Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: організації господарської діяльності, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №420/9904/25
Суддя: Осіпов Ю.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9904/25
Головуючий І інстанції: Попов В.Ф.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року (м.Одеса дата складання повного тексту рішення - 19.11.2025р.) у справі за позовом Бериславської окружної прокуратури Херсонської області до Тягинської сільської військової адміністрації та третьої особи - Ольгівського ліцею Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності щодо неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И В:
03.04.2025р. Бериславська окружна прокуратура Херсонської області звернулася до Тягинської сільської військової адміністрації та 3-ї особи - Ольгівського ліцею Тягинської сільської ради в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Тягинської сільської військової адміністрації щодо неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівський ліцеєм Тягинської сільської ради, зареєстрованим за адресою: вул. Шкільна,1, с.Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область;
- зобов`язати Тягинську сільську військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівським ліцеєм Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: Шкільна,1, с.Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час вивчення стану додержання органами влади та місцевого самоврядування вимог законодавства в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти прокуратурою було встановлено, що за адресою вул.Шкільна,1, с.Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область розміщений «Заклад освіти» - Ольгівський ліцей Тягинської сільської ради. Відповідно до законодавства, Тягинська сільська військова адміністрація, як державний орган, на якого покладено повноваження «засновника» Ольгівського ліцею, була зобов`язана вжити заходів щодо виготовлення правовстановлюючих документів та реєстрації права «постійного користування» на земельну ділянку під вказаним навчальним закладом, але наразі використання даної земельної ділянки фактично здійснюється без державної реєстрації права власності або постійного користування, що є беззаперечним порушенням вимог законодавства України. Однак, Тягинською сільською військовою адміністрацією із часу прийняття повноважень, не вжито жодних дієвих заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Така відсутність правовстановлюючих документів, на думку прокуратури, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, будівлями та спорудами закладу, ризиків нормального функціонування закладу та культурно освітнього процесу, що можуть призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.
Захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей, шляхом зобов`язання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться навчальний заклад. Крім того, захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей, шляхом створення належних та безпечних умов для здобуття освіти, які порушено протиправною бездіяльністю відповідача. На підставі викладеного, прокуратура просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги категорично не визнав та мотивовано просив відмовити у їх задоволенні.
Так, представник Тягинської сільської військової адміністрації у своєму відзиву зазначив, що с.Ольгівка наразі знаходиться в «зоні активних бойових дій» і цей населений пункт зруйнований на 80%, значна територія села засмічена вибухо-небезпечними речовинами, мешканці села евакуйовані, освітній процес в Ольгівському ліцеї не здійснюється і заклад вже давно не функціонує. На сьогоднішній день фактично та юридично неможливо виконати технічні роботи, оскільки це потребує доступу до земельної ділянки, присутності користувачів або представників ліцею, погодження з суміжними землекористувачами, фактичного існування об`єкта нерухомості. Враховуючи реальність загрози, масштаб руйнувань, відсутність населення та освітнього процесу, та неможливість безпечного виконання технічних робіт, вимоги прокуратури є передчасними та необґрунтованими. Крім того, на переконання представника відповідача, вимога прокурора оформити документацію на території, яка тимчасово не підконтрольна для повноцінного функціонування органів влади, є штучною підставою для тиску на військову адміністрацію під час воєнного стану.
Прокурор подав до суду 1-ї інстанції відповідь на відзив, в якій зазначив, що Тягинською сільською військовою адміністрацією із часу прийняття повноважень (починаючи з жовтня 2022 року), не було вжито дієвих заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні вказаного закладу освіти. Функціонування Тягинської СВА на території громади свідчить про можливість проведення необхідних землевпорядних робіт та інвентаризації з дотриманням правил безпеки, шляхом звернення до організацій, які готові такі послуги відповідачу надати.
Третя особа - Ольгівський ліцей будь-яких письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не надав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) у задоволенні адміністративного позову Бериславської окружної прокуратури Херсонської області – відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції, Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури 02.12.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2025р. та прийняти нове, яким задовольнити усі заявлені позовні вимоги.
Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025р. вказану вище апеляційну скаргу було залишено без руху.
Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
16.01.2026р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
18.06.2026р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання керівника Херсонської обласної прокуратури, у якому, посилаючись на те, що 01.06.2026р. Відділом освіти, культури та туризму, молоді та спорту Тягнинської сільради, на підставі розпорядження Тягнинської СВА №119 від 03.04.2026р., було зареєстровано право постійного користування на спірну земельну ділянку (за адресою: Шкільна,1, с.Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область), що, в свою чергу, підтверджує законність вимог апеляційної скарги окружної прокуратури, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у даній справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Розглянувши матеріали даної справи, клопотання керівника Херсонської обласної прокуратури від 18.06.2026р., заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
У квітні 2025р. Бериславською окружною прокуратурою Херсонської області під час вивчення стану додержання органами влади та місцевого самоврядування вимог законодавства України в частині оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти встановлено, що за адресою: вул. Шкільна,1, с. Ольгівка, Бериславський район, Херсонська область, розміщений заклад освіти - Ольгівський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
В ході вказаної перевірки Бериславською окружною прокуратурою встановлено, що питання оформлення даної земельної ділянки під зазначеним ліцеєм Тягинською СВА, як «засновником» цього закладу освіти, не вирішено, т.б. остання досі не зареєстрована належним чином, що, в свою чергу, фактично не спростовується відповідачем, а навпаки визнається, що така документація дійсно відсутня, але виключно у зв`язку з неможливістю виконання технічних (землевпорядних) робіт з причин безпеки.
Вважаючи протиправною таку бездіяльність Тягинської сільської військової адміністрації відносно не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівським ліцеєм, прокурор звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції виходив із того, що, по-перше, заявлені прокурором позовні вимоги не є «конкретними» та «зобов`язальними» щодо вчинення конкретних дій по усуненню виявленого порушення, а по-друге, станом на дату звернення позивача до суду, відповідач хоч і дійсно не вживав активних дій щодо оформлення правовстановлюючих документів щодо яких і виник цей спір, але виключно з об`єктивних причин, т.б. у зв`язку із безпековою ситуацією в селі (та районі) Ольгівка, яке знаходиться в «зоні активних бойових дій» і на 80% зруйноване, та у зв`язку із відсутністю освітнього процесу в Ольгівському ліцеї.
Однак, суд апеляційної інстанції, уважно дослідивши матеріали справи та проаналізувавши висновки суду першої інстанції щодо суті спору в межах доводів і вимог апеляційної скарги позивача, з урахуванням заяви-клопотання прокуратури від 16.06.2026р., приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься і відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або ж через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку та контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць та контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, та здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Виключна компетенція сільських, селищних та міських рад встановлена ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР, за правилами якої, питання регулювання земельних відносин вирішуються у відповідності до закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить також прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення (п.31 ч.1 вказаної вище статті).
Відповідно до ч.1 ст.32 цього ж Закону, до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: управління закладами освіти, забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.
Окрім того, ч.6 ст.25 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017р. №2145-VIII передбачено, що засновник закладу освіти зобов`язаний: забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов; у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти; забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.
У силу вимог ч.ч.1,2 ст.80 Закону №2145-VIII, до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи також майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються ЗК України.
Так, як вже зазначалося вище, єдиною підставою звернення прокурора до суду із даним адміністративним позовом стало невиконання Тягинською сільською військовою адміністрацією , як «засновником» спірного закладу освіти, покладених на неї повноважень стосовно оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівським ліцеєм, яка розташована за адресою: вул.Шкільна,1, с.Ольгівка Бериславського району Херсонської області, що свідчить, на думку позивача, про допущену відповідачем протиправну бездіяльність.
Як загально відомо та чітко передбачено ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають виключно з моменту державної реєстрації цих прав.
Тобто, право власності або право користування земельною ділянкою оформлюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗК України), за змістом ч.3 ст.3 якого, права на нерухоме майно і їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, з огляду на зазначені положення чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог Закону.
