Суд: Зміївський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №621/2401/26
Суддя: Вельможна І. В.
Справа № 621/2401/26
Провадження № 2/621/2138/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
23 жовтня 2026 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Вельможна І. В.,
секретар судового засідання – Сумцова С. О.,
позивач – ОСОБА_1 ,
представник позивача – ОСОБА_2 ,
відповідач – ОСОБА_3 ,
третя особа 1 - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Лілія Миколаївна,
третя особа 2 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, треті особи: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Лілія Миколаївна, ОСОБА_4 ,
у с т а н о в и в:
02.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , з наступними вимогами: встановити факт не проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 та неприйняття нею спадщини; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку спадкового майна, яке складається з 1/12 частки у праві спільної власності на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 110,1 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м., з відповідною часткою надвірних будівель: прибудова A1-1, 42-1, А3-1; сарай літ. Б; навіс літ. Д; вбиральня літ. В; літній душ літ. Г; огорожа літ. АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку у праві власності на автомобіль марки Mercedes-Benz, модель А 160, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , рік випуску: 2000, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , дата реєстрації 27.07.2021 ТСЦ 6342, дата першої реєстрації 21.07.2021, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Станом на день своєї смерті ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним у житловому будинку за вищевказаною адресою, були зареєстровані також позивач ОСОБА_1 , його дружина, та дочки - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а також стороння особа ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на все належне йому майно, до складу якої увійшли: - частка у праві спільної власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; -автомобіль марки Mercedes-Benz, модель А 160, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_4 , рік випуску: 2000, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За життя спадкодавець заповітів не складав, спадкових договорів не укладав, тому спадкування після його смерті здійснювалося за законом.
Спадкоємцями першої черги за законом є дружина спадкодавця – позивач ОСОБА_1 , та його діти ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
З метою належного оформлення своїх спадкових прав у визначений чинним законодавством шестимісячний строк позивач звернулася до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л.М. із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого нотаріусом заведено спадкову справу № 134/2024. З огляду на те, що частка у праві спільної власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набута ОСОБА_5 під час шлюбу зі позивачем, вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, тож 28.04.2025 нотаріусом було видано на ім?я позивача ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на частку житлового будинку, реєстровий № 783.
Дочка спадкодавця - ОСОБА_6 відмовилась від прийняття спадщини після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , про що у визначений законодавством строк подала нотаріусу відповідну заяву.
28.04.2025 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л.М. було видано на ім?я позивача свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 784. Із змісту вказаного свідоцтва вбачається, що спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , 1969 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: на 2/3 частки його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилась дочка спадкодавця, ОСОБА_6 ; на 1/3 частки його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Також у свідоцтві про право на спадщину за законом від 28.04.2025, реєстровий №784, зазначено, що спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво складається з частки у праві спільної власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, на підставі свідоцтва про право власності від 28.04.2025, реєстровий №783 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.04.2025 реєстровий № 784, позивач набула право власності на 5/12 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, нотаріусом зазначено, що свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки спадкового майна видано ОСОБА_1 ; свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку спадкового майна ще не видане, тобто відповідачка за реєстрацією своїх спадкових прав до нотаріуса не зверталася.
Крім цього, 28.04.2025 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л.М. було видано на ім?я позивача свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 785, згідно з яким спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , 1969 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: на 2/3 частки його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилась дочка спадкодавця, ОСОБА_6 ; на 1/3 частки його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво складається з автомобіля марки Mercedes-Benz, модель А 160, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_4 , рік випуску: 2000, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_5 , належний спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , дата реєстрації 27.07.2021 ТСЦ 6342, дата першої реєстрації 21.07.2021.
Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки спадкового майна видано ОСОБА_1 ; свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку спадкового майна ще не видане.
Таким чином, після смерті чоловіка позивачем було успадковано 2/3 частки у праві спільної власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; 2/3 частки у праві спільної власності на автомобіль Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Інша 1/3 частка спадкового майна дотепер залишається неуспадкованою.
З наведеного вбачається, що під час оформлення спадкових прав нотаріусом було визначено коло спадкоємців з урахуванням родинних зв?язків між спадкодавцем та спадкоємцями, та інформації про зареєстроване місце проживання кожного із спадкоємців на день смерті спадкодавця.
Оскільки місце проживання ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано за однією адресою із спадкодавцем: АДРЕСА_1 , нотаріус вважала, що відповідачка спадщину прийняла, незважаючи на те, що з відповідною заявою про прийняття спадщини до органів нотаріату не зверталася, своїх спадкових прав не оформлювала.
Проте, починаючи з 2015 року відповідачка за адресою реєстрації свого місця проживання не мешкала, оскільки за власною волею виїхала за межі України, а саме на територію Російської Федерації та тривалий час проживала там.
3 2015 року до 2018 року вона двічі влітку приїздила додому в гості на нетривалий період відпустки, але з 2019 року ОСОБА_3 вже до України не поверталася, зв?язок з родиною не підтримувала, життям і здоров?ям рідних не цікавилася.
Отже, вже понад 10 років відповідачка не проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, на день смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , його донька ОСОБА_3 фактично проживала за іншою адресою, відмінною від її зареєстрованого місця проживання, де й проживає дотепер.
За таких умов, на теперішній час позивач є єдиною спадкоємицею за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належним чином прийняла спадщину. Проте, позбавлена можливості в нотаріальному порядку вирішити питання щодо спадкування всього спадкового майна через те, що донька спадкодавця (відповідачка у справі) була зареєстрована з ним за однією адресою на день його смерті.
Вказана обставина позбавляє позивача можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, зокрема, рухомим майном, оскільки будь-які рішення щодо спільного майна приймаються за згодою всіх співвласників, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Автоматизованою системою документообігу 06.07.2026 суду для розгляду справи визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І. В.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.07.2026, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
17.07.2026 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла витребувана інформація.
27.07.2026 від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. надійшла витребувана інформація.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2026.
28.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено до 14.10.2026.
14.10.2026 у зв`язку з викликом свідка судове засіання відкладено до 23.10.2026.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 23.10.2026 підтримала позовні вимоги з підстав викладених в ній.
Відповідач ОСОБА_3 повторно у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на її адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 не повідомила, відзив на позов не надала, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Л. М. у листі від 27.07.2026 просила проводити розгляд справи за її відсутності, при винесенні рішення покладалася на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Вислухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Спірним є право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5 до складу якої входить 1/12 частка у праві спільної власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; та 1/3 частки у праві власності на автомобіль Mercedes-Benz, модель А 160, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , рік випуску: 2000, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Для вирішення цього спору позивачеві необхідно встановити факти непроживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини відповідачем ОСОБА_3 , після померлого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Отже, вимога позивача про встановлення факту, що має юридичне значення у позовному провадженні має бути взаємопов`язаною з вимогою про право цивільне для їх вирішення в одній справі.
Встановлення юридичного факту в позовному провадженні без вирішення спору по суті, є неможливим.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №464/1107/21.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 70 зворот).
Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_6 виданого 19.09.1992, серії НОМЕР_7 , виданого 02.04.1999 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а. с. 15, 71).
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 27.02.2024 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 13).
Згідно Витягу №198 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого відділом реєстраційних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області 19.06.2023, інформації наданої відділом надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 1834 від 12.08.2024, разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на дату його смерті, за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 16, 74).
Даними копій Договору купівлі-продажу посвідченого 28.06.1995 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1905, Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 424439256 від 28.04.2025, підтверджується, що власником частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 (а. с. 78 зворот-79, 80 зворот-82).
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , власником автомобілю марки Mercedes-Benz, модель А 160, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , рік випуску: 2000, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_5 (а. с. 82 зворот)
28 квітня 2025 року позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 784, з якого вбачається, що спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , 1969 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: на 2/3 частки його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилась дочка спадкодавця, ОСОБА_6 ; на 1/3 частки його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Також у свідоцтві про право на спадщину за законом від 28.04.2025, реєстровий №784, зазначено, що спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво складається з частки у праві спільної власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки спадкового майна видано ОСОБА_1 ; свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку спадкового майна ще не видане (а. с. 18, 83 зворот)
Крім того, 28 квітня 2025 року позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 785, з якого вбачається, що спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_5 , 1969 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: на 2/3 частки його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилась дочка спадкодавця, ОСОБА_6 ; на 1/3 частки його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво складається з автомобіля марки Mercedes-Benz, модель А 160, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_4 , рік випуску: 2000, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_5 , належний спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , дата реєстрації 27.07.2021 ТСЦ 6342, дата першої реєстрації 21.07.2021.
Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки спадкового майна видано ОСОБА_1 ; свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку спадкового майна ще не видане (а.с. 20 – 84).
Також, з огляду на те, що частка у праві спільної власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набута ОСОБА_5 під час шлюбу зі ОСОБА_1 , вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, 28.04.2025 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. позивачу ОСОБА_1 було видано на її ім?я свідоцтво про право власності на частку житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстровий № 783 (а. с. 18, 83).
Допитані в судовому засіданні 14.10.2026 свідок ОСОБА_7 показала суду, що вона добре знає сім`ю ОСОБА_8 , подружжя проживало в будинку за адресою АДРЕСА_1 , разом з ними станом на час смерті ОСОБА_5 проживала лише дочка ОСОБА_9 , а інша дочка ОСОБА_10 разом з батьками не проживає з 2015 року, наскільки її відомо остання вступила у шлюб, виїхала за межі України.
Свідок ОСОБА_6 є дочкою позивачки ОСОБА_1 та сестрою відповідача ОСОБА_3 , а тому їй достеменно відомо, що ОСОБА_3 у 2015 році виїхала за межі України та з цього часу з батьками не проживала, а починаючи з 2019 року ОСОБА_10 взагалі обірвала будь -які зв`язки з родиною.
Допитана в судовому засіданні 23.10.2026 ОСОБА_4 пояснила суду, що вона проживає у другій половині будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 , право власності на який вона набула у 2020 році, та за час свого мешкання вона жодного разу не бачила дочку ОСОБА_10 , оскільки остання в будинку не проживає.
У суду немає сумнівів у відомостях повідомлених свідками, дані про їх зацікавленість у результатах розгляду справи відсутні.
На підставі зазначених вище доводів представника позивача ОСОБА_1 викладених у позовній заяві та доводів її представника ОСОБА_2 , проти чого заперечень відповідач ОСОБА_3 не подала, в сукупності з відомостями, які містяться у зазначених вище письмових доказах, суд дійшов висновку про доведеність факту не проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2015 року.
Крім того, факт непроживання відповідача разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за відсутності реалізації свого права на оформлення спадкових прав, є підставою вважати, що остання не прийняла спадщину.
Сама по собі реєстрація місця проживання ОСОБА_3 , за однією адресою зі спадкодавцем, не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.
Оскільки від встановлення цих фактів залежить вирішення спору про право на спадщину за законом, позивач мав підстави звертатися з такою заявою у порядку позовного провадження.
Встановлення цих фактів має юридичне значення для позивача, а підтвердити їх іншим шляхом вона не має можливості, тому вимоги позову про встановлення факту є обґрунтованими, а факти є встановленими під час судового розгляду.
Водночас, суд зазначає, що відсутні підстави для зазначення в резолютивній частині рішення вказівки на встановлення фактів непроживання відповідача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини, а ці факти розглядаються судом як обставини, що підлягають доказуванню під час вирішення по суті спору щодо права на спадщину.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідністю зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до п. п. 4.15, 4.16 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Таким чином, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Позивачем надано докази, якими підтверджується, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_3 не прийняла спадщину, оскільки не проживала разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням зазначеного висновку, стороною позивача доведено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , з врахуванням подання ОСОБА_6 заяви про відмову від спадщини, спадщину прийняла ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Разом з тим, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка через реєстрацію місця проживання відповідача разом зі спадкодавцем на час його смерті, а обставини її фактичного непроживання зі спадкодавцем підлягають доказуванню під час вирішення цього спору.
Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували обставини викладені у заявах по суті, відповідачем не надано.
За таких обставин, оскільки позивачем та її представником надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження обставин, викладених на обґрунтування позову, у справі є законні підстави для ухвалення рішення про його задоволення.
Оскільки позивач у заяві по суті не вимагала відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/3 частку спадкового майна, яке складається з 1/12 частки у праві спільної власності на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 110,1 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м., з відповідною часткою надвірних будівель: прибудова A1-1, 42-1, А3-1; сарай літ. Б; навіс літ. Д; вбиральня літ. В; літній душ літ. Г; огорожа літ. №1, № 3; ворота з хвірткою літ. № 2; колодязь літ. № 4; колонка літ. № 5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку у праві власності на автомобіль марки Mercedes-Benz, модель А 160, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_1 , рік випуску: 2000, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , дата реєстрації 27.07.2021 ТСЦ 6342, дата першої реєстрації 21.07.2021, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене 23.10.2026.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 .
Відповідач – ОСОБА_3 , , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11 .
Третя особа 1 – приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Лілія Миколаївна, адреса місцезнаходження: вул. Лиманська, буд. 23/вул. Адміністративна, буд. 2, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404.
Третя особа 2 – ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12 .
Головуючий:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua