Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №140/1931/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №140/1931/25

Суддя: Пліш Михайло Антонович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/1931/25 пров. № А/857/21628/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Іщук Л.П., Обрізко І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинський області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року (головуючий суддя Ксензюк А.Я., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинський області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинський області про:

визнання протиправними дій щодо відмови виплатити, як дружині померлого пенсіонера військовослужбовця Міністерства оборони України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нараховані суми пенсії за вислугу років, що підлягали виплаті на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №140/9796/21 та від 30.06.2023 року по справі № 140/9786/23, які залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю чоловіка пенсіонера Міністерства оборони України ОСОБА_2 ;

зобов`язання виплатити, як дружині померлого пенсіонера військовослужбовця Міністерства оборони України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нараховані суми пенсії за вислугу років, що підлягали виплаті на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №140/9796/21 та від 30.06.2023 року по справі №140/9786/23, які залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю чоловіка пенсіонера Міністерства оборони України ОСОБА_2 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №140/9796/21 та від 30.06.2023 року по справі №140/9786/23 після його смерті.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нараховані суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №140/9796/21 та від 30.06.2023 року по справі №140/9786/23.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, зокрема те, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року у справі № 140/9796/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 липня 2021 року № ХА8981 з врахуванням зазначених у ній видів та сум грошового забезпечення.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року у справі № 140/9796/21 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01 квітня 2019 року по 30 листопада 2021 року в сумі 132761,46 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 140/9786/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 09 листопада 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 140/9786/23 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2024 року в сумі 19466,67 грн.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням з Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів кошти, нараховані за рішеннями суду залишаються невиплаченими за життя ОСОБА_2 .

16 вересня 2024 року Позивач звернулася із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 .

Листом від 20 вересня 2024 року № 0300-0504-8/55983 Відповідачем направлена відповідь щодо порушеного питання.

Статтею 61 Закону України № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина, а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 61 цього Закону при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що члени сім`ї померлого пенсіонера з числа військовослужбовців мають право звернутися за отриманням коштів (невиплаченої суми пенсії) протягом 6 місяців після смерті пенсіонера.

Крім того, у своєму позові, що перебуває на розгляді в суді, Позивач вважає, що кошти, нараховані за життя її чоловікові на виконання рішень суду, входять до складу спадщини, при цьому жодних доказів на підтвердження такої обставини Позивач не надав. Зокрема, не надано доказів про те, що нотаріус видав Позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого вбачалося б, що до складу спадщини включено кошти у вигляді недоотриманої пенсії на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/9796/21 та у справі № 140/9786/23.

Питання захисту прав осіб, які звернулися до суду з позовом про зобов`язання органу Пенсійного фонду здійсниш виплату нарахованих сум пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, неодноразово досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду.

При вирішенні спору слід враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2023 року у справі № 805/2628/18-а, які полягають у такому.

Тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити, необхідні для вирішення спору щодо виплати недоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема:

- поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою;

- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);

- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;

- дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;

- подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядками № 22-1, № 3-1 (в залежності від положень, за якими призначалася пенсія особі, яка померла);

- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв`язку зі смертю пенсіонера - як член сім`ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).

Ураховуючи вищезазначене, відсутні підстави для виплати невиплачених коштів в порядку спадкування.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.12) та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії в разі втрати годувальника (а.с.7).

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримував пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі № 140/9796/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 липня 2021 року № ХА8981 з врахуванням зазначених у ній видів та сум грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №140/9786/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 09 листопада 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 31.08.2024 Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

16.09.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо виплати нарахованої пенсії, що залишилася недоодержаною у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 за результатами перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 по справі №140/9796/21 та від 30.06.2023 по справі № 140/9786/23.

Проте, листом від 20.09.2024 відповідач повідомив, що відповідно до статті 61 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Крім того, зазначив, що статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи правонаступником.

Відповідач вказав, що питання щодо отримання заборгованості за рішеннями Волинського окружного адміністративного суду №140/9796/21 від 08.10.2021 та №140/9786/23 від 30.06.2023 позивач має право вирішити в судовому порядку (а.с.6).

Як вбачається з листа ГУ ПФУ у Волинській області №0300-0405-8/8451 від 06.02.2025 погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішення суду, здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Облік фінансових зобов`язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації.

Нарахування за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 в сумі 132761,46 грн. та за період з 09.11.20222 по 31.08.2023 в сумі 19466,67 грн. внесено до Реєстру судових рішень для їх погашення. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (а.с.8).

Вважаючи протиправною вказану відмову відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив того, що згідно ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника

За приписами частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Відповідно до абз. 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

З огляду на це суд правильно вказав, що суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Крім того суд слушно зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 105 8-ІV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-ІУ), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно матеріалів справи, позивач є дружиною померлого пенсіонера ОСОБА_2 , яка проживала разом з ним на день його смерті, що підтверджується витягом з реєстру Луцької територіальної громади (а.с.14-15), звернулась до пенсійного органу у встановлений законодавством строк із заявою в порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ, до якої додала документи передбачені пунктом 2.26. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зауваження до наданих позивачем документів в ГУ ПФУ у Волинській області не було, у листі від 20.09.2024 не зазначено.

Відповідач відмовив позивачу у виплаті недоотриманої її чоловіком сум пенсії вказавши, що для отримання коштів, нарахованих на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду, їй необхідно звернутися до суду.

З огляду на вказане, суд першої інстанції вірно вважав протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачці пенсії нарахованої, але не виплаченої її померлому чоловіку, бо стаття 61 Закону №2262-ХІІ покладає на органи Пенсійного фонду України обов`язок з виплати, зокрема дружині, суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Посилання ж Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на необхідність заміни стягувача належним правонаступникам є необґрунтованим, оскільки позивачка звернулася щодо виплати їй недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ, а не щодо виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №140/9796/21 та від 30.06.2023 року по справі №140/9786/23.

Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо не надання доказів про те, що нотаріус видав ОСОБА_1 , дружині ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого вбачалося б, що до складу спадщини включено кошти у вигляді недоотриманої пенсії на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/9796/21 та у справі №140/9786/23 то суд вірно врахував, що яку уже вказувалось вище у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Виходячи з викладеного, ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із пунктом 4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, згідно з приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Разом з тим, оспорювана сума підлягає виплаті належному заявнику (заявникам), якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, та незалежно від періоду, за який нараховано недоодержані суми, що було дотримано позивачем.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 в силу положень частини 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 і які залишилися неодержаними у зв`язку з її смертю.

Неповне і несвоєчасне нарахування та виплата належного розміру пенсії ОСОБА_2 за період 01.04.2019 по 30.11.2021 в загальному розмірі 132761,46 гривень та за період з 01.04.2019 по 31.12.2024 в загальному розмірі 19466,67 гривень є очевидною і встановленою обставиною.

Право на такі недоплачені суми пенсії відновлено ОСОБА_2 за його життя рішенням суду. Тривале виконання Управлінням рішень Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі №140/9796/21 та від 30.06.2023 у справі №140/9786/23, що набрали законної сили, стало продовженням порушення його прав, так як останній за життя правомірно очікував на виконання рішення в розумний строк.

Виходячи із викладеного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії ГУ ПФУ у Волинській області є протиправними і як наслідок, ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі в розмірі 132761,46 грн та 19466,67 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №140/9796/21 та від 30.06.2023 року по справі №140/9786/23, і залишилися недоодержаною у зв`язку з його смертю.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинський області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 у справі №140/1931/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяМ.А. Пліш

суддіЛ. П. Іщук

І. М. Обрізко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua