Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №480/6959/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 р.Справа № 480/6959/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2026, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/6959/24

за позовом Приватного підприємства "Агротемп"

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агротемп» (далі – ПП «Агротемп», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці (далі – відповідач, апелянт), в якому просило (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнати протиправним та скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805090/2024/000006/1 від 09.07.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що первісно надані Приватним підприємством «Агротемп» документи, обов`язковість надання яких для митного оформлення передбачена у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч. 3 ст. 53 МК України), митним органом не було виявлено. Зміст оскаржуваного рішення свідчить про те, що відповідачем не ураховано комплектність напівпричепа, його укомплектованість та фактичний технічний стан, строк експлуатації, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юктури ринку регіону, що в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару виключено за ціною, зазначеною у іншій митній декларації.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 адміністративний позов Приватного підприємства «Агротемп» до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товару від 09.07.2024 № UA805090/2024/000006/1.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь Приватного підприємства «Агротемп» (вул. Героїв Роменщини, 57, м. Ромни, Роменський район, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 22590605) суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 року у справі № 480/6959/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агротемп» до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства «Агротемп» до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що позивачем, на вимогу митного органу та на підставі ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ у зв`язку з виявленими розбіжностями не надано додаткові документи, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей, щодо ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Відповідно до графи 32 МД №24UA805090001696U5 в описі заявленого товару зазначено про те, що наявні пошкодження: гідравлічний циліндр, кузов у нижній частині, корозія по всій поверхні кузова, що і вплинуло на низьку ціну транспортного засобу. Однак, у жодному документі (ні в контракті, ні в рахунку, ні в банківських документах) про зазначені пошкодження не зазначено. Акт про проведення митного огляду під час перетину митного кордону України не складався. Разом з тим, наявність акту митного огляду є однією з підстав для прийняття рішення у застосуванні понижуючого коефіцієнту визначення вартості транспортного засобу. Відповідно до інформації встановленої при проведенні митного огляду 04.07.2024 №24UA805090001706U1, встановлено, що на напівпричепі відсутні будь-які пошкодження, крім відсутності підйомного механізму (гідроциліндр), природнього зносу та іржі.

Також апелянт зазначає, що на виконання вимог ст. 54 МКУ та відповідно до вимог ст. 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ не було надано в повному обсязі, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію декларації країни відправлення. Позивачем 06.07.2024 року повідомлено, що надати додаткові документи немає можливості. Отже, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару. З огляду на зазначене, керуючись частиною першою статті 55 МК України 09 липня 2024 року відносно заявлених у МД товарів Відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805090/2024/000006/2. Джерелом інформації для даного рішення з врахуванням спрацьованого ризику АСАУР стала наявна в митному органі цінова інформація наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів (за фактом попередніх митних оформлень), здійснені у максимально наближений термін: МД №UA805090/2023/3392 від 17.08.2023.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі № 480/6959/24 ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і є законним та обґрунтованим, а викладені Сумською митницею в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. Первісно надані ПП «Агротемп» документи, обов`язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч. 3 ст. 53 МК України), митним органом не було виявлено. Первісно надані ПП «Агротемп» документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, і у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення позивачем. З огляду на викладене, позивач просить залишити апеляційну скаргу Сумської митниці без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 року у справі № 480/6959/24 без змін.

На підставі положень ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

26.06.2024 між Gedsted Autohandel A/S (Продавець) та ПП «Агротемп» (Покупець) було укладено контракт № 22.

Відповідно до п. 1 контракту № 22 від 26.06.2024 Продавець продає, а покупець купує самосвальний напіпричіп MTDK T736/00, 2015: (UMTS448TT5AMT3345). Рахунок є невід`ємною частиною цього Контракту. В рахунку вказується: найменування та комплектація техніки, технічний стан (якість), вартість, терміни та умови постачання (Incoterms 2010).

Згідно з п. 2.1 контракту № 22 від 26.06.2024 загальна сума контракту становить 4200,00 Євро.

За змістом п. 3.1 контракту № 22 від 26.06.2024 оплата товару за цим Контрактом буде здійснена покупцем передплатою в Євро на рахунок продавця згідно з рахунком, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 4.1 контракту № 22 від 26.06.2024 постачання по рахунку здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продавцем 100% повної оплати.

Продавцем було сформовано рахунок-фактуру 458354 від 26.06.2024 на суму 4200 Євро.

Позивачем було сплачено за самосвальний напіпричіп MTDK T736/00 4200,00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 59 від 02.07.2024.

Декларантом позивача подано митну декларацію №24UA805090001706U1, відповідно до якої до митного оформлення пред`явлено товар: «напівпричіп-самоскид вантажний, пошкоджений, призначений для перевезення вантажів, що використовувався - 1шт. Марка MTDK. Модель T736/00. Номер шассі (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення-2015. Модельний рік виготовлення-2015. Дата першої реєстрації-10.08.2015. Кількість осей і коліс-4/8. Колір-синій. Максимальна маса з повним навантаженням - 48000 кг. Призначений для перевезення вантажів на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: відсутній гідравлічний циліндр в зв`язку з пошкодженням та неможливістю ремонту; пошкодження: кузов у нижній частині, корозія по всій поверхні кузова».

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, зокрема: контракт від 26.06.2024 № 22, рахунок-фактуру від 26.06.2024 № 458354, платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02.07.2024, свідоцтво про реєстрацію від 10.09.2020 № 1996979620168008, митну декларацію країни відправника від 26.06.2024 24DKYVWMU211W0ULB0, довідку про транспортні витрати від 03.07.2024 № 03/07-1, рахунок на оплату № 03/01-1 від 03.07.2024, висновок спеціаліста № 03070291 від 03.07.2024, договір № 05/03/24-1 від 05.03.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, заявку № 6 до договору № 05/03/24-1 від 05.03.2024, акт митного огляду №24UA805090001696U5.

За результатами розгляду документів відповідачем 08.07.2024 направлено позивачу повідомлення про надання додаткових документів, а саме: платіжні документи, банківські документи щодо здійснення оплати; каталоги, специфікації, прейскуранти, інформація аукціону, сайтів, пропозиції; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також вказано, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На зазначене повідомлення декларант позивача вказав, що протягом 10 календарних днів надати вказані вище додаткові документи не має можливості.

09.07.2026 митний орган направив позивачу повідомлення, згідно з яким на виконанням вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ, статті 368 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, крім наданих: банківські документи щодо здійснення оплати; каталоги, специфікації, прейскуранти, інформація аукціону, сайтів, пропозиції; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Також у повідомленні зазначено, що з метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомлено, що на підставі наявної інформації запропоновано визначити митну вартість автомобіля на рівні 11500 EUR (МД 805090/2023/3392 від 17.08.2023). Митний орган просить повідомити про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну.

На зазначене повідомлення позивач вказав, що не згодний із запропонованою митною вартістю 11 500,00 Євро.

У подальшому, 09.07.2024 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805090/2024/000006/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано «за резервним методом» (джерело: митна декларація від 17.08.2023 /2023/3392).

Також, відповідачем на вищевказану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805090/2024/000066, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Після відкриття провадження у справі позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначив, що у зв`язку із складанням відповідачем Аркушу коригування митної декларації від 12.07.2024 №24UA805090001778U1, який складається митним органом з метою відображення фактичних відомостей про товари, що стали відомі після закінчення їх митного оформлення, змінено реквізити оскаржуваного рішення про коригування митної вартості з №UA805090/2024/000006/2 від 09.07.2024 року на №UA805090/2024/000006/1 від 09.07.2024 року. З огляду на зазначене, позивач просив визнати протиправним та скасувати Рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805090/2024/000006/1 від 09.07.2024 року.

У пункті 33 оскаржуваного рішення зазначено, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з врахуванням відсутності банківських платіжних документів, керуючись ч. 2-3 ст. 53 МКУ та для визначення ступеня пошкодження транспортного засобу (враховуючи відсутність акту про проведення митного огляду під час перетину митного кордону України), декларанту було запропоновано надати такі документи: банківські платіжні документи щодо оцінюваного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію експортної декларації. Крім того, відсутність акту про проведення митного огляду під час перетину митного кордону України є додатковою ознакою сумнівності щодо достовірності заявленої митної вартості транспортного засобу, зокрема визначення ступеню його пошкоджень. Відповідно до інформації виявленої при проведенні митного огляду 04.07.2024 №805090/2024/001696, встановлено, що на напівпричепі відсутні будь-які пошкодження, крім відсутності підйомного механізму (гідроциліндр), природнього зносу та іржі.

У рахунку-фактурі від 26.06.2024 №458354 відсутня інформація щодо його стану ступеню пошкодження.

Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та неповну інформацію, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, ч.2. ст.58 МКУ. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

На інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору ідентичних та подібних (аналогічно) товарів відповідно до вимог ст.59-60 МКУ в максимально наближений час до часу експорту в Україну. Можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), а саме згідно з положеннями статті 64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно частини сьомої ст. 318 МКУ митні органи використовують системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.

На підставі інформації, яка наявна в митному органу, відповідно до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, митна вартість товару (КТЗ), оформленого в максимально наближений час до часу експорту на митну територію України зі схожими пошкодженнями складає 11500 євро за одиницю (митна декларація від 17.08.2023 №UA805090/2023/3392).

Листами від 09.07.2024, декларантом повідомлено, що надати додаткові документи протягом 10 календарних днів не має можливості та митна вартість КТЗ запропонована митним органом не є прийнятною.

У відповідності до ст. 57 МКУ, проведена процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару відповідно до вимог ст. 64 МКУ.

У разі незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, декларант має право на випуск у вільний обіг товару, що декларуються - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ.

Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Наданий декларантом позивача рахунок-фактура від 26.06.2024 № 458354 є належним документом, що підтверджує вартість придбаного товару та містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідає вимогам частини другої статті 53 МК України, а саме: містить відомості щодо придбаного напівпричіпу MTDK Т736/00, 2015: (UMTS448TT5AMT3345), які в повному обсязі відповідають відомостям, зазначеним в свідоцтві про реєстрацію КТЗ від 10.09.2020 № 1996979620168008 та митній декларації країни відправника від 26.06.2024 24DKYVWMU211W0ULB0. При цьому, суд визнав безпідставними посилання відповідача на те, що в рахунку-фактурі зазначено наявність пошкоджень транспортного засобу, однак не конкретизовано ступінь таких пошкоджень. Суд зазначив, що рахунок-фактура є документом, який надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і суму коштів, що підлягає сплаті покупцем. Водночас жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку зазначення у рахунку-фактурі детальної інформації щодо технічного стану транспортного засобу або ступеня його пошкоджень.

Щодо посилань відповідача на те, що під час перетину митного кордону України не складався Акт про проведення митного огляду, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 338 МК України огляд та переогляд товарів, транспортних засобів покладається на митні органи, отже позивач не може бути відповідальним за якість та повноту проведення митним органом митного огляду вказаного автомобіля та вказана обставина не може бути підставою для невизнання заявленої ним митної вартості.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями частини 7 статті 257 МК України встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За змістом частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положення частин 1-3 статті 57 МК України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 4 статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті

Відповідно до частини 5 статті 58 МК України передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

За змістом частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктами 1, 2 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, і у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МК України у визначених цим Кодексом випадках декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Зі змісту частин 5, 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України заборонено.

Водночас частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

За змістом частин 1-2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

З огляду на вищезазначені норм МК України суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що на виконання вимог ст. 54 МКУ та відповідно до вимог ст. 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ не було надано в повному обсязі, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію декларації країни відправлення, однак такі документи не були надані. З огляду на зазначене, керуючись частиною першою статті 55 МК України 09 липня 2024 року відносно заявлених у МД товарів Відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805090/2024/000006/2.

Колегія суддів вважає зазначені доводи необґрунтованими з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем разом з митною декларацією було надано відповідачеві: платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02.07.2024 № 59, яка підтверджує факт оплати ПП «Агротемп» за придбаний напівпричіп; довідку про транспортні витрати від 03.07.2024 № 03/07-1, з якої вбачається, що позивач сплатив за транспортування товару до кордону України 15 000,00 грн; висновок спеціаліста № 03070291 від 03.07.2024; митну декларацію країни відправника від 26.06.2024 24DKYVWMU211W0ULB0.

Отже, позивач надав митному органу усі затребувані ним документи разом з митною декларацією, однак відповідач зазначені документи не врахував, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості причин їх неврахування не зазначив.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положення частини 3 статті 53 МК України визначають, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копія декларації країни відправлення можуть бути надані митному органу якщо вони наявні у декларанта, тобто у разі відсутності таких документів вони об`єктивно не можуть бути надані, а тому ненадання таких документів саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 09.05.2025 у справі № 160/11936/24).

Щодо посилання апелянта на те, що відповідно до графи 32 МД №24UA805090001696U5 в описі заявленого товару зазначено про те, що наявні пошкодження: гідравлічний циліндр, кузов у нижній частині, корозія по всій поверхні кузова, що і вплинуло на низьку ціну транспортного засобу, однак, в жодному документі (ні в контракті, ні в рахунку, ні в банківських документах) про зазначені пошкодження не зазначено, і акт про проведення митного огляду під час перетину митного кордону України не складався, колегія суддів зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується та апелянтом не заперечується, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару було подано відповідні документи, зокрема: контракт від 26.06.2024 № 22, рахунок-фактуру від 26.06.2024 № 458354, платіжну інструкцію в іноземній валюті від 02.07.2024, свідоцтво про реєстрацію від 10.09.2020 № 1996979620168008, митну декларацію країни відправника від 26.06.2024 24DKYVWMU211W0ULB0, довідку про транспортні витрати від 03.07.2024 № 03/07-1, рахунок на оплату № 03/01-1 від 03.07.2024, висновок спеціаліста № 03070291 від 03.07.2024, договір № 05/03/24-1 від 05.03.2024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, заявку № 6 до договору № 05/03/24-1 від 05.03.2024, акт митного огляду №24UA805090001696U5.

Колегія суддів зауважує, що зазначені вище документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.11.2020 у справі № 815/3956/16, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між: рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості (постанова Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 817/604/17).

При цьому колегія суддів зауважує, що в поданих до суду першої та апеляційної інстанції процесуальних документах відповідач сам підтверджує факт того, що завезений позивачем напівпричіп має пошкодження, зазначені у митній декларації. Так у відзиві на позовну заяву та апеляційної скарзі відповідачем вказує, що відповідно до інформації встановленої при проведенні митного огляду 04.07.2024 №24UA805090001706U1, встановлено, що на напівпричепі відсутній підйомний механізм (гідроциліндр), наявні сліди природнього зносу та іржа.

Крім того, відповідачем було надано до суду першої інстанції Акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до п. 8.3.4 якого «Напівпричіп-самоскид вантажний, призначений для перевезення вантажів, що використовувався – 1 шт. Марка MTDK. Модель T736/00. Номер шассі (VIN): НОМЕР_1 . Відсутній гідроциліндр наявні ознаки корозії».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з частинами 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року по справі № 480/6959/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко