Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №520/17660/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 р. № 520/17660/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2023, 2024, 2025 роки з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 13.05.2026 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023, 2024, 2025 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії після переходу з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023, 2024, 2025 роки, у зв`язку з чим, порушено право позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що з 31.12.2014 позивач отримувала пенсію за вислугу років, а з 26.02.2026 її переведено на пенсію за віком. При цьому, на думку відповідача, відбулося переведення з одного виду пенсії на інший, а не первинне призначення пенсії, тому відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV правомірно застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн із подальшими коефіцієнтами індексації. З 01.03.2026 пенсію позивача перераховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, її загальний розмір становить 6377,80 грн. Відповідач вважає, що перерахунок проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 31.12.2014 по 25.02.2026 отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 26.02.2026 на підставі особистої заяви позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн, збільшеного із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації до 8913,83 грн.

При цьому страховий стаж позивача становив 42 роки 0 місяців 15 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,42000, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,48897. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 13272,43 грн, розмір пенсії за віком - 5574,42 грн, доплата за понаднормовий стаж (12 років) - 128,88 грн, а загальний розмір пенсії - 5703,30 грн.

Позивач 13.05.2026, через свого представника, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2023-2025 роки замість показника за 2014-2016 роки.

За результатами розгляду звернення відповідач листом від 01.06.2026 № 36596-34434/Г-03/8-2000/26 повідомив, що пенсію позивача обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. Також зазначено, що з 01.03.2026 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 256 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, унаслідок чого показник середньої заробітної плати збільшився до 9992,40 грн, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 14878,38 грн. Після перерахунку розмір пенсії за віком склав 6248,92 грн, доплата за понаднормовий стаж - 128,88 грн, а загальний розмір пенсії - 6377,80 грн. Відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2023-2025 роки.

Вважаючи протиправну вищевказану відмову пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2023-2025 роки, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058, який набув чинності з 1 січня 2004 року. (далі - Закон України № 1058)

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Положеннями ст.27 Закону №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Відповідно до частини першої, другої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Як встановлено положеннями п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що приписами ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Зазначений висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017), від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17, від 01 березня 2021 у справі №488/1409/16-а.

Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач з 31.12.2014 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ. При цьому, призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 26.02.2026 відбулося вперше.

Тому при обчисленні пенсії вперше за віком відповідно до Закону №1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020р. у справі № 400/293/19.

Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26.02.2026 мало застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, а саме за 2023, 2024 та 2025 роки.

Таким чином, суд приходить до висновку, про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2023-2025), що передують року звернення за призначенням пенсії.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що, з метою ефективного захисту прав позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 13.05.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2023-2025 роки.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2023-2025), що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 13.05.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2023-2025 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири ) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА