Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №646/9576/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/9576/26

№ провадження 3/646/1696/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Сіренко Ю.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 24.07.2026 року о 02 годині 27 хвилин, керував транспортним засобом Audi A3, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул.Вернадського,2, в місті Харкові, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest та від проходження огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКПЛ №3 у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п.п.2.5 ПДР України. Свідки не залучались. Велась відеофіксація на реєстратор 70МАІ, бодікамери №475005, 475065, 471108.

Крім того, ОСОБА_1 , 24.07.2026 року о 03 годині 54 хвилин, керував транспортним засобом Audi A3, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Лисаветинська,1А в м. Харкові, в стані алкогольного сп`яніння, погодившись пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в КНП ХОР ОКПЛ №3 у лікаря нарколога за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів,18А, що підтверджується висновком №1608, чим порушив п.2.9.а.ПДР України. Свідки не залучались. Велась відеофіксація на реєстратор 70МАІ, бодікамери №471594, 472939.

Постановою Основ`янського районного суду міста Харкова від 22.10.2026 року справи про адміністративні правопорушення №646/9576/26 (провадження №3/646/1696/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та №646/9580/26 (провадження №3/646/1697/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єднано в одне провадження - №646/9576/26 (провадження №3/646/1696/2026).

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Шевченко Д.С. пояснила, що 24.07.2026 року о 02 годині 27 хвилин, ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Audi A3, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул.Вернадського,2, в місті Харкові, не отримавши водійські права, за що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП на місці зупинки, після чого він погодився припаркувати свій транспортний засіб та не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, заперечує щодо складених протоколів, винним себе не визнає.

Крім того, представником ОСОБА_1 було заявлено клопотання про призначення судово-медичної токсикологічної експертизи, посилаючись на те, що під час проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я були допущені численні процедурні порушення, які ставлять під сумнів достовірність та належність результатів огляду, так як під час огляду ОСОБА_1 повідомив лікаря, що у зв`язку з хронічним захворюванням нирок приймає лікарський препарат Тринефрон, які у своєму складі містять етанол. Крім того, в порушення п.9-12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте у випадку з ОСОБА_1 не дотримано цих процедур, що ставить під сумнів результати медичного огляду. В порушення п.2.5. Методичних рекомендацій результат дослідження зразків біологічного матеріалу відсутній в матеріалах справи.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази, надані стороною захисту, та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

На підставі положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме на посадову особу, яка його складає, покладається обов`язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В судовому засіданні встановлено, що стосовно ОСОБА_1 складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Адміністративним порушенням відповідно до ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Також, відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до вимог п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 9листопада 2015року за№ 1452/735у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 8 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2016 року за№ 672/5 протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а також може підписуватися свідками правопорушення у випадку їх наявності. У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис. Особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від №18 від 19 грудня 2008 року) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів про суттєві порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б призвести до визнання наявних у справі доказів неналежними та недопустимими; вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 265, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано.

Посилання захисту ОСОБА_1 на те, що останній не вживав алкогольних напоїв, а приймає краплі Тринефрон, у зв`язку з хронічним захворюванням нирок, суд сприймає критично з огляду на таке.

До суду не надано жодних доказів призначення лікарем медичного препарату Тринефрон ОСОБА_1 , таким чином, подібні твердження сторони захисту суд розцінює як припущення або спробу дискредитувати доказову базу, не підкріплену жодними доказами, а отже таку, що не має процесуального значення.

Крім того, твердження сторони захисту, щодо порушення процедури поводження зі зразками біологічного матеріалу, слід зазначити, що порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів визначено розділом IIІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказаним розділом передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Аналіз закріплених в інструкції норм дає змогу дійти висновку, що проведення лабораторних досліджень біологічного середовища, обов`язкове при проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння лише у випадку, коли водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

За такого, з урахуванням конкретних обставин справи, проведення дослідження біологічного середовища під час огляду ОСОБА_1 в медичному закладі не було обов`язковим.

Слід зауважити, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Тобто встановлення діагнозу на підставі проведеного огляду є медичним, а не юридичним аспектом та не може встановлюватися судом самостійно, так як суд не може використовувати під час розгляду справи інші знання крім правових.

В той же час, відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Аналогічні положення міститься у п. 14 Порядку.

Тобто, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС від 09.11.2015 року №1452/375. Зокрема розділ 3 вказаної Інструкції регламентує огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до вказаного Порядку, огляд в закладі охорони здоров`я на стан алкогольного сп`яніння може бути проведено за допомогою спеціальної вимірювальної техніки, до якої серед іншого відноситься і прилад "Драгер", або ж за допомогою проведення лабораторних досліджень.

Вказаною Інструкцією встановлено обов`язковість проведення лабораторних досліджень лише з метою виявлення наркотичного чи психотропного сп`яніння. Обов`язок проведення лабораторних досліджень для визнання стану алкогольного сп`яніння вказаним Порядком не передбачена.

Так, згідно вищевказаної інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до роз`яснень ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» №11/08/1401 від 10.11.2023 року стан сп`яніння особи встановлюється на основі клінічного обстеження. Лабораторне тестування застосовується для уточнення наркотичної речовини, яка спричинила стан сп`яніння, є обов`язковим. Водночас, обсяг клінічного, лабораторного та інструментального обстеження визначається в кожному випадку індивідуально. Застосування лабораторних методів (імунохрамотагрофічних, хроматографічних, спектрографічних та ін.) обстеження водіїв розглядається медичним працівником в кожному випадку індивідуально.

Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища. У всякому разі, огляд на стан сп`яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише лікар може визначити вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у цьому закладі охорони здоров`я.

Відбір біологічного середовища здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених МОЗ України та Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти 18.01.2011 року.

Відповідно до розділу 1 пункту 1.1. Методичних рекомендацій матеріалом для дослідження виявлення саме наркотичних речовин в біологічних середовищах є сеча. Слина та змиви біологічних рідин з губ, рук досліджуються при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Спеціальним технічним засобом для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є алкотестер прилад для швидкого визначення концентрації алкоголю в крові людини шляхом аналізу повітря, яке вона видихає.

Щодо доводів сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, водій ОСОБА_1 чи його захисник не оскаржували дії співробітників патрульної поліції, тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівників поліції до його керівництва, хоча мали для цього достатньо часу.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №727570 від 24.07.2026 року, серії ЕПР 1 №727583 від 24.07.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest ARHE0219, результатом якого є відмова від проходження останнього, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.07.2026 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.07.2026 року №1608, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відеозаписами з бодікамер №475005, 475065, 471108, №471594, 472939.

Відповідно до ч. 2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З урахуванням обставин вчинення адміністративного правопорушення, особи правопорушника, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Суд вважає, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП в провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 130, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зафіксованого протоколом серії ЕПР1 №727570 від 24.07.2026 року, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зафіксованого протоколом серії ЕПР 1 №727583 від 24.07.2026 року, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остаточно адміністративне стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення штрафу 3 місяці.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення судового збору 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя- Ю.Ю. Сіренко