Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №211/7690/26
Суддя: Остапенко В. О.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/11197/26 Справа № 211/7690/26 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д.М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 211/7690/26
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
заявник ОСОБА_1
боржник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шемет Ігор Олегович, на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2026 року, яка постановлена суддею Ніколенко Д.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 25 серпня 2026 року,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2026 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд судового наказу, виданого 23 липня 2026 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 21 липня 2026 року, на користь батька дитини - ОСОБА_1 , за нововиявленими обставинами посилаючись на наявність судового наказу, виданого 21 липня 2026 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, яким з ОСОБА_1 на її користь було стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2026 року заяву задоволено, судовий наказ по справі № 211/7690/26, виданий 23 липня 2026 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шемет І.О., просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами відмовити, судовий наказ від 23 липня 2026 року, виданий Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів залишити в силі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що обставини, які були покладені судом в основу скасування судового наказу, а саме судовий наказ Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 21 липня 2026 року у справі № 212/9347/26 та факт відкриття провадження у справі № 211/5350/26 ухвалою від 02 червня 2026 року - є процесуальними документами (доказами), що підтверджують певні факти, а не самостійними юридичними фактами в розумінні статті 423 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції не розмежував, яка саме обставина є нововиявленою, а яким є лише доказ на її підтвердження, чим порушив вимоги статті 423 Цивільного процесуального кодексу України та роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4.
Апелянт зазначає, що закон вимагає, щоб обставина не могла бути відомою особі, яка звертається із заявою про перегляд, тобто ОСОБА_2 . Проте на відміну від цього, сам наказ Покровського районного суду від 21 липня 2026 року виданий на користь самої ОСОБА_2 де саме вона є стягувачем за цим наказом і не могла не знати про його існування вже на момент його видачі, разом з тим провадження у справі № 211/5350/26 відкрито ухвалою від 02 червня 2026 року за участю ОСОБА_2 , як відповідача, вона є учасником цього провадження і обізнана про нього з моменту вручення їй відповідної ухвали.
Крім того, суд першої інстанції не встановив дійсного спору про право, який відповідно до практики застосування статей 161, 165 Цивільного процесуального кодексу України, є самостійною правовою категорією і не тотожний формальному факту існування паралельного провадження.
Апелянт наполягає на тому, що станом на 21 липня 2026 року (дата подання заяви про видачу судового наказу) вимога ОСОБА_1 формально повністю відповідала пункту 4 частини 1 статті 161 Цивільного процесуального кодексу України, ним було заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі однієї чверті заробітку на одну дитину, вимога не пов`язана з оспорюванням батьківства (материнства) та не потребувала залучення інших зацікавлених осіб. Підстав для відмови у видачі наказу, за критеріями статті 161 Цивільного процесуального кодексу України, на момент його видачі не існувало, а сам судовий наказ від 23 липня 2026 року не оскаржувався боржником у порядку статті 170 Цивільного процесуального кодексу України протягом встановленого строку.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Морозов В.Ю. просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шемет І.О., - залишити без задоволення.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до судового наказу, виданого 21 липня 2026 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу по справі № 212/9347/26, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до повноліття дітей, починаючи стягнення з 15 червня 2026 року, на користь ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Крім того, судовим наказом від 23 липня 2026 року, виданим Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 21 липня 2026 року, на користь батька дитини – ОСОБА_1 .
Також судом встановлено, що в провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу). Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 02 червня 2026 року.
Як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами виданого 23 липня 2026 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області судового наказу, заявник посилається на наявність між сторонами спору про право та на те, що на момент видачі вказаного судового наказу був наявний судовий наказ, виданий 21 липня 2026 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже заявник вважав, що дані обставини є істотними для справи.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу, виданого 23 липня 2026 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з наявністю спору щодо стягнення аліментів на утримання дитини, що наразі перебуває на розгляді в Довгинцівському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа № 211/5350/26), виключається можливість видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року).
У постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року у справі № 334/6285/23 викладено висновок про те, що «тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин».
Частиною третьою статті 429 ЦПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Згідно правової позиції Верховного Суду, що висловлена у постанові від 17 березня 2023 року у справі № 761/36042/20, у випадку незгоди з судовим наказом боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо) (частина сьома статті 170 ЦПК України).
Під ознаки нововиявлених обставин у справі про стягнення аліментів не підпадають такі обставини: факт спільного проживання боржника зі стягувачем та їх дітьми на час подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів; факт утримання боржником сім`ї, у тому числі й факт перебування сторін у шлюбі; добровільне надання батьком допомоги та утримання дітей за його рахунок; перешкоджання дружиною у здійсненні ним батьківського обов`язку; наявність невирішеного спору між сторонами щодо місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні.
Практика Верховного Суду при розгляді аналогічних справ є усталеною та незмінною (правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 359/3012/18, від 18 грудня 2018 року у справі № 264/1739/18, від 17 березня 2023 року у справі № 761/36042/20).
Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, боржник ОСОБА_2 обґрунтовувала свою позицію наявністю наявність між сторонами спору про право та на те, що на момент видачі вказаного судового наказу був наявний судовий наказ, виданий 21 липня 2026 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже заявник вважав, що дані обставини є істотними для справи.
Проте апеляційний суд встановив, що наведені обставини не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки вони були або могли бути відомі сторонам на момент видачі наказу.
Колегія суддів наголошує на тому, що наявність спору між батьками щодо реальної участі кожного з них в утриманні дітей не є приводом для скасування наказу за цією процедурою. Якщо боржник вважає, що він не має сплачувати аліменти, належним способом захисту для нього є подання окремого позову про припинення їх стягнення.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню у відповідності до п.п 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України і з ухваленим нового судового рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами по справі № 211/7690/26, виданого 23 липня 2026 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити із вищезазначених підстав, а наказ про стягнення із ОСОБА_2 аліментів залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шемет Ігор Олегович, задовольнити.
Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2026 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами по справі № 211/7690/26, виданого 23 липня 2026 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Судовий наказ № 211/7690/26, виданий 23 липня 2026 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.
Головуючий:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua