Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №140/2080/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/2080/25 пров. № А/857/26630/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Пліша М.А.,

суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції з 29.09.2014 по 04.04.2016; зобов`язання Головного управління Національної поліції у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у Головному управлінні ДФС у Волинській області з 29.09.2014 по 04.04.2016 для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції з 29.09.2014 по 04.04.2016. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у Головному управлінні ДФС у Волинській області з 29.09.2014 по 04.04.2016 для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зокрема апелянт вказує на те, що частина 2 статті 78 Закону України “Про національну поліцію” містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції.

Оскільки до вказаного переліку не включено службу в податковій міліції ДФС України, відтак відсутні правові підстави для зарахування вказаного періоду до стажу служби в поліції. Наказом ГУ НП у Волинській області від 25.07.2018 №206 о/с «По особовому складу» позивачу станом на 01.08.2018 відповідно до статті 78 Закону України «Про національну поліцію» встановлено стаж служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - 00 років 04 місяць 18 днів, однак не зараховано вислугу років в податкових органах, оскільки це суперечить вимогам законодавства України

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в період з 29.09.2014 по 04.04.2016 проходила службу в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Волинській області.

Наказом ГУ НП у Волинській області від 25.07.2018 №206 о/с «По особовому складу» позивачу станом на 01.08.2018 відповідно до статті 78 Закону України «Про національну поліцію» встановлено стаж служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - 00 років 04 місяць 18 днів.

До стажу служби в Національній поліції вислуга років в податкових органах з 29.09.2014 по 04.04.2016 не була зарахована.

Не погоджуючись із такою позицією відповідача щодо невключення до вислуги років період служби в податкових органах, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Закон України від 2 липня 2015 року № 580-III (далі Закон № 580-VIII), визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У свою чергу, приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону №580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Приписами пунктів 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Статтями 24, 26 Закону № 509-XII визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».

Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу зараховується до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону №580-VIII.

Приписами статей 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Аналізуючи повноваження, завдання та функції цих органів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції, оскільки статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.

Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання відповідача щодо відсутності у позивача права на зарахування спірного стажу служби, внаслідок відсутності підпорядкування Державної податкової служби України Міністерству внутрішніх справ України, оскільки визначаючи наявність чи відсутність такого права необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм викладено у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/16143/18.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач у період з 29.09.2014 по 04.04.2016 проходив службу в органах податкової міліції, а статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а тому, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України, чого відповідачем зроблено не було.

Отже, для поновлення порушених прав позивача, на думку суду апеляційної інстанції, позов необхідно задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції з 29.09.2014 по 04.04.2016 та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України вислугу років у Головному управлінні ДФС у Волинській області з 29.09.2014 по 04.04.2016 для встановлення надбавки за вислугу років, а також для нарахування додаткової оплачуваної відпустки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області – залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №140/2080/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяМ.А. Пліш

суддіЛ. П. Іщук

І. М. Обрізко