Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №140/6359/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/6359/25 пров. № А/857/42743/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Ільчишин Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 140/6359/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, (головуючий суддя першої інстанції Димарчук Т.М., місце ухвалення м. Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - військова частина НОМЕР_2 , відповідач-2) про:

визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2018, 2019, 2020 роки, підйомної допомоги за 2016-2017 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, яка передбачена для учасників бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по листопад 2016 року та з грудня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2018, 2019, 2020 роки, підйомної допомоги за 2016-2017 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, яка передбачена для учасників бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по листопад 2016 року та з грудня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплати підйомної допомоги за 2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період грудня 2016 року по листопад 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату підйомної допомоги за 2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби відповідачами з порушенням встановленого порядку здійснювалось нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2016, 2018, 2019, 2020 роках, підйомної допомоги за 2016-2017 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по листопад 2016 року та з грудня 2017 року по березень 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2017 році, підйомної допомоги за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2020 роки, підйомної допомоги за 2016-2017 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по березень 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем 1 подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Покликаючись на обставини справи, апелянт зазначає, що на день виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, спору між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо зазначених в позові вимог - не було. НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії є необґрунтованими.

Позивач та відповідач 2 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період: з грудня 2015 року по листопад 2016 року включно та з грудня 2017 року по 24 грудня 2020 року у ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ).

З грудня 2016 року по листопад 2017 року включно позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 24 грудня 2020 року №457-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби – майстра - начальника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_9 » (тип В) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_10 » І категорії (тип Б), звільненого з військової служби в запас на підставі підпункту “а» (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу», виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 24 грудня 2020 року (а.с.13).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №140/4622/24, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.12.2015 по листопад 2016 року включно та з грудня 2017 року по 28.02.2018 із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_12 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 24.12.2020.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_12 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.12.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №140/4622/24, військова частина НОМЕР_1 здійснила нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 24.12.2020 у загальному розмірі 229741,65 грн, та згідно проведених відрахувань та податків, встановлених чинним законодавством 29.04.2025 перерахувала на картковий рахунок позивача кошти в сумі 218254,57 грн, що підтверджується розрахунком нарахування індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2020 року, довідкою-розрахунком виплачених сум індексації грошового забезпечення за рішенням суду у справі №140/4622/24 та випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ “ПРИВАТБАНК» (а.с.8-10).

Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2020 роки, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2016 року у розмірі 5267,75 грн, у серпні 2018 року у розмірі 9114,30 грн, у листопаді 2019 року у розмірі 11701,60 грн, у грудні 2020 року у розмірі 13252,40 грн. Проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у листопаді 2016 року у розмірі 5298,15 грн та у грудні 2017 року у розмірі 5267,75 грн (а.с.16-22)

Крім того, при звільненні позивачу виплачено грошову компенсацію за 56 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки у січні 2021 року у розмірі 24737,81 грн, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у січні 2021 року у розмірі 79514,40 грн (а.с.14).

Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2017 роки, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 позивачу було проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у січні 2017 року у розмірі 5349,00 грн, та грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2017 року у розмірі 5349,00 грн (а.с.18).

З урахуванням того, що лише в квітні 2025 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 24.12.2020 у розмірі 218254,57 грн, то нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2020 роках, підйомної допомоги у 2016-2017 роках, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби проведені без урахування у складі місячного грошового забезпечення позивача індексації грошового забезпечення.

Окрім того, як вбачається з особистих карток грошового забезпечення за 2016-2020 роки, у період з січня 2016 року по березень 2018 року ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889. Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначалася винагорода, включалися посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які позивач мав право за займаною ним штатною посадою. З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди проведено відповідачами виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.

Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо нездійснення перерахунку та виплати розміру грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2020 роках, підйомної допомоги у 2016-2017 роках, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по березень 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок таких виплат, як грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2020 роках, підйомної допомоги у 2016-2017 роках, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період із січня 2016 року по березень 2018 року було проведено без включення сум індексації до розрахунку таких виплат, оскільки нарахування та виплата належних сум індексації була проведена лише в квітні 2025 року на виконання судового рішення.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3).

Абзацами першим та другим частини четвертої вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суд констатує, що право на грошову допомогу на оздоровлення у 2016-2020 роках, підйомну допомогу у 2016-207 роках, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період із січня 2016 року по березень 2018 року позивач набув, в цій частині його право було реалізоване.

Спірним питанням є включення до складу цих виплат, індексації грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України №1282-XII від 03.07.1991 “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).

Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі – Порядок №1078).

Відповідно до пункту другого Порядку№1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 30.12. 2020 у справі №359/8843/16-а.

З особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 встановлено, що за 2016-2020 роки та інформації наявної у відповідях на адвокатські запити, позивачу нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 24.12.2020 проводилась не у повному обсязі.

Разом з тим, військовою частиною НОМЕР_3 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №140/4622/24, проведено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 24.12.2020 у розмірі 229741,65 грн, та згідно проведених відрахувань та податків, встановлених чинним законодавством 29.04.2025 перерахував на картковий рахунок позивача кошти в сумі 218254,57 грн, що підтверджується розрахунком нарахування індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2020 року, довідкою-розрахунком виплачених сум індексації грошового забезпечення за рішенням суду у справі №140/4622/24 та випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ “ПРИВАТБАНК» (а.с.8-10).

Також встановлено, що розрахунок таких виплат, як грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2020 роках, підйомної допомоги у 2016-2017 роках, компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період із січня 2016 року по березень 2018 року було проведено без включення сум індексації до розрахунку таких виплат, оскільки нарахування та виплата належних сум індексації була проведена лише в квітні 2025 року на виконання судового рішення.

Відтак, враховуючи вищенаведене, військова частина НОМЕР_1 протиправно не врахувала до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислювалися суми виплат грошової допомоги на оздоровлення у 2016, 2018, 2019, 2020 роках, підйомної допомоги за 2016-2017 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по листопад 2016 року та з грудня 2017 року по березень 2018 року включно індексації грошового забезпечення, що призвело до отримання позивачем вказаних виплат у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Аналогічно, військова частина НОМЕР_2 протиправно не врахувала до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислювалися суми виплат підйомної допомоги за 2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року включно індексації грошового забезпечення, що призвело до отримання позивачем вказаних виплат у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_3 щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2016, 2018, 2019, 2020 роках, підйомної допомоги за 2016-2017 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 за період з січня 2016 року по листопад 2016 року та з грудня 2017 року по березень 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2017 році, підйомної допомоги за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 за період з грудня 2016 року по листопад 2017 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Крім того, суд першої інстанції вірно врахував, що ОСОБА_1 по 24.12.2020 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 )) та на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 24.12.2020 №457-ОС був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.12.2020, що не заперечується відповідачами.

Таким чином, що оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є ІНФОРМАЦІЯ_12 (військова частина НОМЕР_1 )), на день виключення із списків особового складу саме останній повинен провести розрахунок з позивачем за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, в тому числі спірних виплат.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у відповідній частині та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування в цій частині не вбачається.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 140/6359/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяЗ. М. Матковська

суддіВ. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин