечення балансу інтересів сторін, для суду наявні підстави для задоволення заяву відповідача та розстрочити виконання рішення строком на 10 місяців.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 – 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість у загальному розмірі 28 799 (двадцять вісім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, ЄДРПОУ 35625014) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) грн. 34 коп.

Розстрочити виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра в цій справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 28 799 (двадцять вісім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 60 коп. строком на 10 місяців, установивши такий порядок виконання:

- протягом 10 місяців щомісяця окремими планетами по 2 879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 96 коп.

Дата виготовлення повного судового рішення 22.10.2026 р.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї