Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №300/424/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/424/25 пров. № А/857/17912/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Пліша М.А.,

суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (головуючий суддя Главач І.А., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №300/7669/21 заборгованості в сумі 199901,85 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2024 у справі №300/8792/23 заборгованості в сумі 119557,49 грн, що разом складає 319459,34 грн;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №300/7669/21 заборгованості в сумі 199901,85 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2024 у справі №300/8792/23 заборгованості в сумі 119557,49 грн, що разом складає 319459,34 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №300/7669/21 заборгованості в сумі 199901,85 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2024 у справі №300/8792/23 заборгованості в сумі 119557,49 грн, що разом складає 319459,34 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №300/7669/21 заборгованості в сумі 199901,85 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2024 у справі №300/8792/23 заборгованості в сумі 119557,49 грн, що разом складає 319459,34 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що заява про виплату недоодержаної пенсії, яка 13.12.2024 подана до Головного управління з порушенням вимог передбачених Порядком №3-1. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 та свідоцтва про шлюб від 09.08.1975, позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у адміністративній справі №300/7669/21 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.03.2022 в сумі 199901,85 грн.

Також, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у адміністративній справі №300/8792/23 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 в сумі 119557,49 грн.

Доказів виплати пенсіонеру зазначених сум доплат до пенсії відповідачем не надано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 22.10.2024 звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про надання інформації про недоотриману пенсію у зв`язку із смертю її чоловіка.

Відповідачем листом від 15.11.2024 надано відповідь та повідомлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у адміністративній справі №300/7669/21 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та нараховано доплату пенсії за період з 01.4.2019 по 31.03.2022 в сумі 199901,85 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у адміністративній справі №300/8792/23 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та нараховано доплату пенсії за період з 01.4.2019 по 30.06.2022 в сумі 119557,49 грн. Додатково роз`яснено, що при зверненні у встановленому порядку осіб (членів сім`ї), визначених у ст. 61 Закону №2262, недоодержані суми підлягають виплаті без заміни сторони у виконавчому провадженні, за рахунок коштів та у порядку черговості, визначених відповідно до п.7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, затвердженого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1).

13.12.2024 ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, долучивши копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , свідоцтва про шлюб, витяг про місце спільного проживання з померлим пенсіонером з реєстру територіальної громади, довідку про пенсійний рахунок в Ощадбанку, паспорт та картку платника податків про РНОКПП позивача (а.с.15).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 07.01.2025 надано відповідь позивачці та повідомлено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та завірені копії зазначених документів можуть подаватись особисто до органу, в якому померлий перебував на обліку (до сектору обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (каб. 2) за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Мельника, II) або разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. На електронні копії накладається кваліфікований електронний підпис.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач діяв не у порядку та не у спосіб визначений законом, як то передбачено ст. 19 Конституції України.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закону №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Частиною 2 статті 52 Закону №1058-IV визначено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Нормами статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 4 Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів зазначає, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включаються до складу спадщини і виплачуються: членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Буквальне тлумачення норм частини 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ дає для суду підстави зробити висновок про те, що коментована норма Закону гарантує членам сім`ї пенсіонера з числа військовослужбовців, які мають право на пенсію за цим Законом, право на одержання сум пенсії, що підлягали виплаті і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Приписи статті 61 Закону № 2262-ХІІ не містять вимоги про необхідність «нарахування заборгованості» з сум такої пенсії, з оформленням певного розпорядчого акту органами пенсійного фонду, в тому числі протоколів про перерахунок пенсій чи інших рішень.

Стаття 61 Закону №2262-ХІІ прямо зобов`язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв`язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера.

В контексті вказаного правового регулювання, суд вважає за необхідне зробити висновок про те, що такі суми пенсії хоч і «не нараховано» на виконання судового рішення, вказане не змінює її правову природу, оскільки за змістом статті 61 Закону №2262-ХІІ для можливості виплати суми пенсії необхідне дотримання двох умов, а саме:

- пенсія повинна підлягати виплаті;

- пенсія залишилась недоодержаною у зв`язку зі смертю військовослужбовця, якому призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Не містить й коментована норма закону вимоги щоб відповідне нарахування чи право на виплату фактично було реалізовано за життя пенсіонера (до його фізичної смерті).

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону № 2262-ХІІ.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачем не заперечується право позивача на отримання суми пенсії, що належала її померлому чоловіку і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю.

Як вже було встановлено, ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , спільно проживала разом з чоловіком; 11.01.2022 вперше (щодо виплати недоодержаної пенсії нарахованої за життя на виконання рішення суду у справі №300/7669/21) та 14.02.2024 повторно (щодо виплати недоодержаної пенсії нарахованої за життя на виконання рішень суду у справі №300/8792/23), тобто до закінчення шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера, позивач звернулась до пенсійного органу за виплатою недоодержаної пенсії.

Тобто, позивач звернулася до Головного управління ПФУ із заявою про здійснення останній виплати нарахованої її чоловікові пенсії, що залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю в межах строку визначеного частиною 3 статті 61 Закону №2262-ХІІ.

Колегія суддів вважає, що такі дії відповідача суперечать приписам ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки позивач реалізувала своє право на отримання суми пенсії, що належала її померлому чоловіку, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату.

Неповне і несвоєчасне нарахування та виплата належного розміру пенсії ОСОБА_2 в загальному розмірі 319459,34 гривень є встановленою обставиною у рішеннях суду, які набрали законної сили.

Тривале виконання Управлінням рішенням цих судових рішень стало продовженням порушення його прав, так як останній за життя правомірно очікував на виконання рішень в розумний строк.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 недоодержаної суми пенсії її померлого чоловіка, ОСОБА_2 , перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №300/7669/21 заборгованості в сумі 199901,85 грн та на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2024 у справі №300/8792/23 заборгованості в сумі 119557,49 грн, що разом складає 319459,34 грн.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №300/424/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяМ.А. Пліш

суддіЛ. П. Іщук

І. М. Обрізко