Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №160/1028/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2026 рокусправа 160/1028/26

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 (суддя Турлакова Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.01.2026 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №2202350-2415-0403-UA12040150000015189 від 18.11.2025 на суму 148232,85 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 відмовлено у задоволені позову. Прийняте рішення суд мотивував тим, що розмір орендної плати в силу статті 289 Податкового кодексу України визначається на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, який застосовується кумулятивно. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку є належним джерелом даних про таку оцінку. Відповідач використав належні, достовірні та актуальні дані, а спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд ототожнив індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки з індексацією орендної плати, хоча договір оренди їх розмежовує. Зокрема, підпункт 4.4.3 договору передбачає щорічну індексацію саме погодженого розміру орендної плати, підпункт 4.4.6 договору визначає затвердження нової нормативної грошової оцінки лише як підставу для перегляду орендної плати, пункт 12.1 договору встановлює, що зміна його умов можлива лише за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Зазначає, що додаткова угода до договору не укладалася. Витяг з технічної документації, має виключно інформаційний характер і не змінює умов договору.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Між Кам`янською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (орендарі) 17.03.2021 укладено договір оренди земельної ділянки №15265.

Згідно з пунктами 1.1, 2.1, 2.2 Договору орендарям у строкове платне користування передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210400000:01:022:0226, згідно з планом земельної ділянки, що додається. Загальна площа земельної ділянки 0,7258 га. Цільове призначення - для розміщення нежитлових будівель. Нормативна грошова оцінка станом на 22.02.2021 - 3216890,76 грн.

Відомості про нормативну грошову оцінку в розмірі 3216890,76 грн відображено у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1581 від 23.02.2021.

Договір укладено строком до 30.09.2030.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 128675,63 грн на рік без пдв. Вона визначається відповідно до рішень Кам`янської міської ради №1105-25/VII від 22.06.2018 «Про ставку земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», №1975-44/VII від 09.07.2020 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020», №41-03/VIII від 18.12.2020 «Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020».

Розмір орендної плати на час укладення Договору розраховано від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 3216890,76 грн. Добуток коефіцієнтів індексації станом на березень 2021 року становив « 1».

Відповідно до пункту 4.2 Договору обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі: підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Орендарі щорічно самостійно індексують розмір орендної плати, визначеної в договорі, та декларують її в органах державної фіскальної служби відповідно до прийнятого коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель» (підпункт 4.4.3); затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 4.4.6).

Згідно з пунктом 12.1 Договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9923403102023, сформованим автоматично з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:022:0226 станом на 29.06.2023 становить 7056320,26 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області 18.11.2025 прийняло податкове повідомлення-рішення №2202350-2415-0403-UA12040150000015189, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 148323,85 грн.

У детальному розрахунку до податкового повідомлення-рішення зазначено, що площа земельної ділянки (частка позивачки) - 0,3629 га, нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації - 3708096,30 грн, ставка орендної плати - 4 %.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №160/18884/23 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 . Предметом спору у цій справі було податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №609438-2416-0403-UA12040150000015189 від 07.07.2023, яким позивачці визначено податкове зобов`язання з орендної плати за 2023 рік щодо тієї самої земельної ділянки в сумі 141126,41 грн. Розрахунок за 2023 рік також здійснювався на підставі витягу від 29.06.2023.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини у сфері справляння плати за землю регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендну плату для цілей розділу XII цього Кодексу визначено як обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування визначено «нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом».

Відповідно до пунктів 288.1-288.4 статті 288 Податкового кодексу України:

підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки;

платником орендної плати є орендар;

об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду;

розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено межі розміру орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки. Згідно з пунктом 288.7 цієї статті податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовуються відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

За приписами пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі віднесено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності має подвійну правову природу:

з одного боку, це договірний платіж, розмір і умови внесення якого визначаються договором оренди;

з іншого боку, це обов`язковий платіж у складі податку на майно, база справляння якого імперативно визначена Податковим кодексом України як нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, що застосовується кумулятивно.

Обчислення орендної плати для фізичних осіб покладено законом на контролюючий орган.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про відсутність у контролюючого органу права застосовувати нормативну грошову оцінку, відмінну від зазначеної в пункті 2.2 Договору, без внесення змін до нього, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з умов Договору, розмір орендної плати в ньому не встановлено як фіксовану суму, не пов`язану з нормативною грошовою оцінкою. Навпаки, визначена в пункті 4.1 Договору сума 128675,63 грн обчислена від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (3216890,76 грн) за ставкою, встановленою рішенням міської ради, і становить 4 % від неї. Тієї самої ставки відповідач дотримався і при визначенні спірного зобов`язання.

Пунктом 4.2 Договору сторони прямо передбачили, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Підпунктом 4.4.3 Договору встановлено, що орендарі щорічно індексують розмір орендної плати саме «відповідно до прийнятого коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель».

Отже, сторони Договору самі пов`язали розмір орендної плати з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки та її індексацією за коефіцієнтами, визначеними відповідно до статті 289 Податкового кодексу України. За таких умов застосування контролюючим органом до бази справляння орендної плати коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки не суперечить умовам Договору, а відповідає їм.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 дійшла такого висновку. З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах сторони не зобов`язані вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди. Обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої оцінки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 також зазначила, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати за землі державної і комунальної власності. Зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з усталеним підходом Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанова від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17), за наявності різних правових висновків Верховного Суду суд має враховувати останню правову позицію. Пріоритет при цьому має правова позиція Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на це колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на постанову Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 813/3819/17. Висновок про необхідність внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки, на якому наполягає позивач, сформульований раніше за наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду. Застосуванню підлягає саме останній за часом висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у справі №914/2848/22.

Щодо постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 колегія суддів зазначає таке. За висновком, викладеним у цій постанові, сторони договору оренди землі, з урахуванням принципу свободи договору, можуть передбачити автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати. У такому разі неприпустимою є лише одночасна подвійна індексація - і орендної плати, і нормативної грошової оцінки.

У цій справі сторони Договору саме так і визначилися: пунктами 4.2 та 4.4.3 Договору обчислення орендної плати пов`язано з коефіцієнтами індексації нормативної грошової оцінки земель. Водночас подвійної індексації контролюючий орган не допустив. Як убачається з розрахунку до спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач застосував коефіцієнт індексації 1,051 до нормативної грошової оцінки, визначив орендну плату як 4% від частки проіндексованої оцінки, що припадає на позивачку, не здійснював додаткової індексації отриманої суми орендної плати на індекс інфляції.

Отже, правовий висновок у справі №922/1658/19 не лише не спростовує, а й узгоджується з висновком суду першої інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що витяг з технічної документації має лише інформаційний характер і не змінює умов Договору, колегія суддів зазначає, що витяг не є правочином і не породжує цивільних прав та обов`язків. Проте він є визначеною законом формою оформлення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»). Саме нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації в силу пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України є базою для визначення орендної плати.

Верховний Суд у постанові від 07.08.2018 у справі №814/2292/17 визнав правомірним здійснення контролюючим органом розрахунку грошового зобов`язання з орендної плати за землю на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. У постанові від 19.08.2022 у справі №826/10853/16 Верховний Суд зазначив, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки станом на відповідну дату.

При цьому повноваженнями перевіряти правильність даних про нормативну грошову оцінку, зазначених у витязі, контролюючий орган при визначенні грошового зобов`язання з орендної плати не наділений. В апеляційній скарзі дані витягу від 29.06.2023 сторонами не оспорюються.

Колегія суддів також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 2а/1770/2677/2012, відповідно до якого, хоча розмір, порядок та умови сплати орендної плати за землю є умовою договору оренди, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Тому посилання позивача на загальні положення цивільного законодавства про порядок зміни договору (стаття 652 Цивільного кодексу України) та на пункт 12.1 Договору не спростовують обов`язку контролюючого органу обчислювати орендну плату з урахуванням бази, імперативно визначеної Податковим кодексом України.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно визначив позивачці податкове зобов`язання з орендної плати за 2024 рік на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у витязі від 29.06.2023 №НВ-9923403102023, з урахуванням кумулятивного коефіцієнта індексації 1,051, частки орендаря та ставки 4%.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2202350-2415-0403-UA12040150000015189 від 18.11.2025 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29– 30 рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 22.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова