Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №240/13911/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13911/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

23 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11 (у 2020), 1,11 (у 2021), 1,14 (у 2022), 1,197 (у 2023), 1,0796 (у 2024) та з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (у 2025).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 індексацію (перерахунок) пенсії: з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11 (за 2020 рік), 1,11 (за 2021 рік), 1,14 (за 2022 рік), 1,197 (за 2023 рік), 1,0796 (за 2024 рік) та провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2025 та з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115 (за 2025 рік) провести перерахунок з 01.03.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 заяву від 20.05.2026 ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 ухваленого у даній справі повернуто позивачці. При цьому, судом роз`яснено, що окрема ухвала підлягає постановленню лише у випадку наявності підстав для задоволення заяви поданої у порядку ст.383 КАС України. Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2026 залишено без задоволення, а ухвалу без змін.

31.08.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла повторно заява позивачки подана в порядку ст.383 КАС України, яку ухвалою суду від 28.09.2026 залишено без задоволення.

Також, 31.08.2026 позивачка повторно звернулася до суду із клопотанням про постановлення окремої ухвали.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі № 240/13911/25 за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу належить розглядати у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а також відсутні клопотання про розгляд справи за участі сторін, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що окрема ухвала підлягає постановленню лише у випадку наявності підстав для задоволення заяви поданої у порядку ст.383 КАС України.

За приписами ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстави для задоволення заяви про постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому ст.249 КАС України та повернення позивачці з підстав очевидної безпідставності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та спосіб постановлення окремих ухвал суду передбачено статтею 249 КАС України.

Так, за приписами частини першої вказаної статті, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з ч.1-3 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Відповідно до ч.4-5 ст.249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Частина 6 статті 249 КАС України передбачає, що окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Також, у відповідності до ч.6 ст.383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви (про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду) суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, положеннями КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для постановлення окремої ухвали.

Таким чином, окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватись будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участь у справі. Окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.

Слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).

В свою чергу, на момент вирішення судом першої інстанції питання щодо винесення окремої ухвали, підстави для її винесення були відсутні.

Щодо посилання апелянта в апеляційній скарзі на обставину зазначення судом першої інстанції посилання на ст.246 КАС України, колегія суддів зазначає, що як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали дане посилання на ст.246 КАС України є опискою, оскільки фактично суд першої інстанції здійснює посилання на ст.249 КАС України. В свою чергу, описка не може бути беззаперечною обставиною для скасування оскаржуваної ухвали, а тому доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Як встановлено вище, судом першої інстанції правомірно визнано вказану заяву на даній стадії очевидно безпідставною та необґрунтованою, оскільки відсутні правові підстави її прийняття, а тому суд першої інстанції правомірно її повернув без розгляду.

Також, колегія суддів вважає за можливе зазначити, що відповідно до затвердженого Порядку №124 в 2019 році індексація пенсій відбулась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, тобто за три попередні роки (2014-2016), розмір якої становив 3764,40 грн.

В свою чергу, 3764,40 грн це показник середньої заробітної плати за три календарні роки (2014-2016), який і враховується при визначенні заробітної плати збільшеної на коефіцієнт індексації та в подальшому для обчислення середньомісячного заробітку для обчислення пенсії.

А оскільки пенсії позивачу призначена в 2004 році, то вказаний показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії складає 3764,40 грн.

На підставі зазначених норм права відповідач мав би провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 3764,40 грн, на коефіцієнт збільшення:

- в розмірі 1,17 відповідно до Постанови КМУ № 124, починаючи з 01.03.2019;

- в розмірі 1,11 відповідно до Постанови КМУ № 251, починаючи з 01.05.2020;

- в розмірі 1,11 відповідно до Постанови КМУ № 127, починаючи з 01.03.2021;

- в розмірі 1,14 відповідно до Постанови КМУ № 118, починаючи з 01.03.2022;

- в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023;

- в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024;

- в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 209, починаючи з 01.03.2025.

Після такого перерахунку показник середньої заробітної плати позивача мав би становити: 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 гривень. (з урахуванням коефіцієнта індексації за 2026 рік (1,121) = 9992,40 грн).

В подальшому даний показник множиться на індивідуальний показник заробітної плати та коефіцієнт стажу (встановлюється розмір пенсії за віком).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийДрачук Т. О.

СуддіПолотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.