Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №210/1094/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11223/26 Справа № 210/1094/23 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н.А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 210/1094/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

стягувач Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»

боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ващенко Олександр Миколайович, на ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 02 липня 2026 року, яка постановлена суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В липні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу від 07 березня 2023 року за заявою КПТМ «Криворіжтепломережа» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В обґрунтування вказаної заяви боржник зазначила, що з судовим наказом її представник ознайомився 03 червня 2026 року. З вказаним судовим наказом боржниця не погоджується, вважає вимоги стягувача спірними та такими, що не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження. Заперечуючи проти вимог стягувача у повному обсязі, вважає, що між сторонами існує спір щодо підстав виникнення заборгованості, її розміру, правильності здійсненого розрахунку, а також наявності правових підстав для солідарного стягнення коштів з боржників.

Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 02 липня 2026 року строк на звернення з заявою про скасування, поновлено. Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 07 березня 2023 року за заявою КПТМ «Криворіжтепломережа» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без розгляду та повернуто її заявнику.

08 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ващенко О.М., через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 02 липня 2026 року в частині залишення без розгляду та повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, а справу направити для продовження розгляду до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що в силу приписів пункту 3 частини першої статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також, судом не враховано те, що норми статей 170 - 171 ЦПК України взагалі не передбачають подання боржником доказів про необґрунтованість вимог стягувача а ні разом із заявою про скасування судового наказу, а ні під час розгляду заяви про скасування судового наказу.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю - доповідача, представника КПТМ «Криворіжтепломережа» - Карповську Н.О., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно із частиною - третьою другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Порядок розгляду справ в порядку наказаного провадження регламентовано в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.

Відповідно до статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Так, зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до частини 3 статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Аналіз приписів вказаного розділу ЦПК України дає підстави вважати, що особа із правовим статусом боржника у справі має право на скасування судового наказу.

Відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України суддя постановляє ухвалу про повернення заяви про скасування судового наказу в єдиному випадку - у разі якщо подано неналежно оформлену заяву про скасування судового наказу.

Водночас, за змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на зазначені норми права, у випадку належним чином оформленої заяви про скасування судового наказу з дотриманням строку подання такої заяви, суд вправі тільки скасувати судовий наказ, а стягувач вправі звернутись з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Тобто, відсутність можливості апеляційного оскарження судового наказу обумовлена процедурою скасування судового наказу.

Таким чином, законодавець розширивши коло предметів вимог, за якими можна видати судовий наказ, виключивши можливість апеляційного оскарження судових наказів та за наявності нової процедури оскарження судових наказів, яка не передбачає залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення, виходив із того, що у випадку незгоди боржника з судовим наказом, такі вимоги стягувача не можна вважати безспірними і повинні розглядатись за процедурою спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим судовий наказ повинен бути скасований.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 березня 2023 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ, яким солідарно стягнуто з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2020 року по 01 січня 2023 року в розмірі 27 743,39 грн, а саме: за централізоване опалення за період з 01 квітня 2020 року по 04 листопада 2021 року в сумі 14 143,66 грн, за послуги з постачання теплової енергії з 05 листопада 2021 року по 01 січня 2023 року в розмірі 13 319,22 грн, платп за абонентське обслуговування з 05 листопада 2021 року по 01 січня 2023 року в розмірі 280,51 грн.

Стягнуто з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» по 89,46 грн судового збору.

Під час розгляду поданої заяви, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заява про скасування судового наказу містить посилання щодо необґрунтованості вимог стягувача, в ній зазначено, що вказаний судовий наказ є необґрунтованим, оскільки вимоги стягувача є спірними та такими, що не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження, а тому просив скасувати судовий наказ. При цьому, ЦПК України не передбачає обов`язку боржника підтверджувати зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Питання щодо законності нарахування та стягнення з боржника такої заборгованості повинні бути перевірені судом під час розгляду справи в позовному провадженні.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення оскаржуваної ухвали, оскільки у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування у даному випадку положення ч. 6 ст. 170 ЦПК України, а тому апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, наявні підстави для скасування ухвали суду в частині залишення без розгляду та повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ващенко Олександр Миколайович, задовольнити.

Ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 02 липня 2026 року скасувати в частині залишення без розгляду та повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 07 березня 2023 року за заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: