Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №600/1501/26-а
Суддя: Смілянець Е. С.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/1501/26-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
20 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,
представника позивача: Сімонишиної Ж.В.,
третьої особи: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), звернулася до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (відповідача), в якому просила:
- визнати протиправним рішення Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.03.2026 у формі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та скасувати його;
- зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документу - постанови від 20.11.2025 № 27, виданої Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, якою передбачено накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 51000 грн.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 24.07.2026 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач правомірно виніс оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки рішення на підставі якого видано виконавчий документ не набрало законної сили.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами скарги зазначає, що оскаржуваним повідомленням повернуто без прийняття до виконання виконавчий документ – постанову від 20.11.2025 № 27, видану Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, якою передбачено накладення штрафу у розмірі 51000 грн.
Вважає, що в оскаржуваному повідомленні відсутнє належне обґрунтування того, що постанова від 20.11.2025 № 27 дійсно не набрала законної сили, тому приймаючи оскаржуване повідомлення державний виконавець діяв у супереч наданих йому законом повноважень та необґрунтовано зазначив причини повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та відповідно повернув його.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Третя особа заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.11.2025 Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України винесено постанову № 27, якою накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 51000 грн (а.с. 11-13).
Із змісту постанови видно, що дана постанова набрала чинності 20.11.2025.
З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» видно, що у грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної Служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрації судноплавства) щодо проведення позапланової перевірки бувшого у використанні гідроциклу марки Yamaha, моделі FX 140, 2002 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на підставі якої складено акти перевірки від 08.07.2025 № 26/04-3/2025 та від 06.11.2025. № 27/ГІЗ/04- 3/2025;
- визнати протиправними та скасувати прийняті Державною Службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрацією судноплавства) рішення № 26/04-3/2025 від 20.08.2025 «Про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів» та рішення від 07.11.2025 №27/ПЗ/04-3/2025 «Про внесення змін до рішення»;
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної Служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 20.11.2025 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 51000 грн.
На підставі вказаної позовної заяви, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі № 600/5994/25-а відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними дій та рішення.
Також встановлено, що на підставі заяви позивача, 24.02.2026 Першим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80330798 з примусового виконання постанови № 27 від 20.11.2025, виданої Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51000 грн.
В подальшому, на підставі постанови про проведення перевірки законності виконавчого провадження № 2 від 09.03.2026, начальником Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 10.03.2026 винесено постанову про скасування процесуального документу ВП № 80330798, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2026 з примусового виконання постанови № 27 від 20.11.2025, виданої Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51000 грн.
10.03.2026 Першим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яким виконавчий документ - постанову № 27 від 20.11.2025, видану Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51000 грн, повернуто без прийняття до виконання, оскільки рішення на підставі якого видано виконавчий документ не набрало законної сили.
Вважаючи повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
У відповідності до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1 та пункту 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Разом із тим, п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII визначені вимоги до виконавчого документа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Отже, Законом Закону № 1404-VIII встановлено обов`язок виконавця ефективно та своєчасно вживати усі заходи за для примусового виконання рішення, зокрема, здійснення відкриття виконавчого провадження, шляхом винесення відповідної постанови.
Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VI.
Частиною 7 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.
У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду (голова та член або уповноважена посадова особа державного колегіального органу) вносить до такого протоколу відповідний запис.
Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Як встановлено судом першої інстанції, 20.11.2025 головою Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України винесено постанову про накладення штрафу № 27, якою за порушення вимог п. 3 ч. 4 ст. 44 Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 51000 грн.
У зв`язку з несплатою третьою особою штрафу, 17.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання виконавчого документу – постанови від 20.11.2025 № 27.
У письмових поясненнях третя особа зазначала, що постанову Державної Служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 20.11.2025 № 27 про накладення штрафу нею отримано 12.12.2025 та оскаржено згідно ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у передбачений законом спосіб та строк в судовому порядку.
Також встановлено, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі № 600/5994/25-а відкрито спрощене позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними дій та рішення (в т.ч. постанови від 20.11.2025 № 27).
З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» видно, що на час розгляду даної справи, судове рішення у справі № 600/5994/25-а за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними дій та рішення, не ухвалено.
Як вірно зазначає суд першої інстанції, постанова Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 27.11.2025 про накладення штрафу № 27 не набрала законної сили.
Крім того, позивачем не надано до суду належні та допустимі докази скасування постанови про проведення перевірки законності виконавчого провадження № 2 від 09.03.2026 та постанови про скасування процесуального документу ВП № 80330798 від 09.03.2026, на підставі яких винесено оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми матеріального права, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач правомірно виніс оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки рішення на підставі якого видано виконавчий документ не набрало законної сили.
Доводи позивача, що на момент звернення Адміністрації судноплавства до органу державної виконавчої служби не існувало жодного судового рішення, яке б зупиняло дію постанови від 20.11.2025 № 27 або позбавляло її властивостей виконавчого документа, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки порядок застосування адміністративно-господарської санкції до суб`єкта господарювання чітко визначений ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та у разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Отже, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 жовтня 2026 року.
ГоловуючийСмілянець Е. С.
СуддіДрачук Т. О. Полотнянко Ю.П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua