Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №340/773/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокусправа 340/773/26

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 (суддя Притула К.М.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 13.02.2026 звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту старшим державним виконавцем Ігнатьєвою О.І. відділу ПВР від 06.02.2026 по ВП №79833398 щодо накладення штрафу в сумі 5100грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 позов задоволений.

В апеляційній скарзі Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те що, з наданого боржником перерахунку пенсії державний виконавець встановив, що розмір пенсії стягувача з надбавками мав становити 34976,54грн, проте виплата обмежена сумою 33476,54грн з посиланням на максимальний розмір пенсії, тому станом на 06.02.2026 рішення суду у справі №340/1973/25 не виконано. Рішенням у справі №340/1973/25 встановлено, що обмеження виплати пенсії може здійснюватися виключно законом, а не підзаконним актом. Зазначає, що після накладення штрафу боржник листом №1100-0901-5/11280 від 24.02.2026 повідомив про новий перерахунок пенсії, згідно з яким пенсія станом на 01.03.2025 становить 34976,54грн, а сума доплати - 73121,80грн, що свідчить про виконання рішення лише після застосування штрафу, а отже, захід примусу був обґрунтованим і ефективним. Також посилається на статтю 129-1 Конституції України, статті 370, 372 КАС України та практику Європейського суду з прав людини щодо обов`язковості виконання судових рішень.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №340/1973/25 визнані протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо обмеження виплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 граничним розміром з 01.01.2025 та зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області виплачувати нараховану суму пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром з 01.01.2025 і доплатити додаткові кошти з урахуванням виплачених коштів. Рішення набрало законної сили 13.10.2025.

У рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №340/1973/25 суд дійшов висновку про протиправність обмеження виплати пенсії, запровадженого Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Ігнатьєва О.І. 17.12.2025 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №79833398 з примусового виконання виконавчого листа у справі №340/1973/25. Боржнику встановлено строк для виконання рішення 10 робочих днів. Постанову отримано ГУ ПФУ в Кіровоградській області 19.12.2025.

Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області №1100-0901-71462 від 29.12.2025 державного виконавця повідомлено, що 05.11.2025 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження граничним розміром. Доплата за період з 01.02.2025 по 30.11.2025 нарахована у сумі 59621,80грн (п`ятдесяти дев`яти тисяч шестисот двадцяти однієї гривні 80 копійок).

Державним виконавцем до ГУ ПФУ в Кіровоградській області направлено вимогу №1063/27.1-27 від 22.01.2026, у якій зобов`язав виконати рішення суду згідно з його резолютивною частиною та повідомити про це з наданням підтверджуючих документів.

У відповіді на вимогу №1100-0901-5/5624 від 29.01.2026 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомив таке: розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення, визначений без обмеження максимальним розміром станом на 01.01.2025, становить 33476,54грн, станом на 01.03.2025 розмір пенсії становить 34976,54грн, з яких: 24979,42грн - основний розмір пенсії, 3497,12грн - індексація відповідно до Постанови КМУ №118 від 16.02.2022, по 1500грн - індексації відповідно до Постанов КМУ №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024 та №209 від 25.02.2025, 2000грн - щомісячна доплата відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021. Оскільки розмір пенсії 34976,54грн перевищує максимальний розмір пенсії 23610грн, розмір пенсійної виплати становить 33476,54грн.

Старший державний виконавець 06.02.2026 винесла постанову у виконавчому провадженні №79833398 про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100грн за невиконання рішення суду без поважних причин. Підставою для винесення постанови зазначено те, що розмір пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду становить 33476,54грн і обмежений максимальним розміром, тоді як підсумковий розмір пенсії з надбавками мав становити 34976,54грн. Постанову отримано ГУ ПФУ в Кіровоградській області 09.02.2026.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для накладення штрафу є сукупність двох умов – це факт невиконання рішення у встановлений строк та відсутність поважних причин такого невиконання. Ці обставини державний виконавець має встановити до винесення постанови.

Водночас обов`язок боржника визначається резолютивною частиною судового рішення та виданим на його підставі виконавчим документом, саме вони визначають обсяг дій, які державний виконавець перевіряє під час виконання.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вчиняє виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом. Отже, державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно розширювати зміст зобов`язання боржника та не може вирішувати спір про право на складові пенсійної виплати, які не були предметом судового розгляду.

Зі змісту рішення у справі №340/1973/25 вбачається, що предметом спору у справі було обмеження виплати нарахованої пенсії граничним розміром з 01.01.2025, запроваджене Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 на виконання статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Цією нормою передбачено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії окремих категорій осіб (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат) у частині, що перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Саме такий механізм суд визнав протиправним і зобов`язав виплачувати пенсію без цього обмеження.

Спірна частина пенсійної виплати - індексація у розмірі 1500грн з 01.03.2025 - має іншу правову підставу, її проведено відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», відповідно до пункту 1 якої з 01.03.2025 розміри пенсій, призначених згідно статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Отже, обмеження, яке державний виконавець поставив у вину боржнику, стосується застосування Постанови КМУ №209. Постанова прийнята після звернення стягувача до суду у справі №340/1973/25 і не була предметом оцінки суду в тій справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обмеження виплати пенсії граничним розміром у розумінні статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і Постанови КМУ №1 та проведення індексації в межах максимального розміру пенсії на підставі Постанови КМУ №209 є різними правовими механізмами.

Встановлені обставини свідчать, що позивач до винесення оскаржуваної постанови здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2025 без обмеження граничним розміром і нарахував доплату. Про ці дії він повідомив державного виконавця відповідями від 29.12.2025 та від 29.01.2026.

Правомірність незастосування до пенсії індексації за Постановою КМУ №209 понад максимальний розмір пенсії не охоплюється зобов`язанням, покладеним на боржника судовим рішенням у справі №340/1973/25, тому зазначена обставина не може свідчити про невиконання цього рішення.

Колегія суддів також зауважує, що оскаржувана постанова обґрунтована виключно розбіжністю між сумами 33476,54грн та 34976,54грн та інших обставин невиконання рішення державний виконавець не встановлював і в постанові не зазначав. Тому посилання на практику Європейського суду з прав людини щодо неприпустимості виправдання невиконання судових рішень нестачею коштів не стосується підстав, з яких було накладено штраф.

Апеляційний суд не може погодитися з доводом про те, що рішення суду виконано лише після накладення штрафу, що нібито підтверджує правомірність цього заходу.

Правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється з урахуванням обставин, які існували на момент його прийняття, а подальше нарахування боржником додаткових сум не змінює обсягу зобов`язання, визначеного резолютивною частиною рішення у справі №340/1973/25.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у державного виконавця правових підстав для накладення на боржника штрафу згідно з частиною 2 статті 63 та частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», отже постанова від 06.02.2026 у виконавчому провадженні №79833398 є протиправною та підлягає скасуванню.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 22.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко