Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №953/9511/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9511/26

н/п 2-о/953/148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

при секретарі - Левашова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: державний нотаріус П`ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори Ахмад Алла Петрівна про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування заяви заявник зазначає, зокрема, що 15.02.2013 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погребняк Н.В. був складений заповіт, який зареєстрований в реєстрі за №459, відповідно до якого, ОСОБА_2 , все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, та взагалі все те, що на день її смерті буде належати заявнику, і на яке за законом він має право, заповідає йому. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 07.07.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Він звернувся до п`ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 . Листом від 09.08.2022 за № 778/02-14 Державний нотаріус п`ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори Ахмад А.П. повідомив, що п`ята Харківська міська Державна нотаріальна контора його заяву про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 зареєстровала в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 536 та заведена спадкова справа № 2811/2022. Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, що складається з 50/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,0979 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . 13.04.2026 як спадкоємець за заповітом померлої ОСОБА_2 , звернувся до п`ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте довідкою від 13.04.2026/1 № 386/02-14 по спадковій справі № 2811/2022 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. В довідці нотаріуса зазначається, що у спадковій справі № 2811/2022 знаходяться документи, які частково підтверджують родинний зв`язок спадкодавця зі спадкоємцем, що інших спадкоємців немає, заяв від інших спадкоємців до нотаріальної контори не надходило. Також нотаріус зазначила, що на його звернення, для доведення родинного зв`язку із спадкодавцем, була отримана інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, але довести родинний зв`язок спадкодавця зі спадкоємцем, не вбачається можливим, оскільки у актовому записі про народження сина спадкодавця (його батька) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище матері: ОСОБА_4 . У зв`язку з чим, нотаріус повідомила заявнику, що для підтвердження родинного зв`язку зі спадкодавцем, йому необхідно звернутися до суду для встановлення факту, яке має юридичне значення.

Заявник зазначає, що його родинні відносини з ОСОБА_2 підтверджуються наступним документами: 19.02.1956 був укладений шлюб між ОСОБА_5 , 1913 року народження, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що видане свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 . Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові: ОСОБА_6 дружині: ОСОБА_6 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану № 00040578721 від 18.07.2023, який був зроблений на його заяву № 1645/24.24-101 від 18.07.2023 відносно його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що в графі «Параметри запиту», Реєстраційний номер № 00130551218, значиться прізвище: ОСОБА_7 , власне ім`я: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 батькові: ОСОБА_10 . В графі «Вид актового запису: про народження», зазначено, що відомості про актовий запис № 9039, складено стосовно ОСОБА_11 , дата складання 12.10.1949. В графі «Зміни, внесені до відомостей актового запису», зазначені такі відомості: «Відомості про дитину» - ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_6 , «Відомості про батька»: Прізвище - інформація відсутня ЗМІНЕНО на ОСОБА_6 , «Відомості про батька»: Власне ім`я – інформація відсутня ЗМІНЕНО на ОСОБА_12 , «Відомості про батька»: По батькові - інформація відсутня ЗМІНЕНО на ОСОБА_13 , «Відомості про батька»: ОСОБА_14 інформація відсутня ЗМІНЕНО на ОСОБА_15 , «Відомості про матір»: Прізвище - ОСОБА_7 ЗМІНЕНО на ОСОБА_6 . Також надалі були внесені зміни до відомостей актового запису, відповідно до яких, «Відомості про батька»: По батькові змінено, з ОСОБА_13 на ОСОБА_16 , та далі змінено з ОСОБА_16 змінено на ОСОБА_17 . Отже, відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 та витягу з Державного реєстру, після одруження ОСОБА_2 - було змінено прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_6 . Також відповідно витягу з Державного реєстру, його батькові ОСОБА_3 - було змінено прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_6 . Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , батько заявника є – ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_18 . За життя ОСОБА_2 не зверталась у відповідні державні органи для отримання паспорту громадянина України у зв`язку зі зміною прізвища з ОСОБА_7 на ОСОБА_6 , таким чином, на час своєї смерті у паспорті значилася як ОСОБА_2 . На підставі зазначеного, оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то відповідно заявник, є сином ОСОБА_3 та відповідно є онуком померлої ОСОБА_2 . Отже, з огляду на викладене, виникла ситуація, коли необхідно встановити факт, який має юридичне значення, а саме встановити, що він є онуком померлої ОСОБА_2 . Даний факт необхідно встановити, як вже зазначалось вище, для можливості отримати в спадок за заповітом після смерті ОСОБА_2 спадщину, що складається з 50/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,0979 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 26).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку окремого провадження (а.с. 28).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2026 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено; витребувано у державного нотаріуса П`ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори Ахмад А.П. копію спадкової справи №281П/2022, яка зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №536 (а.с. 50).

02.10.2026 до канцелярії суду від заступника завідувача П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшли витребувані докази на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2026 (а.с. 54-85).

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить справу розглянути за його відсутності за наявними в справі матеріалами. Заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити (а.с. 37).

В судове засідання представник заінтересованої особи П`ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 19.02.1956, ОСОБА_19 та ОСОБА_2 уклали шлюб 19.02.1956, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний актовий запис №174. Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище чоловіку та дружині – « ОСОБА_6 » (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01.12.1971, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_18 (а.с. 8).

Згідно копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00036433089 від 09.08.2022, параметр запиту: ОСОБА_4 , відомості про дитину: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.03.1956 внесено зміни до актового запису: відомості про дитину: прізвище ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_6 ; відомості про батька змінено на ОСОБА_5 ; відомості про матір: прізвище ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_6 (а.с. 70-71).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану №00040578721 від 18.07.2023, параметр запиту: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.03.1956 внесено зміни до актового запису: відомості про дитину: прізвище ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_6 ; відомості про батька змінено на ОСОБА_5 ; відомості про матір: прізвище переродова змінено на ОСОБА_6 . 18.07.2023 внесено зміни у актовий запис, а саме, відомості про батька по батькові ОСОБА_13 змінено на ОСОБА_17 (а.с. 17-18).

Згідно копії заповіту від 15.02.2013, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погребняк Н.В., ОСОБА_2 на випадок смерті зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, та взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на яке за законом вона матиме право, в тому числі всі належні їй 50/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а такод всю належну їй частку земельної ділянки площею 0,0979 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , вона заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 07.07.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №69700079 від 09.08.2022, зареєстровано спадкову справу №69557699, номер у нотаріуса: 281П/2022, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Згідно копії довідки П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 13.04.2026 №386/02-14 по спадковій справі №281П/2022, у П`ятій Харківській міській державній нотаріальній конторі, зберігається спадкова справа №281П/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . У спадковій справі є наступні документи: заява спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 про прийняття спадщини, заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Погребняк Н.В. 15.02.2013 за реєстром №459, документи, які частково підтверджують родинний зв`язок спадкоємця зі спадкодавцем, місце відкриття спадщини, актова запис про народження сина, копії свідоцтва про шлюб спадкодавця, про смерть чоловіка спадкодавця та про народження її онука. Чоловік спадкодавця ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , інших зареєстрованих шлюбів не було. Спадщину ОСОБА_1 прийняв, так як подав заяву про прийняття спадщину у встановлений законом 6-ти місячний строк. Також у спадкодавця є син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті матері був непрацездатним за віком, але до нотаріальної контори не звертався, не був зареєстрованим за однією адресою зі спадкодавцем, місце його реєстрації невідомо. Інших спадкоємців, передбачених ст. 1261-1266 ЦК України немає, заяв від інших спадкоємців до нотаріальної контори не надходило. Спадкова справа вважається відкритою. Для доведення родинного зв`язку із спадкодавцем, була отримана інформація з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, але довести родинний зв`язок спадкодавця зі спадкоємцем, не вбачається можливим, оскільки у актовому запису про народження сина спадкодавця (батька ОСОБА_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище матері: ОСОБА_4 . Повідомляє, що ОСОБА_1 спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 безперечно має право отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, з наданням оціночної вартості спадкового майна для оподаткування, що передбачено ст. 174 Податкового кодексу України - оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, оскільки родинний зв`язок ОСОБА_1 зі спадкодавцем не доведений. Для підтвердження родинного зв`язку зі спадкодавцем, йому необхідно звернутись до суду для встановлення факту, яке має юридичне значення (а.с. 19, 82).

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає, що заявником надано достатньо доказів для встановлення заявлених фактів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ст. 315 ЦПК України встановлений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

Пунктом 1 частини першої вказаної статті передбачено, що суд розглядає справу про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 7 постанови № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Як слідує зі змісту заяви, встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для отримання права на оформлення спадщини.

Заявник скористався своїм правом на звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та надав відповідні докази на підтвердження вказаного факту. Підстав вважати про наявність спору про право у суду немає.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд встановив, що наявний факт родинних зв`язків між онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та бабцею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, що вони є онуком та бабцею відповідно.

Враховуючи викладене, суд задовольняє заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: державний нотаріус п?ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори Ахмад Алла Петрівна про встановлення факту родинних відносин – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Заінтересована особа: державний нотаріус п?ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори Ахмад Алла Петрівна (адреса: 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27Г).

Суддя С.О. Муратова