Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №240/25932/25
Суддя: Смілянець Е. С.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/25932/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
23 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд із позовом, у якому просивь:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;
- визнати протиправною постановку ОСОБА_1 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про постановку ОСОБА_1 на військовий облік.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 30.04.2026 в задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами скарги зазначає, що оскільки він був саме виключений з військового обліку, тому повторному взяттю на такий облік він не підлягає.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 (замість військового квитка) призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби із виключенням із військового обліку за ст. 29б Наказу МОУ №402 від 2008 року.
Відповідно до відомостей військово-облікового документу, сформованого у застосунку «Резерв+» станом на 14.10.2025, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Радомишль), відомості про проходження ВЛК та наявність відстрочки відсутні.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» №2232-XII від 25.03.1992.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону №2232-XII).
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).
Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.
У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII усі військовозобов`язані та призовники підлягають військовому обліку.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх військовозобов`язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.
А відповідно до частини шостої цієї ж статті - виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;
9) померли.
При цьому, поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону № 2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку повністю втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку ні.
Відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка або документу, що його замінює, повинні існувати відповідні підстави. Це саме стосується відмітки про те, що особа є невійськовозобов`язаною.
Як встановлено судом першої інстанції, у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 , яке видане йому замість військового квитка, наявна відмітка про його виключення з військового обліку призовною комісією за ст. 29б Наказу МОУ №402 від 2008 року.
Дані про ВЛК відсутні. Відмітка про те, що ОСОБА_1 є невійськовозобов`язаним теж відсутня.
Фактично, доводи позивача в цій частині зводяться до того, що він виключений з військового обліку на підставі консультаційного висновку спеціаліста від 02.02.2017.
Разом з тим, вказаний консультаційний висновок спеціаліста складений лікарем Комунальної установи "Обласний медичний консультативно-діагностичний центр" Житомирської обласної ради і жодних висновків про придатність /непридатність ОСОБА_1 до військової служби не містить та і не може містити, позаяк не є постановою ВЛК. У вказаному висновку лише встановлено діагноз: "Сложный дальнозоркий астигматизм с разницей рефракции в двух главных мередианах 5,0 D, H, рефракционная амблиопия правого глаза. Дальнозоркость слабой степени левого глаза".
При цьому, докази проходження позивачем ВЛК у 2007 році відсутні, як відсутні і будь-які докази того, ОСОБА_1 визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Слід зазначити, що згідно положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ №402 від 14.08.2008 (зі змінами) додатку №1 "Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби" до статті 29б включено: зорові розлади, пов`язані з хворобами м`язів ока, порушенням співдружніх рухів, усі форми косоокості Н49-Н51 - за відсутності диплопії; співдружня косоокість за відсутності бінокулярного зору; непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час; непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд першої інстанції приходить до обґрунтованого висновку, що діагноз, встановлений ОСОБА_1 як призовнику, доводить ту обставину, що позивач підлягає визнанню непридатним до військової служби лише у мирний час, і в той же час, обмежено придатним - у воєнний; непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.
Зважаючи на викладене та на відсутність будь-яких інших записів про проходження позивачем ВЛК і про визнання його повністю непридатним до військової служби (тобто і у воєнний час), відсутні правових підстав вважати позивача виключеним з військового обліку.
При цьому, на сьогоднішній день позивач як військовозобов`язаний, що перебуває на обліку у відповідача може бути виключений з військового обліку лише із дотриманням існуючої процедури.
Як вірно зазначає суд першої інстанції, наразі суттєво змінились правові норми, які регулюють порядок визнання не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Зокрема, відповідно до пунктів 79, 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: … організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; … здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; .. проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; … Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, в редакції на час звернення позивача до суду передбачено, що постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов`язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.
Постанова ВЛК при ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Якщо у стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.
Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.
Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Відтак, станом на сьогодні існує процедура перевірки постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних.
Враховуючи встановлені обставини та наведені правові норми, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про відсутність станом на час звернення позивача до суду підстав для зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку без дотримання процедури, передбаченої пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008.
При цьому, суд не надає оцінку правильності оформлення та повноті поданим позивачем медичним документам, оскільки ВЛК він не проходив та питання про його придатність на підставі таких документів не вирішувалось.
Крім того, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу та приймати рішення про правомірність (неправомірність) дій відповідача стосовно взяття позивача на військовий облік.
Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийСмілянець Е. С.
СуддіДрачук Т. О. Полотнянко Ю.П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua