Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №160/29737/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/29737/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 р. (суддя Ільков В.В.) в адміністративній справі №160/29737/25 за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, про визнання дій протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області по складенню:- Акта опису майна №101 від 11.09.2025;- Акта опису майна №102 від 11.09.2025;- Акта опису майна №103 від 12.09.2025;- Акта опису майна №104 від 12.09.2025;- Акта опису майна №105 від 12.09.2025;- Акта опису майна №109 від 15.09.2025;- Акта опису майна №110 від 15.09.2025;- Акта опису майна №112 від 15.09.2025;- Акта опису майна №113 від 15.09.2025;- Акта опису майна №114 від 15.09.2025;- Акта опису майна №122 від 16.09.2025;- Акта опису майна №124 від 16.09.2025;- Акта опису майна №127 від 17.09.2025;- Акта опису майна №128 від 17.09.2025;- Акта опису майна №129 від 17.09.2025;- Акта опису майна №142 від 18.09.2025;- Акта опису майна №146 від 19.09.2025;- Акта опису майна №147 від 26.09.2025;- Акта опису майна №148 від 22.09.2025;- Акта опису майна №150 від 23.09.2025;

- скасувати складені податковим керуючим Головного управління ДПС у Кіровоградській області Реввою В. акти опису майна, а саме :- Акт опису майна №101 від 11.09.2025;- Акт опису майна №102 від 11.09.2025;- Акт опису майна №103 від 12.09.2025;- Акт опису майна №104 від 12.09.2025;- Акт опису майна №105 від 12.09.2025;- Акт опису майна №109 від 15.09.2025;- Акт опису майна №110 від 15.09.2025;- Акт опису майна №112 від 15.09.2025;- Акт опису майна №113 від 15.09.2025;- Акт опису майна №114 від 15.09.2025;- Акт опису майна №122 від 16.09.2025;- Акт опису майна №124 від 16.09.2025;- Акт опису майна №127 від 17.09.2025;- Акт опису майна №128 від 17.09.2025;- Акт опису майна №129 від 17.09.2025;- Акт опису майна №142 від 18.09.2025;- Акт опису майна №146 від 19.09.2025;- Акт опису майна №147 від 26.09.2025;- Акт опису майна №148 від 22.09.2025;- Акт опису майна №150 від 23.09.2025;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області звільнити з податкової застави майно, що включене до:- Акта опису майна №101 від 11.09.2025;- Акта опису майна №102 від 11.09.2025;- Акта опису майна №103 від 12.09.2025;- Акта опису майна №104 від 12.09.2025;- Акта опису майна №105 від 12.09.2025;- Акта опису майна №109 від 15.09.2025 Акта опису майна №110 від 15.09.2025;- Акта опису майна №112 від 15.09.2025;- Акта опису майна №113 від 15.09.2025;- Акта опису майна №114 від 15.09.2025;- Акта опису майна №122 від 16.09.2025;- Акта опису майна №124 від 16.09.2025;- Акта опису майна №127 від 17.09.2025;- Акта опису майна №128 від 17.09.2025;- Акта опису майна №129 від 17.09.2025;- Акта опису майна №142 від 18.09.2025;- Акта опису майна №146 від 19.09.2025;- Акта опису майна №147 від 26.09.2025;- Акта опису майна №148 від 22.09.2025;- Акта опису майна №150 від 23.09.2025, та виключити таку заставу шляхом подання заяви про припинення обтяження і виключення записів про реєстрацію обтяження з Державного реєстру речових прав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що акти опису майна не відповідають формі, встановленої Порядком № 586; в актах опису майна не зазначена вартість описаного майна; акти опису майна не містять підпису платника податків.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

Станом на 29.10.2025 за ДП «СХІДНИЙ ГЗК» (код ЄДРПОУ 14309787) з урахуванням філій у межах території обслуговування ГУ ДПС у Кіровоградській області рахується податковий борг в сумі 271 136 467,10 гривень. Заступником начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення №100 від 10.09.2025 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковий керуючий провела опис майна, про що склала Акти опису майна №101 від 11.09.2025, №102 від 11.09.2025, №103 від 12.09.2025, №104 від 12.09.2025, №105 від 12.09.2025, №109 від 15.09.2025, №110 від 15.09.2025, №112 від 15.09.2025, №113 від 15.09.2025, №114 від 15.09.2025, №122 від 16.09.2025, №124 від 16.09.2025, №127 від 17.09.2025, №128 від 17.09.2025, №129 від 17.09.2025, №142 від 18.09.2025, №146 від 19.09.2025, №147 від 26.09.2025, №148 від 22.09.2025, №150 від 23.09.2025. На підставі цих Актів опису майна було зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі речових прав.

Позивач, вважаючи зазначені вище акти протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом, звернувся до суду з цією позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

Постановляючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акта не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Податковим кодексом України (ПК України).

Позивач оскаржує дії контролюючого органу - відповідача по справі, які полягають у складанні актів опису майна.

Згідно підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 вказаної статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів робить висновок про те, що повноваження контролюючого органу на складання акту опису майна визначені податковим законодавством. Доводи позовної заяви на підтвердження протиправності дій відповідача по складанню актів опису майна зводяться до невідповідності останніх форми та змісту, встановленої Порядком №586. Однак, "складання акту опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу" (див. висновок Верховного Суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 560/495/19).

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Позивач також заявив позовну вимогу про скасування актів опису майна (за переліком), визначивши їх предметом спору.

Суд першої інстанції розглянув цю позовну вимогу по суті, відмовивши у її задоволенні.

Колегія суддів звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, які були сформульовані у постанові від 13 лютого 2020 р. у справі № 560/495/19 за результатом розгляду подібних правовідносин.

Це висновок полягає у тому, що "акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі.".

У постанові від 17 листопада 2022 р. у справі № 826/5581/16 Верховний Суд також зазначив про те, що "самі лише дії контролюючого органу щодо складання актів опису майна у податкову заставу не є такими, що порушують права позивача у спірній ситуації. Акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт як і дії по його складенню не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі.".

Колегія суддів звертає увагу, що за наявності однакового висновку про те, що акт опису майна не підлягає судовому оскарженню, Верховний Суд у наведених вище справах по різному вирішив процесуальні наслідки пред`явлення такого позову. У справі № 560/495/19 Верховний Суд підтримав ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі; у справі 826/5581/16 - ухвалив власне судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову у наведеній частині.

Колегія суддів вважає доцільним застосувати актуальну практику Верховного Суду і підтримати оскаржене рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій по складанню актів опису майна та скасування таких актів.

Колегія суддів мотивує своє рішення тим, що у випадку закриття провадження в адміністративній справі на підставі пункту першого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства ( ч. 1 ст. 239 Кодексу). Крім того, згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Отже, процесуальним наслідком встановлення судом відсутності порушення спірним актом прав позивача є відмова у позові, а не закриття провадження у справі.

Наступним підлягає перевірка законності та обґрунтованості оскарженого рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області звільнити з податкової застави майно, що включене до актів опису майна (за переліком) та виключити таку заставу шляхом подання заяви про припинення обтяження і виключення записів про реєстрацію обтяження з Державного реєстру речових прав.

Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України.

Так, відповідно до пункту 93.1 вказаної статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

За приписами пункту 93.2 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що "підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави." ( див. висновок Верховного Суду у справі № 560/495/19)

Колегія суддів враховує, що у спірному випадку доводи позивача зводяться виключно до його незгоди з актами опису майна за складеною формою. Позивач, при цьому, не оспорює наявність у нього податкового боргу на суму 264 204 289,90 грн., що є підставою для ініціювання контролюючим органом визначених податковим законодавством заходів для його погашення.

Щодо відсутності визначення вартості описаного майна, то в усіх актах зазначено про те, що опис майна проведено згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідними реєстраційними номерами. Вартість майна станом на дату складання акту (актів) не встановлена. Остаточна вартість визначатиметься згідно експертної оцінки на дату реалізації. В кожному акті наведений перелік майна, його реєстраційний номер.

Зважаючи на відсутність підстав, визначених статтею 93 ПК України, для припинення податкової застави, суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив у задоволенні і цієї позовної вимоги.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 р. в адміністративній справі №160/29737/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 20 жовтня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш