Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №520/6966/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №520/6966/26

Суддя: Любчич Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 р.Справа № 520/6966/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.05.26 по справі № 520/6966/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_2 ) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі-ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач 1, апелянт), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі-ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач 2), в якій просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії №204850008658 від 19.03.2026;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити їй перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70 відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 384 800,00 грн з 01.01.2026;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити їй виплату перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №204850008658 від 19.03.2026 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2026 у розмірі 70 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог , відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом І інстанції не взято до уваги статтю 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», якою за 2026 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 3028 грн, тобто на рівні 2024 року, відтак зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2026 не відбулося. Тобто, базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного суду в порівнянні з минулими роками не змінився. Зазначені норми є чинними, не конституційними не визнавалися. Оскільки змін у законодавстві з 01.01.2026 щодо зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не було, то висновок суду І інстанції щодо наявності підстав для проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, є протиправним.

Звернув увагу, що відсутні підстави для здійснення перерахунку та виплати довічного грошового утримання ОСОБА_1 одночасно виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року Законом України "Про Державний бюджет на 2026 рік" та суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Просив урахувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24.

Апелянт вказав, що позивачка при зверненні з заявою від 11.03.2026 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, довідку про суддівську винагороду не надала. Натомість відповідно до частини шостої розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 №3-1, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться органом що призначає щомісячне довічне грошове утримання на підставі довідки про суддівську винагороду, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці) або за зверненням судді у відставці. Просив суд врахувати , що у органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо визначення розміру суддівської винагороди для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зазначив, що суд першої інстанції в порушення ст.ст.90, 242 КАС України та п. 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 в рішенні від 28.05.2026 не взяв до уваги доводи та докази ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Позивачка надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість судового рішення, просила залишити апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026- без змін.

Позивачка зазначила, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII.

Звернула увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 (частина 6 пункту 16) про «автоматичне» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди. Позивачка вказала, що Верховний Суд у постанові від 28.11.2023 у справі №640/16655/21 зазначив, що Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Просила врахувати висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, зокрема, про те, що у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 01 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму. Так, для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Враховуючи все вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №204850008658 від 19.03.2026 не містить належного мотивування причин відмови у перерахунку. Відповідач обмежився формальним посиланням на відсутність документів та підстав для перерахунку, однак не надав оцінки зміні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не спростував наявність у позивачки права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 , п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №520/23128/24, що набрало законної сили 31.01.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного апеляційного господарського суду, третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Східного апеляційного господарського суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 у період з 01 січня 2021 року по 03 липня 2024 року суддівської винагороди (в тому числі допомоги на оздоровлення, вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористані відпустки), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн 00 коп.

Зобов`язано Східний апеляційний господарський суд провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 03 липня 2024 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року 2270 грн 00 коп, на 1 січня 2022 року 2481 грн 00 коп, на 1 січня 2023 року 2684 грн 00 коп, на 1 січня 2024 року 3028 грн 00 коп, з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів при їх виплаті.

Зобов`язано Східний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 05 липня 2024 року, виходячи з базового розрахунку розміру посадового окладу судді на підставі прожиткового мінімуму, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року у сумі 3028 грн 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №520/23128/24 Східний апеляційний господарський суд видав ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 04.02.2025 року №10, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року - 3028 грн . За цією довідкою станом на 05.07.2024 суддівська винагорода ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 350 112,50 грн.

07.02.2025 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 за №10 відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Листом від 10.02.2025 №3913-4207/Ф-03/8-2000/25 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило позивачку про відсутність підстав для перерахунку, оскільки на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №520/20058/24 їй вже здійснено розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 70% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Східного апеляційного господарського суду №08-36/005946 від 05.07.2024 відповідно до Закону №1402, де посадовий оклад визначено, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн. Також зазначено, що підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до ст. 142 Закону №1402 немає.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №520/4480/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у перерахунку пенсії, викладене у листі-відповіді ОСОБА_1 від 10.02.2025 №3913-4207/ Ф-03/8-2000/25.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки, виданої Східним апеляційним господарським судом №10 від 04.02.2025 в розмірі 70% відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 350 112,50 грн з 05.07.2024.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 05.07.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2025 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №520/4480/25 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

11.03.2026 позивачка повторно звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яку за принципом екстериторіальності було розглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 19.03.2026 №204850008658 ОСОБА_1 було відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці через відсутність підстав для проведення перерахунку, оскільки не надані документи згідно з якими можливо провести перерахунок пенсії.

Не погодившись із рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії №204850008658 від 19.03.2026, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи спірне рішення, не надав належної оцінки праву позивачки, як судді у відставці, на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, та не навів достатніх мотивів, з яких подані нею документи не можуть бути підставою для вирішення питання про перерахунок.

Суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування правової природи щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та гарантій, передбачених статтями 126, 130 Конституції України і Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначив, що у позивачки виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 у розмірі 70 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.

Відмова відповідача у проведенні такого перерахунку мотивована відсутністю підстав для його здійснення та ненаданням документів, згідно з якими можливо провести перерахунок. Однак така позиція відповідача не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки право позивача на перерахунок виникає внаслідок зміни розміру складової суддівської винагороди, з якою Закон №1402-VIII пов`язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пункт 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (п. 24 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі по тексту - Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону № 1402-VIII, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Тобто, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018).

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно з Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій».

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону 1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини 2 статті 130 Конституції України), зокрема, пунктами 1, 2 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Пунктом 2 розділу IV Порядку встановлено, що Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).

Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи) (пункт 3 розділу IV Порядку).

Згідно пункту 4 розділу IV Порядку на підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку (пункт 5 розділу IV Порядку).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка з відповідною довідкою про суддівську винагороду (про зміну суддівської винагороди працюючого судді), обчислену із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання до відповідача не зверталась, тобто таку довідку позивачка відповідачу не подавала.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм у пенсійного органу не виникло обов`язку здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, і як наслідок, висновок суду першої інстанції про доведеність позивачкою протиправності рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області є помилковим.

Посилання позивачки на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 27.11.2023 у справі №640/16655/21 не заслуговують на увагу, оскільки у цій справі фактичні обставини є іншими, а саме: у зазначеній справі вирішувалось питання щодо відмови Вищого адміністративного суду України у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Щодо посилань позивачки на те, що пенсійний орган зобов`язаний здійснити їй відповідний перерахунок довічного грошового утримання незалежно від подачі довідки про суддівську винагороду, складеної уповноваженим органом, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.3,4 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Колегія суддів враховує, що процедура перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці Законом № 1402-VIII не врегульована.

Водночас, на підзаконному рівні в розділі IV Порядку № 3-1 конкретизовано механізм реалізації цього права.

Довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку (пункт 5 розділу IV Порядку).

Водночас, згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Отже, зміст наведених норм дає підстави вважати, що у разі звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, він повинен подати заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідку про суддівську винагороду судді у відставці.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.02.2025 у справі № 620/1515/24 в аналогічних правовідносинах.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції встановлено, що позивачка, звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідну довідку про суддівську винагороду (про зміну суддівської винагороди працюючого судді), обчислену із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання до ГУ ПФУ в Харківській області, як того вимагає Порядок № 3-1, не подавала.

Обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють отримання позивачкою оновленої довідки, судом першої інстанції не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у пенсійного органу відповідно до вищевказаних норм не виникло обов`язку здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Посилання позивачки на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, не заслуговують на увагу, оскільки у цій справі постанова ухвалена за інших фактичних обставин справи, а саме: у справі №200/2309/25 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 29 червня 2024 року на підставі довідки окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці. Натомість у справі, що переглядається, позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026, не надавши належної довідки .

Колегія суддів зазначає, що Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020, на яке посилалась позивачка у відзиві на апеляцію, не підлягає застосуванню, оскільки воно не містить висновків Конституційного Суду України щодо положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» в частині прожиткового мінімуму для нарахування суддівської винагороди.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги слушними , тому вона підлягає задоволенню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026- скасуванню, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність вимог позивачки.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 326,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/6966/26 - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №204850008658 від 19.03.2026 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління в Хмельницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2026 у розмірі 70 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.

Ухвалити постанову якою в скасованій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року по справі №520/6966/26 залишити без змиін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua