Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №340/8344/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокусправа 340/8344/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 (суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області 12.12.2025 звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 167352,34 грн, з податку на додану вартість з вироблених в Україні в сумі 120071,71 грн, з військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 20023,50 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 позов задоволений. Прийняте рішення суд мотивував тим, що згідно даних інтегрованої картки платника податків станом на момент звернення до суду з позовом за відповідачем обліковувався податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 307447,55 грн. Позивачем 13.09.2024 сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" №0008283-1303-1128. У добровільному порядку суму податкового боргу не погашено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Зазначає, що податкова йому не вручалась. Описи вкладення поштового відправлення відсутній, що унеможливлює ідентифікацію надісланих документів. Вважає, що відсутність належного вручення виключає набуття грошовими зобов`язаннями статусу узгоджених і, відповідно, виключає підстави для їх примусового стягнення.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області як платник податків.

Податковою адресою відповідача, відомості про яку містяться в облікових даних контролюючого органу, зазначено: АДРЕСА_1 .

Згідно даних інтегрованої картки платника податків станом на момент звернення до суду з позовом за відповідачем обліковувався податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 307447,55 грн, а саме:

- по єдиному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 50 18050400) в сумі 167352,34 грн, у тому числі: за податковою декларацією №9337387949 від 09.11.2024 на суму 82404,84 грн (з урахуванням часткової сплати борг складає 65276,81 грн); за податковою декларацією №9425445251 від 10.02.2025 - 41958,66 грн; за податковою декларацією №9129933182 від 12.05.2025 - 60070,50 грн. Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 46,37 грн;

- по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету 30 14010100) в сумі 120071,71 грн, у тому числі: за податковою декларацією №9107245845 від 20.04.2025 на суму 23670,00 грн (з урахуванням часткового погашення борг складає 13370,72 грн); за податковою декларацією №9142825844 від 20.05.2025 - 43770,00 грн; за податковою декларацією №9179530047 від 20.06.2025 - 26 979,00 грн; за податковою декларацією №9214396966 від 21.07.2025 - 35 487,00 грн. Пеня відповідно до статті 129 Податкового кодексу України - 464,99 грн;

- по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (код класифікації доходів бюджету 30 11011700) в сумі 20023,50 грн, у тому числі: за податковою декларацією №9129933182 від 12.05.2025 - 20023,50 грн.

Наявність та розмір податкового боргу відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом».

Відповідно до підпункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, а відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Таким чином, умовами, дотримання яких надає контролюючому органу право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи, є: узгодженість грошового зобов`язання, несплата його у добровільному порядку, надіслання (вручення) платнику податкової вимоги та сплив 30 календарних днів з дня її надіслання (вручення).

Стосовно доводів апеляційної скарги про неналежне вручення податкової вимоги від 13.09.2024 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до підпункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до підпункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням, відмову прийняти його, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З наведеного слідує, що законодавець пов`язує належність вручення податкового повідомлення-рішення фізичній особі з фактом його надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення саме за податковою адресою платника, відомості про яку містяться в облікових даних контролюючого органу.

У постанові від 24 січня 2019 року у справі №826/14361/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював висновок, що для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою дослідженню підлягають: відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення; відповідність дати відправлення на корінці податкового повідомлення-рішення даті, зазначеній у повідомленні про вручення.

Матеріали справи свідчать, що податкова вимога від 13.09.2024 надіслана контролюючим органом рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення саме за податковою адресою відповідача - АДРЕСА_1 , яку сама апелянт у скарзі не заперечує та зазначає як адресу свого проживання. У рекомендованому повідомленні про причини повернення міститься відмітка працівника поштового відділення «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчена підписом працівника поштового зв`язку та штампом поштового відділення.

Доводи апелянта про відсутність опису вкладення не заслуговують на увагу, оскільки Податковий кодекс України не встановлює вимоги щодо надіслання податкової вимоги фізичним особам виключно листом з описом вкладення, належним доказом вручення є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке в матеріалах справи наявне.

Колегія суддів також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 420/26492/21, згідно з яким контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати дані Державного реєстру фізичних осіб - платників податків чи розшукувати місцезнаходження платника, а тому вправі розраховувати на актуальність даних облікової картки, а платник податків, який не забезпечив отримання кореспонденції за офіційно зазначеною адресою, несе ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом доведено як факт наявності у відповідачки узгодженого та несплаченого податкового боргу в розмірі 307447,55 грн, так і дотримання передбаченої статтями 59, 87, 95 Податкового кодексу України процедури, що передує зверненню до суду, а саме надіслання податкової вимоги форми "Ф" №0008283-1303-1128 від 13.09.2024 і сплив встановленого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України строку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29– 30 рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241 – 244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 08.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова