Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №950/828/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 р.Справа № 950/828/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 07.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Чхайло О.В., м. Лебедин, повний текст складено 15.09.26 року по справі № 950/828/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправною та скасування постанови № СУ/187/2026 від 26.03.2026,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № СУ/187/2026 від 26.03.2026, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність винесеної відповідачем постанови № СУ/187/2026 від 26.03.2026, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн, оскільки з 19.02.2026 по 27.02.2026 та з 03.03.2026 по 13.03.2026 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня», що підтверджується довідкою № 01-55/1493 від 27.02.2026 та медичною картою амбулаторного (стаціонарного) хворого № 326 від 13.03.2026, про що другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) був проінформований у телефонному режимі, а на сьомий день після виписки зі стаціонару позивач відразу – 20.03.2026 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 зі всіма необхідними документами, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 будь-яких ознак протиправності.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 07.09.2026 по справі №950/828/26 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову № СУ/187/2026 від 26.03.2026, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його протиправність, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 07.09.2026 по справі № 950/828/26 (провадження №2-а/950/21/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови № СУ/187/2026 від 26.03.2026 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність у діях відповідача будь-яких ознак протиправності, оскільки позивач не з`явився до відповідача у порядок та строки, визначені у повістці № 6621695 від 13.02.2026 для проходження медичного огляду, що правомірно мало наслідком винесення спірної постанови.

У свою чергу, телефонне повідомлення позивача про перебування на стаціонарному лікуванні не є належним, достатнім та допустимим доказом виконання ним обов`язку щодо доведення поважності причин свого неприбуття за викликом до відповідного ТЦК та СП, оскільки ОСОБА_1 непідтверджено, що дана розмова була саме з працівником другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та що до повноважень цієї особи належить контроль за явкою військовозобов`язаних за повістками.

Таким чином, позивач умисно вчинив дії/бездіяльність, які свідчать про його ухилення від виконання військового обов`язку, який включає в себе і дотримання правил військового обліку, зокрема: прибувати за викликом до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення на веб-порталі "Судова влада" повідомлення про виклик у судове засідання. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 3 статті 268 та частини 2 статті 313 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 8).

27.02.2026 позивач викликався зазначеним центром комплектування, але у визначені дату та час не прибув, що, як вважає сторона відповідача, привело до вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з військовим обліком.

26.03.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 було розглянуто справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та винесено постанову СУ/187/2026, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн (а. с. 12).

Як зазначено у даній постанові, посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_3 дійшла висновку про доведеність в діях позивача наступного: 20.03.2026 року о 16:17 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 в порядку, передбаченому пунктом 21 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560, за повісткою № 6621695 від 13.02.2026 (визначена дата прибуття 27.02.2026 року о 16.00 годині) до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, про поважні причини неприбуття, передбачені п. 23 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560, в порядку, передбаченому п. 24 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560, не повідомив, і таким чином своїми умисними діями, що виразилися у тривалому, неперервному невиконанні обов`язків, передбачених та покладених на нього законом, а саме невиконанні ним вимог абзацу 1, 2, 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, вчинив триваюче правопорушення, яке припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок або виконанням обов`язку відповідним суб`єктом, вчинивши таке правопорушення в особливий період.

Не погодившись із винесеною суб`єктом владних повноважень постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 СУ/187/2026 від 26.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та наявність підстав для її скасування, оскільки ОСОБА_1 своєчасно повідомив відповідача про причини своєї неявки та в подальшому прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) у строк, що не перевищує сім календарних днів, тим самим виконавши приписи Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку № 560, що виключає притягнення його до відповідальності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.

Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, колегія суддів зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності (26.03.2026) діяв особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту – Закон № 3543-XII).

Стаття 22 Закону № 3543-XII передбачає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, пунктом 1 цієї статті визначені обов`язки громадян, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Пункт 3 цієї ж статті передбачає, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту – Закон № 2232-XII).

Частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначено Порядком № 1487.

Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, у тому числі організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до пункту 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352, повістки громадянам можуть вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов`язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що направленню на ВЛК при ТЦК та СП в обов`язковому порядку повинна передувати вручення повістки про виклик за формою, у порядку та на підставах, встановлених Законом № 2232-XII

При цьому, процедурі проходження позивачем медичного огляду в обов`язковому порядку передує видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560.

Відповідно до абзацу третього пункту 69 Порядку № 560, проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

За приписами пункту 74 Порядку № 560 проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 цього Порядку, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров`я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов`язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), згідно зі статтею 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до долученої до матеріалів справи розписки, повістку № 6621695 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Лебедин) на 27.02.2026 о 16 год 00 хв з метою проходження медичного огляду ОСОБА_1 отримав 13.02.2026, що підтверджується його власноручним підписом.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем не заперечується факт отримання повістки про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою проходження медичного огляду та неявка до відповідача у визначений строк (27.02.2026), разом з цим, не виконання такого обов`язку він пов`язує з перебуванням у період з 19.02.2026 по 27.02.2026 та з 03.03.2026 по 13.03.2026 на стаціонарному лікуванні, що є поважною причиною.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Отже, перебування громадянина на стаціонарному лікуванні є поважною причиною неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, визначений в повістці.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 з 19.02.2026 по 27.02.2026 та з 03.03.2026 по 13.03.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня», що підтверджується довідкою № 01-55/1493 від 27.02.2026 та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 326 від 13.03.2026.

Колегія суддів зауважує, що пунктом 24 Порядку № 560 передбачено, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Отже, у випадку неявки громадянина України до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, зазначений у повістці через причини, передбачені пунктом 23 Порядку № 560, такий громадянин повинен у триденний строк повідомити відповідний ІНФОРМАЦІЯ_4 у будь-який спосіб про причини неявки та у строк, що не перевищує сім календарних днів з`явитись до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач наполягає, що 24.02.2026 у телефонному режимі, зокрема за номером телефону НОМЕР_1 (який за відомостями, розміщеними на порталі https://armyinform.com.ua/recruitment_center/sumskyj-rtczk-ta-sp/ належить відповідачу), повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_2 про перебування на стаціонарному лікуванні.

Окрім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, 02.03.2026 позивачу телефонували із ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) із номеру НОМЕР_2 , з приводу неявки ОСОБА_1 за повісткою, у відповідь на що останній повідомив, що досі знаходиться на стаціонарному лікуванні.

На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до матеріалів справи аудіозапис, дослідивши який колегією суддів встановлено, що позивачу зателефонували та повідомили, що «телефонують з військомату» та сказали, що у ОСОБА_1 «була повістка на 27-ме», у відповідь на що позивач сказав, що знаходиться у лікарні, та після виписки приїде. Представник військомату уточнив, коли саме позивача випишуть із лікарні, у відповідь на що той сказав, що наразі не знає, але припускає, що «до п`ятниці повинні виписати». Представник військомату повідомив, що йому «телефонували із Сум і питали про позивача», у відповідь на що ОСОБА_1 відповів, що як випишуть з лікарні, то одразу прибуде, однак уточнив, куди потрібно прибути, до районного ТЦК та СП чи «до Сум», у відповідь на що прозвучало «до нас».

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 13.03.2026 закінчив лікування, після чого вже 20.03.2026, тобто у семиденний строк, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, відповідно до Довідки ВДК від 27.03.2026 № 2026-0327-1440, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 27.03.2026, за наслідками якого, визнаний придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

За встановлених у цій справі обставин, ОСОБА_1 було дотримано всіх умов, за яких громадянин звільняється від адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, зазначений у повістці, зокрема (1) позивач повідомив відповідача протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки про причини неявки; (2) неявка ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 була обумовлена поважними причинами - перебування на стаціонарному лікуванні; (3) позивач у строк, що не перевищує сім календарних днів після завершення стаціонарного лікування прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та, як наслідок, наявність підстав для визнання протиправною та скасування спірної постанови.

Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 07.09.2026 по справі № 950/828/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій