Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №560/9535/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9535/26

РІШЕННЯ

іменем України

23 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань ветеранської політики Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління з питань ветеранської політики Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №16 від 25.11.2025 про позбавлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" та вилучення посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 17.12.2021. Також просить зобов`язати видати нове посвідчення особи - члена сім`ї Загиблого Захисника чи Захисниці у зв`язку з непридатністю до використання посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 17.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідач безпідставно скасував раніше наданий їй статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, незважаючи на відсутність передбачених законодавством підстав. Вказує на те, що її чоловік ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується відповідними документами, а рішенням суду його визнано безвісно відсутнім у районі проведення антитерористичної операції. Зазначає, що у зв`язку зі змінами законодавства вона звернулась із заявою про заміну раніше виданого посвідчення, однак відповідач протиправно відмовив у його заміні та скасував раніше наданий статус.

У відзиві Управління з питань ветеранської політики Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни було надано позивачці за відсутності документів, які підтверджують безпосередню участь її чоловіка у проведенні антитерористичної операції, а рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2021 встановлено лише факт його зникнення безвісти в районі проведення антитерористичної операції, проте не доведено факт зникнення безвісти під час безпосередньої участі у виконанні завдань антитерористичної операції. Посилається також на лист Міністерства у справах ветеранів України від 25 листопада 2025, відповідно до якого наданий позивачці статус потребує скасування, а підстав для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України немає.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , військовослужбовця, який з 12.03.2015 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, що підтверджується витягом з наказу керівника сектору «С» від 31.03.2015 № 91 та довідкою від 17.04.2015 №1169 (а.с. 13-15)

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 26.08.2021 у справі №687/505/21 ОСОБА_2 визнано безвісно відсутнім з 11.07.2015, останнім відомим місцем його перебування визначений район проведення антитерористичної операції у Донецькій області.

17.12.2021 ОСОБА_1 видане посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни серії НОМЕР_1 .

У жовтні 2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про заміну посвідчення на посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

За результатами розгляду заяви рішенням комісії щодо встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Управління з питань ветеранської політики Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області ( протокол від 25.11.2025 №16 а.с. 9) позивачку позбавлено раніше наданого статусу, а посвідчення вилучено.

Листом №196/01-14/2025 від 27.11.2025 Управління з питань ветеранської політики Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області повідомило позивачку про прийняте рішення та зазначило, що рішенням Чемеровецького районного суду встановлений факт зникнення безвісти її чоловіка в районі проведення антитерористичної операції, проте не доведено факт зникнення безвісти під час безпосередньої участі у виконанні завдань антитерористичної операції. У рішенні суду міститься інформація про зникнення ОСОБА_2 після самовільного залишення військової частини, будь-які документи про зникнення безвісти під час безпосередньої участі в АТО відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України (частина перша статті 2 Закону № 3551). Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 10-1 Закону № 3551).

Відповідно до частини п`ятої статті 10-1 Закону №3551 до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Згідно з положеннями частини 1 статті 10-1 Закону №3551 (у редакції, чинній станом на 17.12.2021, дату видачі посвідчення позивачці) до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать: сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 №740, в редакції, яка діяла на момент видачі посвідчення ОСОБА_1 , підставою для надання статусу для осіб, зазначених в абзаці 5 пункту 2 цього Порядку, а саме сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, є:

- свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи;

- документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

- постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

Відповідно до пункту 4 частини 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій» від 15.03.2022 №2121-IX (далі Закон № 2121-IX), який набрав чинності 21.03.2022, особи, які отримали статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до набрання чинності цим Законом, з числа осіб, зазначених у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися пільгами, наданими їм до набрання чинності цим Законом, без заміни відповідного посвідчення.

Пунктом 17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок виготовлення та видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів» від 12 травня 1994 № 302 (надалі Постанова №302) передбачено, що якщо посвідчення ветерана стало непридатним, було втрачене або змінились особисті дані (прізвище, власне ім`я та по батькові (у разі наявності), за заявою (у довільній формі) ветерана війни чи члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (їх законного представника або уповноваженої особи) видається нове посвідчення ветерана у порядку, визначеному пунктами 9 і 10 цього Порядку.

Як встановлено рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 26.08.2021, 11.07.2015 ОСОБА_2 , перебуваючи безпосередньо в зоні проведення АТО під час проходження військової служби, зник у невідомому напрямку. При цьому його безпосередня участь в АТО з 12.03.2015 підтверджується довідкою від 17.04.2015 та витягом з наказу керівника сектору «С» від 31.03.2015 № 91 (а.с. 13-14).

Як раніше встановлено, 17.12.2021 позивачці було надано статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та видане посвідчення серії НОМЕР_1 . Водночас, скасовуючи цей статус у 2025, відповідач не встановив достеменно обставини, які б свідчили про безпідставність його набуття саме на момент видачі посвідчення.

Як вбачається зі змісту протоколу від 25.11.2025 №16 засідання комісії відповідача (повний текст а.с. 39) на засіданні розглядались відповідні питання стосовно цілого ряду осіб, у тому числі позивачки.

Суд виходить з того, що оскаржуваним актом індивідуальної дії є рішення комісії, оформлене протоколом №16 від 25.11.2025, а не супровідний лист управління від 27.11.2025 №196/01-14/2025.

Водночас, судом встановлено, що у тексті протоколу №16 немає жодного мотиву, фактичної обставини чи правової підстави для позбавлення позивачки раніше наданого статусу. Єдина норма, вказана у протоколі №16 - це п. 1 ст. 10 Закону №3551-XII, проте ця стаття є суто дефінітивною, адже визначає коло осіб, які належать до сімей загиблих/померлих ветеранів війни при наданні статусу, і взагалі не містить підстав чи механізму для позбавлення (скасування, анулювання) вже наданого статусу та вилучення посвідчення.

За усталеною практикою Верховного Суду (ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 77 КАС України) суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність свого рішення доводами ( у даному випадку про СЗЧ, лист Міністерства ветеранів чи відсутність доказів бойового завдання), які не були покладені в основу самого рішення (протоколу комісії) на момент його прийняття. Лист-повідомлення управління від 27.11.2025 та відзив на позов також не можуть усунути дефект невмотивованості колегіального рішення комісії.

Суд також враховує те, що Позивачка у 2021 надала справжні, не сфальсифіковані документи (зокрема довідку від 17.04.2015 №1169, витяг з наказу керівника сектору «С» від 31.03.2015 №91, рішення Чемеровецького районного суду від 26.08.2021 у справі №687/505/21), достовірність яких відповідачем або будь-ким іншим не спростовано.

Отже, навіть якщо у грудні 2021 орган соціального захисту припустився власної помилки при оцінці достатності пакета документів (видав посвідчення без висновку службового розслідування військової частини чи постанови ВЛК), відповідно до практики ЄСПЛ («Рисовський проти України», «Москаль проти України») та Верховного Суду, державні органи не можуть виправляти власні помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно, позбавляючи її раніше набутого статусу за відсутності доказів зловживань з її боку.

У п. 7-1 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 23.09.2015 №740, визначається вичерпний перелік підстав, за яких комісія мала право прийняти рішення про позбавлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (ветеранського статусу):

- наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в АТО/заходах оборони;

- виявлення факту підроблення документів про участь в АТО або надання недостовірних даних особою;

- подання особою заяви про позбавлення її статусу.

Однак, жоден з цих фактів встановлений не був.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2121-IX від 15.03.2022 особи, які отримали статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до ст. 10 Закону № 3551 до набрання чинності цим Законом (до 21.03.2022), з числа осіб, зазначених у ст. 10-1 Закону № 3551, продовжують користуватися пільгами, наданими їм до набрання чинності цим Законом, без заміни відповідного посвідчення.

Відповідно до п. 17 Постанови КМУ №302 від 12.05.1994 нове посвідчення замість раніше виданого видається за заявою особи у трьох випадках:

якщо посвідчення стало непридатним;

якщо посвідчення було втрачене;

якщо змінилися особисті дані (ПІБ).

У той же час суд, ознайомившись зі змістом заяви позивачки від 15.10.2025, встановив, що вона не містить посилання на фактичну (фізичну) непридатність посвідчення серії НОМЕР_1 У тексті заяви позивачка не стверджує, що її посвідчення порвалось, вицвіло, втратило форму, зазнало механічних пошкоджень чи з інших причин фізично стало непридатним для користування.

Судом встановлено зі змісту тексту заяви, що Позивачка у заяві фактично намагається поєднати дві взаємовиключні процедури: з одного боку вона посилається на п. 17 Постанови №302 ( заміна посвідчення в межах вже наявного статусу), тоді як з іншого боку, вона посилається на п. 19 Постанови №302 («Особам, які одночасно мають право на встановлення правового статусу згідно із статтями 10 і 10-1 Закону, видається одне посвідчення ветерана за їх вибором») та п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 3551-XII, вимагаючи видати їй посвідчення вже іншого правового статусу - «члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України» за ст. 10-1.

Отже, як встановлено вище, Позивачка звернулась із заявою про заміну посвідчення (фактично - про видачу посвідчення за ст. 10-1 Закону № 3551-XII замість посвідчення за ст. 10), однак вона не просила переглядати чи припиняти її статус, наданий 17.12.2021 за п. 1 ст. 10 Закону № 3551-XII.

За таких обставин відповідач не мав права скасовувати статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, наданий у 2021, та приймати рішення про вилучення посвідчення серії НОМЕР_1 , посилаючись лише на п. 1 ст. 10 Закону №3551-XII без жодного мотивування у протоколі. З огляду на вказане, рішення, оформлене протоколом комісії №16, є необґрунтованим та протиправним.

Оцінюючи доводи стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, суд виходить з такого.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 4 ч. 2 розділу ІІ Закону № 2121-IX особи, які отримали статус за ст. 10 Закону № 3551-XII до 21.03.2022, продовжують користуватися пільгами без заміни відповідного посвідчення.

Сама по собі зміна законодавства та поява ст. 10-1 Закону № 3551-XII не тягне автоматичної заміни посвідчень старого зразка (за ст. 10) на посвідчення нового зразка (за ст. 10-1). Підставою для видачі нового посвідчення в порядку п. 17 Постанови №302 є, зокрема, фізична непридатність бланка посвідчення до використання, його втрата або зміна особистих даних (ПІБ).

У той же час, у заяві від 22.10.2025 позивачка не вказала жодних обставин і не надала доказів фізичної непридатності посвідчення серії НОМЕР_1 . Проте, навіть у разі фізичної непридатності посвідчення за п. 17 Постанови №302 видається нове посвідчення на підтвердження того ж самого раніше встановленого статусу, а не іншого статусу за ст. 10-1 Закону № 3551-XII, який позивачці встановлений не був.

Видача посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України в порядку п. 19 Постанови №302 можлива лише у разі встановлення особі відповідного правового статусу згідно зі ст. 10-1 Закону № 3551-XII у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ №740).

Заміна посвідчення, виданого за ст. 10 Закону №3551-XII, на посвідчення іншого статусу - «члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України» (ст. 10-1 Закону № 3551-XII) без проходження процедури встановлення статусу за ст. 10-1 відповідно до Порядку №740 та подання визначеного п. 4 Порядку № 740 пакета документів чинним законодавством не передбачена.

Водночас суд звертає увагу відповідача на те, що підстав для перегляду чи позбавлення позивачки раніше наданого 17.12.2021 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни за п. 1 ст. 10 Закону № 3551-XII немає. Скасовуючи рішення №16 про позбавлення статусу та вилучення посвідчення, суд поновлює за позивачкою її статус, набутий у 2021, і чинність посвідчення НОМЕР_1 .

Однак, оскільки питання наявності чи відсутності підстав для заміни посвідчення відповідно до вимог Постанови КМУ №302 та Закону №2121-IX належить до виключної компетенції (дискреційних повноважень) комісії Управління з питань ветеранської політики, суд не підміняє державний орган і не вирішує питання заміни посвідчення по суті на даній стадії, а зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити такий розгляд повторно з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Отже, оскільки відповідач під час засідання комісії не виконав свого обов`язку щодо розгляду по суті питання про заміну посвідчення (не надав оцінки ані нормам Перехідних положень Закону № 2121-IX, ані п. 17 і 19 Постанови № 302, а натомість незаконно прийняв рішення про позбавлення статусу) необхідним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення по суті питання.

Зважаючи на вказане вище, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії щодо встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Управління з питань ветеранської політики Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 25.11.2025 №16 в частині позбавлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та вилучення посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 17.12.2021.

Зобов`язати Управління з питань ветеранської політики Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 жовтня 2025 про заміну посвідчення, з урахуванням висновків суду та прийняти рішення по суті питання.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Управління з питань ветеранської політики Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (вул. Степана Бандери, 89,м. Кам`янець-Подільський,Кам`янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.,32302 , код ЄДРПОУ - 45530254)

Головуючий суддя І.С. Козачок