Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №624/1003/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1003/26

№ провадження 2/624/722/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання за нею права на земельну частку (пай) площею 6,51 га умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка призначалась внаслідок паювання земель колективної власності КСП агрофірми «Авангард», с. Шляхове Кегичівського району Харківської області.

Позовна заява обгрунтована тим, що позивач на час проведення паювання земель, переданих у колективну власність КСП агрофірми «Авангард», була членом зазначеного колективного сільськогосподарського підприємства. Державним актом на право колективної власності на землю серії ХР 15-00-000258, виданим 24 лютого 1995 року Шляхівською сільською Радою народних депутатів Кегичівського району Харківської області, колективному сільськогосподарському підприємству - агрофірмі «Авангард» Кегичівського району Харківської області, місцезнаходження с. Шляхове, передано у колективну власність 4164,2 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення сільськогосподарського виробництва. Акт видано відповідно до рішення Кегичівської районної Ради народних депутатів від 30 листопада 1994 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1. Таким чином, КСП агрофірми «Авангард» діяло на території Шляхівської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Після адміністративно-територіальної реформи ця територія входить до складу Кегичівської селищної територіальної громади Берестинського району Харківської області. Відповідно до Додатка 1 до зазначеного Державного акта (Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства) позивача, ОСОБА_1 , включено до цього списку під № 451 із зазначенням місця проживання - с. Шляхове. Зазначені обставини підтверджуються також листом Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07 липня 2026 року № Ц-806/0-0.25,4-777/336-26. Згідно з цим же листом, за записами Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП агрофірми «Авангард» сертифікат на право на земельну частку (пай) я не отримувала; за записами Книг реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювалися до 01 січня 2013 року, державний акт взамін сертифіката позивач також не отримувала. Відповідно до розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації від 20 березня 2000 року № 81 розмір земельної частки (паю) по КСП агрофірми «Авангард» становить 6,51 умовних кадастрових гектарів, а її вартість становить 29 371 гри 80 коп. Таким чином, право на земельну частку (пай) позивач до цього часу не реалізувала: ані сертифіката на право на земельну частку (пай), ані державного акта на землю, ані рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність не отримувала. З метою позасудового врегулювання питання позивач звернулася до Берестинської районної державної (військової) адміністрації Харківської області, правонаступника Кегичівської районної державної адміністрації, із заявою про видачу сертифіката на право на земельну частку (пай). Листом Берестинської районної державної (військової) адміністрації Харківської області від 27 серпня 2026 року № 01-35/3449 позивача повідомлено, що на цей час виготовлення бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай) не здійснюється, у зв`язку з чим районна державна (військова) адміністрація не має можливості оформити та видати мені сертифікат, а тому задовольнити її прохання щодо видачі сертифіката не видається можливим. Отже, вичерпавши позасудові способи оформлення документа, що посвідчує право на земельну частку (пай), позивач позбавлений можливості реалізувати належне йому майнове право інакше, ніж у судовому порядку.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2026 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з`явились.

Від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без її участі.

Від відповідача надійшла заява, згідно з якою селищна рада не заперечує проти задоволення позовних вимог за наявності підстав, визначених чинним законодавством. Розгляд справи провести без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Державним актом на право колективної власності на землю серії ХР 15-00-000258, виданим 24 лютого 1995 року Шляхівською сільською Радою народних депутатів Кегичівського району Харківської області, колективному сільськогосподарському підприємству - агрофірмі «Авангард» Кегичівського району Харківської області, місцезнаходження с. Шляхове, передано у колективну власність 4164,2 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення сільськогосподарського виробництва. Акт видано відповідно до рішення Кегичівської районної Ради народних депутатів від 30 листопада 1994 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1.

Відповідно до Додатка 1 до цього Державного акта серії ХР 15-00-000258, Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства за № 451 позивача ОСОБА_1 , мешканку с. Шляхове, включено до цього списку.

Відповідно до інформаційного листа Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.07.2026 №Ц-806/0-0.25,4-777/336-26 наданого ОСОБА_2 на її заяву, щодо інформування про включення до списку громадян членів КСП агрофірми «Авангард», видачі на право на земельну частку (пай) та державного акта на право власності на землю на ім`я ОСОБА_1 . За результатами розгляду повідомляємо. Відповідно до Додатка 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-15-00-000258 від 24.02.1995, виданого КСП агрофірми «Авангард» гр. ОСОБА_1 включена до списку громадян — членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства під № 451. Згідно із записами Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), по КСП агрофірми «Авангард», гр. ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримувала. Відповідно до записів Книг реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювалися до 01.01.2013, гр. ОСОБА_1 державний акт взамін сертифікату не отримувала. Згідно з розпорядженням Кегичівської райдержадміністрації від 20.03.2000 р. № 81 розмір земельної частки (паю) по КСП агрофірми «Авангард» становить 6,51 умовних кадастрових гектарів, а її вартість 29371 грн 80 коп.

Згідно з листом Берестинської районної державної (військової) адміністрації Харківської області №01-35/3449 від 27.08.2026 адресованого ОСОБА_1 , адміністрацією розглянула лист адресата від 27.05.2026, який надійшов на адресу районної державної (військової) адміністрації 27.08.2026 з проханням повідомити чи виготовляються на даний момент районною державною (військовою) адміністрацією сертифікати на право на земельну частку (пай), про що повідомляємо наступне. Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам^ земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права па земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті і цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Разом з тим, на цей час виготовлення бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай) не здійснюється, у зв`язку з чим районна державна (військова) адміністрація не має можливості оформити та видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай). Враховуючи викладене, задовольнити заяву щодо видачі сертифіката на право па земельну частку (пай) на цей час не вбачається можливим у зв`язку з відсутністю бланків сертифікатів встановленого зразка, виготовлення яких не здійснюється.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 392 ЦК України лише власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідченні у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); а також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 1 Указу № 720/95 паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

У пункті 2 Указу № 720/95 зазначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 9 ст. 5 ЗК України 1990 року кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті б цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи у членах КСП на час передання державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видання цього акта, і в разі його смерті спадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Вказане право може бути реалізовано, зокрема, у судовому порядку шляхом визнання права на земельну частку (пай).

Неотримання сертифіката не спростовує і не припиняє право особи на земельну частку (пай), а лише утруднює реалізацію такого права, фактично залишаючи лише один спосіб, передбачений частиною другою статті 2 Закону № 899-ІV, - звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) є документом, який засвідчує наявне право.

Право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, у якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай спрямований на підтвердження наявного права, а не для його захисту.

Ці висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 22 червня 2026року у справі № 530/656/24.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що позивача було включено до списку членів КСП, доданого до державного акта на право колективної власності на землю ХР 15-00-000258, проте сертифікат вона не отримала.

Таким чином, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем доведено факт включення її до списку членів КСП, неотримання нею Сертифікату про належне їй право на земельну частку (пай), отримання ж сертифікату на цей час є неможливим, це право підлягає підтвердженню судовим рішенням.

Про розподіл судових витрат позивачем не заявлено.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) площею 6,51 га умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка призначалась їй внаслідок паювання земель колективної власності КСП агрофірми «Авангард», с. Шляхове Кегичівського району Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Харківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Нові Санжари, Новосанжарського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 08.10.1997, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Кегичівська селищна рада, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, с-ще Кегичівка, Берестинського району, Харківської області, код ЄДРПОУ 04396963.

Суддя Т.В. Богачова