Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №280/5654/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/5654/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року (суддя О.В. Конишева) у справі № 280/5654/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення, оформлене Повідомленням № 485 від 28.05.2026 року;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення, ухвалити рішення про призначення позивачу компенсації за надання соціальних послуг на непрофесійній основі особі з інвалідністю І групи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за своїм братом ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І групи підгрупи Б,. Проте, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки звернення подано не за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, якій надаються соціальні послуги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення оформлене Повідомленням № 485 від 28.05.2026 року про відмову позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

- зобов`язано Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення повторно розглянути заяву позивача про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в призначенні компенсації за догляд наведений у Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Суд першої інстанції зауважив, що відповідач встановивши, що звернення подано не за задекларованим чи зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, якій надаються соціальні послуги, повинен був надіслати заяву за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що в той самий день письмово повідомити заявника.

Суд першої інстанції також вказав, що пунктом 2 Порядку № 859, закріплено виключний (вичерпний) перелік підстав за яких компенсація не призначається. Звернення особи не за місцем її реєстрації чи декларування до цього переліку не належить, отже відповідач не мав правових підстав для прийняття рішення по суті заяви у формі відмови з підстави, що звернення подано не за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, якій надаються соціальні послуги.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача оформлене Повідомленням № 485 від 28.05.2026 року про відмову позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що згідно п.3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) осіб, яким надаються соціальні послуги з догляну на непрофесійній основі. Зауважує, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , однак заяву про призначення компенсації позивач подав вказавши адресу фактичного проживання без здійснення відповідної реєстрації/декларування АДРЕСА_2 . Звертає увагу, що суд першої інстанції помилково ототожнив зареєстроване/задеклароване місце проживання з місцем фактичного перебування особи. Зауважує, що відповідач є єдиними уповноваженим органом у межах Запорізької міської територіальної громади щодо виконання функцій у сфері соціального захисту населення та призначення відповідних компенсацій, а отже саме відповідач мав ухвалити рішення щодо розгляду заяви позивача. Наполягає, що спірне рішення відповідача є правомірним, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 05.05.2026 року звернувся до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за своїм братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є особою з інвалідністю І групи підгрупи Б.

За результатами розгляду заяви та доданих документів відповідачем було прийнято рішення, оформлене Повідомленням № 485 від 28.05.2026 року, про відмову в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки звернення подано не за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, якій надаються соціальні послуги.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Закон України від 17.01.2019 № 2671-VIII «Про соціальні послуги» визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Згідно ст.13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі Порядок №859) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859.

Згідно п.1 Порядку №859 цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та через наявність порушень функцій організму не можуть самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребують стороннього догляду (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є:

особами з інвалідністю I групи;

дітьми з інвалідністю;

громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні (орфанні) захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306).

Згідно п.2 Порядку №859 компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи:

отримують соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;

отримують виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про соціальні послуги”, “Про психіатричну допомогу”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім дітей з інвалідністю підгрупи А, батьки яких перебувають у трудових відносинах або є фізичними особами - підприємцями, або провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, зокрема адвокатську, нотаріальну діяльність), осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

за висновком про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи/дитини, яка потребує надання соціальних послуг, не потребують надання соціальних послуг з догляду.

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі;

4) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, установлений законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно п.3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Відповідно до п.14 Порядку №859 рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 робочих днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Форма рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні затверджується Мінсоцполітики.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивач 05.05.2026 року звернувся до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за своїм братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю І групи підгрупи Б.

В свою чергу, за результатами розгляду заяви та доданих документів відповідачем було прийнято рішення, оформлене Повідомленням № 485 від 28.05.2026 року, про відмову в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки звернення подано не за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, якій надаються соціальні послуги.

Скаржник наполягає, що спірне рішення № 485 від 28.05.2026 року є правомірним відповідно до положень п.3 Порядку №859.

Апеляційний суд зауважує, що згідно п.1 Порядку №859 для призначення компенсації передбачено, що особа яка надає соціальні послуги та особа, яка отримує догляд, мають спільно приживати, мати взаємні права та обов`язки, бути пов`язані спільним побутом.

Закон України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі Закон № 1382-IV) відповідно до Конституції України регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Пунктом п.3 Порядку №859 порядку передбачено, що компенсація призначається і виплачується за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Отже, така допомога надається не лише за зареєстрованим місцем проживання, а і за задекларованим місцем проживання (перебування) особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основні.

Колегія суддів з`ясувала, що згідно заяви позивача від 05.05.2026 року та доданих до неї документів вбачається, що вони містять відомості про задекларовану адресу проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , якому надаються послуги з догляду на непрофесійній основі, а отже згідно п.3 Порядку №859 може бути адресою, за якою призначається і виплачується компенсація.

Відповідачем не заперечується, що саме він є єдиними уповноваженим органом у межах Запорізької міської територіальної громади щодо виконання функцій у сфері соціального захисту населення та призначення компенсацій.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у спірному випадку приписи п.3 Порядку №859 дотримано, заява позивача подана за адресою задекларованого місця проживання особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у задоволенні заяви саме з підстав її подання не за зареєстрованим місцем проживання особи.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради управління соціальної підтримки населення оформлене Повідомленням № 485 від 28.05.2026 року про відмову позивачу у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що належним способом захисту прав без втручання в дискреційні повноваження відповідача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно задоволено позовні вимоги частково, але з помилковим висновком, що відповідач повинен був надіслати заяву за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, змінивши мотивувальну частину рішення суду першої інстанції з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради -задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі № 280/5654/26 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі № 280/5654/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк