Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №520/11462/26
Суддя: Спаскін О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 р.Справа № 520/11462/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/11462/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок 46; код ЄДРПОУ: 43983495) № 1587379-2405-2033-UA63120210000075842 від 26.06.2024 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 89472,50 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1376,50 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 1376,50 кв.м.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок 46; код ЄДРПОУ: 43983495) № 1587381-2405-2033-UA63120210000075842 від 26.06.2024 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 20919,60 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 536,40 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 536,40 кв.м.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок 46; код ЄДРПОУ: 43983495) № 2495155-2405-2033UA63120210000075842 від 24.10.2024 року про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 92225,50 грн. за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1376,50 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 1376,50 кв.м.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок 46; код ЄДРПОУ: 43983495) № 2495154-2405-2033UA63120210000075842 від 24.10.2024 року про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 17969,40 грн. за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 536,40 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 536,40 кв.м.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок 46; код ЄДРПОУ: 43983495) № 1587379-2405-2033-UA63120210000075842 від 26.06.2024 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 89472,50 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1376,50 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 1376,50 кв.м.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок 46; код ЄДРПОУ: 43983495) № 1587381-2405-2033-UA63120210000075842 від 26.06.2024 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 20919,60 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 536,40 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 536,40 кв.м.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок 46; код ЄДРПОУ: 43983495) № 2495155-2405-2033UA63120210000075842 від 24.10.2024 року про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 92225,50 грн. за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1376,50 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 1376,50 кв.м.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок 46; код ЄДРПОУ: 43983495) № 2495154-2405-2033UA63120210000075842 від 24.10.2024 року про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 17969,40 грн. за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 536,40 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об`єкт 536,40 кв.м.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1 764,69 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири гривні шістдесят дев`ять копійок).
Головне управління ДПС у Харківській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року по справі №520/11462/26 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України у 2022 році, ОСОБА_1 , був вимушений залишити територію України та наразі постійно проживає за її межами.
За наведених обставин, позивач фактично не проживав за своєю податковою адресою та був об`єктивно позбавлений можливості отримувати поштову кореспонденцію, у тому числі від Головного управління ДПС у Харківській області. У зв`язку з цим позивач не був обізнаний зі змістом податкових повідомлень-рішень щодо нарахування податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно стосовно належних йому об`єктів нерухомості.
Відповідно до рішення Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області XVIII сесії VII скликання від 12.03.2019 року про присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна, нежитловим будівлям, що належать позивачу та раніше обліковувались за адресами: площа Ю. Кононенка № 5-Б, площа Ю. Кононенка № 5-Ж, площа Ю. Кононенка № 5-К, було присвоєно єдину поштову адресу: Харківська область, Харківський район, селище міського типу Пісочин, м-н Кононенка Ю., будинок 5-Б.
З метою з`ясування фактичних обставин формування, направлення та вручення податкових повідомлень-рішень, 13.04.2026 року представником позивача було направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у Харківській області.
У зазначеному запиті порушувались питання щодо надання інформації про формування, направлення та вручення податкових повідомлень-рішень за 2022– 2025 роки стосовно об`єктів нерухомості, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, м-н Кононенка Ю., буд. 5-Б.
Листом від 17.04.2026 року Головним управлінням ДПС у Харківській області було надано відповідь, у якій зазначалося, що позивачу за 2022– 2023 роки було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та сформовано податкові повідомлення-рішення в автоматичному режимі.
Згідно з наданою інформацією, зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, були направлені засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення за податковою адресою позивача: АДРЕСА_3 , однак повернуті відправнику з відміткою про закінчення строку зберігання 23.01.2025 року.
При цьому у відповіді контролюючого органу було надано копії відповідних податкових повідомлень-рішень, а саме:
- № 1587379-2405-2033-UA63120210000075842 від 26.06.2024 — про визначення податкового зобов`язання за 2022 рік у сумі 89 472,50 грн щодо нежитлової будівлі загальною площею 1376,50 кв.м;
- № 1587381-2405-2033-UA63120210000075842 від 26.06.2024 — про визначення податкового зобов`язання за 2022 рік у сумі 20 919,60 грн щодо нежитлової будівлі загальною площею 536,40 кв.м;
- № 2495155-2405-2033UA63120210000075842 від 24.10.2024 — про визначення податкового зобов`язання за 2023 рік у сумі 92 225,50 грн щодо нежитлової будівлі загальною площею 1376,50 кв.м;
- № 2495154-2405-2033UA63120210000075842 від 24.10.2024 — про визначення податкового зобов`язання за 2023 рік у сумі 17 969,40 грн щодо нежитлової будівлі загальною площею 536,40 кв.м,
Незважаючи на направлення зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач фактично не був ознайомлений з їх змістом у період їх направлення.
У відповіді також було зазначено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області також було сформовано податкові повідомлення-рішення за 2024 рік щодо об`єктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: № 0422439-2405-2030- UA63120210000075842 та № 0422436-2405-2030-UA63120210000075842 від 10.06.2025 року.
Разом з тим станом на момент надання відповіді зазначені податкові повідомлення-рішення не були оформлені у письмовій формі, не підписані, не скріплені печаткою та не направлялися позивачу засобами поштового зв`язку.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом пункту 265.1 статті 265 та пункту 10.1 статті 10 ПК України, податок на майно, складовою якого є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком. Специфіка місцевих податків полягає в тому, що їх встановлюють місцеві ради (сільські, селищні або міські) відповідно до вимог та в межах, визначених Податкового кодексу України.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статті 266 ПК України.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжений відповідними Указами та діє по теперішній час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.22, відповідно до якого тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об`єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Водночас, відповідно до підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції що діє з 06 травня 2023 року згідно Закону № 3050-IX), тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Суд звертає увагу на те, що редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 травня 2023 року) передбачала, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не нараховується та не сплачується, у тому числі їх частки, за об`єкти, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії за період 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості та за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти нежитлової нерухомості. Тоді як редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції чинній з 06 травня 2023 року) передбачає звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій за цей же період. Наведене доводить різний правовий режим земельних ділянок в залежності від статусу територій та не ототожнює їх правового регулювання 2021 - 2023 років.
Суд наголошує на тому, що досліджені у цій справі обидві редакції підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» не суперечать одна одній, а розповсюджують свою дію у часі на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке знаходиться на територіях, визначених у вказаному пункті в залежності від дати отримання відповідно статусу - до 06 травня 2023 року - території, на яких ведуться (велися) бойові дії, після 06 травня 2023 року - території активних бойових дій. Ці території не обов`язково співпадали (співпадають) за площею та місцем розташування об`єктів стосовно яких надається пільга.
Відповідно до пункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказ №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 р. № 309 (в подальшому – наказ № 309), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до адміністративно-територіальної належності об`єкти нерухомості позивача, розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, селище міського типу Пісочин, м-н Кононенка Ю., будинок 5-Б, знаходяться на території Пісочинської селищної територіальної громади (код UA63120210000075842).
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 зазначена територія віднесена до територій можливих бойових дій, починаючи з 24.02.2022 року та станом на теперішній час.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки Пісочинську селищну територіальну громаду відповідно до наказу №309, не віднесено до територій, на яких велися активні бойові дії чи вони були окуповані російською федерацією, то оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості обґрунтовані, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.
У зв`язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції прийшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення є правомірнимип, а тому не підлягають скасуванню.
Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З урахуванням викладеного та на підставі ч. 1 ст. 317 КАСУ колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 по справі № 520/11462/26 - скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити. .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua