Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №280/10358/25
Суддя: Сафронова С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/10358/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі № 280/10358/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 -без змін.
Після ухвалення зазначеної постанови позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткової постанови, у якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 800 грн.
На обґрунтування заяви позивач зазначає, що адвокатом Хомутовим Г.В. надано правничу допомогу, яка полягала в опрацюванні апеляційної скарги відповідача, підготовці та оформленні відзиву на апеляційну скаргу, а також направленні відповідних документів до суду та іншому учаснику справи. Загальний обсяг витраченого часу становив одну годину.
Позивач посилається на умови договору про надання правничої допомоги, відповідно до яких оплата наданих послуг здійснюється протягом семи днів після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції. Також зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу від 24 лютого 2026 року заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та подав документи на підтвердження їх розміру.
Відповідач подав заперечення проти заяви, у яких просить відмовити в її задоволенні. Вважає заявлені витрати завищеними з огляду на категорію та складність справи, її розгляд у порядку письмового провадження, а також типовість правовідносин і наявність усталеної судової практики. Крім того, відповідач зазначає, що фактична оплата послуг адвоката не підтверджена, а заявлена сума є передчасною.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткової постанови та заперечення відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До таких витрат, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною третьою статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Отже, положення КАС України не пов`язують можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно з фактом їх попередньої оплати. Визначальними є наявність договірних зобов`язань щодо оплати правничої допомоги, підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості, а також дотримання процесуального порядку заявлення відповідних витрат.
Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Водночас відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.
Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів, рахунків тощо. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегія суддів установила, що у відзиві на апеляційну скаргу від 24 лютого 2026 року позивач заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та надав докази на підтвердження їх розміру. Отже, питання про розподіл таких витрат було заявлено позивачем під час апеляційного розгляду справи, а тому наявні підстави для вирішення цього питання шляхом ухвалення додаткової постанови.
Оцінюючи доводи відповідача про відсутність фактичної оплати послуг адвоката, колегія суддів ураховує, що частина третя статті 134 КАС України прямо передбачає можливість визначення витрат на підставі доказів щодо вартості послуг, яка вже сплачена або підлягає сплаті. За таких обставин сама по собі відсутність доказів фактичного перерахування коштів адвокату на момент розгляду заяви не є достатньою підставою для відмови у відшкодуванні витрат.
Доводи відповідача щодо незначної складності справи та її розгляду в порядку письмового провадження також не свідчать автоматично про відсутність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу. Ці обставини мають оцінюватися в сукупності з характером і обсягом фактично виконаної адвокатом роботи.
У цьому випадку заявлені витрати стосуються підготовки відзиву на апеляційну скаргу відповідача, тобто надання правничої допомоги безпосередньо на стадії апеляційного перегляду справи. Тому наведені у запереченнях міркування щодо вартості підготовки первісної позовної заяви самі по собі не спростовують обґрунтованості витрат, заявлених саме за підготовку відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів бере до уваги, що підготовка відзиву передбачає ознайомлення з доводами апеляційної скарги, їх аналіз та формування правової позиції на їх спростування. При цьому обсяг необхідної роботи залежить від змісту апеляційної скарги та матеріалів справи. Заявлена позивачем сума становить 1 800 грн за одну годину роботи адвоката.
Саме по собі посилання відповідача на типовість спору, наявність судової практики та рекомендаційні розміри адвокатських гонорарів не є достатнім для висновку про неспівмірність заявленої суми. Такі обставини повинні оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, обсягу наданих послуг і документального підтвердження їх вартості.
За результатами оцінки доводів сторін колегія суддів не встановила обставин, які б свідчили про очевидну неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу з обсягом виконаної адвокатом роботи. Відповідач, зі свого боку, не навів достатніх конкретних обґрунтувань, які б спростовували заявлену вартість саме послуг із підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. У цій справі позивач подав докази на підтвердження заявлених витрат, тоді як заперечення відповідача не містять достатніх підстав для відмови в їх відшкодуванні або зменшення заявленої суми.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови підлягає задоволенню, а витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 800 грн - стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі № 280/10358/25 - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Кальник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua