Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №723/2952/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2952/26

Провадження № 2/723/4347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пташник А.М.

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на частку майна колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Роговський В.П. звернулися в суд з позовом до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на частку майна колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом, посилаючись на те, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули у спільну сумісну власність домоволодіння, що згідно технічного паспорта складається з житлового будинку літ.«А-І», мансарди літ.«Мс», прибудови літ.«А1-І», веранди літ.«а», ганку літ.«а1», сарая літ.«Б», гаража літ.«В», сарая літ.«Г», сарая літ.«Д», літньої кухні літ.«Е», веранди літ.«е», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2, криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене домоволодіння було майном колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року вказані особи були його членами. Це відповідає роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, який в пункті 6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 роз`яснив, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Згідно частини першої статті 120 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Таким чином, кожен з вказаних осіб набув право власності на 1/2 частину згаданого домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/2 житлового будинку літ.«А-І», 1/2 мансарди літ.«Мс», 1/2 прибудови літ.«А1-І», 1/2 веранди літ.«а», 1/2 ганку літ.«а1», 1/2 сарая літ.«Б», 1/2 гаража літ.«В», 1/2 сарая літ.«Г», 1/2 сарая літ.«Д», 1/2 літньої кухні літ.«Е», 1/2 веранди літ.«е», 1/2 воріт з хвірткою під № 1, 1/2 огорожі під № 2, 1/2 криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини зі спадкодавцем постійно проживали два спадкоємці за законом першої черги (стаття 1261 Цивільного кодексу України) – ОСОБА_1 (чоловік) та ОСОБА_2 (син), які в силу частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України вважаються такими, що прийняли спадщину. Таким чином, кожен зі спадкоємців набув право на 1/2 частку спадкового майна, тобто на 1/4 частку домоволодіння.

У позивачів відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_3 при житті не оформила право власності на належну їй частину домоволодіння за собою та не зареєструвала це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, про що свідчить вищезгадана інформаційна довідка.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 житлового будинку літ.«А-І», 3/4 мансарди літ.«Мс», 3/4 прибудови літ.«А1-І», 3/4 веранди літ.«а», 3/4 ганку літ.«а1», 3/4 сарая літ.«Б», 3/4 гаража літ.«В», 3/4 сарая літ.«Г», 3/4 сарая літ.«Д», 3/4 літньої кухні літ.«Е», 3/4 веранди літ.«е», 3/4 воріт з хвірткою під № 1, 3/4 огорожі під № 2, 3/4 криниці під № 3, за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, що складається з 1/4 житлового будинку літ.«А-І», 1/4 мансарди літ.«Мс», 1/4 прибудови літ.«А1-І», 1/4 веранди літ.«а», 1/4 ганку літ.«а1», 1/4 сарая літ.«Б», 1/4 гаража літ.«В», 1/4 сарая літ.«Г», 1/4 сарая літ.«Д», 1/4 літньої кухні літ.«Е», 1/4 веранди літ.«е», 1/4 воріт з хвірткою під № 1, 1/4 огорожі під № 2, 1/4 криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивачі не з`явилися, їх представник адвокат Роговський В.П. надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без їх участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної цивільної справи у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Судом встановлені наступні обставини справи.

Подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули у спільну сумісну власність домоволодіння, що згідно технічного паспорта складається з житлового будинку літ.«А-І», мансарди літ.«Мс», прибудови літ.«А1-І», веранди літ.«а», ганку літ.«а1», сарая літ.«Б», гаража літ.«В», сарая літ.«Г», сарая літ.«Д», літньої кухні літ.«Е», веранди літ.«е», воріт з хвірткою під № 1, огорожі під № 2, криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене домоволодіння було майном колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року вказані особи були його членами. Це відповідає роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, який в пункті 6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 роз`яснив, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно частини першої статті 120 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Частина друга статті 123 цього Кодексу визначає, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, кожен з вказаних осіб набув право власності на 1/2 частину згаданого домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/2 житлового будинку літ.«А-І», 1/2 мансарди літ.«Мс», 1/2 прибудови літ.«А1-І», 1/2 веранди літ.«а», 1/2 ганку літ.«а1», 1/2 сарая літ.«Б», 1/2 гаража літ.«В», 1/2 сарая літ.«Г», 1/2 сарая літ.«Д», 1/2 літньої кухні літ.«Е», 1/2 веранди літ.«е», 1/2 воріт з хвірткою під № 1, 1/2 огорожі під № 2, 1/2 криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На час відкриття спадщини зі спадкодавцем постійно проживали два спадкоємці за законом першої черги (стаття 1261 Цивільного кодексу України) – ОСОБА_1 (чоловік) та ОСОБА_2 (син), які в силу частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України вважаються такими, що прийняли спадщину.

Частина перша статті 1267 Цивільного кодексу України передбачає, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно із частиною п`ятою статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, кожен зі спадкоємців набув право на 1/2 частку спадкового майна, тобто на 1/4 частку домоволодіння.

Відповідно до підпункту 4.18. пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (підпункт 4.21. пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Як вбачається з доданої до позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та інших відповідних реєстрів, відомості щодо реєстрації права власності відносно вказаного домоволодіння в цих реєстрах відсутні.

У позивачів відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_3 при житті не оформила право власності на належну їй частину домоволодіння за собою та не зареєструвала це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, про що свідчить вищезгадана інформаційна довідка.

Крім позивачів, інші особи, які б прийняли спадщину після смерті спадкодавця відсутні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Згідност.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Виходячи з цього та підсумовуючи викладене і зважаючи на підтвердження в суді всіх зазначених обставин, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.2, 12, 76, 89, 263, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1216, 1218, 1261 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на частку майна колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 житлового будинку літ.«А-І», 3/4 мансарди літ.«Мс», 3/4 прибудови літ.«А1-І», 3/4 веранди літ.«а», 3/4 ганку літ.«а1», 3/4 сарая літ.«Б», 3/4 гаража літ.«В», 3/4 сарая літ.«Г», 3/4 сарая літ.«Д», 3/4 літньої кухні літ.«Е», 3/4 веранди літ.«е», 3/4 воріт з хвірткою під № 1, 3/4 огорожі під № 2, 3/4 криниці під № 3, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, що складається з 1/4 житлового будинку літ.«А-І», 1/4 мансарди літ.«Мс», 1/4 прибудови літ.«А1-І», 1/4 веранди літ.«а», 1/4 ганку літ.«а1», 1/4 сарая літ.«Б», 1/4 гаража літ.«В», 1/4 сарая літ.«Г», 1/4 сарая літ.«Д», 1/4 літньої кухні літ.«Е», 1/4 веранди літ.«е», 1/4 воріт з хвірткою під № 1, 1/4 огорожі під № 2, 1/4 криниці під № 3 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Сторожинецького районного суду Антоніна ПТАШНИК