Як наслідок, суд апеляційної інстанції, з урахуванням наявних у справі доказів, погоджується з позицією прокурора про те, що на момент його звернення до суду 1-ї інстанції Тягинською СВА, як суб`єктом владних повноважень, дійсно було допущено певну протиправну бездіяльність, яка виразилась у невжитті жодних заходів, спрямованих на виконання вимог чинного законодавства в частині оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Ольгівським ліцеєм, розташованого за адресою: вул.Шкільна,1, с.Ольгівка Бериславського району Херсонської області, на що, в свою чергу, суд 1-ї інстанції, уваги не звернув та фактично дійшов необгрунтованого висновку про неможливість і недоцільність вжиття відповідачем цих заходів у зв`язку з небезпекою.
У той же час, колегія суддів враховує, що оформлення правовстановлюючих документів щодо яких і виник даний спір (оформлення відповідного права) передбачає певну процедуру, яка складається із послідовних етапів.
У відповідності до ч.ч.1 та 2 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або ж комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Як передбачено ч.1 ст.92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (п. «а» ч.2 ст.92 цього Кодексу).
Згідно з п. «ґ» ч.2 ст.92 ЗК України (в редакції Закону №2145-VIII), заклади освіти незалежно від форми власності набувають права постійного користування земельною ділянкою з земель державної та комунальної власності.
Порядок же надання земельних ділянок комунальної власності у користування безпосередньо визначений ст.123 ЗК України.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або ж органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі у відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011р. №3613-VI, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Земельні ділянки державної і комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у п. «а» ч.2 ст.92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
За правилами ч.3 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. При цьому, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (п.6 ч.3 ст.186 ЗК України).
Частиною 6 ст.123 ЗК України закріплено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Отже, з аналізу наведених норм земельного законодавства вбачається, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється в декілька етапів та передбачає:
- звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб`єктами господарювання за замовленням технічної документації із землеустрою;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у користування.
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції з заяви-клопотання керівника обласної прокурати від 18.06.2026р., 03.04.2026р. (т.б. через 4 місяці після ухвалення оскаржуваного судового рішення) начальником Тягинської сільської військової адміністрації було прийнято Розпорядження «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок під закладами освіти, культури і тризму, молоді та спорту а території Тягинської сільської ради» №119, яким було затверджено технічну документацію з землеустрою щодо спірної земельної ділянки (заг.пл.2 га) кадастровий №6520685500:01:001:0105 (Ольгівський ліцей) та передано її у постійне користування Відділу освіти, культури, молоді, туризму та спорту Тягинської сільської ради Бериславського району.
Таким чином, з урахування вказаних вище обставин, судовою колегією встановлено, що на даний час відповідач (Тягинська СВА) фактично вже виконав вимоги Бериславської окружної прокуратури та оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку під Ольгівським ліцеєм, т.б. станом на цей час вже фактично відсутній спір.
Вказане свідчить про те, що усунення порушень, на які вказував прокурор, а саме допущення Тягинською СВА протиправної бездіяльності щодо невжиття заходів для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, беззаперечно відбулось вже після звернення прокурора із даним адміністративним позовом до суду першої інстанції.
У силу п.8 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи зазначені норми процесуального закону, колегія суддів вважає те, що, у даному випадку, на цей час є усі належні підстави для закриття провадження у даній справі.
Таким чином, з урахуванням наведеного, судова колегія доходить висновку щодо обґрунтованості доводів апелянта про порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.319 КАС України, є підставою для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції.
Згідно зі ст.319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або ж провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст.ст.238, 240 цього Кодексу.
Враховуючи межі та вимоги апеляційної скарги позивача, а також зважаючи на той факт, що відповідачем вже фактично виправлено оскаржувані прокурором порушення вимог законодавства, провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Керуючись ст.ст.238,308,311,315,317,319,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Першого заступника Херсонської обласної прокуратури – задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року – скасувати.
Провадження у справі №420/9904/25 за адміністративним позовом Бериславської окружної прокуратури Херсонської області до Тягинської сільської військової адміністрації та третьої особи - Ольгівського ліцею Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності щодо неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку - закрити на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст.328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено: 22.10.2026р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: В.А. Голуб
В.О. Скрипченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua