Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №560/8301/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8301/25

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

22 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2021 по 28.02.2025 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 31.08.2021 по 28.02.2025,

-зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2021 по 28.02.2025 та

-зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 31.08.2021 по 28.02.2025, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 31.08.2021 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 28.02.2025.

Ухвалою від 20.05.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 20.05.2025 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та поновлення строку на подання позовної заяви, у якій просить розглядати позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2021 по 09.05.2025 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 31.08.2021 по 09.05.2025, зобов`язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2021 по 09.05.2025 та зобов`язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 31.08.2021 по 09.05.2025, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 31.08.2021 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 28.02.2025.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2021 по 11.04.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2021 по 11.04.2025 повернуто позивачеві.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої виходив з того, що, як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України.

Предметом даного спору є вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, тому в даному випадку строк звернення до суду становить один місяць з дня фактичного розрахунку.

Суд встановив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №560/5237/24 Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України 28.02.2025, 12.03.2025, 11.04.2025, 09.05.2025 виплатило індексацію грошового забезпечення за період квітня 2017 року по 28.02.2018 з базовим місяцем січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по жовтень 2018 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. Тобто, остаточний розрахунок з позивачем Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснило частково, зокрема, 28.02.2025, 12.03.2025, 11.04.2025.

Далі суд вказує, що, враховуючи уточнену позовну заяву до суду з вимогою в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач звернувся лише 16.05.2025, тобто пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Проте суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

У відповідності до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Оскільки положення ст. 116 КЗпП України передбачають виплату «всіх сум, що належать йому», а ст. 117 КЗпП України встановлює відповідальність «за весь час затримки по день фактичного розрахунку» і така відповідальність з урахуванням згаданої вище позиції Конституційного Суду України настає за триваюче порушення.

Колегія суддів зазначає, що у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні юридично значущою обставиною для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду є встановлення дати проведення остаточного розрахунку з працівником, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує виникнення права на звернення до суду із відповідними вимогами та початок перебігу строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Разом з тим, суд першої інстанції, встановивши, що на виконання судового рішення відповідач здійснював виплату належних позивачу сум 28.02.2025, 12.03.2025, 11.04.2025 та 09.05.2025, не визначив, яка саме із зазначених виплат є остаточним розрахунком при звільненні, не встановив дату такого розрахунку та не навів мотивів, з яких дійшов висновку про початок перебігу строку звернення до суду саме з певної дати.

Натомість, визнаючи пропущеним місячний строк звернення до суду, суд першої інстанції фактично не встановив обставини, від якої безпосередньо залежить обчислення такого строку. За відсутності встановленої дати остаточного розрахунку висновок про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є передчасним та не ґрунтується на повному з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про відкриття провадження.

Крім того, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначає про здійснення відповідачем виплат 28.02.2025, 12.03.2025, 11.04.2025 та 09.05.2025, водночас вказує, що остаточний розрахунок з позивачем Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснило частково, зокрема, 28.02.2025, 12.03.2025, 11.04.2025, одночасно дійшов висновку про пропуск строку звернення до суду, не визначивши, яка із наведених дат є датою остаточного проведення розрахунку та не надавши належної оцінки виплаті, здійсненій 09.05.2025.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви у справі справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Таким чином, з огляду на викладене вище, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСапальова Т.В.

СуддіКапустинський М.М. Шидловський В.Б.