Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №580/8865/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокусправа № 580/8865/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

14.08.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1; код ЄДРПОУ 43971343) (далі – відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення №UA209000/2026/001067/2 від 25.06.2026 про коригування митної вартості товарів, а саме автомобіля марки PEUGEOT, модель ВОXER, 2021 року випуску, шасі НОМЕР_2 , стягнення всіх судових витрат.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідач у спірних рішеннях не вказав, які саме документи не подав позивач, у чому полягає неповнота відомостей про митну вартість, які розбіжності в числових значеннях ним виявлені.

Установивши, що позивач не доплатив суму судового збору за подання цієї позовної заяви, суддя ухвалою від 18.08.2026 залишила позовну заяву без руху та надала строк для усунення недоліків.

19.08.2026 позивач подав до суду заяву в порядку усунення недоліків позовної заяви та надав докази сплати судового збору.

Ухвалою від 24.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження.

26.08.2026 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що під час митного оформлення виявлено розбіжності у документах. Вони вказували, що перевезення виконує ОСОБА_2 , але договору перевезення зі всіма обов`язковими умовами його укладення, не надано. То ж довідка про транспорті витрати не підтверджена та не містила відомостей про маршрут перевезення, вартості навантаження товару, враховуючи умови поставки EXW. Крім того не було надано документи на оплату товару. Вважає, що виніс обґрунтовані рішення із-за недостатності документів про задекларовану митну вартість товару.

31.08.2026 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив. Обґрунтовуючи зазначив, що митна вартість може бути визначена не лише з платіжних документів, а й з інших. Придбане авто з пробігом у компанії в Німеччині та його вартість вказана в рахунку-фактурі, договорі купівлі-продажу, квитанція про сплату товару довіреною особою, а транспортні витрати підтверджені відповідною довідкою. Акцентує, що придбав автомобіль, що був у використанні та з несправним, демонтованим двигуном.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, зважаючи на відсутність ознак складної справи відповідно до ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку розглянути справу в спрощеному провадженні без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Позивач згідно з паспортом № НОМЕР_3 є громадянином України.

Згідно з рахунком-фактурою, договором купівлі-продажу №2026-76 від 01.06.2026 позивач придбав у компанії КОНСТАНТ АВТОМОБІЛІ (адреса: Лейпцінгер-штрассе, 31 - 34260 Кауфунген, Федеративна республіка Німеччина) автомобіль марки PEUGEOT, модель BOXER, 2021 року випуску, шасі НОМЕР_2 , пробіг - 139338 км, за ціною 2800 євро без ПДВ. 02.06.2026 оформлена квитанція про сплату компанії КОНСТАНТ АВТОМОБІЛІ в особі Костянтина Ігельштейна 2800 євро за вказаний автомобіль

02.06.2026 видав довіреність на Левчука В.С. та/або Маляренка О.І. на представництво інтересів, у т.ч. реєстрацію, поставлення на облік транспортного засобу (нотаріально посвідчена за №889).

Надана суду платіжна інструкція від 12.06.2026 підтверджує оплату позивачем ОСОБА_2 10400,00грн за транспортні послуги. 16.06.2026 підписаний між ними акт №8 виконаних робіт (послуг) щодо перевезення вантажу маршрутом: Kaufungen, Німеччина – Львів, Україна авто IVECO 10400,00грн без ПДВ.

16 червня 2026 року на територію відповідача під митним контролем доставлений вантажний автомобіль, який був у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марки PEUGEOT, модель BOXER, рік випуску-2021, модельний рік-2021, введений в експлуатацію -11.11.2021, VIN: НОМЕР_2 , № двигуна невизначений, двигун-дизель, об`єм-2179смЗ, повна маса-2800кг, в/и-850кг, колісна формула-4х2, місць включаючи водін-2. Двигун у неробочому стані та демонтовано. Країна походження: Європейський союз (EU).

17 червня 2026 року декларантом позивача ФОП ОСОБА_3 надала відповідачу декларацію митної вартості UА2091800468861U3 від 17.06.2026 із застосуванням основною методу визначення - митної вартості товару – за ціною, що фактично сплачена за автомобіль. Того ж дня додані завірені копії документів:

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2026-76 01.06.2026 - декларація про походження товару (Dйclaration of origin) 2026-76 01.06.2026;

статус особи, яка подає митну декларацію;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 11.11.2021;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 17.06.2026, - договір про надання послуг митого брокера 17/06/2026-9442 17.06.2026;

довідка сертифікації від 17,06.2026;

довіреність НКМ 955056 02.06.2026;

фото автомобіля від 17.06.2026;

цінова інформація від 17.06.2026;

копія митної декларації країни відправлення 26DE345487545112В8 від 02.06.2026;

паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_3 .

Позивач подав на ім`я начальника ВМО №2 м/п «Городок» заяву від 25.06.2026, що вартість транспортування автомобіля BOXER номер кузова НОМЕР_2 до державного кордону становить 400євро і страхування вантажу не відбувалося.

25.06.2026 відповідач виніс рішення №UA209000/2026/001067/2 про коригування митної вартості товарів, шляхом застосування резервного методу (далі – Спірне рішення) та картку відмови. Застосований другорядний метод визначення митної вартості придбаного вантажного автомобіля, джерелом інформації для чого застосовано МД №26UA205180001805U0 від 10.02.2026, в якій вказана вартість пошкодженого автомобіля тієї ж марки, моделі, типу двигуна на рівні 9200євро.

У Спірному рішенні вказано, що в результаті опрацювання вказаних вище документів відповідач виявив наступне:

1) згідно з рахунком-фактурою оплата здійснювалася готівкою;

2) на підтвердження транспортних витрат, у відповідь на вимогу, декларант надіслав Довідку про транспортні виграти №б/н від 25.06.2026, видану ОСОБА_4 . Згідно з відомостями, наявними в базі даних митниці, перевізником зазначено ОСОБА_2 . Довідка не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує вартість витрат на транспортування, оскільки згідно з положеннями статті 9 Закону № 1054 підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, шо залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Також не надано документів, визначених наказом №599. Отже, до митного оформлення не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару;

3) відповідно до митної декларації країни відправлення №26DE345487545l 12В8 від 02.06.2026 експорт товару здійснювався на умовах поставки EXW Kassel. Згідно з правилами тлумачення Інкотермс 2020 умови поставки EXW «франко-завод» означають, що продавець здійснив поставку в момент, коли товар наданий у розпорядження покупця на площах підприємства продавця чи іншому названому місці Продавець не має зобов`язання перед покупцем завантажувати товар, навіть якщо на практиці продавець маг для цього кращі умови. Якщо продавець все ж завантажив товар, продавець робить це на ризик та за рахунок покупця. Надана у відповідь на вимогу довідка про транспортні витрати №б/н від 25.06.2026 не містить відомостей про маршрут перевезення, а також вартість навантаження товару, враховуючи умови EXW.

Отже, виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому декларанту виставлена вимога про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару:

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документ, що містять відомості про вартість страхування;

транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): виписку з бухгалтерської доку каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на вимогу декларант надіслав комерційні пропозиції з інтернет-ресурсу та довідку транспортних витрат від 25.06.2026, яка, як зазначалося вище, не підтверджує транспортні витрати. Отже, надані на вимогу документи не усувають вищезазначених невідповідностей. Інших документів декларантом не надано. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2 «а» (ст.59 МКУ) та методу 2 «б» (ст.60МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2 «в» (ст.62 МКУ) та методу 2 «г» (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2 « 2». Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД JVe26UА205180001805UO від 10.02.2026, в якій вартість транспортного засобу із схожими характеристиками визнана митним органом на рівні 9 200 евро. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні Умови не здійснювалось.

Тому позивач звернувся позовною заявою в суд.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 1 та 2 статті 51 МК України закріплено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За приписами ч. ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Приписами ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

В силу вимог ч. ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

То ж запит на додаткові документи щодо придбання автомобіля, договірні умови якого передбачають готівкові кошти, а надані декларантом документи не містили конкретних відомостей про пункти його навантаження/розвантаження, вартості таких робіт, складових вартості послуг перевізника та за відсутності страхування – виконаний відповідачем відповідно до меж та порядку дій, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Відсутні докази подання позивачем відповідачу платіжного документа на вартість придбаного автомобіля, а зазначення ціни у рахунку-фактурі, що не підписана позивачем, не є достатнім доказом такої оплати.

Відповідно до положень статей 8 та 9 Закону України від 01 січня 2022 року №1054-IX «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон №1054) транспортно-експедиторські послуги в Україні надаються на підставі договору транспортного експедирування, згідно з яким одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Декларант не подав до митного оформлення договору, на підставі якого здійснювалось перевезення оцінюваного товару з відомостями про вид послуги; права, обов`язки сторін, розмір плати експедитора, порядок розрахунків, пункти відправлення та призначення вантажу тощо. Нотаріально посвідчена довіреність щодо представництва інтересів позивача, у т.ч. для особи, які сплачено за перевезення 10400,00грн не замінює вказаного вище договору, оскільки не містить вартості послуг, погоджених маршрутів, строків і засобів, яким мало відбуватися переміщення авто, яке, як свідчать матеріали переміщення через митний кордон, виконувалося вантажним автомобілем.

Довідка про транспортні витрати від 25.06.2026 обґрунтовано відповідачем не врахована для підтвердження вартості витрат на транспортування, оскільки згідно з положеннями статті 9 Закону N91054 підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Зважаючи на використані умови поставки EXW Kassel, відповідач обґрунтовано запропонував позивачу надати докази завантаження товару для з`ясування складових дійсної митної вартості товару.

Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (далі - Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів,-

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури,-

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Отже, у разі перевезення товарів, які підлягають митному декларуванню, з використанням власного транспортного засобу до митного декларування повинна подаватись калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Калькуляція транспортних витрат видана власне позивачем. Її зміст не містить усіх відомостей, передбачених Правилами №599, зокрема, протяжності у кілометрах відстані перевезення, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, та не може підтверджувати вартість перевезення оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України та, відповідно, митну вартість товару.

Щодо доказів оплати, яка мала відбуватися відповідно до договірних умов готівкою.

Відповідно до ч.І ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Правова позиція про те, що у випадку встановлення сторонами оплати до процедури розмитнення або у випадку, якщо рахунок сплачено, декларант повинен надати банківський платіжний документ, висловлена в постанові Верховного Суду від 07.02.2023 у справі N9804/5961/16.

Водночас касові або товарні чеки до митного оформлення позивач не надав.

Висновки Верховного Суду в подібній категорії справ, наприклад, у постанові від 15.08.2019 року у справі № 826/19400/15, зведені до того, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Отже, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, є коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, відповідач обґрунтовано не визнала заявлену митну вартість за ціною договору.

Зважаючи, що Спірному рішенню передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно зі ст.57 МК України, порядку та способу дій у спірних правовідносинах відповідач дотримався. Зважаючи на відсутність доказів для застосування методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, правомірність застосування методу 2 «ґ» (ст. 64 МК України) доказами не спростована.

Спірне рішення обґрунтовано враховує, як джерело інформації для коригування митної вартості товару МД N26UA205180001805U0 від 10.02.2026, оскільки нею переміщено транспортний засіб із схожими характеристиками (вантажний автомобіль з пошкодженнями марки PEUGEOT, модель BOXER, тип пального дизель, такий же рік 2021) і визнану митним органом митну вартість для його перевезення. То ж його прийнято з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених МК України.

Тому суд дійшов висновку, що Спірне рішення правомірне та підстави для його скасування відсутні.

З огляду на вимоги ст.ст.132-139 КАС України понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним і скасування рішення №UA209000/2026/001067/2 від 25.06.2026 про коригування митної вартості товарів, а саме автомобіля марки PEUGEOT, модель ВОXER, 2021 року випуску, шасі НОМЕР_2 , стягнення всіх судових витрат.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАнжеліка БАБИЧ