Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №727/6657/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №727/6657/26

Суддя: Чебан В. М.

Справа № 727/6657/26

Провадження № 2/727/2401/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів до відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2021 року шлюб між сторонами було розірвано.

У спільному шлюбі у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка вказує, що 24 січня 2022 року заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці було стягнено з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до настання повноліття дитини.

Зазначила, що на даний час їх неповнолітній син ОСОБА_3 , навчається у Чернівецькому ліцеї №18 Чернівецької міської ради, що обумовлює необхідність належного забезпечення умов для його повноцінного навчання та розвитку. У зв`язку з цим значно зростають витрати на освітні потреби, зокрема придбання навчальних матеріалів, канцелярського приладдя, одягу, харчування, а також участь у позашкільних заходах та розвитку здібностей дитини. Крім того, навчальний процес потребує підвищеної уваги, догляду та створення відповідних умов для виконання домашніх завдань і гармонійного розвитку, що, у свою чергу, зумовлює збільшення обсягу матеріального забезпечення та витрат на утримання дитини.

Звертає увагу суду на те, що сума аліментів, яку сплачує відповідач, менша від гарантованого мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дитину є недостатніми для матеріального утримання сина, що ставить її у скрутне матеріальне становище.

Ствердила, що відповідач залишив сина без належної батьківської уваги, а також ніяким чином не бере участі в його утриманні та вихованні. З певного часу відповідач перестав добровільно сплачувати аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина, у зв`язку з чим виникла необхідність у примусовому врегулюванні питання щодо належного матеріального забезпечення дитини.

Вказує, що вона самостійно, власними силами, здійснюю матеріальне забезпечення, догляд та виховання спільного сина. Однак у зв`язку з недостатністю фінансових ресурсів вона не в повній мірі справляється з належним матеріальним забезпеченням дитини, унаслідок чого змушена користуватися банківськими кредитами, що призвело до виникнення певних заборгованостей.

Крім того, вона має дітей від попереднього шлюбу, одна з яких є повнолітньою, а інша донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час проживає разом із батьком. Незважаючи на те, що дитина ОСОБА_4 не проживає з нею, вона бере активну участь у її матеріальному забезпеченні та добровільно, на постійній основі, щомісячно надає грошову допомогу на її утримання.

Зазначила, що на даний час вона офіційно працює в закладі дошкільної освіти (ясла- садок) комбінованого типу №35 «Веснянка» в м. Чернівці. Однак отримувана нею заробітна плата є недостатньою та фактично покриває лише витрати на оплату комунальних послуг і забезпечення мінімальних потреб у харчуванні. У зв`язку з цим вона не має можливості в повному обсязі забезпечувати належний рівень утримання дитини. При цьому, неодноразові звернення до відповідача з проханням про надання матеріальної допомоги - залишилися безрезультатними.

Власного житла вона не має, у зв`язку з чим вимушена орендувати квартиру, що також потребує додаткових щомісячних витрат та суттєво впливає на її матеріальний стан і можливість забезпечення інших необхідних потреб.

Вказує, що їй відомо, що відповідачу на праві власності належить транспортний засіб, оскільки він до війни надавав послуги з перевезенням.

Стверджує, що відповідач, є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, у нього задовільний стан здоров`я та він має можливість брати участь у матеріальному утриманні спільної дитини, а тому вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 від усіх видів його доходу (заробітної плати, премій тощо).

Таким чином, позивач вважає, що для забезпечення потреб неповнотнього сина ОСОБА_3 буде доцільно змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 січня 2022 року, шляхом стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, що на думку позивачки, суттєво не вплине на погіршення його матеріального стану.

На основі викладеного, позивач просить суд змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернівці, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: замість раніше встановленої твердої грошової суми у розмірі 2500,00 грн. відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 січня 2022 року, визначити стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Позивач в судове засідання не з`явилась, проте до початку судового засідання спрямувала до суду заяву про розгляд даної справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи у суді в передбаченому Законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву відповідач не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, в яких достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.3, п.4 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247, ст.280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2021 року розірвано (а.с.16-17).

Від шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.18).

Відповідно до акту ПП «Порядок в домі» №40 від 26.05.2026 року (а.с.41) за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають без реєстрації. Син ОСОБА_3 знаходиться на утриманні матері і проживає разом з нею.

Відповідно до копії заочного рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 січня 2022 року (а.с.13-15) стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.11.2021 року до настання повноліття дитини.

Згідно довідки про доходи Закладу дошкільної освіти (ясла- садок) комбінованого типу №35 «Веснянка» м. Чернівці від 30.04.2026 року, ОСОБА_1 працює у Закладі дошкільної освіти (ясла- садок) комбінованого типу №35 «Веснянка» м. Чернівці та займає посаду помічника вихователя. Загальна сума доходу за період з 01 січня 2026 року по 30 квітня 2026 року становить 73998,60 грн. (а.с.20).

Також судом встановлено, що у позивачки є неповнолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , де в графі «мати» зазначено: ОСОБА_5 (а.с.22).

Згідно копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.12).

Як вбачається з виписок АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.23-24), ОСОБА_1 здійснювала перекази грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_4 в період з 09.06.2025 року по 07.03.2026 року, а саме в сумі 14800,00 грн.

Згідно посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_6 серії НОМЕР_5 (а.с.9), ОСОБА_2 , є ветераном війни – учасників бойових дій.

Частинами першою та другою статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України відповідач – ОСОБА_2 , як батько неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , зобов`язаний утримувати свого неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття.

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Абзацом 2 частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення стану здоров`я когось із них, тощо.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Таким чином, законодавством передбачено право позивачки вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів. При цьому, можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, що зазначено у статтях 182-184 СК України, не може обмежуватися.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, стан здоров`я, інші обставини, як самостійні підстави для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», для основних соціальних і демографічних груп населення: прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

В абзаці третьому частини 2 статті 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд також виходить з того, що відповідач на даний час є працездатною особою, у відповідача інших утриманців немає, а розмір аліментів визначений в рішенні Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 січня 2022 року на даний час є явно недостатнім.

А також, задовольняючи позовні вимоги про зміну розміру аліментів, суд враховує і те, що після винесення в 2022 році Шевченківським районним судом м.Чернівці рішення про стягнення аліментів, змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів та попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає.

Крім того, враховуючи інфляційні процеси, які відбулися в державі протягом останнього року, значне подорожання продуктів харчування, одягу, взуття тощо, суд вважає, що матеріальний стан позивачки щодо утримання неповнолітньої дитини змінився, тобто зменшився.

При цьому судом враховується і той факт, що позивачка має ще одну неповнолітню дитину, на утримання якої сплачує кошти (а.с.23-24).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою для застосування національними судами, рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує і ту обставину, що письмових заперечень від повідомленого в передбаченому Законом порядку відповідача про дату та місце розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При винесенні рішення суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, вік та потреби малолітнього сина, який на даний час є вже дитиною шкільного віку, що також зумовлює додаткові витрати, необхідність та достатність розміру аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини та розмір прожиткового мінімуму для дітини віком від 6 до 18 років.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України визначено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладено у постанові від 30 квітня 2021 року у справі № 283/1309/17.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі, аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи принципи захисту та піклування про дітей, право дитини, яка має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, стан здоров`я платника аліментів, обов`язок відповідача утримувати власну дитину, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а саме слід змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 січня 2022 року в розмірі 2500,00 грн., щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до настання повноліття дитини на стягнення аліментів у виді частки, а саме на 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Щодо вимоги позивача про допущення негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць.

Проте предметом розгляду в цій справі є не стягнення аліментів, а зміна їх розміру та способу стягнення, які вже стягнуті за попереднім рішенням суду. Норми цивільного процесуального законодавства не передбачають негайного виконання рішень про зміну розміру аліментів, у зв`язку з чим підстави для задоволення вказаної вимоги відсутні.

Крім цього, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 183, 184, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Винести заочне рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 січня 2022 року в розмірі 2500,00 грн., щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до настання повноліття дитини на 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

З дня набрання цим рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі заочного рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 січня 2022 року в справі №727/11506/21.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2500,00 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи 29.11.2021 року до настання повноліття дитини, виданий на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 січня 2022 року (справа №727/11506/21) – відкликати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом заочного рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 23 жовтня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua