Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №626/1087/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1087/26

Провадження № 2/626/910/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2026 року м.Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.,

при секретарі Івашкіній Т.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено, що 06.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір № 516093123, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 6750 гривень, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та у строки, визначені договором.

Згідно договору № 516093123 відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі – Правила), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV96P7X. Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 6 750,00 шляхом перерахування через банкпровайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 9 500,00 грн. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

На підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року право вимоги до відповідача за кредитним договором № 516093123 від 06.08.2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

На підставі договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року право вимоги до відповідача за кредитним договором № 516093123 від 06.08.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

На підставі договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року право вимоги до відповідача за кредитним договором № 516093123 від 06.08.2021 року перейшло до позивача ТОВ «ФК «Ейс».

Відповідно до реєстру боржників № Б/Н від 14.07.2025 року за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31 020,50 грн.

Позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 516093123 від 06.08.2021 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 500,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 20 527 грн 20 коп., а всього 31 020,50 грн та судові витрати по справі, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Берестинського районного суду Харківської області від 10.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Лобач Н.І. в судове засідання не з`явилися, остання звернулася до суду із заявою, в якій просила розгляд справи здійснювати без участі сторони позивача; відмовити в задоволені позовних вимог з підстав зазначених у відзиві (а.с.77-79). Представник відповідача зазначила, що позивачем не надано доказів, щодо наявності права вимоги до відповідача, яке перейшло до ТОВ «ФК «Ейс» за договорами відступлення права вимоги. Згідно Додатку 3 кредитного договору № 516093123, цей договір укладено з ОСОБА_1 . При цьому, договори факторингу та розрахунок заборгованості, які передані кредитору, стосуються вимог з боржника ОСОБА_1 . Відповідно ОСОБА_1 не є належним відповідачем по даній справі. Розрахунок заборгованості наданий позивачем є необґрунтованим, оскільки ним не доведено, що нараховані відсотки підлягають стягненню з ОСОБА_1 , оскільки містить відомості про боржника ОСОБА_1 , відповідно вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Також вказує, що нараховані відсотки у розмірі 21 520,50 грн є несправедливими та завищеним, оскільки їх сума в 2,5 рази перевищує суму кредиту та складає 220% від суми заборгованості 9500 грн. Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 04.11.2012 року продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Відповідач при оформленні кредиту не був ознайомлений в повному обсязі щодо сум відсотків в разі несвоєчасної сплати кредиту, оскільки у графіку погашення заборгованості відсутні розрахунки та нарахування відсотків при несвоєчасному погашенні заборгованості, відповідно збільшення відсоткової ставки при несвоєчасному поверненні кредиту є штрафними санкціями.

ТОВ «ФК «Ейс» надало відповідь на відзив (а.с.82-90), в якій зазначено, що розбіжності у написанні прізвища відповідача не можуть слугувати підставою для звільнення від виконання зобов`язань за кредитним договором, оскільки ідентифікація особи відповідача беззаперечно підтверджується збігом унікальних ідентифікаційних даних, а саме: реєстраційного номера облікової картки платника податків, зареєстрованого місця проживання та інших персональних даних, які зазначені у Кредитному договорі та Заявці на отримання грошових коштів в кредит та повністю збігаються з даними відповідача, що виключає можливість помилкового ототожнення його з іншою особою. Сама по собі описка у написанні прізвища чи імені заявника не можуть слугувати правовою підставою для звільнення від виконання зобов`язань за кредитним договором, оскільки матеріалами справи достовірно підтверджується, що саме відповідач є стороною спірних правовідносин. Факт ознайомлення та згоди з умовами договору ОСОБА_1 підтвердив шляхом підписання Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Алгоритм нарахування заборгованості узгоджений Кредитним договором. Відповідач не заперечує, що на дату закінчення 14-денного строку кредиту і на цей час він не сплатив заборгованість за кредитом, а отже, строк кредиту продовжено у порядку та на умовах, визначених пунктом 1.12.1. цього Договору (автопролонгація на 90 календарних днів). Підписавши договір, Позичальник погодився на укладення договору саме на таких умовах, в тому числі й щодо автопролонгації строку кредитування на 90 днів, що з врахуванням принципу свободи договору, визначеного ст.ст. 6, 627 ЦК України спростовує твердження про неможливість автопролонгації договору. Нарахування процентів здійснювалось відповідно до умов договору: в період з 06.08.2021 по 20.08.2021 - нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.9.1. Договору); в подальшому, оскільки Відповідач борг не погасив, в період з 21.08.2021 по 21.09.2021 нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою у розмірі 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.12.2. Договору). Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Додатки №21 та №22 до позовної заяви), які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат. відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України.Відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 06.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), укладено договір кредитної лінії № 516093123 (а.с.49-50).

Відповідно до п.1.1. договору № 516093123 від 06.08.2021 року, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 9500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктами 1.2, 1.3 кредитного договору передбачено, сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6750 грн 00 коп. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 20.08.2021 року.

Пунктами 1.4, 1.5 кредитного договору передбачено, позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору.

Згідно з пунктами 1.6, 1.7 кредитного договору, позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання. кредитна лінія надається строком на 14 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 20.08.2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти (п.1.9 договору); виключно на період строку визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1 договору); за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (п.1.9.3 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила (а.с. 52-55) та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Відповідно до п 1.12, п.1.13 договору, Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

Відповідно до п.1.14 договору, враховуючи, що на момент укладення Договору не можливо визначити модель поведінки Позичальника, щодо отримання додаткових Траншів за Договором в рамках Кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по Кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання Коштів в рамках Кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" графік платежів по Договору не надається. Припущення використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту "СМАРТ" в минулих звітних періодах.

Договір кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року, як вбачається з його змісту та довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сформованої 29.12.2023 року, підписаний позичальником ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; номер телефону НОМЕР_2 ) за допомогою одноразового ідентифікатора MNV96P7X, який був відправлений позичальнику 06.08.2021 року о 16:50:33 на номер телефону НОМЕР_2 , о 16:51:22 він ввів (відправив товариству) ідентифікатор, а о 16:51:30 йому було перераховано грошові кошти (а.с. 50, 59).

Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі, який відповідач підписав в електронному вигляді.

На виконання умов зазначеного договору кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти: 06.08.2021 року в сумі 6750,00 грн., та в подальшому 10.08.2021 року в сумі 2750,00 грн., на банківську карту, що належить відповідачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) (фінансовий номер, що знаходиться/знаходився в анкетних даних 380660159469), що підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №0.1.0.0.0/7-260922/82531-БТ від 28.09.2026 року та випискою по рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_4 ) за період з 06.08.2021 року по 15.08.2021 року; довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.51 на звороті), копіями платіжних доручень № 480ee7b9-74d5-4d58-b01c-3b4e7c8b66af від 06.08.2021 року, № 0daf412e-426f-4e71-bde7-f17c5c72c8d9 від 10.08.2021 року (а.с.62 та на звороті).

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.14-16).

Пунктом 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку.

Згідно п.8.2 строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року закінчується 28 листопада 2019 року ( а.с. 14-16).

28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.16 на звороті).

31.12.2020 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с.17-19).

31.12.2021 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31 грудня 2022 року (а.с.19 на звороті).

31.12.2022 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с.19 на звороті).

31.12.2023 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31 грудня 2024 року (а.с.20).

21.09.2021 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було підписано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав згідно Реєстру прав вимоги № 152 від 21.09.2021 року (а.с.22 на звороті).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 152 від 21.09.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № 516093123 від 06.08.2021 року на загальну суму 18566 грн 60 коп (а.с.21).

31.12.2021 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 152 від 21.09.2021 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року. (а.с.22).

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до п.2.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.23-25).

Згідно п.4.1 вказаного договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № 516093123 від 06.08.2021 року на загальну суму 31020 грн 50 коп (а.с.26).

Щодо переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС»

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до п.1.1 якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за прострочення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с.28-30).

Згідно п.1.2 вказаного договору перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості.

14.11.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» було підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу 11/07/25-Е від 11.07.2025 року (а.с.32).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 14.07.2025 року до договору факторингу 11/07/25-Е від 11.07.2025 року до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за договором № 516093123 від 06.08.2021 року на загальну суму 31020 грн 50 коп (а.с.31).

Відповідно до розрахунків заборгованості за договором кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 516093123 від 06.08.2021 року заборгованість ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не погашена і становить 31020,50 грн (а.с.40-42), яка складається із наступного: 9500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21520,50 грн- заборгованість по несплаченим відсоткам (а.с.37-39).

Сума нарахованих відсотків відповідає умовам укладеного відповідачем договору кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року.

Стосовно доводів представника відповідача суд вважає за неоюхідне зазначити наступне.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд наголошує, що інститут неналежного відповідача та передбачена статтею 51 ЦПК України процедура його заміни стосуються ситуації, коли обов`язок за спірними правовідносинами покладається на іншу особу тобто іншого суб`єкта права. Натомість цей інститут не застосовується, якщо йдеться не про іншу особу, а про технічну (орфографічну) помилку у написанні прізвища однієї й тієї самої фізичної особи або неправильну транслітерацію прізвища з однієї мови на іншу. У такому разі підлягає з`ясуванню не питання належності відповідача, а питання факту чи є особа, зазначена позивачем як відповідач, тією самою особою, яка уклала кредитний договір.

У цій справі позивач зазначив відповідачем ОСОБА_1 , вказавши його дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Договір кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з позичальником ОСОБА_1 , який під час заповнення заявки на отримання кредиту (а.с.44) зазначив дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та адресу реєстрації, що збігається з місцем проживання АДРЕСА_1 . Ці ж персональні дані вказані і в самому кредитному договорі (а.с. 49-50) та у направленому представником відповідача відзиві на позовну заяву (а.с.77).

При поданні позову позивач допустив описку у написанні прізвища відповідача, вказавши « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ». Суд зазначає, що зазначена розбіжність є суто орфографічною і стосується написання однієї голосної літери в корені прізвища, що є поширеним наслідком транслітерації імен та прізвищ і саме по собі не ставить під сумнів тотожність особи.

Визначальне значення для установлення тотожності особи має реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), який є унікальним ідентифікатором фізичної особи в державних реєстрах і не може повторюватися для різних осіб.

За таких обставин виявлена у позовній заяві описка у прізвищі відповідача не є підставою для застосування процедури заміни неналежного відповідача, передбаченої статтею 51 ЦПК України, а також не є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено в ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір кредитної ліії № 516093123 від 06.08.2021 року укладений сторонами в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 8 даної статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, зокрема заповненням формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що права вимоги за договором кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшли до кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

Щодо розбіжності у написанні прівища відповідача, зокрема, у первинному договорі, розрахунках заборгованості та документах щодо відступлення права вимоги, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Витягу реєстру боржників, що є додатком № 1 до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року та Договору кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року, незважаючи на наявність певних розбіжностей у написанні прізвища боржника, інші ключові індивідуалізуючі та ідентифікуючі дані особи залишаються повністю тотожними. Зокрема, повністю збігаються реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП НОМЕР_1 ), власне ім`я, по батькові, а також реквізити самого кредитного договору (номер та дата укладення).

З огляду на зазначене, сукупність наявних у матеріалах справи доказів у їх взаємозв`язку дозволяє беззаперечно ідентифікувати відповідача як особу, щодо якої відбувся перехід прав вимоги. Сама по собі технічна описка чи розбіжність у написанні прівища за умови тотожності РНОКПП та реквізитів зобов`язання не може свідчити про відсутність у позивача права вимоги та слугувати підставою для відмови в позові, оскільки такі розбіжності повністю нівелюються іншими однозначними ідентифікуючими даними особи.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року щодо повернення кредитних коштів, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Щодо доводів представника відповідача суд зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами за договором кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Відповідач, підписуючи договір кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року, був ознайомлений з його умовами, відповідно розумів їх зміст, зокрема розмір процентів, і надав свою згоду на отримання кредитних коштів.

Відповідач не звертався до суду з вимогами про визнання недійсними певних пунктів вищевказаного договору.

За вказаних умов у суду відсутні підстави для висновку про несправедливість умов договору кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження розміру витрат пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року з додатковою угодою до нього (а.с 40-41), акт прийому – передачі послуг від 29.12.2025 року до договору №20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.42), зі змісту яких вбачається, що розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги у складає 7000 грн.00 коп.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22).

Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, отже із нього на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.ст.4,19,81,89,137, 141,259,263,264,265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6 каб.13; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 516093123 від 06.08.2021, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9500 гривень 00 копійок, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 21520 гривень 50 копійок грн, а всього 31020 гривень 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662 гривні 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень 00 копійок, а всього 9422 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 23 жовтня 2026 року.

Суддя