Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №340/1287/26
Суддя: Суховаров А.В.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 жовтня 2026 рокусправа 340/1287/26
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 (суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення відомостей до єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів про виключення з військового обліку
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 08.03.2026 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: визнати протиправними дії які полягають у взятті на військовий облік та у внесенні до Єдиного державного реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про те, що позивач є військовозобов`язаним; зобов`язати виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про те, що позивач є військовозобов`язаним.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відмовлено в задоволені позову. Суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із продовженням граничного віку перебування у запасі позивач підлягає поновленню в запасі, оскільки не досягнув 60-річного віку, тобто повинен згідно з чинним законодавством України перебувати на військовому обліку військовозобов`язаних. Оскільки за нормами статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чинними на дату розгляду справи, позивач не досяг граничного віку перебування у запасі, який дає право на виключення з військового обліку, у відповідача відсутні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виключені з військового обліку громадяни є невійськовозобов`язаними, після набуття статусу виключеного з військового обліку особа не має будь-яких правових обов`язків, що стосуються військовозобов`язаних. Повторне взяття на військовий облік позивача, який вже був виключений з обліку остаточно на підставі нових законів неможливе
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
ОСОБА_1 зазначає, що у його військовому квитку серії НОМЕР_1 міститься відмітка про виключення з військового обліку 14.01.2014 у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, що підтверджує припинення його статусу військовозобов`язаного з вказаного часу.
Після оновлення мобільного застосунку "Резерв+" ним було сформовано електронний військово-обліковий документ, згідно до якого він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний.
Представник ОСОБА_1 30.01.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо виключення позивача з військового обліку та усунення відомостей про нього як військовозобов`язаного.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №5/1592 від 03.02.2026 повідомлено про відсутність законних підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який діє й на час апеляційного перегляду справи.
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, чинній на час виключення позивача з військового обліку, виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Запас військовозобов`язаних згідно зі статтею 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, яка діяла на 14 січня 2014 року, тобто на час досягнення позивачем 40 річного віку, поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов`язаних.
Військовозобов`язані, які перебували у запасі та мали військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділялися на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.
При цьому граничний вік перебування в запасі другого розряду був граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» №1169-VII від 27.03.2014 внесено зміни до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №1604-VII від 22.07.2014 - до 60 років.
Приписи Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві, змін не зазнали.
На час ініціювання позивачем питання щодо про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку позивач не досяг граничного віку перебування в запасі, а саме 60 років.
Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.
Відтак, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що з набранням чинності наведених вище змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.
Оскільки за нормами статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чинними на дату розгляду справи, позивач не досяг граничного віку перебування у запасі, який дає право на виключення з військового обліку, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про відсутність у відповідача підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі №280/6524/24 дійшов висновку про те, що у зв`язку із продовженням граничного віку перебування в запасі до досягнення 60-річного віку, незалежно від того чи перебувала особа на військовому обліку, така особа має перебувати на військовому обліку військовозобов`язаних.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника про те, що повторне взяття на військовий облік позивача є дією, яка погіршує існуюче становище, та, як наслідок, обмежує конституційні права і свободи, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним, а тому відповідач на законних підставах поновив його на військовому обліку військовозобов`язаних.
Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його конституційних прав і свобод. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 – без змін.
Постанова набирає законної сили з 20.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua