Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №388/358/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №388/358/26

Суддя: Бондар Я. М.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10887/26 Справа № 388/358/26 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Кузнецовим Р.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

В лютому 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.08.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту «creditkasa.com.ua», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1441-1221.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 4500,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 24 дні; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена % ставка – 1% в день; стандартна % ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Однак, всупереч умовам кредитного договору відповідачка не виконала свого зобов`язання та не повернула наданий йому кредит.

Станом на 19.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 20415,50 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом – 4500,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами – 14260,50 гривень; заборгованість по комісії – 675,00 гривень; заборгованість по штрафам – 980,00 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідачки, та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1441-1221 від 30.08.2024 у розмірі 9000,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 4500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 4500,00 грн.

У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1173,70 грн.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», посилаючиь на неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення Центрально- Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним № 1441-1221 від 30.08.2024 року в загальному 4500,00 грн. та витрат на оплату судового збору в розмірі 1173,70 грн. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в повному обсязі. Судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покласти на відповідача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд зробив помилкові висновки щодо нарахування процентів. Між сторонами було погоджено розмір відсоткової ставки та підстави нарахування процентів відповідачу за користування кредитом протягом строку кредитування. Проценти були нараховані відповідно до умов кредитного договору (стандартна, знижена та промо-ставки), і відмова у їх стягненні позбавила позивача законного права. Умови кредиту погоджені сторонами, підтверджені електронним підписом відповідача, відповідають принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України). Позивач надав детальний розрахунок боргу, який узгоджується з договором і підтверджує суму заборгованості.

Також посилається, що позивачем правомірно нараховано штрафи за прострочення виконання зобов`язання, оскільки чинна норма Закону «Про споживче кредитування», яка також діяла на дату укладання Договору з відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024 року, тому позивач має всі підстави для нарахування та витребування з відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, в тому числі процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Крім того, зазначає, що включення до тексту Кредитного договору умов про сплату відповідачем комісії за надання кредиту, та подальше нарахування позивачем зазначеної комісії та витребування її від відповідача (в т.ч. в судовому порядку), є законним та обґрунтованим, оскільки вони базуються на чинних нормах спеціального законодавства України, які регламентують питання щодо саме надання споживчих кредитів, яким і є по своїй правовій суті і Кредитний договір у даній справі.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Ціна позову у даній справі становить 20 415,50 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.08.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту «creditkasa.com.ua», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1441-1221. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 4500,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 24 дні; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена % ставка – 1% в день; стандартна % ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 19.01.2026 становить 20 415,50 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 4500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 14260,50 гривень; заборгованість по комісії – 675,00 гривень; заборгованість по штрафам – 980,00 гривень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 30.08.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1441-1221.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 4500,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 24 дні; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена % ставка – 1% в день; стандартна % ставка 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 19.01.2026 року становить 20415,50 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 4500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 14260,50 гривень; заборгованість по комісії – 675,00 гривень; заборгованість по штрафам – 980,00 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції встановивши, що позивачем надані належні та допустимі докази укладенні кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту (основний борг) в сумі 4 500,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд виходив з того, що сторонами було погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування. Разом з тим, суд дійшов висновку, що нарахована сума процентів є явно завищена та не відповідає засадам справедливості, доброчесності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Врахувавши, що сума нарахованих позивачем процентів за користування кредитом втричі перевищує суму отриману відповідачем у кредит, не є співрозмірною сумі наданого кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру процентів за кредитним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів, тобто до 4 500,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафам, суд першої інстанції, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором, суд першої інстанції, дійшовши висновку, що пункти укладеного між сторонами договору про надання кредиту, які передбачають сплату комісії за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості, в даному випадку є нікчемними, у зв`язку з чим умови для нарахування Товариством комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Колегія суддів не може погодитися в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції та виходить з наступного.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із матеріалів справи вбачається, що Договір про відкриття кредитної лінії №1441-1221 від 30 серпня 2024 року укладено між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua). Цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, про що свідчить підписаний паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання зазначеного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, про що обґрунтовано зауважено судом першої інстанції. Доказів протилежного суду не надано.

Матеріалами справи встановлено, що позивач, через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір про надання послуг в системі LiqPay, 30.08.2024 року видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останньою в особистому кабінеті, що підтверджено відповідною копією довідки про перерахування коштів.

Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти співпадає з номером картки, вказаним відповідачкою в підписаному нею Договором про відкриття кредитної лінії №1441-1221 від 30 серпня 2024 року .

З досліджених матеріалів справи вбачається, що розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, при цьому, волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідачка, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, вона мала право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористалася.

Відповідно до п. 4.7. Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Пільговою або Зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом умов програми лояльності.

Сторони узгодили, що Базовий період складає 24 календарний день. Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Базовий період сплати відсотків проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця або Мобільний додаток.

Згідно п. 4.10. та 10.1 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору, в цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або пільговою процентною ставкою. Знижена процентна ставка становить 0,75 % за кожен день користування Кредитом, та застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Відповідно до п. 4.12. Договору, строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту, із датою повернення (виплати) кредиту 29.08.2025.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.

Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 08 липня 2024 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 29 серпня 2025 року включно.

Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти у відповідності до умов укладеного кредитного договору та розмір заборгованості за відсотками становить 14 260,50 грн.

Доказів оспорення відповідачкою Договору про відкриття кредитної лінії №1441-1221 від 30.08.2024 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано.

Колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо нарахування такого розміру відсотків є несправедливим, оскільки судом невірно застосовані норми матеріального права, внаслідок чого суд дійшов помилково висновку, що проценти (плата за кредитом) згідно узгодженого відповідачем особисто умов кредитування за Кредитним договором не можуть перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін, тому що зазначена вимога законодавства, застосовується виключно до розміру відповідальності за невиконання умов, тобто до розміру нарахування та сплати саме неустойки (пені/штрафів), тобто компенсації, розмір якої не повинен перевищувати 50% (половини) від суми кредиту, як це передбачено ст.21 ЗУ «Про споживче кредитування»., ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), на яку посилається суд в оскаржуваному рішенні та відповідно до якої, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника у даному випадку не підлягає застосуванню, так як вказана позиція стосується нарахування штрафних санкцій за порушення виконання умов договору, зокрема неустойки (штрафу та пені), а не відсотків за користування кредитом або відсотків річних.

У справі, що переглядається, заборгованість складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач нараховував відсотки, у розмірі та строк, погоджений сторонами. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено.

Розмір процентів за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування узгоджено сторонами договору, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Таким чином, беручи до встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по нарахованим процентам в сумі 14 260,50 грн. з вищенаведених підстав.

Щодо вимог ТОВ «УКР ФІНАНС КРЕДИТ» про стягнення комісії за видачу кредиту, колегія зазначає наступне.

У пункті 4.11 Договору комісія за надання кредиту становить 15.00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, дії первісного кредитора щодо нарахування заборгованості за комісією є правомірними, оскільки укладеним кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Доказів оспорення відповідачкою договору кредитної лінії №1441-1221 від 30.08.2024 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано.

З урахуванням вищезазначеного, висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ КАПІТАЛ» в частині стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту не ґрунтуються на вимогах закону та є помилковими.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за штрафами сумі 980,00 грн., оскільки за п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимогТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», про стягнення тіла кредиту процентів та комісії.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги, а саме по сплаті судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 6 280,60 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»» заборгованість за кредитним договором №1441-1221 від 30.08.2024 року у розмірі 19 435,50 гривень, з яких 4 500,00 гривень заборгованість за кредитом, 14 260,50 гривень – заборгованість за процентами, 675,00 заборгованість за комісією.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 6 280,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua