Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №560/11422/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11422/25

РІШЕННЯ

іменем України

16 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л.

за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представника позивача Нечитайла Т.В. представників відповідача Дишко Ю.В., Перунова Д.А.

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ "Суффле Агро Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2025 № 417/34-00-23/34863309, від 10.06.2025 № 41434000706, від 10.06.2025 № 41534000706 в частині заниження від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 203 266,68 грн, від 10.06.2025 №41634000706.

Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Податковий орган в свою чергу вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Суффле Агро Україна" з питань, що стали предметом оскарження на підставі заперечень до акта щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.07.2021 по 30.06.2024.

За результатами перевірки складений акт від 19.05.2025 № 311/34-00-07-06/34863309, яким встановлений ряд порушень, а саме:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 135.1 ст. 135 ПКУ, ст.1, ст.3, ст.9, ст.11, ст. 12 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вимог розділу 4 Концептуальної основи фінансової звітності (ухваленою Радою МСБО у вересні 2010 року), п.7, п.10 МСБО 18 "Дохід", п.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого у Мін`юсті України 05.06.1995 за №168/704, не включення до р. 2120 "Інші операційні доходи" звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) доходу у вигляді вартості безоплатно отриманих активів (зернові) у сумі 20 529 083 грн, у т.ч. за II півріччя 2021 року на 16 130 420 грн, за 2023 рік 4 398 663 грн;

- п. 44.1, п. 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, статті 1, статті 2, статті 3, статті 4, статті 9, частини першої статті 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 4.49, п. 4.50, п. 4.51, п.4.52, п.4.53 Концептуальної основи фінансової звітності, в результаті чого завищено витрати по податку на прибуток у сумі 41 058 282 грн, а саме: II півріччя 2021 року в сумі 17 423 000 грн, 2022 рік в сумі 3 743 000 грн, 2023 ріу в сумі 3 368 000 грн, І півріччя 2024 року в сумі 16 524 282 грн;

- п. 44.1, п. 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, статті 1, статті 2, статті 3, статті 4, статті 9, частини першої статті 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого завищено витрати по податку на прибуток у сумі 29 230 397 грн, а саме: І півріччя 2024 року в сумі 29 230 397 грн;

- п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.44.1, ст.44, п.185.1 ст. 185, гт.186.3 ст.186, п. 187.1, п. 187.8 ст. 187, п.190.2 ст.190, п. 192.2 ст. 192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, абз. б) п.200.4 ст. 200, п.201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, з урахуванням ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами), Розділу V "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 за №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), ТОВ "Суффле Агро Україна" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку всього в розмірі 2 670 806 грн, в тому числі: за листопад 2023 року на суму 554 231 грн, за червень 2024 року на суму 2116575 грн;

- п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1, ст.44, п.185.1 ст. 185, а.186.3 ст.186, п. 187.1, п. 187.8 ст. 187, п. 190.2 ст.190, п. 192.2 ст. 192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, абз. в) п.200.4 ст. 200, п.201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України , з урахуванням ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами), Розділу V "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 за №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), ТОВ "Суффле Агро Україна" завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за червень 2024 року всього в розмірі 2 880 089 грн;

- п.п. 39.2.1.1, п.п. 39.2.1.4, п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39, п.п. 39.4.2.1 п. 39.4.2 п.п. 39.4 ст.39 Податкового кодексу України, а саме невключення до поданого звіту про контрольовані операції за 2023 рік інформації про всі здійснені платником податків протягом звітного року контрольовані операції.

На підставі висновків перевірки Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 10.06.2025 № 41434000706, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна"суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 4 006 209 грн, в тому числі 2 670 806 грн суми бюджетного відшкодування та 1 335 403 грн штрафних санцій;

- від 10.06.2025 № 41534000706, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна" суму від`ємного значення в розмірі 2 880 089 грн;

- від 10.06.2025 № 41634000706, яким зменшено ТОВ "Суффле Агро Україна" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 68 293 934 грн;

- від 10.06.2025 № 417/34-00-23/34863309, яким застосовано до ТОВ "Суффле Агро Україна" штрафні санкції в сумі 118 275,45 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до суду.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.06.2025 № 41434000706 та від 10.06.2025 № 41534000706 слугували висновки контролюючого органу про:

- заниження ТОВ "Суффле Агро Україна" податкових зобов`язання на суму 115 350 грн внаслідок не включення до податкових зобов`язань сум ПДВ по складеним та зареєстрованим податковим накладним, чим порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України;

- заниження ТОВ "Суффле Агро Україна" податкових зобов`язань на суму 1 949 253 грн внаслідок включення до податкового обліку розрахунків коригування у бік зменшення які були зареєстровані з порушенням термінів реєстрації, чим порушено п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України;

- заниження ТОВ "Суффле Агро Україна" податкових зобов`язань на суму 23 763 грн по взаємовідносинам з нерезидентом SHIPMATE SP Z.O.O. Польща в частині отримання послуг міжнародного перевезення вантажу по маршруту: Жашків, Україна – Lasocice, Польща, чим порушено пп.б) п.185.1 ст.185, п.186.3 ст.186, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України;

- завищення ТОВ "Суффле Агро Україна" податкового кредиту на суму 336 327 грн внаслідок включення до його складу сум ПДВ, які не підтверджені податковими накладними або не відображення від`ємних розрахунків коригування, чим порушено п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України;

- завищення податкового кредиту на суму 2 874 071 грн внаслідок включення до його складу сум ПДВ по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "Сампл Агро" та ПРАТ "Оберіг", реальність здійснення яких перевіркою не доведено, чим порушено п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абз. в) п.200.4 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України;

- завищення ТОВ "Суффле Агро Україна" податкового кредиту на суму 252 131 грн внаслідок не відображення узгодженого податкового повідомлення-рішення форми "В4", чим порушено п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3 Податкового кодексу України.

Позивач визнав частину податкових правопорушень, описаних в акті перевірки, на загальну суму 2 676 822,32 грн, крім операцій із контрагентами ТОВ "Сампл Агро" та ПрАТ "Оберіг", у зв`язку з чим в процесі розгляду справи зменшив позовні вимоги.

Таким чином, в межах спору щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 10.06.2025 № 41434000706 та від 10.06.2025 № 41534000706 спірними є висновки контролюючого органу про завищення податкового кредиту на суму 2 874 071 грн внаслідок включення до його складу сум ПДВ по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "Сампл Агро" та ПРАТ "Оберіг".

З приводу цього, суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі по тексту - Закон №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до матеріалів справи між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" були укладені Загальні умови закупівлі зерна від 13.07.2021, які встановлюють загальні умови щодо продажу (якості, умов поставки, супроводжуючих документів, коригування ціни в залежності від показників якості, вологості, смітної домішки тощо), а також загальні умови розрахунків за наступні товари: кукурудзу, пшеницю, соняшник, сою, ріпак, ячмінь третього (3) класу для кормових цілей та горох.

На виконання Загальних умов закупівель зерна та на їх виконання сторони уклали ряд договорів купівлі-продажу відповідно до стандартних форм програми позивача SAP.

Так, між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" був укладений Договір купівлі-продажу № 1000070587 від 13.07.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити Позивачу (Покупцю) 500 тонн (+/- 3%) ячменю 3-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Відповідно до видаткових накладних № 5210039663 від 17.07.2021, № 5210039670 від 20.07.2021, № 5210039681 від 20.07.2021, № 5210039682 від 21.07.2021, № 5210039728 від 22.07.2021 та № 5210039941 від 31.07.2021 ТОВ "Сампл Агро" поставило на адресу позивача загалом 390,280 тонн ячменю.

Транспортування здійснювалося за замовленням ТОВ "Сампл Агро" на адресу терміналу ТОВ "М.В. КАРГО" для "Cargill International S.A.", контракти №№JAP749400, JAP734100. Товарно-транспортні накладні містять квитанції вагової (зернового терміналу) ТОВ "М.В. КАРГО" про прийняття зерна із зазначенням дати, часу, виду зерна, маси та якісних характеристик, номерів транспортних засобів та матеріально-відповідальних осіб.

25.03.2021 між позивачем та компанією "Cargill International S.A." (Швейцарія) був укладений Контракт № JAP734100, відповідно до якого (статті 1-2) позивач зобов`язався поставити на адресу "Cargill International S.A." ячмінь, насипом, врожаю 2021 року, в кількості 1000 +/- 5 % метричних тонн. Відповідно до пункту 4.1. вказаного Контракту, товар проданий, доставлений в "Місце призначення" (DAP) за (єдиним) вибором Покупця у термінали наступних портів: "Південний порт", та/або "Одеський порт", та/або порт "Чорноморськ".

03.06.2021 між позивачем та компанією "Cargill International S.A." (Швейцарія) був укладений Контракт № JAP749400, відповідно до якого (статті 1-2) позивач зобов`язався поставити на адресу "Cargill International S.A." ячмінь, насипом, врожаю 2021 року, в кількості 500 +/- 5 % метричних тонн. Відповідно до пункту 4.1. вказаного Контракту, товар проданий, доставлений в "Місце призначення" (DAP) за (єдиним) вибором Покупця у термінали наступних портів: "Південний порт", та/або "Одеський порт", та/або порт "Чорноморськ".

Тобто, у позивача виникли зобов`язання із поставки ячменю в рамках виконання вказаних експортних контрактів шляхом транспортування ячменю на зазначені в ньому термінали. Відповідно до ВМД (форма МД-2) № UA500130/2021/205673 від 14/08/2021 503,076 тонн ячменю врожаю 2021 року було експортовано позивачем на адресу "Cargill International S.A." за Контрактом № JAP749400. Відповідно до ВМД (форма МД-2) №UA500130/2021/205680 від 14/08/2021 188,773 тонн ячменю врожаю 2021 року було експортовано позивачем на адресу "Cargill International S.A." за Контрактом № JAP734100.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" був укладений Договір купівлі-продажу № 1000070792 від 19.07.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 150 тонн (+/- 3%) ріпаку 1-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" був укладений Договір купівлі-продажу №1000071158 від 27.07.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 27 тонн (+/- 3%) ріпаку 1-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Відповідно до видаткових накладних № 5210039739 від 23.07.2021, № 5210039824 від 27.07.2021 та № 5210039825 від 27.07.2021 ТОВ "Сампл Агро" поставило на адресу позивача загалом 176,320 тонн насіння ріпаку.

Транспортування здійснювалося за замовленням ТОВ "Сампл Агро" на адресу терміналу ТОВ "Укрелеваторпром" на квоту ADM International Sarl (м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1), експортер - ТОВ "Суффле Агро Україна". Товарно-транспортні накладні містять квитанції вагової (зернового терміналу) ТОВ "Укрелеваторпром" про прийняття зерна із зазначенням дати, часу, виду зерна, маси та якісних характеристик, номерів транспортних засобів та матеріально-відповідальних осіб.

10.02.2021 між позивачем та компанією "ADM International Sarl" (Швейцарія) було укладено Контракт № 507/10213250, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити на адресу "ADM International Sarl" насіння ріпаку генетично немодифікованого, продовольчого, вищого і 1-го класів, українського походження, врожаю 2021 року, в кількості 1000 +/- 5 % метричних тонн. Стаття Контракту "УМОВА ПОСТАВКИ" передбачає: СРТ - ст. Одеса-Порт-Екс, ОдЗД, Україна, вантажоодержувач - ТОВ "Укрелеваторпром". Поставка здійснюється залізницею.

23.07.2021 між позивачем та компанією "ADM International Sarl" було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту від 10.02.2021 № 507/10213250, відповідно до якої Стаття Контракту "УМОВА ПОСТАВКИ" була змінена (доповнена) можливістю здійснення поставки (за вибором Покупця) СРТ - ДП "Одеський морський торговельний порт", Україна, ТОВ "Новотех-Термінал", вантажоодержувач - ТОВ "ТЕК "Зектер". Поставка здійснюється залізницею. При цьому, пункт 3.1 Контракту також містив можливість поставки товару позивачем автомобільним транспортом.

Таким чином, у позивача виникли зобов`язання із поставки ріпаку в рамках виконання вказаного експортного контракту шляхом транспортування зерна на зазначені в ньому термінали, в т.ч. Термінал ТОВ "Укрелеваторпром". Відповідно до ВМД (форма МД-2) №UA500050/2021/202466 від 25/08/2021 519,940 тонн ріпаку врожаю 2021 року було експортовано позивачем на адресу "ADM International Sarl" за Контрактом № 507/10213250.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" був укладений Договір купівлі-продажу №1000071298 від 30.07.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити Позивачу (Покупцю) 300 тонн (+/- 3%) пшениці м`якої 3-го класу на умовах СРТ, Жашків, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Відповідно до видаткової накладної № 5210039925 від 01.08.2021 ТОВ "Сампл Агро" поставило на адресу позивача загалом 92,72 тонн пшениці.

Транспортування здійснювалося за замовленням ТОВ "Сампл Агро" на адресу ПрАТ "Жашківський елеватор", 19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Вокзальна, 1. Товарно-транспортні накладні містять відмітки ПрАТ "Жашківський елеватор" про прийняття зерна із зазначенням дати, маси тощо.

Поставка зерна також підтверджується складською квитанцією на зерно (бланк АЧ №938290) № 7649 від 01.08.2021, виданою ПрАТ "Жашківський елеватор", а також Реєстром накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку № 7236 від 01.08.2021, виданим ПрАТ "Жашківський елеватор".

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" буа укладений Договір купівлі-продажу №1000071328 від 30.07.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 218 тонн (+/- 3%) ріпаку 1-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" був укладений Договір купівлі-продажу № 1000071712 від 07.08.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 162 тонн (+/- 3%) ріпаку 1-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ «Сампл Агро» був укладений Договір купівлі-продажу №1000072232 від 14.08.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 107 тонн (+/- 3%) ріпаку 1-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Відповідно до видаткових накладних № 5210039949 від 30.07.2021, № 5210040363 від 07.08.2021, № 5210041172 від 15.08.2021 та № 5210041173 від 18.08.2021 ТОВ "Сампл Агро" поставило на адресу позивача загалом 489,440 тонн ріпаку.

Транспортування здійснювалося за замовленням ТОВ "Сампл Агро" на адресу терміналу ТОВ "СП Рисоіл Термінал" (Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28 /ДП МТП "Чорноморськ") для експортера ТОВ "Суффле Агро Україна" в квоту Cargill, з/е контракт № JHP042200. Товарно-транспортні накладні містять квитанції вагової (зернового терміналу) ТОВ "СП Рисоіл Термінал" про прийняття зерна із зазначенням дати, часу, виду зерна, маси та якісних характеристик, номерів транспортних засобів та матеріально-відповідальних осіб.

25.06.2021 між ТОВ "Суффле Агро Україна" та компанією "Cargill International S.A." (Швейцарія) був укладений Контракт № JHP042200, відповідно до якого (статті 1-2) позивач зобов`язався поставити на адресу "Cargill International S.A." українське насіння ріпаку, харчового, вищого і 1го класів врожаю 2021 року, насипом, в кількості 500 +/- 5 % метричних тонн. Відповідно до пункту 4.1. вказаного Контракту, товар проданий, доставлений в "Місце призначення" (DAP) за (єдиним) вибором Покупця у термінали наступних портів: "Південний порт", та/або "Одеський порт", та/або порт "Чорноморськ".

Таким чином, у позивача виникли зобов`язання із поставки ріпаку в рамках виконання вказаного експортного контракту шляхом транспортування зерна на зазначені в ньому термінали, в т.ч. термінал ТОВ "СП Рисоіл Термінал" у порту "Чорноморськ". Відповідно до ВМД (форма МД-2) № UA500090/2021/201499 від 16/08/2021 491,350 тонн ріпаку врожаю 2021 року було експортовано позивачем на адресу "Cargill International S.A." за Контрактом № JHP042200.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" був укладений Договір купівлі-продажу № 1000071630 від 30.07.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 242 тонн (+/- 3%) пшениці м`якої 3-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" був укладений Договір купівлі-продажу № 1000071638 від 01.08.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 55 тонн (+/- 3%) пшениці м`якої 4-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро" був укладений Договір купівлі-продажу № 1000071584 від 05.08.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 28 тонн (+/- 3%) пшениці м`якої 4-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Сампл Агро"» був укладений Договір купівлі-продажу №1000071796 від 06.08.2021, відповідно до якого ТОВ "Сампл Агро" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 27 тонн (+/- 3%) пшениці м`якої 2-го класу на умовах СРТ, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 14 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Відповідно до видаткових накладних № 5210040178 від 01.08.2021, № 5210040179 від 02.08.2021, № 5210040180 від 03.08.2021, № 5210040181 від 04.08.2021, № 5210040182 від 03.08.2021, № 5210040183 від 04.08.2021, № 5210040300 від 04.08.2021, № 5210040301 від 01.08.2021, № 5210040305 від 03.08.2021 та № 5210040493 від 06.08.2021 ТОВ "Сампл Агро" поставило на адресу позивача загалом 350,42 тонн пшениці 2-4-го класів.

Транспортування здійснювалося за замовленням ТОВ "Сампл Агро" на адресу терміналу ТОВ "Транс-Сервіс" (м. Чорноморськ, Морський Торговельний Порт "Чорноморськ", вул. Сухомлинська, 32, критий склад № 8. Експортер вантажу ТОВ "Суффле Агро Україна" в квоту Soufflet Negoce S.A.S. Товарно-транспортні накладні містять відмітки вагової (зернового терміналу) ТОВ "Транс-Сервіс" про прийняття зерна із зазначенням дати, маси тощо.

Між ТОВ "Суффле Агро Україна" та Компанією "Soufflet Negoce S.A.S." (Франція) був укладений Договір від 15/06/2021 року № W21/27, відповідно до пунктів 1.1. та 3.1. якого позивач зобов`язався поставити на адресу "Soufflet Negoce S.A.S." 5 000,0 метричних тонн +/- 2% пшениці 2-го та/або 3-го та/або 4-го класу насипом, українського походження, урожаю 2021 року. Умовами поставки згідно пункту 6.1. Договору, є DAP Чорноморськ (ст. Чорноморськ-порт-експорт) / Південний / Одеса (базис поставки згідно Інкотермс 2020) за вибором Покупця. Чорноморськ (ст. Чорноморськ-порт-експорт) / Південний / Одеса визначено як пункт призначення. Покупець повідомляє точний пункт призначення не менше ніж за 7 днів до початку періоду поставки. Пункт 6.2. Договору передбачає поставку як залізничним, так і автомобільним транспортом.

Таким чином, у позивача виникли зобов`язання із поставки пшениці в рамках виконання вказаного експортного договору шляхом транспортування зерна на зазначені в ньому термінали, в т.ч. Термінал ТОВ "Транс-Сервіс" у порту "Чорноморськ". Відповідно до ВМД (форма МД-2) № UA500090/2021/201244 від 09/08/2021 1 038,720 тонн пшениці 2-го, 3-го та 4-го класів врожаю 2021 року було експортовано позивачем на адресу "Soufflet Negoce S.A.S." за Договором № W21/27. Відповідно до ВМД (форма МД-2) №UA500090/2021/202571 від 06/09/2021 1 314,428 тонн пшениці 2-го, 3-го та 4-го класів врожаю 2021 року було експортовано позивачем на адресу "Soufflet Negoce S.A.S." за Договором № W21/27.

Матеріалами справи підтверджено, що у липні-серпні 2021 року ТОВ "Сампл Агро" здійснило поставку на адресу ТОВ "Суффле Агро Україна" різного виду зернових та олійних культур із їх фізичним транспортуванням до портових елеваторів та ПрАТ "Жашківський елеватор" на загальну суму 18 388 678,44 грн із ПДВ. За поставлене зерно позивач здійснив повні розрахунки грошовими коштами на загальну суму 18370344,16 грн, що підтверджується доданими до позову банківськими виписками, а також здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до акту зарахування № 1000002152 від 10.09.2021 на суму 18 334,30 грн.

Крім цього, між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ПрАТ "Оберіг" були укладені (шляхом приєднання до публічної оферти) Загальні умови закупівлі зерна від 01.07.2022, які встановлюють загальні умови щодо продажу (якості, умов поставки, супроводжуючих документів, коригування ціни в залежності від показників якості, вологості, смітної домішки тощо), а також загальні умови розрахунків за наступні товари: кукурудзу, пшеницю, соняшник, сою, ріпак, ячмінь третього (3) класу для кормових цілей та горох.

На виконання Загальних умов закупівель зерна та на їх виконання сторони уклали наступні договори купівлі-продажу відповідно до стандартних форм програми SAP:

- Договір купівлі-продажу № 1000082702 від 06.04.2023 року, відповідно до якого ПрАТ "Оберіг" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 110 тонн (+/-10%) пшениці м`якої 4-го класу на умовах FCA, а Позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 20 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

- Договір купівлі-продажу № 1000082703 від 06.04.2023, відповідно до якого ПрАТ "Оберіг" (Постачальник) зобов`язалося поставити позивачу (Покупцю) 600 тонн (+/-10%) пшениці м`якої 2-го класу на умовах FCA, а позивач зобов`язався оплатити зерно двома траншами: 86% вартості протягом 20 днів з моменту поставки, а решту 14% - після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Відповідно до видаткових накладних № 5210048096 від 11.04.2023, № 5210048006 від 12.04.2023, № 5210048013 від 12.04.2023, № 5210048039 від 12.04.2023, № 5210048040 від 13.04.2023 та № 5210048041 від 14.04.2023 ПрАТ "Оберіг" поставило на адресу позивача загалом 708,240 тонн пшениці 2-го та 4-го класів, на загальну суму 5 014 475,31 грн, включаючи ПДВ - 615 812,76 грн.

Транспортування здійснювалося із господарства (Миколаївська область, Первомайський район, с. Семенівка) на адресу терміналу ТОВ "М.В. КАРГО" (Одеська область, Ліманський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд. 60, ідентифікаційний номер 32834564) для "Cargill International S.A." код СНЕ 105.550.610. Товарно-транспортні накладні містять квитанції вагової (зернового терміналу) ТОВ "М.В. КАРГО" про прийняття зерна із зазначенням точної дати, часу, виду зерна, маси та якісних характеристик, номерів транспортних засобів та матеріально-відповідальних осіб.

За поставлене зерно позивач здійснив розрахунки грошовими коштами на загальну суму 4 514 543,55 грн, що підтверджується доданими до позову банківськими виписками, платіжним дорученням та актом звірки розрахунків, а також здійснив два зарахування зустрічних однорідних вимог: відповідно до акту зарахування № 1000007452 від 27.06.2023 на суму 286 482,90 грн та акту зарахування № 1000000140 від 21.07.2023 на суму 213 448,86 грн.

20.03.2023 між ТОВ "Суффле Агро Україна" та компанією "Cargill International S.A." (Швейцарія) було укладено Контракт № JAP947000, відповідно до якого (статті 1-2) позивач зобов`язався поставити на адресу "Cargill International S.A." українську пшеницю м`яку 2-3-4 класів, насипом, врожаю 2022 року, в кількості 1750 +/- 5 % метричних тонн. Відповідно до пункту 6.1. вказаного Контракту, товар проданий, доставлений в "Місце призначення" (DAP) згідно Інкотермс 2020. Продавець поставляє товар на умовах DAP на термінал М.В.Карго, (Термінал) у порту Південний.

06.04.2023 між ТОВ "Суффле Агро Україна" та компанією "Cargill International S.A." (Швейцарія) було укладено Контракт № JAP951700, відповідно до якого (статті 1-2) позивач зобов`язався поставити на адресу "Cargill International S.A." українську пшеницю м`яку 2-3-4 класів, насипом, врожаю 2022 року, в кількості 700 +/- 5 % метричних тонн. Відповідно до пункту 6.1. вказаного Контракту, товар проданий, доставлений в "Місце призначення" (DAP) згідно Інкотермс 2020. Продавець поставляє товар на умовах DAP на термінал М.В.Карго, (Термінал) у порту Південний.

15.09.2023 між ТОВ "Суффле Агро Україна" та компанією "Cargill International S.A." (Швейцарія) було укладено Контракт № JAP963800, відповідно до якого (статті 1-2) позивач зобов`язався поставити на адресу "Cargill International S.A." українську пшеницю м`яку 2 класу, насипом, врожаю 2022 року, в кількості 671,480 - 1 % метричних тонн. Відповідно до пункту 4 вказаного Контракту, товар проданий, на умовах EXW на термінал М.В.Карго, морський порт Південний, Україна. Базис поставки EXW на Термінал.

15.09.2023 між ТОВ "Суффле Агро Україна" та компанією "Cargill International S.A." (Швейцарія) було укладено Контракт № JAP963900, відповідно до якого (статті 1-2) позивач зобов`язався поставити на адресу "Cargill International S.A." українську пшеницю м`яку 2-3-4 класів, насипом, врожаю 2022 року, в кількості: пшениці 2-го класу - 170,760 - 1 % метричних тонн, пшениці 3-го класу - 350,420 - 1 % метричних тонн, а також (із іншою якістю/натурою) - 112,180 - 1 % метричних тонн, пшениці 4-го класу - 598,530 метричних тонн. Відповідно до пункту 4 вказаного Контракту, товар проданий, на умовах EXW на термінал М.В.Карго, морський порт Південний, Україна. Базис поставки EXW на Термінал

Таким чином, закупівля позивачем зерна у ТОВ "Сампл Агро", ПрАТ "Оберіг" та його подальший експорт підтверджується усіма первинними бухгалтерськими документами.

Надані документи відповідають вимогам статті 9 Закону №996-ХІV щодо реквізитів, які повинні містити первинні документи, та свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, їх вартісну оцінку і зв`язок із господарською діяльністю Товариства.

Податковий орган, у свою чергу, не спростував достовірність цих документів, не довів їх фіктивність або недійсність, а також не довів відсутність реального здійснення господарських операцій, на які вони складені.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах, зокрема від 06.02.2018 у справі № 2а-7077/12/2670 та від 04.12.2018 у справі № 813/143/17, сам факт наявності первинних документів, що відповідають вимогам законодавства, є достатньою підставою для підтвердження реальності господарської операції та понесення відповідних витрат платником податків.

Суд відхиляє посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень щодо контрагента позивача, оскільки наявність самих кримінальних проваджень в розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України не є належним доказом фіктивності контрагентів позивача.

Верховний суд в постанові від 12.06.2018 по справі №822/2198/17 дійшов до правового висновку, що наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів товариства не є підставою для визнання операцій нереальними. А якщо вже контролюючий орган посилається на відкрите кримінальне провадження як доказ, то повинен надати підтвердження причетності товариства до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження.

В постанові від 27.03.2018 по справі №816/809/17 Верховний Суд зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), попри те, що контрагенти можливо і мають наміри порушити податкове законодавство.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неточності у товарно-транспортних накладних, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним документом на операцію з поставки товару.

У постанові від 20.08.2020 у справі №804/5374/17 Верховний Суд виклав висновки та зазначив, що доводи податкового органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних як обставини, що свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій ТОВ "Суффле Агро Україна" з ТОВ "Сампл Агро" та ПрАТ "Оберіг" не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Як наслідок безпідставними є висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 2 874 071 грн внаслідок включення до його складу сум ПДВ по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "Сампл Агро" та ПрАТ "Оберіг".

Тому податкові повідомлення-рішення від 10.06.2025 № 41434000706 та від 10.06.2025 №41534000706 в частині заниження від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 203266,68 грн, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 №41634000706, суд зазначає наступне.

Підставою для вказаного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про:

- завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування по податку на прибуток у сумі 41 058 282 грн, а саме: II півріччя 2021 року в сумі 17 423 000 грн, 2022 ррік в сумі 3 743 000 грн, 2023 рік в сумі 3 368 000 грн, І півріччя 2024 року в сумі 16 524 282 грн, внаслідок безпідставного включення до складу витрат по рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності", сум ПДВ по податковим накладним, які заблоковані (реєстрацію зупинено), чим порушено п. 44.1, п. 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, статті 1, статті 2, статті 3, статті 4, статті 9, частини 1 статті 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 4.49, п. 4.50, п. 4.51, п. 4.52, п. 4.53 Концептуальної основи фінансової звітності;

- завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 29 230 397,28 грн, внаслідок віднесення сум витрат по рахунку 94.4 "Інші витрати операційної діяльності" сумнівної та безнадійної заборгованості, чим порушено вимоги п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, статті 1, статті 2, статті 3, статті 4, статті 9, частини 1 статті 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- заниження доходу у вигляді вартості безоплатно отриманих активів (зернові) у сумі 20 529 083 грн, у т.ч. за II піврічна 2021 року на 16 130 420 грн, за 2023 рік 4 398 663 грн, внаслідок включення до його складу сум ПДВ по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "Сампл Агро" та ПрАТ "Оберіг", реальність здійснення яких перевіркою не доведено, чим порушено пункт 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, ст.1, ст.3, ст.9, ст.11, ст. 12 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вимог розділу 4 Концептуальної основи фінансової звітності (ухваленою Радою МСБО у вересні 2010 року), п. 7, п. 10 МСБО 18 "Дохід", п.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого у Мін`юсті України 05.06.1995 за №168/704.

Надаючи оцінку наведеним висновкам контролюючого органу, суд зазначає, що обставини здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Сампл Агро" та ПрАТ "Оберіг", які стали підставою для висновків про заниження доходу у вигляді вартості безоплатно отриманих активів, уже досліджені судом під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 10.06.2025 № 41434000706 та від 10.06.2025 № 41534000706. За результатами дослідження наданих доказів суд дійшов висновку про реальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами.

Оскільки висновки контролюючого органу про заниження позивачем доходу у вигляді вартості безоплатно отриманих активів у сумі 20 529 083 грн ґрунтуються на доводах про нереальність господарських операцій з ТОВ "Сампл Агро" та ПрАТ "Оберіг", тому суд вважає їх також необґрунтованими.

Оцінюючи висновок контролюючого органу про завищення позивачем витрат на суму 29 230 397 грн внаслідок віднесення до складу інших витрат операційної діяльності сум сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості, суд зазначає таке.

Відповідно до матеріалів перевірки у першому півріччі 2024 року ТОВ "Суффле Агро Україна" списало за рахунок раніше сформованого резерву сумнівних боргів дебіторську заборгованість на загальну суму 29 230 397,28 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку, що позивач двічі врахував зазначену суму при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток: шляхом відображення відповідного коригування в додатку РІ до податкової декларації та шляхом включення списаної заборгованості до складу інших витрат операційної діяльності.

Разом з тим, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків, а також на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму такого резерву.

За змістом пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, а також на суму списаної дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 11 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву така заборгованість списується з активів на інші операційні витрати.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів списання позивачем дебіторської заборгованості на суму 29 230 397,28 грн супроводжувалося одночасним відображенням доходу від сторнування резерву сумнівних боргів на відповідну суму. Позивач стверджує, що зазначені операції взаємно компенсувалися та не вплинули на фінансовий результат до оподаткування.

Суд зазначає, що бухгалтерське відображення списання дебіторської заборгованості та податкове коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України є різними за своїм правовим змістом операціями. Тому для встановлення правомірності висновку про завищення витрат необхідно з`ясувати не лише факт відображення спірної суми у складі інших витрат операційної діяльності та в додатку РІ до податкової декларації, а й те, як відповідні бухгалтерські записи та податкові коригування вплинули на фінансовий результат до оподаткування й остаточне визначення об`єкта оподаткування.

Водночас контролюючий орган, констатуючи подвійне врахування спірної суми, не надав належної оцінки доводам позивача щодо одночасного відображення доходу від сторнування резерву сумнівних боргів та не навів розрахунку, який би підтверджував вплив спірних операцій на зменшення фінансового результату до оподаткування.

За таких обставин відповідач не довів, що відображення зазначених операцій призвело до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток, а тому висновок про завищення витрат на суму 29 230 397,28 грн є необґрунтованим.

Щодо висновку контролюючого органу про завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 41 058 282 грн внаслідок включення до складу інших витрат операційної діяльності сум ПДВ за податковими накладними, реєстрацію яких зупинено, суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Суффле Агро Україна" у другому півріччі 2021 року, 2022 році, 2023 році та першому півріччі 2024 року віднесло до складу інших витрат операційної діяльності, що обліковуються на рахунку 94, суми ПДВ на загальну суму 41 058 282 грн, у тому числі: за друге півріччя 2021 року - 17 423 000 грн, за 2022 рік - 3 743 000 грн, за 2023 рік - 3 368 000 грн, за перше півріччя 2024 року - 16 524 282 грн.

Обґрунтовуючи такий висновок, відповідач зазначив, що позивач відображав у складі інших витрат операційної діяльності суми ПДВ за податковими накладними, реєстрацію яких зупинено, а також суми додаткових податкових зобов`язань з ПДВ, нарахованих з інших підстав. При цьому, на думку контролюючого органу, надані позивачем документи не дають змоги встановити зв`язок між сумами ПДВ, відображеними у складі витрат, відповідними господарськими операціями та доходами від їх здійснення.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства, скоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України.

Отже, для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток істотне значення мають належне документальне підтвердження господарських операцій та правомірність відображення відповідних сум у бухгалтерському обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Концептуальною основою фінансової звітності встановлено, що витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у зв`язку з вибуттям або амортизацією активів чи виникненням зобов`язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення через здійснення виплат учасникам.

Відповідно до п. 4.49 Концептуальної основи фінансової звітності витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли виникає зменшення майбутніх економічних вигід, пов`язаних зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язання, які можна достовірно виміряти. Це фактично означає, що визнання витрат відбувається одночасно з визнанням збільшення зобов`язань або зменшення активів.

Згідно з п. 4.50 Концептуальної основи фінансової звітності витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки на основі безпосереднього зв`язку між понесеними витратами та заробленим доходом від конкретних статей. Цей процес, що його, як правило, називають відповідністю витрат доходам, передбачає одночасне або комбіноване визнання доходів та витрат, які виникають безпосередньо та разом у результаті тих самих операцій або інших подій. Проте застосування концепції відповідності в межах цієї Концептуальної основи не дозволяє визнання статей у балансі, які не відповідають визначенню активів чи зобов`язань.

За змістом п. 4.51 Концептуальної основи фінансової звітності, якщо виникнення економічних вигід очікується протягом кількох облікових періодів і їхній зв`язок з доходом можна визначити лише в широких межах або непрямо, то витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки на основі процедур систематичного і раціонального розподілу. Часто це є необхідним при визнанні витрат, пов`язаних із використанням таких активів, як основні засоби, гудвіл, патенти та торговельні знаки; у таких випадках витрати називають амортизацією. Ці процедури розподілу мають на меті визнання витрат у тих облікових періодах, у яких були спожиті або вичерпані економічні вигоди, пов`язані з цими статтями.

Відповідно до п. 4.52 Концептуальної основи фінансової звітності витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу в балансі.

Відповідно до п. 4.53 Концептуальної основи фінансової звітності витрати визнаються також у звіті про прибутки та збитки в тих випадках, коли виникають зобов`язання без визнання активу, як у випадку виникнення зобов`язання щодо гарантії продукції.

Таким чином, до витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Суд враховує, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних норм слідує, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України суми ПДВ сплачені/нараховані у зв`язку з здійсненням операцій по придбанню ТМЦ включаються до складу податкового кредиту декларації по ПДВ, а не до складу витрат по податку на прибуток.

Згідно з наданих підприємством до документальної позапланової невиїзної перевірки додаткових пояснень від 09.05.2025 № 1/п до складу витрат по рахунку 94.9 "Інші витрати операційної діяльності" віднесені не лише суми ПДВ за податковими накладними, які заблоковані (реєстрацію зупинено), а й суми донарахованного з різних причин ПДВ зобов`язання (відмінного від ПДВ зобов`язання від продажу товарів).

Тобто, Товариством до складу витрат по рахунку 94 віднесені і суми умовно нарахованного ПДВ.

Оскільки ТОВ "Суффле Агро Україна" зареєстровано як платник податку на додану вартість, тому відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України платник податків має право виключно на формування податкового кредиту, а не на формування витрат за рахунок сум ПДВ. Жодним законодавчим актом України не передбачено надання права платнику податків на формування витрат за рахунок умовно нарахованих сум ПДВ.

За таких обставин, висновок контролюючого органу про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у цій частині є обґрунтованим.

На підставі викладеного, враховуючи наданий відповідачем розрахунок в розрізі кожного порушення, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2025 №41634000706 є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 39 494 939 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 № 417/34-00-23/34863309 суд зазначає таке.

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "Суффле Агро Україна" вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України у зв`язку з невключенням до звіту про контрольовані операції за 2023 рік інформації про операції з нерезидентом OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD, зареєстрованим у Республіці Сінгапур.

На думку відповідача, протягом 2023 року позивач здійснив експорт кукурудзи на користь зазначеного нерезидента за контрактами від 09.12.2022 № 538/22, від 12.12.2022 №540/22 та від 09.06.2023 № 151/23 на загальну суму 11 827 545 грн. Оскільки ця сума перевищує встановлений законодавством поріг, позивач був зобов`язаний включити відповідні операції до звіту про контрольовані операції за 2023 рік.

В свою чергу позивач заперечує проти зазначеного висновку, посилаючись на те, що частина операцій за контрактом від 09.12.2022 № 538/22 на суму 2 767 013 грн була здійснена та відображена в бухгалтерському обліку у грудні 2022 року. У зв`язку із цим обсяг господарських операцій із відповідним нерезидентом, відображених у бухгалтерському обліку за 2023 рік, становив 9 060 532 грн, що не перевищує встановленого законодавством порогу для визнання операцій контрольованими.

Оцінюючи наведені доводи сторін, суд враховує, що відповідно до пп. 39.2.1.1 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, які відповідають установленим цією нормою критеріям, зокрема операції з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до відповідного переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Республіка Сінгапур у період, якого стосуються спірні правовідносини, була включена до переліку держав (територій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045.

Відповідно до п. 39.2.1.7 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктом 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, для вирішення питання про наявність у позивача обов`язку відобразити операції з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD у звіті за 2023 рік необхідно встановити обсяг таких операцій саме за відповідний звітний рік, визначений за правилами бухгалтерського обліку.

При цьому законодавець безпосередньо пов`язує визначення вартісного критерію контрольованих операцій із правилами бухгалтерського обліку, а не виключно з датами митного оформлення товару, його фактичного вивезення за межі митної території України або оформлення окремих транспортних документів.

Як установлено судом, між ТОВ "Суффле Агро Україна" як продавцем та OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD як покупцем укладений контракт від 09.12.2022 № 538/22, за яким позивач зобов`язався поставити на експорт кукурудзу 3 класу.

На виконання цього контракту протягом грудня 2022 року позивач здійснив доставку на термінал 362,040 тонни кукурудзи загальною вартістю 75 666,36 доларів США, що становило 2 767 013 грн.

Зазначені обставини підтверджуються товарно-транспортними накладними, у яких зафіксовано доставку товару на термінал у період із 13 до 19 грудня 2022 року.

Водночас відповідно до коносамента та листа експедитора ТОВ "Одемара-Інтер" від 04.01.2023 № 03-04.01.2023 відповідну кукурудзу було завантажено на судно "PRESINGE" 04.01.2023, а митну декларацію № 23UA500130000463U0 оформлено 09.01.2023.

Тобто, фактична доставка зерна на термінал відбулася у грудні 2022 року, тоді як завантаження на судно та митне оформлення експорту - у січні 2023 року.

Суд звертає увагу, що сам факт оформлення коносамента та митної декларації у січні 2023 року не вирішує питання про звітний період, у якому відповідна господарська операція мала бути відображена для цілей визначення обсягу контрольованих операцій. Такі документи підтверджують відповідні етапи перевезення та експорту товару, проте їх дати необхідно оцінювати в сукупності з іншими доказами, умовами контракту та правилами бухгалтерського обліку, які застосовуються позивачем.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах нарахування та превалювання сутності над формою.

Крім того, пунктом 24 розділу IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, передбачено, що у графі 20 зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку.

Наведене свідчить про те, що під час визначення вартості операцій для відображення у звіті про контрольовані операції нормативне регулювання прямо відсилає до даних бухгалтерського обліку платника податків. Тому висновок про належність певної операції до конкретного звітного року має ґрунтуватися на встановленні обставин її здійснення та відображення в бухгалтерському обліку, а не лише на даті оформлення документа, що засвідчує завершення подальшого етапу експорту товару.

З матеріалів справи слідує, що позивач обліковує доходи відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, а його облікова політика передбачає визнання доходу після виконання зобов`язання з передачі покупцеві товару, коли покупець отримує контроль над відповідним активом.

Такий підхід узгоджується з пунктами 31 та 33 Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 "Дохід від договорів з клієнтами", за якими дохід визнається в момент, коли суб`єкт господарювання задовольняє зобов`язання щодо виконання шляхом передачі обіцяного товару клієнтові, а актив вважається переданим, коли клієнт отримує контроль над ним.

Отже, для визначення моменту визнання доходу належить установити не лише формальний момент переходу права власності, а й фактичні обставини передачі активу, зокрема можливість покупця керувати його використанням та отримувати вигоди від нього.

Аналізуючи умови контракту № 538/22, суд зазначає, що його положення передбачають доставку товару на зерновий термінал "Нептун" у морському торговельному порту "Південний", а також визначають обов`язок продавця надати товар у розпорядження покупця або названої ним особи. Пунктом 1.5.6 контракту передбачено, що розвантаження товару на терміналі здійснюється за рахунок і силами покупця. Водночас пункт 1.5.5 контракту передбачає, що поставка вважається здійсненою з моменту розвантаження товару на судно в місці поставки, а пункт 2.2 пов`язує перехід права власності на товар із коносаментом.

Суд бере до уваги наведені умови контракту, однак вважає, що вони мають оцінюватися в сукупності з фактичними обставинами виконання договору та правилами бухгалтерського обліку.

Визначення в договорі формального моменту поставки або переходу права власності не звільняє контролюючий орган від обов`язку дослідити, коли фактично відбулася передача товару та коли відповідна операція мала бути відображена в бухгалтерському обліку для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

У цьому випадку позивач підтверджує здійснення доставки зерна на термінал у грудні 2022 року товарно-транспортними накладними та зазначає, що відповідні операції були відображені в бухгалтерському обліку саме в цьому звітному періоді.

Відповідач, обґрунтовуючи віднесення вартості цих операцій до 2023 року, посилається насамперед на дату завантаження товару на судно та оформлення коносамента.

Однак дата завантаження товару на судно не тотожна даті його доставки на термінал. Відповідач мав установити та належним чином обґрунтувати, чому за конкретних обставин виконання контракту й застосовуваних позивачем правил бухгалтерського обліку операція на суму 2 767 013 грн мала бути відображена саме у 2023 році, а не у грудні 2022 року.

При цьому суд враховує, що контролюючий орган у межах перевірки витребовував у позивача пояснення та документи щодо невключення відповідних операцій до звіту за 2023 рік. Отже, позиція позивача щодо віднесення частини операцій до 2022 року була відома відповідачу та підлягала належній перевірці й оцінці. Проте відхилення пояснень платника податків має ґрунтуватися на дослідженні всіх істотних обставин, а не лише на формальному зіставленні дат товарно-транспортних накладних, коносамента та митної декларації.

За таких обставин суд доходить висновку, що для цілей визначення обсягу господарських операцій за 2023 рік контролюючий орган не навів достатнього обґрунтування включення до цього періоду вартості зерна, доставленого на термінал у грудні 2022 року та відображеного позивачем у бухгалтерському обліку за цей період.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України критерієм визнання операцій контрольованими є перевищення обсягу господарських операцій із кожним контрагентом за відповідний податковий (звітний) рік суми 10 мільйонів гривень, визначеної за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пояснень позивача та наведених ним розрахунків, обсяг господарських операцій з OLAM GLOBAL AGRI PTE. LTD, відображених у бухгалтерському обліку за 2023 рік, становив 9 060 532 грн. Відповідач включив до цього обсягу додатково 2 767 013 грн вартості зерна, доставленого на термінал у грудні 2022 року, внаслідок чого визначив загальну суму 11 827 545 грн.

Однак за відсутності належного обґрунтування віднесення зазначених 2 767 013 грн до звітного періоду 2023 року висновок відповідача про перевищення встановленого підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України вартісного критерію не може вважатися доведеним.

Суд також враховує, що положення п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, якщо норми цього Кодексу або інших нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платника податків або контролюючого органу, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Водночас зазначене положення не підміняє обов`язку суду встановити обставини справи та оцінити докази, а застосовується з урахуванням наявної неоднозначності нормативного регулювання.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності висновку про невключення позивачем до звіту про контрольовані операції за 2023 рік усіх операцій, які мали бути відображені в ньому відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу України. Відтак, висновок про наявність підстав для застосування штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2025 № 417/34-00-23/34863309 є необґрунтованим, а вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, адміністративний позов належить задовольнити частково.

У зв`язку з частковим задоволення позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно в розмірі 29 916,64 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьої цієї статті передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом цього двох позовів, які в подальшому об`єднанні в одне провадження, є дві вимоги майнового характеру (скасування податкового повідомлення-рішення на суму 55830061,00 грн та податкових повідомлень-рішень на суму 18 908 197,99 грн).

Тобто позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 48448 грн (по 24224 грн за кожний позов). Водночас позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 99318,40 грн.

Водночас суд роз`яснює, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.06.2025 № 417/34-00-23/34863309, від 10.06.2025 № 41434000706, від 10.06.2025 № 41534000706 в частині заниження від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 203 266,68 грн, від 10.06.2025 №41634000706 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 39 494 939,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" судовий збір в розмірі 29 916,64 грн за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 жовтня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького, 43,с. Крупець,Шепетівський р-н, Хмельницька обл.,30068 , код ЄДРПОУ - 34863309)

Відповідач:Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Шевченка, 15/1,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65015 , код ЄДРПОУ - 44104032)

Головуючий суддя О.Л. Польовий