Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України, Державного фінансового контролю
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №620/6116/26
Суддя: Наталія БАРГАМІНА
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/6116/26
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ-РОСТ» про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ-РОСТ», в якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області від 14.05.2026 про результати моніторингу закупівлі № UA-2026-04-07-009691-a за предметом закупівлі: Скло центральне переднє Windshield, Heating center 704A31512012 або еквівалент.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області від 14.05.2026 про результати моніторингу закупівлі № UA-2026-04-07-009691-a за предметом закупівлі: Скло центральне переднє Windshield, Heating center 704A31512012 або еквівалент, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що замовником під час складання тендерної документації не дотримано вимоги пункту третього частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі`в частині відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та в порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі ТОВ «КАПІТАЛ-РОСТ», як таку, що не відповідала умовам технічної специфікації щодо предмета закупівлі.
Третьою особою було подано пояснення, в яких вказав, що відповідачем не доведено недотримання Замовником вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а висновок є необґрунтованим та протиправним.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач як замовник оприлюднив у системі публічних закупівель Прозорро оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2026-04-07-009691-a щодо закупівлі ДК 021:2015: 34740000-6 – Обладнання для повітряних і космічних літальних апаратів, тренажери, симулятори та супутні деталі (Скло центральне переднє Windshield, Heating center 704A31512012 або еквівалент).
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ-РОСТ», з яким в подальшому було укладено договір на закупівлю № 98 від 01.05.2026.
Наказом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області «Про початок моніторингу закупівель» № 27-З від 28.04.2026 дану закупівлю було включено до переліку закупівель, які підлягають моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері проведення публічних закупівель.
За результатами моніторингу закупівлі UA-2026-04-07-009691-a Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.05.2026, в якому зафіксовано, що замовником у пункті 2 додатку 2 «Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі» до тендерної документації зазначено, що підтвердження надання забезпечення виконання договору про закупівлю не вимагається. Проте, в оголошенні про проведення відкритих торгів, у пункті 6 розділу VI «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю» тендерної документації та у розділі 13 «Забезпечення виконання договору» додатку «Проект договору» до тендерної документації Замовником передбачено забезпечення виконання договору про закупівлю.
Таким чином, Замовником під час складання тендерної документації не дотримано вимоги пункту третього частини першої статті 5 Закону в частині відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій з урахуванням вимог Особливостей встановлено, що відповідно до вимог розділу 2 «Технічні, якісні та інші вимоги до предмета закупівлі ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ» додатку 1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції (в тому числі відомості, які має містити тендерна документація згідно статті 22 Закону з урахуванням Особливостей)» до тендерної документації Замовником передбачено, що «В підтвердження технічних, кількісних та якісних вимог до предмета закупівлі учасники повинні надати довідку, складену у довільній формі, яка повинна містити інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. (В довідці повинні відображатися всі розділи і вимоги, зазначені в ТЕХНІЧНІЙ СПЕЦИФІКАЦІЇ, інформація зазначається в стверджувальній формі без виразів: «або», «має», «бути», «повинен», «або еквівалент», тощо; з зазначенням чіткого найменуванням запропонованого Товару; з зазначенням чіткого року випуску товару; з зазначенням чіткого найменування Виробника* запропонованого Товару (*3азначається учасником повне найменування виробника, де товар був повністю вироблений, із зазначенням організаційно-правової форми (товариство з обмеженою відповідальністю, приватне підприємство тощо))».
У тендерній пропозиції ТОВ «КАПІТАЛ-РОСТ» надано довідку від 13.04.2026 № 13/04/05 про виробника товару та довідку про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі від 13.04.2026 № 13/04/15.
При цьому, у жодному з документів, наданих у тендерній пропозиції учасника, у тому числі і зазначених довідках відсутня інформація щодо року випуску товару.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «КАПІТАЛ-РОСТ» не дотримано вимоги розділу 2 «Технічні, якісні та інші вимоги до предмета закупівлі ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ» додатку 1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції (в тому числі відомості, які має містити тендерна документація згідно статті 22 Закону з урахуванням Особливостей)» до тендерної документації Замовника.
Проте, Замовником було опубліковано протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 17.04.2026 б/н про визначення ТОВ «КАПІТАЛ-РОСТ» переможцем закупівлі та 17.04.2026 в електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір. Замовником з ТОВ «КАПІТАЛ-РОСТ» укладено договір на закупівлю від 01.05.2026 № 98.
Згідно з інформацією, оприлюдненою в електронній системі закупівель Замовником надано відповідь, яка не спростовує суті порушень. Отже, враховуючи вищезазначене, Замовник в порушення вимог абзацу другого підпункту другого пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі ТОВ «КАПІТАЛ-РОСТ», як таку, що не відповідала умовам технічної специфікації щодо предмета закупівлі.
Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства:
За результатами аналізу питання дотримання Замовником принципів здійснення публічних закупівель встановлено порушення вимог пункту третього частини першої статті 5 Закону. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимоги абзацу другого підпункту другого пункту 44 Особливостей.
За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог законодавства, повноти відображення інформації у річному плані закупівель та в оголошенні про закупівлю, відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства, своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.
Також у вказаному висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язує вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку.
Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
Згідно статті 1 Закону електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7); замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (пункт 11); моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14); Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 36).
Частиною першою статті 5 Закону передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначений статтею 8 Закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі (частина третя статті 8 Закону).
Частини шоста, сьома статті 8 Закону передбачають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
В силу вимог пунктів 2, 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються, зокрема: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) встановлено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Щодо виявлених порушень, то суд зазначає наступне.
Так, відповідач в оскаржуваному висновку вказує, що замовником у пункті 2 додатку 2 «Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі» до тендерної документації зазначено, що підтвердження надання забезпечення виконання договору про закупівлю не вимагається. Проте, в оголошенні про проведення відкритих торгів, у пункті 6 розділу VI «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю» тендерної документації та у розділі 13 «Забезпечення виконання договору» додатку «Проект договору» до тендерної документації Замовником передбачено забезпечення виконання договору про закупівлю.
Суд зазначає, що зазначене порушення знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а тому висновок відповідача щодо виявленого порушення є обґрунтованим.
Водночас, вказане порушення, на думку суду, не може бути підставою для усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України.
При цьому, суд звертає увагу, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ-РОСТ» було надано банківську гарантію забезпечення виконання зобов`язань № 55265 від 30.04.2026.
Так само, щодо того, що у жодному з документів, наданих у тендерній пропозиції учасника, відсутня інформація щодо року випуску товару, суд зазначає, що відповідачем не встановлено, що виявлене ним порушення є істотним, свідчить про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів. Висновки відповідача, викладені у спірному висновку щодо даного порушення, фактично не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
Вказаний спосіб усунення виявленого порушення, а саме припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України, суд оцінює як прояв надмірно формального, бюрократичного застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносно врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ-РОСТ» договір на закупівлю № 98 від 01.05.2026 містить інформацію про рік виготовлення предмета закупівлі.
При цьому, суд звертає увагу, що в пункті 2 розділу II оскаржуваного висновку відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог законодавства, повноти відображення інформації у річному плані закупівель та в оголошенні про закупівлю, відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства, своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом – порушень не встановлено.
Водночас, надаючи оцінку висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-04-07-009691-a, в частині вимог контролюючого органу щодо усунення виявлених порушень, суд зазначає таке.
Вимоги контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинні бути сформовані внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.
При цьому законність письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.
В силу положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає перевірці адміністративним судом.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З огляду на те, що оскаржуваний висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, тому має бути перевірений судом на відповідність пунктам 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, як слідує з оскаржуваного висновку, відповідач у пункті 3 зобов`язав позивача з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язує вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку.
Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами. Проте, вказаний нормативно-правовий акт не наділяє Держаудитслужбу повноваженнями щодо встановлення такого способу усунення порушень, як зобов`язання суб`єкта господарювання вживати заходів для припинення господарських правовідносин, розірвати договори, тощо. Держаудитслужба має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів.
Наразі, в оскаржуваному висновку відсутні посилання на передбачені чинним законодавством підстави для розірвання договорів, укладених з переможцем проведеного тендеру на закупівлю.
Також, суд враховує, що визнання нікчемності укладеного договору про закупівлю визначено ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», яка передбачає визнання договору нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Відповідачем не доведено існування обставин, за настання яких згідно із частиною четвертою статті 41 та статті 43 Закону договір про закупівлю може бути визнаний недійсним/нікчемним.
Таким чином, на переконання суду, зауваження відповідача за наслідками моніторингу закупівлі носять суто формальний характер.
Також суд зазначає, що під час вирішення спору суд зобов`язаний враховувати співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобами його усунення, що визначений відповідачем. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб`єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них збоку держави.
Так, Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
У розгорнутому формулюванні принцип пропорційності звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві.
Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 21.10.2020 по справі №640/17797/20, від 21.01.2021 по справі № 120/1297/20-а.
Отже, суду належить встановити чи може саме за обставин даної справи виявлені невідповідності тендерної документації та тендерної пропозиції бути підставою для застосування правового наслідку, обраного відповідачем.
Так, за змістом висновку, що є предметом оскарження, відповідач зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку.
При цьому, обставини цієї справи дають можливість прийти до однозначного висновку про те, що виявлені відповідачем обставини не призвели та не могли призвести до негативного впливу на будь-які суспільні інтереси, зокрема на проведення самої публічної закупівлі та її результати.
Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками та визначеним порушенням.
При цьому, суд враховує те, що навіть при умові, що в процесі публічної закупівлі було допущено певні технічні помилки, однак відповідачем не встановлено порушень умов укладеного договору, то вимога про розірвання договору є цілком та повністю неприпустимою та протиправною на даному етапі виконання зобов`язань.
Відповідно, суд вважає, що застосований відповідачем до позивача засіб фінансового контролю у вигляді зобов`язання вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором є непропорційним, оскільки відповідачем не встановлено будь-яких негативних наслідків для процедури закупівлі, в тому числі не порушило права будь-яких осіб, не порушило будь-який публічний інтерес, а також не призвело до отримання позивачем будь-яких неправомірних вигод чи переваг; з іншого боку відповідачем до позивача застосовано непропорційно суворий захід щодо зобов`язання розірвати договір, укладений за результатом проведення публічної закупівлі.
Зворотного відповідач в ході судового розгляду не довів.
Враховуючи вищевикладене, висновок про результати моніторингу закупівлі, що є предметом оскарження, не відповідає критерію обґрунтованості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, у зв`язку з чим суд вважає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-04-07-009691-a Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 14.05.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3328,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, 16608, код ЄДРПОУ 33965532) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 40919597), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ-РОСТ» (вул. Шовкуненка, буд. 8/20, кв. 52, місто Київ, 03049, код ЄДРПОУ 33400188) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області від 14.05.2026 про результати моніторингу закупівлі № UA-2026-04-07-009691-a.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій судовий збір в розмірі 3328,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.10.2026.
Суддя Наталія БАРГАМІНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua