Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №240/5479/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5479/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

23 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець до 01.10.2019 року.

У зв`язку з призовом на військову службу з 29.09.2019 року до Військової частини НОМЕР_1 та забороною військовослужбовцям займатись підприємницькою діяльності, позивач припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця з 01.10.2019 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 241556883646 від 26.01.2024 року, реєстраційний номер припинення державної реєстрації № 23070060002009181 від 01.10.2019 року та довідкою управління соціально-економічного розвитку території Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області від 14.03.2024 року за № 22.

25 липня 2023 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3757-0630 У, відповідно до якої станом на 02 листопада 2023 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 63 040,74 грн.

Позивач вважаючи, що таке нарахування було здійснене за відсутності законних підстав, адже 01.10.2019 підприємницька діяльність ним припинена, про що свідчить запис в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-УІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-УІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Як зазначено у частині 4 статті 4 Закону №2464-УІ, особи, зазначені в пунктах 4 та 5-1 частини 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-УІ (в редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набув чинності з 01.01.2017) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону. - єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць,

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-УІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону №2464-Vl максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок;

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону №2464-У1 визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464АІ визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємцІв, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа у місяці, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з абзацом 4 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених в пунктах 4, 5 частини 1 статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

В разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Отже, відповідно до вищезазначених норм встановлений безальтернативний обов`язок фізичної особи-підприємця регулярно сплачувати єдиний внесок з дати державної реєстрації підприємницької діяльності до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. При цьому в разі неотримання доходу, за будь яких умов, єдиний внесок має бути сплачений у розмірі не менше розміру мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною 2 статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

01.07.2004 набрав чинності Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-ІУ (далі - Закон №755-ІУ), яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону №755-1У для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця: копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.

Як зазначає позивач, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець до 01.10.2019 року.

У зв`язку з призовом на військову службу з 29.09.2019 року до Військової частини НОМЕР_1 та забороною військовослужбовцям займатись підприємницькою діяльності, позивач припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця з 01.10.2019 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 241556883646 від 26.01.2024 року, реєстраційний номер припинення державної реєстрації № 23070060002009181 від 01.10.2019 року та довідкою управління соціально-економічного розвитку території Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області від 14.03.2024 року за № 22.

25 липня 2023 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3757-0630 У, відповідно до якої станом на 02 листопада 2023 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 63 040,74 грн.

Вимога сформована на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу, щодо заборгованості зі сплати поточних нарахувань єдиного внеску.

У подальшому, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3757-0630 У від 25.07.2023 року з інформацією про розмір недоїмки станом на 02 листопада 2023 року направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання. В супровідному листі (заяві про відкриття виконавчого провадження) направленому на адресу Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції вих. № 189/5/06-30-13-03 від 08.01.2024 року Головне управління ДПС у Житомирській області просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 36 040,74 грн. посилаючись на вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3757-0630 У від 25.07.2023 року.

Проте, вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована на 63 040,74 грн. та не містить жодної інформації про період нарахування. Крім того, вимога про сплату боргу (недоїмки) датована 25 липням 2023 року, а сума заборгованості в ній визначена станом на 02 листопада 2023 року, тобто сума зазначена у вимозі визначена на дату пізнішу на три місяці від дати формування вимоги, що не відповідає дійсності.

Про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3757-0630 У від 25.07.2023 року позивач довідався після відкриття головним державним виконавцем Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 73929061 та накладенням арешту на картковий рахунок позивача на який надходить грошове забезпечення військовослужбовця.

Представником позивача - адвокатом Чепурою І.В. на адресу відповідача 01.02.2024 року був направлений адвокатський запит на надання інформації та копій документів, в тому числі довідки-розрахунку (за який період було нараховано заборгованість), саму копію вимоги, копії поштової квитанції про направлення вимоги. Підтвердженням направлення адвокатського запиту є поштова накладна за № 1170600479454 та опис вкладення в поштове відправлення. Відповідно до трекінгу відправлення Укрпошти відповідач отримав поштове відправлення за № 1170600479454 особисто 05.02.2024 року. Незважаючи на даний факт, відповідач до дня подачі позову до суду запитувану інформацію та копії документів на адвокатський запит так і не надав, незважаючи на вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно реєстраційних даних картки особового рахунку автоматизованих інформаційних систем, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 11.01.2017 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осію, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію №23070000000009181, код основного виду економічної діяльності – 47.25 «Роздрiбна торгiвля напоями в спецiалiзованих магазинах».

Відповідно до відомостей, одержаних від державного реєстратора в електронному вигляді, 01.10.2019 до Єдиного державного реєстру внесено запис про Державну реєстрацiю припинення пiдприємницької дiяльностi фiзичної особи - пiдприємця за її рішенням.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1, п.78.2 ст.78, ст.79, ст.82 та п.52 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПК України), ст.13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (із змінами та доповненнями, далі- Закон №2464) ГУ ДПС у Житомирській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , податкова адреса згідно свідоцтва про держреєстрацію: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску) за період з 11.01.2017 по 01.10.2019.

Зазначений акт перевірки було надіслано контролюючим органом 10.02.2022 для Позивача на адресу: АДРЕСА_1 .

Оскільки наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 року №243-0 «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах», виданого на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 11.04.2022 №64-0 «Про встановлення простою у роботі для працівників ГУ ДПС у Житомирській області» встановлено простій для переважної більшості працівників.

В той же час, наказом Державної податкової служби України від 10.03.2022 №168 «Про припинення простою в роботі» відповідно до додатку до наказу з 11.03.2022 припинено простій у роботі ряду областей та, відповідно, наказом від 10.03.2022 №249-0 «Про запровадження дистанційної роботи на період воєнного стану» відповідно до додатку припинено простій у роботі працівників ДПС України та її територіальних органів, посади яких віднесено до номенклатури Державної податкової служби України та з 11.03.2022 до закінчення воєнного стану запроваджено дистанційну роботу для таких працівників.

ГУ ДПС у Житомирській області не включене було до переліку територіальних органів в яких припинено простій, зважаючи на той факт, що м. Житомир та Житомирська область перебуває в зоні активних ракетних та авіаційних обстрілів, що здійснює російська федерація.

У зв`язку із вище описаними подіями (у період лютий - травень 2022 року) ГУ ДПС у Житомирській області за результатами проведеної перевірки позивачу було направлено 17.06.2022 рішення про застосування штрафних санкцій №0025920711 від 16.06.2022 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0025900711 від 16.06.2022. Проте, зазначені рекомендовані з повідомленням листи, якими направлено рішення і вимога були повернуті по причині «за закінченням терміну зберігання».

Перевіркою встановлено, що в період з 11.01.2017 по 01.10.2019 позивач здійснював такі види діяльності: «Роздрiбна торгiвля в неспецiалiзованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».

Позивач перебував на загальній системі оподаткування, за період 11.01.2017 по 31.12.2019 валовий дохід від підприємницької діяльності становить 320698,87 грн.

Позивачем у період 15.07.2019 по 01.10.2019 здійснювалась діяльність за адресою АДРЕСА_2 (відділ магазину).

Так, до Новоград – Волинської ДПІ Головного управління ДПС у Житомирській області позивачем було подано «Повідомлення про об`єкти оподаткування» за формою №20-ОПП з відображенням в ньому об`єктів рухомого та нерухомого майна, що використовуються в господарській діяльності, де вказано місце здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_2 (відділ магазину).

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22,00 % (до 01.01.2016 в розмірі 34,7%), встановлено заниження Позивачем в періоді з 11.01.2017 по 01.10.2019 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 44 304,68 грн.

Згідно ч.2 ст.9 Закону №2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Перевіркою встановлено в порушення п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7,ч.2 ст.9 Закону №2464- VI виявлено заниження позивачем за період з 11.01.2017 по 01.10.2019 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22,00% на загальну суму 44 304,68 грн., а саме: 2017 рік – 10 141,88 грн., 2018 рік – 14 715,55 грн., 2019 рік – 19 447,25 грн.

Відповідно до п.1. ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8. ст. 9. Закону №2464-VI визначено, що порядок обчислення і сплати єдиного внеску відповідно до якого платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7,ч.2 ст.9 Закону №2464-VI перевіркою встановлено заниження позивачем за період з 11.01.2017 по 01.10.2019 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22,00% на загальну суму 44 304,68 грн., а саме: 2017 рік – 10 141,88 грн., 2018 рік – 14 715,55 грн., 2019 рік – 19 447,25 грн.

Відповідно до п. п. 6, 7 ст. 13 Закону № 2464 та розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція 449) органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом є недоїмкою.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 контролюючий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до п.3 Розділу VI Інструкції №449 орган ДПС надсилає (вручає) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) також у випадках:

1) Якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

2) Якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

3) Якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Відповідно до п.4 Розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З наведеного вище вбачається, що органам ДПС України надано право формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи контролюючого органу. Наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату недоїмки, без проведення додаткових перевірок.

Разом з тим, у зв`язку з призовом на військову службу з 29.09.2019 року до Військової частини НОМЕР_1 та забороною військовослужбовцям займатись підприємницькою діяльності, позивач припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця з 01.10.2019 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 241556883646 від 26.01.2024 року, реєстраційний номер припинення державної реєстрації № 23070060002009181 від 01.10.2019 року та довідкою управління соціально-економічного розвитку території Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області від 14.03.2024 року за № 22.

Таким чином позивач втратив 01.10.2019 року статус фізичної особи-підприємця.

Відсутність офіційного підтвердження у ОСОБА_1 статусу фізичної- особи підприємця, визначеному Законом №755-ІУ, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

Позивач відповідно до військового квитка та довідки про проходження служби з 26.09.2019 року по сьогоднішній день, перебуває на військовій службі, що унеможливлює займатись підприємницькою діяльністю.

Таким чином, оскільки позивач з 01.10.2019 року не мав статусу фізичної особи-підприємця то відповідно відповідач безпідставно нарахував позивачу недоїмку зі сплати єдиного внеску і тому оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.07.2023 № Ф-3757-0630 У є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

ГоловуючийГонтарук В. М.

СуддіМоніч Б.С. Біла Л.М.